ТЕМА: Орфографія 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з різними вивченими орфограмами. 

Розгляньмо запропоновані речення.

У реченні Б є орфографічні помилки. Слово журналістська потрібно писати без спрощення, адже це слово іншомовного походження. Слова з першою частиною стерео-, аудіо-, авіа-, нафто-, газо-, супер- тощо потрібно писати разом. Отже, відеоролики.

У реченні В орфографічна помилка в іншомовному слові брошура (а не брошюра),адже у словах, запозичених із французької мови, після ш, ж пишемо у. Також потрібно писати ознайомляться, тому що м’який знак завжди є в дієслівних формах дійсного та наказового способу.

У реченні Г потрібно писати зосередження, адже в іменниках середнього роду ІІ відміни в позиції між голосними відбувається подвоєння літер на позначення подовжених приголосних. Також правильно передусім, тому що прислівники, які утворені поєднанням прийменника з займенником, пишемо разом.

У реченні А орфографічних помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники. 

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати прикметники суспільно-політичний, суспільно-економічний, південно-західний, садово-городній, садово-дачний, садово-парковий, науково-дослідний, науково-популярний (усі частини цих слів рівноправні, їх можна з’єднати сполучником сурядності і).

Разом потрібно писати слова південноукраїнський (бо Південна Україна), південнокримський (бо південний Крим), науково подібний (бо подібний до наукового).

Окремо потрібно писати прикметник суспільно корисний, адже логічний наголос тут падає на перше слово і від нього не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: від’ємний, між’ярусний, з’єднати, супер’ядро.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (підв’ялити, розм’якшення );
• після голосного та р у корені (суб’єктивізм)

Не буде апострофа і в слові курйозний, адже його ставлять лише перед я, ю, є, ї.

В іншомовних словах апостроф ставимо після префікса, що закінчується літерою на позначення твердого приголосного, перед я, ю, є, ї (ін’єкційний); також після р, якщо є роздільна вимова (інтер’єр).

У певних іншомовних словах апостроф не ставимо відповідно до вимови (фюзеляж, бювет).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях та суфіксах слів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (беззастережно);
• у словах, що перевіряють наголосом (клекотіти – клЕкіт, змалЕчку - малЕнький) 
• завжди в суфіксах дієприкметників (упереджений, змушений);
• коли при зміні слова е чергується з і: очевидячки – очі, увечері – вечір)
• в окремих словах, які не можна перевірити наголосом і які потрібно запам’ятати (бентежний, керівник).

И пишемо у відкритих складах -РИ-, -ЛИ- в групі слів (кришити).

Також И пишемо в прислівниках, утворених за допомогою словотворчих часток чи-, чим- (чимдуж).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова дісконт.

В українській мові в основах іншомовних слів на позначення загальних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати дисконт. Інші слова написано правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксують пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії. Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. 

Отже, спрощення відбуватиметься у словах виїзний, обласний, заздрісно, очисний, улесливий, тижневий, ремісник, хруснути, провісник, доблесний, якісний, безшелесно.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначають (зап’ясний ,шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Спрощення не відбувається в словах іншомовного походження (баластний, гігантський).

У групі -скн- спрощення відбувається у вимові й на письмі: блиск – блиснути.

Група приголосних -скн- не змінюється в слові випускний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. У цьому завданні такі слова запропоновано в реченні, адже наголос має значеннєво-розрізнювальну функцію, важливий для мовців лише в контексті. 

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: дОнька, принестИ, фаховИх, уподОбань.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. У цьому завданні слова з підкресленими буквами запропоновано в реченнях. 

Розгляньмо запропоновані слова.

У рядку А підкреслена літера позначає різні звуки. У словах викликало та занепокоєння – це звук [к], а от у слові якби відкреслена літера позначає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.

У рядку Б підкреслена буква в словах мильних, годинами позначає звук [н], а в слові диванів це звук [н′].

У рядку В підкреслена буква в словах пристрасть, серіалів, посилює с позначає однаковий звук. Це звук [с]. 

У рядку Д у словах довге, судинних підкреслені букви позначають звук [д]; у слові сидіння це [д′].

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово переважно відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово до не має лексичного значення, не відповідає на питання, а лише служить для зв’язку слів у реченні. Отже, це прийменник.

Слово якоїсь відповідає на питання яке? і вказує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

А слово написане теж відповідає на питання яке?, але вказує на ознаку, одержану від дії. Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.