Завдання за темою з української літератури

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори й визначати вид лірики.

Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» . Цей твір належить до інтимної та пейзажної лірики. Автор оспівує красу ночі, напоєної любов’ю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Про Остапа Вишню йдеться в рядку А. Саме «його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…».

Першим поетом-оптимістом в українській новітній літературі вважають Павла Тичину. «Соняшні кларнети» – перша друкована збірка поетичних творів митця.

Олесь Гончар так схарактеризував творчість Володимира Сосюри: «Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу і виявив нові можливості українського поетичного слова. Його поезія, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі — душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної у своїх почуваннях».

Згадайте основні віхи життя й творчості Василя Стуса. Його вірші «не можна просто гортати – у них треба входити й повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери».

Відповідь: 1А 2Г 3Б 4Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

У висловлюванні Василя Стуса йдеться про Павла Тичину, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте художні образи програмових поезій. На початку твору Ліни Костенко «Українське альфреско» згадується «курочка ряба». Далі автор змальовує чудовий сільський пейзаж: Там  повен  двір  любистку,  цвітуть  такі  жоржини, / і  вишні  чорноокі  стоять  до  холодів.

Пригадайте поезію Максима Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає…». У цьому творі наявні символічні образи «веселого світу» і «щасливих вод».

Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові, зорові й слухо­ві образи («місячні весняні ночі», «старі гаї») емоційно наснажують ліричний вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

У «Пісні про рушник» Андрія Малишка через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові. «Росяниста доріжка», «зелені луги», «солов’їні гаї», «тихий шелест трав», «щебетання дібров» – усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку.

Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Пам’яті тридцяти»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

На репродукції зображено урочище, згадане у творі Павла Тичини. Пригадайте історичну основу поезії «Пам’яті тридцяти». Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».

Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій. 

Цитату, подану в рядку Г, узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…». 

Уривок рядка Д є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник». 

Рядки, запропоновані у варіанті А,  узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства». 

Уривок з «Балади про соняшник» Івана Драча подано в рядку Б.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. 

Яскравим зразком інтимної лірики є вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...», який зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, що народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. 

Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Поезія Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. 

Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі. 

Риторичні за­питання («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», «Ви знаєте, як сплять старі гаї?»), риторичні окличні речення («А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї!») привертають увагу до краси весняної ночі, готують слухача до сприйняття наступної картини.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. 

Поезія Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. 

Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Риторичне запитання «Ви знаєте, як сплять старі гаї?» поставив Павло Тичина в цьому вірші.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Завдання перевіряє знання мотивів програмових поезій.

Поезія Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. 

Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допомагає вміння співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою.

Цитату «Заглядає в шибку казка сивими очима...» узято з твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».

«Кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі...» – це уривок з вірша Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Рядки «Сміються, плачуть солов’ї...» є у вірші Олександра Олеся «Чари ночі».

Цитату «Засмучені очі хороші, блакитні твої...» узято з поезії Андрія Малишка «Пісня про рушник».

У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода...»

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…». Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Олександра Олеся «Чари ночі» належать до інтимної лірики.

«Чари ночі» – це справжній гімн коханню, молодості й красі. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить…» автор теж висловив молоде почуття кохання, ніжне, неповторне, несміливе й високе.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

Пригадайте поезію Павла Тичини «О панно Інно…». Твір присвячений першому коханню юного Тичини до Поліни Коновал, але оскільки дівчина не відповіла взаємністю, він, переживши нерозділене кохання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Г стосується саме його.

У рядку Д йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Про Валер’яна Підмогильного йдеться в рядку Б. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про Павла Тичину – автора збірки поезій «Сонячні кларнети». Поета збагатив художню скарбницю феноменальними творами, але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи.

Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно». Теоретико-літературне поняття асонанс.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є асонанс – стилістичний прийом, який полягає в нанизуванні одного й того самого голосного звука в одному рядку чи в більшій частині вірша, завдяки чому може створюватися додаткова інтонаційна виразність і смислова глибина вірша. Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора. Інверсія – стилістична фігура, що полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, порушенні розміщення частин тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про поета, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Лесі Українки. Максим Рильський у своєму «Слові про Лесю Українку» назвав її нащадком Прометея. Леся Українка мусила глибоко й відповідально розуміти своє покликання в українській літературі, коли писала: «Тяжкий твій спадок, батьку Прометею, / Та я, дочка твоя, прийму його...»

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку А стосується Ольги Кобилянської, є згадка про буковинську письменницю та новий спосіб писання, узятий з німецької літератури. Пригадайте, що письменниця народилася на півдні Буковини (у містечку Гура-Ґумора). У віці 13-14 років Ольга Кобилянська писала вірші німецькою мовою. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 р. – «Доля чи воля?». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво»(1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж»(1886-1887).

У рядку Д йдеться про «Енеїду» Івана Котляревського, який ставить перед собою завдання – переосмислити патетичну проблематику римського оригіналу, наблизити твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б. 

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Красу весняної ночі відтворено в поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»:

Ви знаєте, як липа шелестить…

У місячні весняні ночі? –

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить…

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. Микола Куліш. Остап Вишня. Валер’ян Підмогильний.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, йдеться про поета.  Серед перелічених митців поетом був лише Павло Тичина. Він збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Валер’яна Підмогильного. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку В стосується Остапа Вишні, є згадка про усмішки. Адже саме Остап Вишня утвердив цей жанр в українській літературі.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Г стосується саме його.

Відповідь: 1Г, 2В, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; оксиморон – різновид тропа, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу;  метафора – образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Нестерпна туга за втраченим коханням і світлий спогад про нього – основний мотив поезії Павла Тичини «О панно Інно…». Твір присвячений першому коханню юного Тичини до Поліни Коновал, але оскільки дівчина не відповіла взаємністю, він, переживши нерозділене ко­хання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання історії написання того чи того літературного твору.

Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Нацистська окупація вплинула на написання твору «Любіть Україну». У радісну годину визволення Володимир Сосюра створив ліричний образ «вишневої України». Звернімось до тексту поезії: «В грому канонад, що розвіяла в прах / Чужинців в зелених мундирах, / В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях / До весен і світлих, і щирих». Багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів (зверніть увагу, що поезія написана у 1944 році).

Поезія «Contra spem spero!» Леся Українка написала, коли їй виповнилося 19 років. Саме в цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною недугою чи перемогти. У поєдинку з підступною хворобою поетеса відчула жагучу потребу жити повноцінним життям.

Спогади Олександра Довженка про своє дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О, панно Інно…»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Згадаймо, гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова; порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання змісту програмових поезій.

Рядки «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» («Задивляюсь у твої зіниці») і «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи…» («Ти знаєш, що ти – людина…») належать Василю Симоненку; Пало Тичина є автором рядків «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю…» («О, панно Інно…») і «На кого завзявся Каїн? / Боже, покарай!» («Пам’яті тридцяти»); уривки «Людей мільярди і мільярди слів, / а ти їх маєш вимовити вперше» і «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узяті з поезій Ліни Костенко («Страшні слова, коли вони мовчать» і «Українське альфреско» відповідно); рядки «Чому ж стоїш без руху ти, / Коли ввесь світ співає?..» («Чари ночі») і «Співочий грім батьків моїх, / Дітьми безпам’ятно забутий…» («О слово рідне! Орле скутий!..») належать Олександру Олесю.

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Рядки «Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. / Сніги, сніги, сніги…» взяті з твору Павла Тичини «О панно Інно…»; автором уривку «І уже в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески…» є Микола Вороний («Блакитна Панна»); у поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є рядки «Що жив, любив і не набрався скверни, / ненависті, прокльону, каяття…»; уривок «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узятий з вірша Ліни Костенко «Українське альфреско».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Панна Інна, мрія, любов – ці образи є алюзією на вірш Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому творі є рядки: «Я Ваші очі пам’ятаю, / Як музику, як спів…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, згадано Новий Заповіт.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» возвеличує любов до рідної землі, розкриває щирі синівські по­чуття до своєї Батьківщини. Епітети «недруги лукаві», «святе синівське право», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий».

Кожен образ поезії «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича є своєрідним символом: Бог на санях (ясла, де народився Христос); лемки у крисанях (волхви); місяць – золотий горіх (нове життя; символ батьківщини).

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Зізнання ліричного героя «Сестру я вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно» є у творі Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому вірші є й такі рядки: «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Поемами є твори Тараса Шевченка «Катерина» та Івана Франка «Мойсей»;

вірші – це твори Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного і «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – романи;

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького і «Захар Беркут» Івана Франка – повісті.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

В усмішці Остапа Вишні «Сом» події відбуваються на річці Оскіл, тут є епізод, коли дід розповідає якусь неймовірну історію, що відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковт­нув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера».

У романсі Олександра Олеся «Чари ночі» є образи Фауста як символу неповоротності минулого, марності намагань; весни та молодості.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, у творі згадано біблійного героя Каїна.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» возвеличує любов до дитини і до рідної землі: «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В. 

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Микола Вороний є автором вірша «Блакитна Панна»;

Павло Тичина написав вірш «Пам’яті тридцяти»;

Богдан-Ігор Антонич – автор поезії «Різдво»;

Олександр Олесь створив романс «Чари ночі».

Відповідь: 1Б, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Пам’яті тридцяти»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи. 

Згадаймо поезію Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

В основі твору – дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві. Поезія «Пам’яті тридцяти» відображає страшну трагедію тридцяти «мучнів українців».

Відновити в пам'яті відомості про творчість Павла Тичини ви можете за допомогою нашого подкасту,

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Павла Тичину подано в рядку В, адже саме його «перші спроби вражали всіх сучасників». Сучасники Тичини відзначають надзвичайну вихованість, делікатність поета. На початку своєї діяльності Тичина відбувся як великий поет, але пізніше радянська влада змусила митця писати тенденційні вірші «на злобу дня», спрямувавши творчість Павла Тичини в потрібний ідеологічний формат. 

У рядку Д йдеться про Андрія Малишка. Поет був ніби мостом між двома поколіннями українських митців. З одного боку, з ним товаришували Максим Рильський, Остап Вишня, Олександр Довженко, з іншого – тодішня літературна молодь. Малишко створив незабутні пісні, які стали справді народними. «Пісня про рушник», як і більшість пісенних творів Малишка, народилась у творчій співпраці з композитором і другом Платоном Майбородою.

У висловлюванні рядка А йдеться про Івана Драча. Його вважають поетом-новатором. Творчість Драча сповнена прихованої багатозначності, зокрема однією з найхарактерніших її ознак є поєднання фантастичного і реального. 

Характеристика особистості Василя Стуса є в рядку Б. Поет жив Україною, марив нею на чужині. Ця всепоглинаюча любов була смислом його життя й відчувалася в кожній поетичній збірці. Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса. Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (знятого за мотивами повісті М. Коцюбинського) 4 вересня 1965 року Василь Стус розбурхав зал. У перерві між частинами стрічки він встав із закликом протестувати. Після фільму КГБісти бігали вздовж рядів, щоб запам’ятати тих, хто влаштував протест проти репресій української інтелігенції.

Відновити знання про творчість цих письменників ви можете за допомогою подкастів з української літератури на нашому сайті.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б. 

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Виконуючи це завдання, згадайте історію написання поезії Павла Тичини «О панно Інно…».

Ще в юності поет закохався одночасно у двох сестер Поліну та Інну – доньок чернігівського поета Івана Вороньківського. Особливо запала в серце Тичині Поля, але вона не відповіла взаємністю. Павло, переживши нерозділене ко­хання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні. Тичина згадував: «В Нюсі я ще довго любив Полю…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту літературних творів та їхніх авторів.

Павло Тичина є автором рядків «На Аскольдовій могилі Український цвіт!» із поезії «Пам’яті тридцяти».

Остап Вишня написав гумореску «Моя автобіографія», у якому зазначав: «А от тепер сиди й думай, що на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов…».

У драмі-феєрії «Лісова пісня» Леся Українка устами Мавки говорить до Лукаша: «…Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Рядки «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» взято з кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О, панно Інно…»

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Наведені в умові завдання рядки взято з вірша «О, панно Інно...», який є яскравим зразком інтимної лірики Павла Тичини.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

Згадаймо, що героїв Крут також возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», у якому є образи Дніпра, Каїна, Аскольдової могили.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.

Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Уривок з вірша Ігоря Калинця «Це погляд чий, / сестри чи Ваш … ? / Я пригадав. Той вечір. Ми, / вона і Ви. І я надвоє» перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш  – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини.

Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Тож вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: «О, панно Інно, панно Інно! / Я – сам. Вікно. Сніги… / Сестру я Вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно. / Любив? – Давно. Цвіли луги…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Згадаймо, що героїв Крут возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

Возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом – це провідний мотив поезії Миколи Вороного «Блакитна Панна». Автор витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівавши весну як блакитну панну.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка утверджує незламність духу людини й оптимістичним мотивом (утвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам), і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням.

У вірші Івана Франка «Чого являєшся мені у сні» ліричний герой звертається до своєї уявної коханої. Провідним мотивом твору є поетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене.

Відповідь: 1-Д; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Треба уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Висловлювання «Письменник стрімко робить блискучу літературну кар’єру, стає всенародним улюбленцем, його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…» (А) характеризує творчість Остапа Вишні. Він є видатним сатириком і гумористом, який увів у літературу жанр «усмішка», автор численних усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій.

У висловлюванні Г йдеться про Павла Тичину. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди увійшов до когорти її класиків. Уже своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Унесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів – якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини.

«Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості. Поезія …, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі – душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної …» – це висловлювання про Володимира Сосюру.

Про Василя Стуса йдеться у висловлюванні Д. Тематика творчості Стуса була багатогранною. Його поезія містить протест проти тоталітарного режиму, оспівує боротьбу за свободу й гідність людини. Він також звертався до вічних тем любові, смерті, мистецтва й природи: «Тих віршів не можна гортати – у них треба входити і повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери – і тоді відкривається унікальна сторінка поезії XX віку – віку відчуження».

Відповідь: 1-А; 2-Г; 3-Б; 4-Д.