Розділ: Усна народна творчість
Тема: Усна народна творчість
Кількість завдань: 51
ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку».
Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.
«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню «Думи про Марусю Богуславку».
Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка нагадала козакам, які перебували в неволі, що «сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».
Саме на це свято Маруся випускає з темниці на волю бранців – українських козаків. З ризиком для життя просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась».
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу й лірики. Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.
Проаналізуймо запропонований для аналізу твір: уже з назви розуміємо, що це балада. Баладою також є твір «Ой летіла стріла».
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість.
Завдання перевіряє вміння аналізувати твори усної народної творчості, визначити їхні особливості, мотиви, тематику.
Згадаймо, що думи – це українські фольклорні твори особливої, усталеної композиції, характерною ознакою яких є заспів-заплачка, розповідь із численними відступами й кінцівка-славослів’я.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику. Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.
Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку.
Терен – символічна рослина і в літературі, і у фольклорі. Це символ перешкод, страждання.
Любов – це віра й надія, щастя й нещастя, і хоч у пісні є рядки «хто з любов’ю не знається, той горя не знає», усе ж без любові людина не пізнає справжнього щастя.
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість.
Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тематику й художні особливості творів усної народної творчості.
Прощання козака з коханою, перед тим як вирушити на війну, – тема пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки». У творі йдеться про козака, який вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину, тому просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину за свою дитину.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Усна народна творчість.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст, образи, настрої творів усної народної творчості.
Історична пісня – твір про важливу історичну подію, конкретних історичних осіб. Згадка про Кармелюка в уривку «За Сибіром сонце сходить, / Хлопці, не зівайте, / Ви на мене, Кармелюка, / Всю надію майте!» указує на те, що ці рядки взято з історичної пісні.
Родинно-побутові пісні – це пісні, у яких відображені почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками. Рядки «По садочку ходжу, / Кониченька воджу, / Через свою неньку / Нежонатий ходжу» є зразком родинно-побутової пісні.
Суспільно-побутові пісні – пісні, у яких ідеться про соціальні й побутові події. В уривку «Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, / Дак не знали наші батьки панщини робити» згадано панщину, тобто це рядки із суспільно-побутової пісні.
Календарно-обрядові пісні – це пісні, які виконують під час календарних свят, обрядів. У рядках «Ой на Івана, та й на Купала / Там дівчинонька квіти збирала» згадано свято Івана Купала, під час якого виконували купальські обрядові пісні біля ритуального вогнища.
Відповідь: 1Г, 2А, 3Б, 4В.
ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику й сюжет художнього твору. Зображене в уривку суголосне з подіями твору «Дума про Марусю Богуславку», у якому йдеться про визволення Марусею 700 козаків, що перебували в полоні 30 років.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Усна народна творчість
Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст творів усної народної творчості.
Героїчні бої на Савур-могилі 2014 року на початку російсько-української війни нагадують трагічні події на тій же місцевості, які зображені у творі «Ой Морозе, Морозенку».
Ця пісня розповідає про один з боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування, із вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили:
Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу.
«Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!»
Відповідь – Г.
ТЕМА: Усна народна творчість.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.
Рядки «Ой як болить моє серце, / А сльози не ллються» і «Тяжко жити без милого / І в своїй сторонці!» узято з пісні Марусі Чурай «Віють вітри».
Уривки з історичної пісні «Чи не той то хміль…» наведено у варіантах «Ой, втікали вражі ляхи – / Погубили шуби...» і «Гей, поїхав Хмельницький / К Золотому Броду…».
У пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки» є такі рядки: «Мати сина в доріженьку / Слізно проводжає…»; «Прийми ж мою Марусеньку / Як рідну дитину!».
Рядки «Летять три зозуленьки, / І всі три рябенькі…» і «Де матінка плаче. / Там Дунай розлився…» є в баладі «Ой летіла стріла».
Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
ТЕМА: Усна народна творчість.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати за характерними рисами образи героїв програмових творів.
Рідкісним голосом і вмінням складати пісні, які за короткий час співала Україна, володіла напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини Маруся Чурай. Вона є авторкою пісні «Віють вітри», що містить такі рядки:
Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості балад.
Балада – це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту.
У програмі ЗНО є балада «Ой летіла стріла», рядки з якої подано у варіанті А. Саме цей уривок є зразком усної народної творчості.
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні образи творів.
В уривку є образи, наявні також у баладі «Ой летіла стріла». У ній змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних є безмірним. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче – там «Дунай розлився», де сестра – там «слізок криниця», а де миленька – «земля сухенька».
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.
У першому уривку є опосередкована вказівка на Мавку – героїню драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Пригадайте епізод, коли дівчина готова була порізати серпом свою руку, аби не нашкодити живій природі.
В уривку, позначеною цифрою 2, читач легко впізнає Марусю Богуславку, яка випустила з турецької неволі козаків («Дума про Марусю Богуславку»).
Третій уривок передає звернення жінки до моря й вітру, аби вони врятували її коханого. Згадаймо Ярославну – дружину князя Ігоря («Слово про похід Ігорів…»), вона так само відчайдушно й розпачливо вимолювала життя свого чоловіка в сил природи.
В уривку 4 легко впізнати Катерину – героїню однойменної поеми Тараса Шевченка.
Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні образи творів.
У баладі «Ой летіла стріла» змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних є безмірним. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче – там «Дунай розлився», де сестра – там «слізок криниця», а де миленька – «земля сухенька».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.
В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.
Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках А, В, Г, Д.
У пісні Марусі Чурай передано прощання козака з коханою й матір’ю перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»).
Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку».
У баладі «Ой летіла стріла» оспівано тугу за вбитим стрілою вдовиним сином.
«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.
Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року і сільськогосподарським календарем. У варіанті Г наведено рядки з купальської пісні, яку виконували в день літнього сонцестояння – у ніч з 23 на 24 червня (7 липня за новим стилем) – на Івана Купала.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Усна народна творчість.
Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.
«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про звільнення українською дівчиною козаків з турецької неволі.
Пригадаймо, як починається дума: «Що на Чорному морі, / На камені біленькому, / Там стояла темниця кам’яная, / Що у тій темниці пробувало сімсот козаків, / Бідних невольників».
Саме напередодні Великодня Маруся відвідує темницю й нагадує бранцям про Світле свято.
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»
Завдання перевіряє вміння визначати жанрову приналежність творів.
Запропоновані рядки взяті з історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку». Про це свідчить згадка про битву козацького війська на чолі з Морозенком.
Відповідь: В.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.
Пригадаймо, коли відбулася одна з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами. Адже це була перша значна перемога повсталих козаків у ході визвольної війни українського народу першої половини XVII століття. Історична пісня «Чи не той то Хміль» уславлює Богдана Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки»
Марусю Чурай уважають автором твору «Засвіт встали козаченьки». Цій легендарній піснетворці приписують авторство ще деяких пісень, зокрема «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…».
Щодо інших запропонованих у завданні творів, то всі вони є фольклорними. Так, «Ой Морозе, Морозенку» та «Чи не той то Хміль» – це історичні пісні, «Ой летіла стріла» – балада, «Дума про Марусю Богуславку» – дума.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»
Завдання перевіряє знання змісту фольклорних текстів, а точніше географію творів.
Про героїчну битву українського козацтва проти загарбників, зокрема татар, біля Савур-могили йдеться в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» («Поставили Морозенка на Савур-могилу, дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну!»).
У соціально-побутовій козацькій пісні «Засвіт встали козаченьки» і в родинно-побутовій «Віють вітри», авторство яких приписують Марусі Чурай, згадки про місце подій немає.
У «Думі про Марусю Богуславку» події відбуваються в Туреччині, а в баладі «Бондарівна» – у «містечку Богуславку».
Відповідь: В.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»
Завдання перевіряє вміння визначати тему, провідні мотиви історичних пісень.
Варто пригадати, що пісня «Чи не той то Хміль» належить до історичних, тому одразу можемо відкинути варіанти відповідей Б, В, Г як неправильні, адже про весільний, календарний чи сільськогосподарські обряди може йтися в календарно-обрядових піснях.
Історична пісня «Чи не той то Хміль» уславлює Богдана Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча, який очолив український народ у визвольній війні проти шляхетської Польщі в 1648–1654 рр., тому варіант А є теж неправильним.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.
Запропоновані рядки взяті з русальної пісні, яка є календарно-обрядовою.
Русальні пісні – жанр календарно-обрядової лірики, пов’язаний із святкуванням Русалій (Русального тижня, Русального великодня). Оскільки це свято було пов’язане з духами води, то в русальних піснях широко використовують образи русалок.
Відповідь – В.
ТЕМА: Усна народна творчість. «Ой Морозе, Морозенку»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.
Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку». Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках Б, В, Г, Д.
В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.
У піснях Марусі Чурай передано переживання дівчини від розлуки з коханим («Віють вітри») і прощання козака з коханою й матір’ю, перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»).
«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про звільнення українською дівчиною козаків з турецької неволі.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки»
Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.
«Засвіт встали козаченьки» є однією з найбільш відомих пісень Марусі Чурай про героїчні подвиги козаків у визвольній війні. Син, ідучи в похід, прощається з матір’ю і просить її прийняти кохану, як «рідну дитину».
Відповідь – А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.
В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.
Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках А, В, Г, Д.
Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку». У піснях Марусі Чурай передано переживання дівчини від розлуки з коханим («Віють вітри») і прощання козака з коханою й матір’ю перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»). У баладі «Ой летіла стріла» розповідається про тугу за вбитим хлопцем його матері, сестри та коханої.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку…»
Завдання перевіряє вміння розрізняти види й жанри усної народної творчості.
Пригадайте зміст твору «Ой Морозе, Морозенку». У ньому йдеться про боротьбу козаків під керівництвом Морозенка з татарами.
Отже, цей твір є історичною піснею.
Відповідь – В.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.
Проаналізуйте запропонований уривок із пісні «Сонце низенько».
У ньому йдеться про кохання парубка й дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися. Головне у стосунках молодих людей – вірність, чесність та ніжність. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні слова та інші засоби виразності.
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку…»
Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.
В історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» йдеться про боротьбу козаків під керівництвом Морозенка з татарами.
Під час бою повністю проявився блискучий талант молодого полководця: татари втратили втроє більше, ніж козаки. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування (з вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили).
Відповідь: Д.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.
Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому йдеться про важку працю бурлаки. Одним із тематичних різновидів суспільно-побутової лірики є бурлацькі пісні.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їхні мотиви, тематику.
У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.
Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому згадано рекрутів. Наприкінці XVIII ст. в Україні, коли царський уряд ліквідував козацькі війська, було запроваджено рекрутство. Тоді служба у війську була фактично довічною: якщо рекрут не гинув на війні, то повертався додому дуже старим або калікою. У XIX ст. у війську служили 25 років. Душевних мук додавали тривога за долю рідних, туга за своїм селом чи містом, працею коло землі, відсутність надії на звільнення – усе це відображувала тематика рекрутських і солдатських пісень, які належать до суспільно-побутової лірики.
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
Запропоновані рядки узяті з історичної пісні «Зажурилась Україна», яка образно змальовує історію й причини появи козацтва.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Окрему групу календарно-обрядових пісень складають русальні пісні. Їх співали на русальному тижні під час так званих «зелених свят».
Запропоновані рядки взяті з русальної пісні «Ой біжить, біжить мала дівчина».
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Зажурилась Україна»
Завдання перевіряє вміння розрізняти види й жанри усної народної творчості.
Пригадайте зміст твору «Зажурилась Україна». У ньому йдеться про поневіряння українського народу через напади ворогів. Отже, цей твір є історичною піснею.
Відповідь: В.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
Словами «Зажурилась Україна» починається історична пісня, яка образно змальовує історію та причини появи козацтва.
Відповідь: В.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
Заклик «Годі тобі, пане-брате, / Ґринджоли малювати, / Бери шаблю гостру, довгу. / Та йди воювати!» є в історичній пісні «Зажурилась Україна», яка образно змальовує історію й причини появи козацтва.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то хміль…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
Пісня «Чи не той то хміль…» є історичною, у ній ідеться про битву козацького війська під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами.
Відповідь – В.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначати їх мотиви, тематику.
У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку картину історичного буття народу.
У запропонованому уривку згадано про важку долю чумаків. Чумацький промисел в Україні відомий з XV ст., а його розквіт припадає на XVIII – поч. XIX ст. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.
Одним із тематичних різновидів соціально-побутової лірики є чумацькі пісні – народні пісні про життя, побут, пригоди й переживання чумаків. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби й смерть на чужині – основні мотиви цих творів.
Відповідь – В.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.
До весняного циклу українських календарно-обрядових пісень належать веснянки.
Веснянки – закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай: «Благослови, мати, / Весну закликати! / Весну закликати, / Зиму проводжати!..».
Відповідь – Б.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Зажурилась Україна»
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначати їхні мотиви, тематику.
Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
Рядки «Зажурилась Україна, бо нічим прожити, / Витоптала орда кіньми маленькії діти» є в історичній пісні «Зажурилась Україна», яка образно змальовує історію й причини появи козацтва.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначати їх мотиви, тематику.
Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.
До зимового циклу українських календарно-обрядових пісень належать колядки.
Колядки – це відтворення міфу про створення Світу й величальні пісні, призначені для кожної конкретної людини: господаря, господині, хлопця, дівчини, дитини. Рядки «Радуйся, ой радуйся, земле – / Син Божий народився» узяті з колядки.
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.
Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.
Окремий цикл українського календарно-обрядового фольклору становлять купальські пісні, виконувані під час свята Івана Купала. Це свято збігається з датою літнього сонцестояння і відзначалося всіма землеробськими народами Європи майже однаковими ритуалами, що є яскравим свідченням його давнього походження.
Рядки «– Купайло, Купайло! / Де ти зимувало? / – Зимувало в лісі, / Ночувало в стрісі, / Зимувало в пір’ячку, / Літувало в зіллячку» узяті з купальської пісні.
Відповідь – А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику. Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками. Проаналізуйте запропонований уривок із пісні «В кінці греблі…».
У ньому змальовано ліричну картину кохання. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні слова та інші засоби виразності.
Відповідь – В.
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.
Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.
Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року і сільськогосподарським календарем.
Жниварський пісенний цикл є своєрідним апофеозом землеробської праці селянина. У варіанті А наведено рядки із жниварської пісні.
Відповідь – А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»
Завдання перевіряє вміння визначати жанрову приналежність творів.
Запропоновані рядки взяті з історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку». Про це свідчить згадка про битву козацького війська на чолі з Морозенком.
Відповідь: А.
ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай
Запропоноване завдання перевіряє знання авторів програмових творів. Рядки «Ця дівчина не просто так, Маруся / Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа» узяті з роману Ліни Костенко «Маруся Чурай».
У цьому уривку йдеться про легендарну поетесу-піснярку з Полтави Марусю Чурай, яка є автором пісні «Засвіт встали козаченьки».
Відповідь – Б.
ТЕМА: Усна народна творчість
Завдання перевіряє вміння розрізняти види й жанри усної народної творчості.
Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку.
У ньому згадано чумаків, які під час своїх подорожей ночують «в чистім степу при долині». Уже з XV століття в Україні відомий торгівельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного й Азовського морів. Це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги та безмежного степу.
Пригадаймо, що соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення. Отже, запропонований уривок узято із суспільно-побутової чумацької пісні.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Усна народна творчість
Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст, образи, настрої творів усної народної творчості. Рядки
Така її доля… О Боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?..
Суголосні з життєвими обставинами ліричної героїні пісні Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні». Цей твір передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з коханим.
Відповідь: В.
ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості дум.
«Дума про Марусю Богуславку» належить до найдавнішої тематичної групи творів про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських нападників і про турецьку неволю.
Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка на Великдень випускає із темниці на волю бранців – українських козаків. Із ризиком для життя жінка просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже жінка зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась»:
Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,
Моєму батьку й матері знати давайте:
Та нехай мій батько добре дбає,
Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває,
Великих скарбів не збирає,
Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки,
3 неволі не викупає,
Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!
Відповідь: Б
ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»
Завдання перевіряє знання змісту фольклорних текстів, а точніше географію творів.
Про героїчну битву українського козацтва проти загарбників, зокрема татар, біля Савур-могили йдеться в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» («Поставили Морозенка на Савур-могилу, дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну!»).
У соціально-побутовій козацькій пісні «Засвіт встали козаченьки» і в родинно-побутовій «Віють вітри», авторство яких приписують Марусі Чурай, згадки про місце подій немає.
У «Думі про Марусю Богуславку» події відбуваються в Туреччині, а в баладі «Бондарівна» – у «містечку Богуславку».
Відповідь: В.