ТЕМА: Орфографія.

Завдання скеровано на перевірку вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки згідно з вивченими правилами.

Буквосполучення -ств- на місці пропуску треба писати в обох словах рядка В: дитинство, піратство.

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса -ств(о) пов’язане зі зміною деяких приголосних і самих суфіксів:

• г, з, ж + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -зьк(ий), -зтв(о);
• к, ц, ч + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -цьк(ий), -цтв(о);
• х, с, ш + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -ськ(ий), -ств(о): жіноцтво, козацтво, будівництво, гайдамацтво.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Потрібно згадати, що прикметники, дієприкметники з не пишуть окремо, якщо є залежні слова: не з’ясовані вчасно важливі питання.

Зверніть увагу, що разом не пишуть у:

• префіксі недо-, який указує на неповноту, половинчастість дії в слові «недооцінений»;
• дієслові «непокоїтися» в значенні «турбуватися».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх правилами.

Подвоєння відбувається за збігу однакових приголосних на межі морфем, частин складноскорочених слів, основи дієслова на -с і постфікса -ся: підданий, клітинний, розрісся, оббивати; у формах теперішнього часу дієслова «лити» й похідних: ллється.

Подвоєні букви треба писати в прислівнику навмання.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання скеровано на перевірку орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. 

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: нАчинка, вИпадок, дрОва, зАгадка, руслО.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання скеровано на перевірку вміння добирати слова й доречно вживати їх у тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст.

У реченні «Поділіть своє помешкання на зони й складіть план прибирання кожної» слово «зони» можна замінити словом «частини», яке в цьому контексті означає ділянка якої-небудь площі, поверхні.

Зверніть увагу, що значення слів, поданих у варіантах А, Б, В, не відповідають стилю запропонованого мікротексту:

• відрізок – невелика частина, шматок чого-небудь;
• сфера – межа поширення чого-небудь;
• шматки – частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Прикладка.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати прикладки в реченні.

Прикладка – різновид означення – є в першому реченні. Вона називає ознаку предмета й водночас, будучи вираженою іменником, дає йому нову назву: методу (якого?) «дама з крильцями».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Візьміть до уваги, що в сьомому реченні після означуваного слова є підрядна частина, яку потрібно відокремити комами: І ще одне добре правило: за 10–15 хвилин назбирайте в пакет 27 непотрібних речей, які муляють очі, й рішуче викиньте цей мотлох (не перекладайте на інше місце, а винесіть геть!).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст: ставте подвійне відмінкове питання до кожного іменника. А саме:

• хто? що? процес – називний відмінок;
• докоряйте за кого? що? безлад – знахідний відмінок;
• наводимо кого? що? порядок – знахідний відмінок;
• викиньте кого? що? мотлох – знахідний відмінок.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть на місці пропущеного члена речення (присудка).

Речення 2 ускладнене відокремленою прикладкою, яка виділена тире в кінці речення.

Речення 3 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені інфінітивами.

Речення 4 – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.

Відповідь – ВДАБ.