ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік таких слів з наголосами.

У запропонованому реченні неправильно підкреслено літери на позначення наголошених голосних у таких словах: відгомін, чорноземі, ознаки (правильні наголоси такі: відгомін, чорноземі, ознаки)

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. У заданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розгляньмо рядок з такими слова: рельєфна, модель, людям. Підкреслені букви в цих словах позначають однаковий звук – це [л′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву я, яка в цій позиції передає пом’якшення попереднього приголосного. 

Підкреслені букви в словах слабозорих, Софійського, собору позначають різні звуки: у слові слабозорих та собору це [с], а в слові Софійського це [с′] (далі м’який знак).

У рядку зі словами цей, соціальний, місць підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові цей це звук [ц]; у словах соціальний та місць це звук [ц′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву і.

У рядку зі словами сайті, конструкцію, кошти підкреслені літери теж позначають різні звуки: у словах конструкцію та кошти це звук [т]; у слові сайті це звук [т′], адже далі звук і.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання з якої причини? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Д.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання як? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні В.

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якою метою? На те саме питання відповідає фрагмент в реченні Б.

До виділеного фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання яка? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (яких?)

Виділений фрагмент у реченні Г відповідає на питання за якої умови?

Відповідь – ДВБА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (закохані в минуле). 

Рядок Б ускладнено звертанням (мамо горда і вродлива).

Рядок В ускладнено уточнювальною обставиною (у степу).

Рядок Г ускладнено відокремленою прикладкою (людині), яка дає предмету другу назву.

Рядок Д ускладнено відокремленим додатком (окрім наших батьків).

Відповідь – ДАВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані підрядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником щоб. Друга частина вказує на мету дії. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення В має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом.

Речення Г має три частини, які пов’язані лише за змістом. Це складне безсполучникове речення.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь – ДБГА.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нехай не відповідає на питання, указує на відтінок значення, утворює форму наказового ступеня. Отже, це частка.

Слово геть відповідає на питання куди? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово йому відповідає на питання кому? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово із не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ВАДБ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них синонімічні пари.

З’ясуймо спочатку значення фразеологізмів.

Хоч свічки ліпи – м’який, безвольний, спокійний.

Хоч греблю гати – багато.

З молоком на губах – молодий, недосвідчений. 

Розуму не позичати – розумний.

Купа на купі – багато. 

Світла голова – розумний. 

Міцний горішок – сильний характером, упертий.

Води не замутить – тихий, спокійний.

Жовтороте пташеня – молодий, недосвідчений .

Відповідь – ГАДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному символом-трикутником, є однорідні присудки (взяти, посіяти), а реченні із символом-колом є однорідні підмети (сільське господарство, екосистема).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте і складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичні основи, розрізняти просте і складне речення. 

Одну граматичну основу знаходимо в реченні, позначеному символом-трапецією (двадцять відсотків видів опинилися). Отже, це просте речення.

Відповідь – Д.