ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в простому та складному речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (4) в завданні обґрунтовано як розділовий знак при однорідних членах речення. Насправді це кома між частинами складного речення, що поєднані сурядним зв’язком (граматичні основи відповідно – можемо проникати та називають).

Решта знаків пояснено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка. 

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині. 

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать саме від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні В пряма мова є простим розповідним реченням, а слова автора стоять після неї. 

Отже, розділові знаки потрібно поставити так: «П», – а. 

«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними на-слідками для флори та фауни» – додає автор проєкту Костянтин Яловий.

У цьому варіанті коми після прямої мови коми немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає другорядну дію, яка відбувається раніше або одночасно з основною, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. 

Дієприслівниковий зворот також не може бути пов’язаним з односкладним безособовим реченням, бо там немає діяча (підмета). 

Редагування потребує речення Розв’язуючи життєві проблеми, спочатку вони можуть здаватися складними, адже підмет вони (проблеми) не може виконувати дії, про яку йдеться в дієприслівниковому звороті.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Пароніми – це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значеннями. Незначна відмінність у вимові та незнання точного лексичного значення часто призводить до помилок. 

Проаналізуймо запропоновані слова.

Неформальні – офіційно не затверджені, ніким не зареєстровані.

Неформені – ті, що не відповідають певній формі, не однакові за формою, кольором, кроєм.

Неформалістичні – ті, хто не має формального ставлення до чогось чи когось, не визнає певних формальностей.

Неформалістські – ті, хто не є прихильниками, послідовниками формалізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Міжусобний – походить від іменника міжусобиці (внутрішній розбрат, війна між окремими людьми чи суспільними групами в державі) 

Особовий – той, який визначає граматичну категорію особи; характеризує певну особу (особова справа, особовий склад, особове посвідчення тощо)

Особистісний – індивідуальний, пов'язаний з виявом чиїх-небудь особистих, індивідуальних рис, особливостей.

Як бачимо, доречним у реченні буде слово особистий – той, який здійснюють безпосередньо, не через інших осіб.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Перетинаються – перехрещуються між собою.

Пересікаються – перетинаються, мають точку перетину ліній.

Зустрічаються – сходяться разом, проводять зустріч; наближаються під час руху навпроти. Конструкції зустрічаються питання, зустрічаються помилки є скалькованими.

Стикатися – мати можливість пізнавати щось, вступати в суперечку, несподівано зустрічатися з ким-небудь. Саме це слово є найбільш доречним у запропонованому реченні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Нормативним в українській мові вважають слововживання порушені питання.

Конструкція підняті питання скалькована, вона не є нормативною.

Неправильним є і вживання слова дані, адже в українській мові це слово має лексичне значення «відомості, показники, необхідні для ознайомлення з чимось чи для певних висновків». А конструкція дані питання теж скалькована.

Слово виставлені має багато лексичних значень (пред’явлені з певною метою, проголошені – стосовно вимог чи пропозицій тощо), але жодне з них не є доречним у нашому контексті.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

У цьому блоці завдання на лексику запропоновано в мікротексті – й перевіряють вони різні вміння: розрізнення паронімів, правильне вживання лексичних норм, уникання суржику тощо.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Конструювання – створення конструкції чогось, організація взаєморозташування частин споруди, будови, машини.

Спорудження – будівництво, зведення чогось переважно великого, складного.

Заснування – початок чого-небудь, створення зазвичай чогось значного.

Як бачимо, усі ці слова доречні стосовно якихось масштабних, значних дій. У запропонованому ж реченні йдеться про уявний майданчик для обговорення новин на форумі. Отже, доречним тут буде слово створення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси.

У мові суфікси виконують формотворчу й словотворчу функції. За їхньою допомогою можна утворити слова з новим значенням. Також суфікси надають слову найрізноманітніших додаткових відтінків стосовно головного лексичного значення (пестливості, зневажливості, згрубілості тощо). Наприклад, батечко, дідуган, ручище, котеня, хлопчисько.

За допомогою суфікса -ищ- в українській мові утворюють слова на позначення територій – родовище, попелище, сховище.

Також суфікс -ищ- може надавати згрубілого відтінку стосовно головного лексичного значення слова: вовк – вовчище.

Відповідь – Б.