Завдання за темою з української літератури

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Микола Куліш. Григір Тютюнник. Василь Стус

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про письменників і знайдіть у них так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з письменників ідеться в тому чи тому висловлюванні.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка В стосується саме його.

У висловлюванні, поданому в рядку Г, йдеться про Григора Тютюнника – талановитого українського новеліста. Пригадайте його новелу «Три зозулі з поклоном», у якій автор майстерно розкриває високий духовний світ простих сільських людей.

Про творчість Василя Стуса йдеться в рядку А, інтимна лірика поета здебільшого писана у в’язниці. Іван Драч зауважив: «Серед його тюремних творів для мене найдорожчі його інтимні поезії, його відчайдушне вміння знаходити для душі місце всюди…».

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку Б стосується Остапа Вишні, є опис особливостей індивідуального стилю письменника та згадка про його автобіографію. Твір «Моя автобіографія» – це не лише життєпис, а й аналіз усього пережитого письменником.

Відповідь: ВДАБ.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У творі згадано шістдесятників.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Господи, гніву пречистого…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій. Рядки

Думою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, /

яким мене мати вродила / і благословила в світи, –

узяті з вірша Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Павла Тичину подано в рядку В, адже саме його «перші спроби вражали всіх сучасників». Сучасники Тичини відзначають надзвичайну вихованість, делікатність поета. На початку своєї діяльності Тичина відбувся як великий поет, але пізніше радянська влада змусила митця писати тенденційні вірші «на злобу дня», спрямувавши творчість Павла Тичини в потрібний ідеологічний формат. 

У рядку Д йдеться про Андрія Малишка. Поет був ніби мостом між двома поколіннями українських митців. З одного боку, з ним товаришували Максим Рильський, Остап Вишня, Олександр Довженко, з іншого – тодішня літературна молодь. Малишко створив незабутні пісні, які стали справді народними. «Пісня про рушник», як і більшість пісенних творів Малишка, народилась у творчій співпраці з композитором і другом Платоном Майбородою.

У висловлюванні рядка А йдеться про Івана Драча. Його вважають поетом-новатором. Творчість Драча сповнена прихованої багатозначності, зокрема однією з найхарактерніших її ознак є поєднання фантастичного і реального. 

Характеристика особистості Василя Стуса є в рядку Б. Поет жив Україною, марив нею на чужині. Ця всепоглинаюча любов була смислом його життя й відчувалася в кожній поетичній збірці. Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса. Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (знятого за мотивами повісті М. Коцюбинського) 4 вересня 1965 року Василь Стус розбурхав зал. У перерві між частинами стрічки він встав із закликом протестувати. Після фільму КГБісти бігали вздовж рядів, щоб запам’ятати тих, хто влаштував протест проти репресій української інтелігенції.

Відновити знання про творчість цих письменників ви можете за допомогою подкастів з української літератури на нашому сайті.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б. 

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів другої половини ХХ століття.

Андрій Малишко є автором рядків «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, / І засмучені очі хороші, блакитні твої» твору «Пісня про рушник.

«І раптом побачив сонце, / Красиве засмагле сонце…», – уривок із «Балади про соняшник» Івана Драча.

У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Буду, мамо горда і вродлива, / З тебе дивуватися повік...».

Василь Стус є автором поезії «Господи, гніву пречистого…», у якій є рядки «Вірою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, / яким мене мати родила…»

Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Про Миколу Хвильового йдеться в рядках «Революціонер з голови до п’ят, міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання …(його) почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського». Він один з основоположників пореволюційної української прози, неперевершений майстер малої прозової форми. Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади Михайла Коцюбинського.

Микола Куліш є одним «… з найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття, представник «розстріляного відродження».

Андрій Малишко «у літературу ввійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші стали народними; співпрацював із багатьма композиторами, але найбільше – з Платоном Майбородою». Пригадайте, що музику до поезії «Пісня про рушник» написав композитор Платон Майборода.

Василь Стус – один із найвидатніших українських поетів ХХ сто­ліття. Характеристика його творчості подана в уривку: «Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення – ось шлях його поезії».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.

Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Треба уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Висловлювання «Письменник стрімко робить блискучу літературну кар’єру, стає всенародним улюбленцем, його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…» (А) характеризує творчість Остапа Вишні. Він є видатним сатириком і гумористом, який увів у літературу жанр «усмішка», автор численних усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій.

У висловлюванні Г йдеться про Павла Тичину. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди увійшов до когорти її класиків. Уже своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Унесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів – якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини.

«Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості. Поезія …, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі – душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної …» – це висловлювання про Володимира Сосюру.

Про Василя Стуса йдеться у висловлюванні Д. Тематика творчості Стуса була багатогранною. Його поезія містить протест проти тоталітарного режиму, оспівує боротьбу за свободу й гідність людини. Він також звертався до вічних тем любові, смерті, мистецтва й природи: «Тих віршів не можна гортати – у них треба входити і повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери – і тоді відкривається унікальна сторінка поезії XX віку – віку відчуження».

Відповідь: 1-А; 2-Г; 3-Б; 4-Д.