Розділ: Теорія літератури
Тема: Теорія літератури
Кількість завдань: 147
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати ідею літературного твору.
У творі досвідчений Жайворонок каже: «Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає...». Важливо працювати за призначенням: «Не за своє діло не берися, а за своїм – не лінуйся».
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в літературних творах.
Провідним художнім засобом твору є алегорія – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі. Це художній засіб, який найчастіше трапляється в казках, байках і притчах.
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу та лірики Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.
Запропонований для аналізу твір є байкою. Байка – різновид ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви в них.
Провідним мотивом твору Івана Драча «Балада про пера» є пошуки митцем власного стилю творчості.
Відповідь: А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом четвертої строфи є метафора – це троп, тобто якийсь образ, що заснований на вживанні слів, власне, у переносному значенні.
Сенс метафори в тому, щоб посилити емоційну виразність мови. Метафора є перенесенням властивостей одного предмета на інший предмет за принципом їхньої певної подібності: син калини; орлині крила; одягнути мить.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу й лірики. Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.
Проаналізуймо запропонований для аналізу твір: уже з назви розуміємо, що це балада. Баладою також є твір «Ой летіла стріла».
Відповідь: А.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, чужим текстом, поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку з твору «Англійська балада» Юрка Позаяка, поданому у варіанті Б.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
В усмішці «Бенгальський тигр» Остап Вишня вдало використав ситуаційні й словесні засоби гумору.
Це гіперболізація подій, творення ситуацій-нісенітниць, зображення брехні, яку видають за правду, а відомих складних процесів як простих.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Епос – це рід художньої літератури, для якого характерне зображення подій зовнішніх відносно автора або оповідь про події, які нібито відбувалися в минулому (наприклад, їх згадує оповідач).
Залежно від масштабів зображення подій і доль розрізняють три групи епічних жанрів:
- до великих жанрів влежать епопея (іноді роман-епопея) і роман;
- до середніх – повість;
- малі жанри репрезентують новела, оповідання, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча, казка.
Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Остап Вишня. Саме він увів в українську літературу усмішку – різновид фейлетону й гуморески.
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом третьої строфи є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їхню суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: червоний ворог; вічне бойовище; майбутній, світліший день.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.
Ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковано всі образи й художні засоби твору.
Ідею твору найточніше передано в прислів’ї «Славу свою здобувай у бою», адже йдеться про подвиг юнаків, які віддали життя в боротьбі за незалежність України.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет тощо.
Розгляньмо запропонований для аналізу твір: з назви зрозуміло, що це пісня. Народною піснею літературного походження є також «Два кольори» Дмитра Павличка.
Інші твори належать до різних жанрів: «У теплі дні збирання винограду…» є сонетом, вільний вірш, верлібр – це «Наша мова», «Балада про соняшник» є модерною баладою, а «Задивляюсь у твої зіниці…» – ліричним віршем.
Відповідь: А.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, чужим текстом, поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Б: «Я спав в одязі. В джинсах і розтягнутій футболці. Прокинувшись, ходив кімнатою, перевертав порожні пляшки з-під лимонаду, склянки, банки й попільниці, залиті соусом тарілки, взуття, злісно давив босими ногами яблука, фісташки й жирні фініки, схожі на тарганів…».Уривок узято з твору відомого роману сучасного українського письменника Сергія Жадана «Ворошиловград».
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».
Завдання перевіряє вміння визначати присвяти й художні особливості літературних творів.
Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту кононівським полям.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).
До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».
Відповідь: А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати ідею, проблематику художнього твору.
У цій байці провідною є думка про необхідність жити «за природою», тобто кожен має робити те, що краще всього вміє.
Образ черепахи виступає символом людини, яка займається не своєю справою.
Отже, проблему, порушену у творі, найкраще відображає прислів’я (приказка): Не за своє діло не берися, а за своїм – не лінуйся.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору/
Завдання перевіряє вміння визначати художні особливості байки.
Байки Григорія Сковороди складаються з двох частин.
Перша частина розповідає про події, а друга містить мораль, яку автор називає «cилою».
Отже, «сила» в байках Григорія Сковороди – це повчальна частина, мораль байки.
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
Алегорія (від грец. allegoria – іносказання) – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу.
Таким чином утворюється переносне значення. Алегорія – художній засіб, який найчастіше трапляється в казках, байках та притчах.
Отже, художній засіб, на якому побудовано твір, – це алегорія.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
Згадаймо творчість Григорія Сковороди.
Мандрівний філософ і просвітитель, надзвичайно освічена людина, Григорій Сковорода сформувався у межах філософії Києво-Могилянської академії, що була теоретичним виразом культури українського бароко.
Відповідь: А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Зверніть увагу, що запропонований для аналізу твір – це коротка оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини.
Отже, за жанром твір є байкою (ліро-епічний жанр).
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.
Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.
У творі авторка наголошує на важливості збереження національної ідентичності, протистояння тоталітарному режиму, збереження культурної спадщини та мистецтва, прагнення до свободи.
Отже, ідею вірша Ліни Костенко «Кобзарю…» найкраще передано рядками «ще не було епохи для поетів, / але були поети для епох!».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом другої строфи є метафора – троп поетичного мовлення.
У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю, наприклад: норми починають старіти, канони мертві, історія на старті перед ривком в космічний стадіон.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
Шістдесятники – назва покоління української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) в другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).
Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму.
Однією з перших речників шістдесятників в Україні була Ліна Костенко, авторка запропонованого для аналізу твору.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.
Твір Ліни Костенко «Кобзарю…» є віршем, який побудований у формі діалогу автора з Кобзарем.
У чотирьох строфах Ліна Костенко розповідає своєму попереднику з дев’ятнадцятого століття Тарасові Шевченку про нелегку епоху, «оцей двадцятий невгомонний вік».
Відповідь: Б.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А: «А надворі справді дощ… Травень, а так, понімаєте, холодно, як сказав поет… І дощ, дощ, який не вщухає, і пики, пики, їх усе більшає, вони розмножуються діленням і плавають довкола вас, наче риби, глибоководні плескаті риби з дна найчорніших океанів».
Уривок узято з твору відомого роману сучасного українського письменника Юрія Андруховича «Московіада». Письменник бачить повсякденне життя як гру, як театр абсурду., апокаліптичний карнавал.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література ХХ ст. Іван Драч. «Балада про соняшник».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою.
У таких творах гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).
До ліро-епосу належить твір Івана Драча «Балада про соняшник».
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»
Завдання скеровано на перевірку знання теоретико-літературних понять, уміння розрізняти різновиди лірики.
Виокремлюють лірику пейзажну, філософську, громадянську, патріотичну, інтимну тощо. Щоб визначити, до якого виду лірики належить твір, потрібно проаналізувати його тему та ідею.
Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» належить до інтимної лірики, адже в ньому відображено внутрішній світ закоханої людини, її думки та страждання.
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання скеровано на перевірку знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
В останній строфі твору використано порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «Моя мати квітчала мене, як рожу…».
Тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів: «А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу?».
Персоніфікація –один із різновидів метафори, у якому неістоти (предмети чи явища) набувають людських ознак і рис: «…густа каша ніби стогнала в горшку…».
Фразеологім хоч у вухо бгай означає «дуже лагідний, тихий, покірний».
Відповідь: 1Г, 2А, 3В, 4Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.
Твір «Захар Беркут» є повістю, «Мойсей» – поемою, «Чорна рада» – романом, «Чого являєшся мені у сні?..» – віршем.
Відповідь: 1В, 2Г, 3Б, 4А.
ТЕМА: Сучасний літературний процес.
Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
«Між полиць плацкарту / ти гербарій між сторінок / купюра замість закладки / паперова секунда у гаманці» – уривок із поезії Олександра Ірванця. Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання скеровано на перевірку знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби у творах.
В запропонованому уривку є:
- метафора – перенесення ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості (занурювався… зі скреготом і хряском у груди скелястих гір,);
- порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «…занурювався, як вогненноокий хробак; вилітав…, мов пекельна потвора»;
- епітет – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета (наприклад, вогненноокий хробак, пекельна потвора тощо).
Відповідь: А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Згадаймо, порівняння – це троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.
Порівняння є в рядку Д: Життя було сіре як передзимові краєвиди.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.
Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що за допомогою кольорових олівців ліричний герой відволікався від сірого життя й бачив райдугу.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
Запропонований для аналізу твір є верлібром, адже його рядки мають різну довжину, не поділяються на стопи; в них різна кількість наголосів і розташування їх довільне. Верлібр не визнає рим, внаслідок чого зникає і поділ на строфи.
Відповідь: А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив, проблематику літературного твору.
Вислів «Хочеш дива – допоможи собі сам» найкраще передає порушену в поезії проблему.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що ці ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті В.
У цих рядках згадано «бубабістів» – представників літературного угруповання, заснованого 1985 року у Львові (Бурлеск-Балаган-Буфонада). До його складу входили Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій).
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше знання проблематики, тематики й настрою художнього твору.
Життєву позицію ліричного героя найкраще передано висловом, наведеним у рядку В.
Вірш присвячений Василю Стусу, який свідомо обрав свій життєвий шлях, упевнено торував його без нарікань і гніву:
Господи, гніву пречистого
благаю – не май за зле.
Де не стоятиму – вистою.
Відповідь – В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.
Ідею вірша виражено в рядках «Нестимеш гордо світло віри / В свою незраджену любов».
Відповідь – Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
В останній строфі твору використано метонімію, тобто заміну одного слова іншим на основі суміжності: «Крізь всі мордовії й сибіри…».
Згадаймо, тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць.
Відповідь – А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.
Цим твором автор висловлює моральну підтримку в нерівному протистоянні з тоталітарною системою Василю Стусу, адже митець у всіх своїх життєвих перипетіях, у всіх випробуваннях долі ніколи не обирав зручність. На компроміс із «моральним законом» він не йшов.
Відповідь – В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.
Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.
Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).
Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням і двох тривіршів тернарного римування.
Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…».
Відповідь – Д.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.
У цій епіграмі Олександр Ірванець використовує послідовну зміну чужого тексту – він обігрує загальновідомий вірш Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина».
Відповідь – А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви та ключові слова в літературному творі.
Аналізуючи поезію, зверніть увагу що запропонований вірш має мотив втечі від реальності, можливо, у літературу; мандрівки швидше сторінками книжок, аніж далекими морями: «Під парусом біло-крилатим / Сам я стану, як птах. / І, може, зроблюся піратом / У далеких морях».
Ідеї цього твору відповідає вислів: «Фантазія «рятує» від сірих буднів».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
В останній строфі твору використано порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «Під парусом біло-крилатим / Сам я стану як птах».
Згадаймо, анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць;
антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ;
паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя;
тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників. Зверніть увагу, що автором запропонованої поезії є Максим Рильський, який належав до «київських неокласиків».
«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають поетів двадцятих-тридцятих років ХХ століття, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.
Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно».
Творчість Максима Рильського докладніше проаналізовано в подкасті на нашому сайті.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.
Ці рядки узято із твору Юрія Іздрика. Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».
Завдання скеровано на перевірку вміння визначати літературні напрями та стилі.
Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» написана в стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це втілено в коханні Мавки до Лукаша.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та вміння визначати їхні жанри, а саме:
- «Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського – повісті;
- «Мойсей» Івана Франка й «Енеїда» Івана Котляревського – поеми;
- «Чорна рада» Пантелеймона Куліша та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – романи;
- «Чого являєшся мені у сні?..» Івана Франка й «Заповіт» Тараса Шевченка – вірші.
- «Ой летіла стріла» – балада.
Відповідь: 1Г, 2Б, 3В, 4А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання скеровано на перевірку вміння визначати жанри літературних творів.
Твір «Кайдашева сім’я» є повістю, «Катерина» – поемою, «Наталка Полтавка» – драмою, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – романом.
Відповідь: 1В, 2Г, 3А, 4Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
У кожній строфі твору є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю, наприклад: кличе звабниця мандрівка (І строфа), душа небес торкнулась сонцелика (ІІ строфа), скарби розсіяв золотим крилом (ІІІ строфа), б’є ключем з душі свого народу (ІV строфа).
Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.;
анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць;
гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;
антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.
Аналізуючи поезію, зверніть увагу на узагальнено-символічне значення слів «мислитель, мандрівка, народ, мудрість», оскільки саме вони найповніше розкривають художній образ ліричного героя твору.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Лірика, її тематичні різновиди та жанри
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.
Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.
Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).
Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти
Відповідь: В.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Зверніть увагу, що такі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А. Ці рядки узято із роману Юрія Андруховича «Перверзія», у якому здійснено спробу радикального виходу за межі традиційного «українського крейдяного кола» – гротеск, іронія, містика, а також перманентні забави з мовою на тлі авантюрно-детективної історії в «місті привидів» Венеції.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.
Визначною рисою романтиків був гарячий інтерес до фольклору, вони значно збагатили систему літературних жанрів, звертаючись до народної творчості. Саме в романтизмі народжується жанр історичного роману. Отже, романтизм притаманний «Чорній раді» Пантелеймона Куліша.
Драма Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.
Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник (новела «Камінний хрест»).
Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представником бароко в українській літературі є Григорій Сковорода, який є автором вірша «De libertate».
Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.
Ідею вірша виражено в рядках «Килинам простіше… Цей світ – для Килин, / У ньому й порядок килинський…».
Аналізуючи запропонований твір, згадайте драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка й Лукаш – центральні персонажі цього твору. В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.
Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. «Мавка – це обрій, світанок, а Килина – як пшоно, висипане курам під ноги. Життя більшості людей – це одна опасиста Килина (пудів на 7 вагою), а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях» (Василь Стус).
Відповідь – А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.
У поезії протиставлено духовне та приземлене, буденне, бо, як писав Василь Стус, «Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, Великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою».
Відповідь – А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. У рядках «Килинам простіше… Цей світ – для Килин, / У ньому й порядок килинський…» провідним художнім засобом є тавтологія, або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів.
Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; персоніфікація – надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).
Відповідь – Д.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.
Виконуючи це завдання, увідповідніть запропоновані уривки з назвами творів, а потім з’ясуйте, до якого літературного напряму (течії) він належить.
Повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Уривок з цього твору є в рядку В.
Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo», уривок з якої подано в рядку Б. Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».
Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник. Уривок з його новели «Камінний хрест» є в рядку Г.
Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представник бароко в українській літературі – Григорій Сковорода, який є автором байки «Бджола і Шершень» (рядок А).
Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.
Герой-в’язень поезії І. Світличного «Парнас» знаходить вихід із межової ситуації неволі й полишеності.
Якщо тебе гнітить зовнішній простір – відкривай інші простори в собі, рятуй свою душу в них, оскільки «вільний той, хто вільний духом».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.
Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що слова «стіни, ґрати, допит» указують на перебування митців в ув’язненні.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом першої строфи є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.
Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).
Відповідь: Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.
Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.
Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).
Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…». Цей сонет є зразком неокласичної інтимної лірики.
Відповідь: В.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.
Відповідь: А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.
У поезії домінує тема кохання, любовних переживань і краси природи. Отже, вірш має ознаки інтимної та пейзажної лірики.
Відповідь – В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
В останніх трьох рядках твору є алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності: «Цей липень. Липи. Білопінно. / І тихий шепіт: / — Інно, Інно…».
Згадаймо, інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ і предметів через інші за схожістю чи контрастністю; оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення.
Відповідь – А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.
Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що білий колір у творі символізує чистоту й цнотливість.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.
Ці рядки взято із вірша Олександра Ірванця «Любіть!». Автор застосовує різні прийоми мовної гри. Насамперед це інтертекстуальна гра, уже першими рядками твір відсилає до відомої поезії В. Сосюри «Любіть Україну».
Відповідь – А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Новелами є твори «Intermezzo» Михайла Коцюбинського і «Модри Камень» Олеся Гончара.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980-х – 1990-х років.
Український постмодернізм зародився у 1980-х роках і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»), а пізніше і з представниками таких груп, як «Пропала грамота»: Ю. Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»: І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський; «Нова дегенерація»: І. Андрусяк, І. Ципердюк та інші.
Відповідь: В.
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Івана Андрусяка.
Поданий уривок яскраво ілюструє постмодернізм. Саме література цього напряму передає хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Олександра Ірванця.
Неважко здогадатися, що це пародія на вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!». Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям.
Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»
Завдання перевіряє знання жанрів програмових творів.
В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).
Під час написання новели «Intermezzo» Михайло Коцюбинський орієнтувався на традиції імпресіонізму.
Варто зазначити, що український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, автор новели «Камінний хрест».
Пригадаймо, що «Максим Гримач» – це оповідання баладного характеру, яке має виразне романтичне спрямування.
В історію української літератури Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Суто реалістичним є його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – В.
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один з художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».
Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
Зустріч Наталки з возним, який пропонує їй вийти за нього заміж, є зав’язкою твору.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ тощо.
Згадаймо, анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора.
Тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.
Епітет – це художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.
Відповідь – А.
ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)
Кожен літературний твір має певний жанр, який визначаємо, ураховуючи певні його особливості.
Деякі жанри своїх творів пропонують самі автори. Так, «Мина Мазайло» М. Куліша – комедія, «Маруся Чурай» Л. Костенко – роман у віршах, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – повість, а жанр «Лісової пісні» Леся Українка визначила як драма-феєрія.
Відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.
ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами…».
Провідним художнім засобом в уривку є персоніфікація – художній засіб, який ґрунтується на перенесенні дій з людини на явище, предмет.
Згадаймо, що паралелізм – це зіставлення картин з різних сфер життя (природа – людина), анафора – це єдинопочаток, оксиморон – це поєднання непоєднуваного (дзвінка тиша), у порівнянні певний предмет (явище) порівнюється з іншим на основі схожості, подібності.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси
Пригадайте ознаки названих художніх напрямів.
Поєднання інтелектуальної й масової, елітарної й кітчевої культури є характерною ознакою постмодернізму.
Як ми пам'ятаємо, визначальна риса романтизму – винятковий герой у виняткових обставинах; реалізму – типовий герой у типових обставинах; бароко – культ Бога, містицизм, перевага форми над змістом; експресіонізму – вираження суб’єктивних уявлень митця.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський «Молюсь і вірю…».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять: інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіфора, паралелізм тощо.
Для успішного виконання цього завдання варто пригадати, що означають запропоновані художні засоби.
Так, антитеза – це протиставлення людських характерів, обставин тощо; гіпербола – це художнє перебільшення; оксиморон – це поєднання непоєднуваного; анафора – це єдинопочаток; епіфора це єдинозакінчення.
Бачимо, що перший і другий рядки мають однаковий початок ("Кленусь тобі…"), отже, провідним художнім засобом в уривку є анафора.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).
Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.
Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати назви творів запропонованих письменників, а потім установити їх провідні жанри.
Іван Багряний утвердив жанр українського пригодницького роману;
Григір Тютюнник був блискучим новелістом;
Олександр Довженко працював у жанрі кіноповісті;
Остап Вишня створив новий жанр – усмішку.
Відповідь: 1Б, 2Г, 3Д, 4А.
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»). Творчість Ю. Андруховича.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років, найвизначніших представників літератури.
Юрій Андрухович – сучасний поет, прозаїк, перекладач, есеїст, творчість якого пов’язують із напрямком постмодернізму, що прийшов на зміну модернізму ще на початку 80-х років XX ст., і це має свою точку відліку – 1985 рік, коли Ю. Андрухович разом із В. Небораком та О. Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада).
Відповідь – Б.
ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)
Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.
Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.
Визначте жанр кожного твору, а потім установіть відповідність між творами одного жанру.
Повістями є твори «Тіні забутих предків» і «Кайдашева сім’я», романами – «Чорна рада» і «Тигролови», новелами – «Intermezzo» і «Три зозулі з поклоном», драмами – «Мартин Боруля» і «Мина Мазайло», «Максим Гримач» – це оповідання.
Відповідь: 1Д, 2Г, 3А, 4Б.
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»)
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років.
«ЛуГоСад» – це літературне угруповання, засноване в 1984 р. львівськими поетами Іваном Лучуком, Назаром Гончаром, Романом Садловським. «Методологічна основа» творчості ЛуГоСаду – теорія поетичного ар'єргарду.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980–1990-х років, найвизначніших представників літератури. Визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років.
У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної та масової культури; епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.
Саме в цей період з’являються нові літературні угруповання й об’єднання. У березні 1997 року письменники-члени Спілки письменників України, які були незгодні з творчими й організаційними принципами цього об’єднання, утворили Асоціацію українських письменників (АУП).
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно». Теоретико-літературне поняття асонанс.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є асонанс – стилістичний прийом, який полягає в нанизуванні одного й того самого голосного звука в одному рядку чи в більшій частині вірша, завдяки чому може створюватися додаткова інтонаційна виразність і смислова глибина вірша. Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора. Інверсія – стилістична фігура, що полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, порушенні розміщення частин тощо.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Сучасний літературний процес.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).
Варто зазначити, що український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.
Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є романом, «Кайдашева сім’я» – повістю, «Мойсей» –поемою, «Мартин Боруля» – комедією.
Відповідь: 1Б 2В 3Д 4А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.
Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.
Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору узятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Кирило Тур – персонаж роману «Чорна рада», Марічка Гутенюк – героїня повісті «Тіні забутих предків», Уля Розсоха – персонаж комедії «Мина Мазайло», Дідона – героїня поеми «Енеїда».
Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – Г.
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання («Нова дегенерація»)
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980–90-х років.
Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»), а пізніше і з представниками таких груп, як «Пропала грамота»: Ю. Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»: І. Лучук, Н. Гончар; «Нова дегенерація»: І. Андрусяк, І. Ципердюк та інші.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі
Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.
Остап Вишня був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме він утвердив жанр усмішки в українській літературі.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»
Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».
Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».
Відповідь: Г.
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання («Пропала грамота»)
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80–90-х років.
Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»), а пізніше і з представниками таких груп, як «Пропала грамота»: Ю. Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»: І. Лучук, Н. Гончар; «Нова дегенерація»: І. Андрусяк, І. Ципердюк та інші.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років.
Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Юрія Андруховича, Олександра Ірванця, Віктора Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу).
Відповідь: В.
ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»
Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.
Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.
Головний герой твору Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на більш благозвучне, на його думку, російське. Та досить несподівано виявляється розв'язка. Мину, який вважав своє українське прізвище перепоною на шляху до блискучої кар'єри, звільняють з роботи за «систематичний опір українізації».
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ тощо.
Згадаймо, анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора. Тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова. Епітет – це троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.
Відповідь: А.
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»
Завдання перевіряє ваше знання композиції художніх творів.
Згадаймо новелу Василя Стефаника «Камінний хрест».
Вона складається із семи частин.
Перший розділ твору виконує функцію експозиції, що ознайомлює читача з долею героя: тут подано портрет Івана Дідуха й авторські екскурси в його біографію.
Наступні шість розділів – епізоди сповіді Дідуха про своє життя перед запрошеним на прощальний обід селом. Одним із найяскравіших засобів індивідуалізації головного героя є його монологи, у яких домінує образ горба, на якому Іван поставив собі й дружині хрест.
Кульмінацією новели є епізод танцю, який зображено по-експресіоністськи виразно.
Відповідь: А.
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 1980-х – 1990-х років називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати поняття «Розстріляне відродження».
Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 1920-х – початку 1930-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Література цього періоду відзначається багатством стилів, жанрів, вершинних мистецьких надбань.
Представники інтелігенції, що належать до «розстріляного відродження», умовно поділяються на кілька груп, обумовлених їхнім життєвим шляхом під час та після сталінських репресій.
Першу групу – безпосередніх жертв терору – становлять письменники Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Марко Вороний, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, Євген Плужник, Микола Зеров, художники-бойчукісти, Лесь Курбас та багато інших.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом: хмари осінні / весна золота.
Згадаймо:
- порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві;
- тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова;
- анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф;
- епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф.
Відповідь: А.
ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.
Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати твір, у якому діють названі персонажі, а потім уже установити жанр цього твору.
Дядько Тарас, Мокій – герої комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло»;
Григорій Многогрішний і Медвин – це персонажі роману Івана Багряного «Тигролови»;
Шершень, Бджола діють у байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень»;
Палагна, Юра – герої повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Відповідь: 1–Д 2–В 3–Б 4–А.
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980-х – 1990-х років.
Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»).
Відповідь: В.
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Відповідь: В.
ТЕМА: творчість українських письменників-емігрантів
Завдання перевіряє знання літературних епох, шкіл, угруповань.
Український літературний процес в еміграції – історико-мистецьке явище, що мало у ХХ столітті свої особливості, зумовлені історичними подіями двох світових воєн.
Перший період – це діяльність у 1920-1930 рр. у країнах Європи так званої Празької школи.
До другого періоду можна віднести тих українських письменників, які вплинули на літературний процес після завершення Другої світової війни. Це були талановиті українці, які жили в таборах для переміщених осіб у Німеччині. У другій половині 1940-х років саме в Німеччині був заснований і діяв Мистецький український рух (МУР).
Відповідь: А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.
П’єса Івана Карпенка-Карого «Хазяїн» є комедією.
Тарас Шевченко написав послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
Романом є твір Івана Багряного «Тигролови».
«Інститутка» – це повість Марка Вовчка.
Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.
Виконуючи запропоноване завдання, згадайте, у яких творах діють перераховані герої, а потім визначте жанри цих творів.
П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» є комедією, головний герой якої – Мина Мазайло.
Палагна – персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Романом є твір Івана Багряного «Тигролови», у якому діє Григорій Многогрішний.
Іван Котляревський написав поему «Енеїда». Дідона – героїня цього твору.
Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.
ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
Поезія Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання.
Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі.
Риторичні запитання («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», «Ви знаєте, як сплять старі гаї?»), риторичні окличні речення («А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї!») привертають увагу до краси весняної ночі, готують слухача до сприйняття наступної картини.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) – літературне об'єднання в Україні. Виникло в Харкові, існувало з 1926 до 1928 року. Лідером організації був Микола Хвильовий, який висунув гасло «Геть від Москви!».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
Яскравим зразком інтимної лірики є вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...», який зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, що народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання.
Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський
Завдання перевіряє знання творчості письменників.
Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.
П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» є комедією.
Романом є твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
Василь Стефаник написав новелу «Камінний хрест».
«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.
Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»
Завдання перевіряє знання творчості письменників.
Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.
Відповідь – А.
ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк
Завдання перевіряє знання творчості письменників, а також уміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «празька школа поетів».
Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Водночас існувало ще одне відгалуження української літератури на теренах еміграції – «празька школа». До неї входили: Ю. Дараган, Є. Маланюк, Олег Ольжич (Кандиба), Л. Мосендз, О. Теліга, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, О. Стефанович та ін.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»
Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.
Темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. В основу твору покладено анекдотичну історію про те, як харківський службовець «Донвугілля» Мина Мазайло вирішив змінити своє прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше – російське Мазєнін.
Наприкінці твору Мина врешті змінює прізвище й гордо демонструє членам родини номер газети, де надрукована інформація про це. Однак у тому ж номері присутнє й повідомлення про звільнення Мини з посади «через систематичний опір українізації». Це і є розв’язка твору.
Відповідь – В.
ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»
Виконати це завдання допоможе вміння співвідносити художній твір з відповідним літературним напрямом, стилем, течією.
Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».
Відповідь – Д.
ТЕМА: Художні засоби в літературних творах
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Проаналізуймо запропоновані уривки:
У рядках варіанта А провідним художнім засобом є персоніфікація, або уособлення, – різновид метафори, у якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини): день стомився, дмухнув на сонце, узяв на плечі хмару, рушив спати тощо.
У рядку Г є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова (наприклад, прощаннячко прощай).
Оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення. Цей художній засіб є в уривку рядка Б: найтемніше світло, найсвітліший морок, найгіркіший солод та ін.
Риторичним є запитання в рядку Д. Його автор ставить не з метою отримання відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки: «Болю мій, друже вірний, чом же ти не втихаєш?».
Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»
Завдання перевіряє знання сюжету й композиції художнього твору. Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.
Роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому дві сюжетні лінії: головна – політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна).
Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховецький – гетьман, Я. Сомко – в’язень.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує антитезу – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково має складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у вірші створюватимуть враження протилежних явищ.
Відповідь – А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна.
Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.
У поезії домінує тема кохання, любовних переживань. Отже, вірш належить до інтимної лірики.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції художнього твору.
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo».
Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».
Твір складається з десяти невеликих етюдів-кадрів.
Кульмінацією є зустріч героя зі «звичайним селянином», що символізує життя (жахливе, страшне), від якого недавно тікав герой, їх розмова про тяжке існування.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»
Завдання перевіряє знання творчості письменників.
Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.
Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.
Відповідь – А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.
«Кавказ» – геніальна політична сатира Тараса Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету й персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності.
Гнівна сатира на війну – царське полювання – переростає в глибокий сарказм, із яким поет проголошує «славу» «хортам і гончим, і псарям, і нашим батюшкам-царям». Таким чином, ми бачимо, що Шевченко поставив самодержця в один ряд із «хортами, гончими, псарями».
Отже, рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято їдким сарказмом.
Відповідь – В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»
Завдання перевіряє знання змісту творів та основних теоретико-літературних понять.
Запропонований уривок узято з прологу до поеми Івана Франка «Мойсей».
У цих рядках – риторичне звернення до українського народу: «Народе мій, замучений, розбитий, / Мов паралітик той на роздорожжу, / Людським презирством, ніби струпом, вкритий!» та інверсія: «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу».
Відповідь – В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Запропоноване завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша.
У творі використано перехресне римування – римування у чотиривірші (катрені), коли перший рядок римується з третім, а другий – з четвертим.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору.
Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша.
Для визначення віршового розміру вірша виділіть в уривку наголоси:
ТерпИ, терпИ – терпЕць тебЕ шліфУє,
сталИть твій дУх – тож І терпИ, терпИ.
НіхтО тебЕ з недОлі нЕ врятУє,
ніхтО не зІб’є з влАсної тропИ.
Проаналізуйте закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів, порахуйте кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп).
Тут повторюються двоскладові стопи з наголосом на другому складі. Отже, віршовий розмір уривка – ямб.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Для посилення емоційного впливу твору автор використовує алітерацію – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, / сталить твій дух – тож і терпи, терпи. / Ніхто тебе з недолі не врятує, / ніхто не зіб’є з власної тропи.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.
Поезія спрямована на філософське осмислення світу, людини, є виявом філософських поглядів ліричного. Отже, вірш належить до філософської лірики.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»
Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.
«Зачарована Десна» – автобіографічна повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.
Твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій – сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія – це ніби окремі новели (дитинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план – ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).
Запропонований уривок є ліричним відступом.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня
Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.
Згадаймо твір Остапа Вишні «Моя автобіографія»: у гумористичній манері автор розповідає про своє народження, виховання, навчання і, врешті, про становлення свого письменницького таланту.
У назві гуморески «Моя автобіографія» використано тавтологію.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання жанрів літературних творів.
Уривок із твору, поданий у рядку А, узятий із соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я»; рядок Б – це уривок із соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; у рядку В йдеться про героя драми-феєрії «Лісова пісня»; у рядку Г подано уривок з історичного роману «Чорна рада»; Терпило, про якого йдеться в уривку в рядку Д, – герой соціально-побутової драми «Наталка Полтавка».
Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.
Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.
Романами є твори «Тигролови» й «Місто».
«Дитинство» й «Залізний острів» – це новели.
Поезії – «Молюсь і вірю. Вітер грає…» і «Contra spem spero!».
Кіноповістями є твори «Україна в огні» й «Зачарована Десна».
Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у поданому уривку є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: чудові очі ті ясні, сумні.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».
Завдання перевіряє знання композиції художнього твору.
Згадаймо сюжет повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:
Експозиція – пейзаж села Семигори, опис хати і подвір’я Кайдашів.
Зав’язка – розмова братів про дівчат.
Розвиток дії складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини: одруження синів, сутички в сім’ї, перебування Мелашки в Києві, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини, сварки.
Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, унаслідок якої Маруся втратила око.
Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Запропоновані рядки є прикладом постмодернізму.
Зверніть також увагу, що згадані письменники І. Римарук, Ю. Буряк, І. Малкович є представниками постмодерного письменства.
Відповідь: В.
ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є епітет («дорогу далеку», «рушник вишиваний») – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.
Згадаймо, паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори й визначати вид лірики.
Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» . Цей твір належить до інтимної та пейзажної лірики. Автор оспівує красу ночі, напоєної любов’ю.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»
Завдання перевіряє вміння визначати літературні напрями й стилі.
Згадаймо драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «О земле втрачена, явися!..»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора – образний вислів, у якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.
Згадаймо, гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;
рефрен – повторення слова, декількох слів, фраз, речень або строф (приспів у піснях) у вірші або прозовому творі;
риторичне питання – риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь;
порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.
Відповідь – В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»
Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.
Трагікомедія Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» має таку композицію:
- експозиція: знайомство з родиною Мартина Борулі;
- зав’язка: домовленість Борулі із повіреним Трандалєвим про апеляцію щодо визнання Мартина дворянином;
- розвиток дії: повернення з міста Омелька, який розповідає про втрату майна – сватання до Марисі здрібнілого шляхтича й відмова Мартина Борулі – приїзд Націєвського і його втеча – «муштрування» Мартином рідних, щоб все робили по-панськи;
- кульмінація: відмова у дворянстві;
- розв’язка: Мартин Боруля спалює бумаги про дворянство.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Завдання перевіряє ваше знання жанрів художніх творів.
Зверніть увагу, що в запропонованому уривку йдеться про товариство Чіпки Варениченка: Лушню, Матню й Пацюка. Усі вони є персонажами соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні".
Відповідь – Б.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.
Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; паралелізм – стилістичний прийом паралельного зображення в художній літературі явищ природи й людського життя через їх зіставлення.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.
Згадаймо, алегорія (іносказання) – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.
Відповідь: В.