ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

Чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Віктора Ткаченка.

Числівник півтора поєднується з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація пальт нової колекції Віктора Ткаченка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний. Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, конструкцію менш корисніший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – менш корисний.

Прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння якнайзручніший та найелегантніший утворено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження. Подвоєння.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: метал, комісія, колектив, сума, інтелект, шасі. Подвоєння зберігається у словах-винятках: тонна, ванна, нетто тощо.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Голландія, Россіні, Яффа, Руссо, Міссурі.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Філіппіни – філіппінка.

Отже, неправильно написані такі слова: тона, нето, філіпінка, шассі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У–В. Але в деяких випадках таке чергування не можливе, бо слово починає змінювати лексичне значення.

Саме літера У чи В визначає його: вступ – уступ, управа – вправа; вмова – умова; вклад – уклад. Отже, ці пари слів потрібно писати лише з відповідною літерою.

Незалежно від лексичного значення в слові влада вживаємо тільки В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми ( И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова косінус.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д,т,з,с,ц,ч,ш,ж,р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати косинус.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’яремний, без’язикий, з’єднаний, об’їжджати.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (П’ятихатки, розіб’єш, зап’ястя, вʼялений);
• після голосного (краков’як, сором’язливий).

Також апостроф пишемо у слові Лук’янівка.

Якщо перед губними приголосними стоїть інший кореневий приголосний, апостроф не ставимо: рутвяний, бруквяний, присвятити.

Не пишемо також апостроф у слові серйозний, адже тут немає я, ю, є, ї.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово повставати має таке лексичне значення: підніматися на боротьбу з ким-небудь, проти когось чи чогось; чинити опір, протидіяти. Нормативним буде словосполучення постали проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: шум, дивишся, сидиш. Підкреслена літера в словах шум, сидиш передає звук [ш], а у слові дивишся ця буква передає [c′:]

У рядку кіт, тримати, агентство підкреслена літера теж позначає різні звуки. У словах кіт і тримати підкреслена буква – це звук [т]. А у слові агентство цей звук не вимовляється.

У слові мороз літера з передає звук [з], у словах просьба (глухі перед дзвінкими вимовляються дзвінко) та зілля (далі і) – [з′].

У словах сяйво, вісті, засіяний літера с передає звук [с′]. У слові вісті цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку вужчий, джміль, журнал підкреслена буква передає різні звуки: у словах вужчий і журнал – це звук [ж], а у слові джміль – це африката дж.

Відповідь - Г.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення: виходити у світ – видаватися, друкуватися; зав’язувати світ – зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості; займатися на світ – починати розвиднятися, світати; заступати світ – повністю захопити кого-небудь,оволодіти кимось.

Отже, замість вислову починало світати можна використати фразеологізм займатися на світ.

Відповідь – В.