Література XX ст. – Олександр Олесь

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє вміння визначати мотив літературного твору.

Рядки з вірша «Журба» Леоніда Глібова «А молодість не вернеться, Не вернеться вона!..» перегукуються з провідним мотивом твору Олександра Олеся «Чари ночі».

Це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут усе складає «хвалу життю».

О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина – природа»: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди: / «Цілуй, цілуй, цілуй її – / Знов молодість не буде!».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів – поетів першої половини ХХ століття.

«Всім серцем любіть Україну свою – / і вічні ми будемо з нею!» – рядки з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну!»

«Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий», – уривок із поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

У вірші Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!..» є рядки «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! вгорі спинися…».

Максим Рильський є автором сонету «У теплі дні збирання винограду…», у якому є рядки «Вона верталась із ясного саду, / Ясна, як сад, і радісна, як сміх».

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Василь Симоненко написав вірші  «Ти знаєш, що ти – людина?» і «Задивляюсь у твої зіниці…».

Павло Тичина є автором поезій «О, панно Інно…» та «Пам’яті тридцяти».

Перу Олександра Олеся належать твори «Чари ночі» й  «О слово рідне! Орле скутий!..».

Леся Українка написала драму-феєрію «Лісова пісня» і вірш «Contra spem spero».

Автором «Пісні про рушник» є Андрій Малишко.

Відповідь: 1А, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання як псевдонімів, так і справжніх прізвищ письменників.

Характеристика «Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...» стосується Чіпки Варениченка – головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», автором якого є Панас Мирний (Рудченко).

«На апеляцію! Безпремінно на апеляцію! Що то за суд такий, що признав обіду обоюдною?.. Я вас питаю: яка тут обоюдна обіда? Він каже на мене – бидло, а я мовчи?» – обурюється Мартин Боруля – головний герой однойменної драми Івана Карпенка-Карого (Тобілевича).

Під псевдонімом Хвильовий писав Микола Фітільов, автор новели «Я (Романтика)». Твір починається рядками: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю».

Левицький – справжнє прізвище Івана Нечуя-Левицького, автора повісті «Кайдашева сім’я». В уривку із цього твору «Та й робоча ж ваша дочка! Що за золота в вас дитина. Там так пильнує коло роботи, що й не розгинається. Ото, моє серце, гарну невісточку матиму, коли дасть Господь милосердний довести діло до ладу…» Маруся Кайдашиха схарактеризувала Мотрю.

Відповідь: 1Г, 2Б, 3В, 4А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

Ідея поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства» – возвеличення любові до дитини і до рідної землі, у творі є образи-символи  зорі сургучеві; мавки чорноброві; верби і тополі; білява хата.

Запорозька кров; гармати революцій; дикий вихор гопака; козацький Буг – це символічні образи поезії Євгена Маланюка «Уривок з поеми».

У «Пісні про рушник» Андрія Малишка уславлено шанобливе ставлення до матері-святині.

Художні образи-символи твору: слухові – тихий шелест трав; щебетання дібров; зорові – росяниста доріжка; материнська ласкава усмішка.

У вірші «Чари ночі» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Одухотворена природа перебуває у гармонії до почуттів ліричного героя: «Поглянь, уся земля тремтить / В палких обіймах ночі». Поет закликає цінувати кожну мить.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

В усмішці Остапа Вишні «Сом» події відбуваються на річці Оскіл, тут є епізод, коли дід розповідає якусь неймовірну історію, що відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковт­нув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера».

У романсі Олександра Олеся «Чари ночі» є образи Фауста як символу неповоротності минулого, марності намагань; весни та молодості.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, у творі згадано біблійного героя Каїна.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» возвеличує любов до дитини і до рідної землі: «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В. 

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий». Поет висловлю своє творче кредо: «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним».

У поезії «Любіть Україну» Володимир Сосюра змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», бо вона, «Як та купина, що горить – не згора, / живе у стежках, у дібровах…». Поет захоплюється солов’їною мовою, вічно живою красою своєї Батьківщини.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» зображує любов до дитини й турботу за її долю, любов до Батьківщини. Художні образи «синова колиска; приспані тривоги; білява хата» є в цій колисковій.

Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «кривавої дороги; зрадника руки; Нового Заповіту».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, згадано Новий Заповіт.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» возвеличує любов до рідної землі, розкриває щирі синівські по­чуття до своєї Батьківщини. Епітети «недруги лукаві», «святе синівське право», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий».

Кожен образ поезії «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича є своєрідним символом: Бог на санях (ясла, де народився Христос); лемки у крисанях (волхви); місяць – золотий горіх (нове життя; символ батьківщини).

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Мотиви захоплення красою життя і красою кохання є спільними для запропонованого вірша й романсу Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання змісту програмових поезій.

Рядки «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» («Задивляюсь у твої зіниці») і «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи…» («Ти знаєш, що ти – людина…») належать Василю Симоненку; Пало Тичина є автором рядків «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю…» («О, панно Інно…») і «На кого завзявся Каїн? / Боже, покарай!» («Пам’яті тридцяти»); уривки «Людей мільярди і мільярди слів, / а ти їх маєш вимовити вперше» і «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узяті з поезій Ліни Костенко («Страшні слова, коли вони мовчать» і «Українське альфреско» відповідно); рядки «Чому ж стоїш без руху ти, / Коли ввесь світ співає?..» («Чари ночі») і «Співочий грім батьків моїх, / Дітьми безпам’ятно забутий…» («О слово рідне! Орле скутий!..») належать Олександру Олесю.

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Слова Лукаша перегукуються з рядками вірша Олександра Олеся «Чари ночі»:

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, –

Знов молодість не буде!»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. Запропоновані рядки взяті з романсу Олександра Олеся «Чари ночі». Ліричний герой цього твору закликає:

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, –

Гори! Життя – єдина мить,

Для смерті ж – вічність ціла

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Олександра Олеся – Кандиба,  Івана Багряного –Лозов’ягін, Остапа Вишні – Губенко, Миколи Хвильового – Фітільов.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів. Григорій Сковорода є автором творів «De libertate» і «Всякому місту – звичай і права», Тарас Шевченко написав «Заповіт» і «До Основ’яненка», перу Івана Котляревського належать такі твори, як «Енеїда» і «Наталка Полтавка», автором поезії «О слово рідне, орле скутий!..» і романсу «Чари ночі» є Олександр Олесь.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г. 

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Автором поезії «De libertate» й байки «Бджола та Шершень» є Григорій Сковорода, Ліна Костенко написала роман у віршах «Маруся Чурай» і поезію «Українське альфреско», Тарас Шевченко є автором поем «Сон» («У всякого своя доля») і «Кавказ», поезії «Чари ночі» й «О слово рідне! Орле скутий!..» належать перу Олександра Олеся.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «О слово рідне! Орле скутий!..»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Українське слово в умовах імперії назвав «скутим орлом» Олександр Олесь у вірші «О слово рідне! Орле скутий!..».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…». Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Олександра Олеся «Чари ночі» належать до інтимної лірики.

«Чари ночі» – це справжній гімн коханню, молодості й красі. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить…» автор теж висловив молоде почуття кохання, ніжне, неповторне, несміливе й високе.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допомагає вміння співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою.

Цитату «Заглядає в шибку казка сивими очима...» узято з твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».

«Кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі...» – це уривок з вірша Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Рядки «Сміються, плачуть солов’ї...» є у вірші Олександра Олеся «Чари ночі».

Цитату «Засмучені очі хороші, блакитні твої...» узято з поезії Андрія Малишка «Пісня про рушник».

У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода...»

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі...» і «У долоні у Марії місяць – золотий горіх...» узяті з поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». 

Гордо й від­верто заявляє Василь Симоненко, що Батьківщина для нього – найважли­віша: «Ради тебе перли в душі сію / Ради тебе мислю і творю…»; «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…».  

Уривки «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» і «Може, квіти зійдуть – і настане / Ще й для мене весела весна…» узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

У романсі Олександра Олеся є такі рядки: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди...» і «Відбились зорі у воді, / Летять до хмар тумани…»

Відповідь: 1В 2Б 3Д 4Г

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів. Виконуючи це завдання, згадайте рід і жанр, а також основні події й символічні образи кожного твору.

Епос, село, батьки й діти – це ключові слова до повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». У центрі твору родина Кайдашів, події розгортаються в селі Семигори.

Для твору Івана Котляревського «Наталка Полтавка» характерними є такі ключові слова, як драма, сватання, кохання.

«Гайдамаки» Тараса Шевченка – це ліро-епічна поема героїчного змісту, темою якої є зображення боротьби українського народу проти польської шляхти (конфедератів).

Ліричним твором, який оспівує весну й кохання, є романс Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.