Національний мультитест з української літератури – Варіант 7

У рядках

Бряжчить шабля о шолом,
Тріщать списи гартовані
В степу, в незнаємому полі,
Серед землі Половецької…

Тарас Шевченко згадує події, зображені у творі

О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись, –

переймається ліричний герой твору

Першим твором нової української літератури є

Драматичну долю галицького селянства кінця ХІХ - початку ХХ століття втілено в образі

«Яскравий зразок реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…» – сказано про твір, де

Прочитайте уривок, визначте автора та використані поетичні фігури.

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізніх
Палитиме, заснути я не можу.

У творі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» порушено проблему

Словами «А що ти усумнивсь на момент / Щодо волі моєї, / То, побачивши сю вітчину, / Сам не вступиш до неї…» звертається

Словами «Я душу дав тобі? А тіло збавив! / Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!..» звертається

«Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі персонаж твору, автор якого

«Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого», написав

І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас – боги скупі,
Над нас – глухі й нечулі… –

переконаний ліричний герой твору

Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.

ПАРНАС

І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,

Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.

Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.

Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.

                                                        Іван Світличний

 Твір написано у віршовій формі, що й поезію

Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.

ПАРНАС

І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,

Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.

Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.

Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.

                                                                                       Іван Світличний

Провідним художнім засобом першої строфи поезії є

Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.

ПАРНАС

І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,

Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.

Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.

Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.

                                                        Іван Світличний

На обставини, у яких перебуває ліричний герой, указують у поезії слова

Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.

ПАРНАС

І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,

Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.

Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.

Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.

                                                        Іван Світличний

Митці, згадані у творі, належать до

Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.

ПАРНАС

І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,

Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.

Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.

Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.

                                                        Іван Світличний

Ідею твору найкраще ілюструє вислів

Проаналізуйте прозовий твір і виконайте завдання до нього

Новела «Мадонна» (уривок)

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає – 
Як тая мати молодая
З своїм дитячочком малим.

Т. Шевченко

На станції шум завис під потолком зали… Наштрикнувся на люстри і у конвульсіях шелестів крильми, царапав замурзані барельєфи. День рюмсав розрізаний на рейках, і текли сльози по вікнах. Розплаканий день підпоїв і людей своїми слізьми…

Спішать… Липнуть на ослони… Метушаться… Такі ділові, такі розумні…

Он там хтось сидить на асфальті!.. Вона сидить на холоднім полу; в біблейській позі, під біблейським плащем на асфальті.

Розвісила свою намоклу нудьгу на бильці, свою порепану печаль на скронях… і – під станційний шум – колисає дитя.

Лице в чорних плямах, а вії нагадують юність… По горбатому носі скотилась сльоза і впала на личко – іскорка загнаної любови крапає з очей. О! – кап… на голівку…

Сірий день відокремив її сіру на сірі полотнища грубих панелів. – Мадонно моя на асфальті!.. На лиці тавро матері… Тавро порожніх вулиць… підтиння і людського глуму.

– Мадонно моя на асфальті!.. 

На кучі мусору, озираючись, колисає дитину. А крізь щілину дивиться шум. А у вікно барабане дощ.

– Мадонно на смітті…

– Мадонно моя.

Іван Багряний

За епіграф узято слова автора твору

Новела «Мадонна» (уривок)

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає – 
Як тая мати молодая
З своїм дитячочком малим.

Т. Шевченко

На станції шум завис під потолком зали… Наштрикнувся на люстри і у конвульсіях шелестів крильми, царапав замурзані барельєфи. День рюмсав розрізаний на рейках, і текли сльози по вікнах. Розплаканий день підпоїв і людей своїми слізьми…

Спішать… Липнуть на ослони… Метушаться… Такі ділові, такі розумні…

Он там хтось сидить на асфальті!.. Вона сидить на холоднім полу; в біблейській позі, під біблейським плащем на асфальті.

Розвісила свою намоклу нудьгу на бильці, свою порепану печаль на скронях… і – під станційний шум – колисає дитя.

Лице в чорних плямах, а вії нагадують юність… По горбатому носі скотилась сльоза і впала на личко – іскорка загнаної любови крапає з очей. О! – кап… на голівку…

Сірий день відокремив її сіру на сірі полотнища грубих панелів. – Мадонно моя на асфальті!.. На лиці тавро матері… Тавро порожніх вулиць… підтиння і людського глуму.

– Мадонно моя на асфальті!.. 

На кучі мусору, озираючись, колисає дитину. А крізь щілину дивиться шум. А у вікно барабане дощ.

– Мадонно на смітті…

– Мадонно моя.

Іван Багряний

Автор працював у царині 

Новела «Мадонна» (уривок)

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає – 
Як тая мати молодая
З своїм дитячочком малим.

Т. Шевченко

На станції шум завис під потолком зали… Наштрикнувся на люстри і у конвульсіях шелестів крильми, царапав замурзані барельєфи. День рюмсав розрізаний на рейках, і текли сльози по вікнах. Розплаканий день підпоїв і людей своїми слізьми…

Спішать… Липнуть на ослони… Метушаться… Такі ділові, такі розумні…

Он там хтось сидить на асфальті!.. Вона сидить на холоднім полу; в біблейській позі, під біблейським плащем на асфальті.

Розвісила свою намоклу нудьгу на бильці, свою порепану печаль на скронях… і – під станційний шум – колисає дитя.

Лице в чорних плямах, а вії нагадують юність… По горбатому носі скотилась сльоза і впала на личко – іскорка загнаної любови крапає з очей. О! – кап… на голівку…

Сірий день відокремив її сіру на сірі полотнища грубих панелів. – Мадонно моя на асфальті!.. На лиці тавро матері… Тавро порожніх вулиць… підтиння і людського глуму.

– Мадонно моя на асфальті!.. 

На кучі мусору, озираючись, колисає дитину. А крізь щілину дивиться шум. А у вікно барабане дощ.

– Мадонно на смітті…

– Мадонно моя.

Іван Багряний

Ключовими для розуміння теми твору є слова

Новела «Мадонна» (уривок)

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає – 
Як тая мати молодая
З своїм дитячочком малим.

Т. Шевченко

На станції шум завис під потолком зали… Наштрикнувся на люстри і у конвульсіях шелестів крильми, царапав замурзані барельєфи. День рюмсав розрізаний на рейках, і текли сльози по вікнах. Розплаканий день підпоїв і людей своїми слізьми…

Спішать… Липнуть на ослони… Метушаться… Такі ділові, такі розумні…

Он там хтось сидить на асфальті!.. Вона сидить на холоднім полу; в біблейській позі, під біблейським плащем на асфальті.

Розвісила свою намоклу нудьгу на бильці, свою порепану печаль на скронях… і – під станційний шум – колисає дитя.

Лице в чорних плямах, а вії нагадують юність… По горбатому носі скотилась сльоза і впала на личко – іскорка загнаної любови крапає з очей. О! – кап… на голівку…

Сірий день відокремив її сіру на сірі полотнища грубих панелів. – Мадонно моя на асфальті!.. На лиці тавро матері… Тавро порожніх вулиць… підтиння і людського глуму.

– Мадонно моя на асфальті!.. 

На кучі мусору, озираючись, колисає дитину. А крізь щілину дивиться шум. А у вікно барабане дощ.

– Мадонно на смітті…

– Мадонно моя.

Іван Багряний

Автор належав до письменників

Новела «Мадонна» (уривок)

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає – 
Як тая мати молодая
З своїм дитячочком малим.

Т. Шевченко

На станції шум завис під потолком зали… Наштрикнувся на люстри і у конвульсіях шелестів крильми, царапав замурзані барельєфи. День рюмсав розрізаний на рейках, і текли сльози по вікнах. Розплаканий день підпоїв і людей своїми слізьми…

Спішать… Липнуть на ослони… Метушаться… Такі ділові, такі розумні…

Он там хтось сидить на асфальті!.. Вона сидить на холоднім полу; в біблейській позі, під біблейським плащем на асфальті.

Розвісила свою намоклу нудьгу на бильці, свою порепану печаль на скронях… і – під станційний шум – колисає дитя.

Лице в чорних плямах, а вії нагадують юність… По горбатому носі скотилась сльоза і впала на личко – іскорка загнаної любови крапає з очей. О! – кап… на голівку…

Сірий день відокремив її сіру на сірі полотнища грубих панелів. – Мадонно моя на асфальті!.. На лиці тавро матері… Тавро порожніх вулиць… підтиння і людського глуму.

– Мадонно моя на асфальті!.. 

На кучі мусору, озираючись, колисає дитину. А крізь щілину дивиться шум. А у вікно барабане дощ.

– Мадонно на смітті…

– Мадонно моя.

Іван Багряний

У першому абзаці провідним художнім засобом є

З'ясуйте, кому з героїнь належать слова.

На тлі Громадянської війни 1917–1921 років розгортаються події твору

Увідповідніть твір з художніми образами, що є в ньому.

Увідповідніть ім'я письменника з висловлюванням про його твір.