ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: фаховИй, текстовИй, зрУчний, визвОльний.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Іменники насип, кір, тюль належать до чоловічого роду. Іменник ваніль – жіночого роду (запашна ваніль).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Синоніми.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Слова актор, артист, лицедій уживають на позначення особи, яка публічно виконує твори мистецтва. Отже, ці слова є синонімами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’юдити, з’явитися,

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

-        на початку кореня (В’ячеслав);

-        після голосного та р у корені (нав’ючений, слов’янин).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж ставимо апостроф (надвечір’я ). Але гравюра (тут немає роздільної вимови).

У словах Святослав та різьбярство апостроф не ставимо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного.

В іншомовних словах апостроф пишемо після г, ґ, к, х, ж, ч, ш перед я, ю, є, ї (Х’юстон, миш’як). У слові ін’єкція теж ставимо апостроф, бо ін- – це префікс.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: розвАл, тонкИй, рАзом, люблЮ.

Відповідь – В.

Зразок написання власного висловлення

Жаліти себе – це певною мірою намагатися сховатися від проблем, заховати голову в пісок. Переконаний, що вміння, яке нам час від часу потрібне, – це контроль над власними емоціями, особливо в стресових ситуаціях.

По-перше, спокійна й виважена реакція на виклики, перед якими нас ставить життя, допоможе розважливо все обміркувати, подолати перешкоди й досягти успіху.

Вражаючим прикладом мужності є для мене людина-легенда Нік Вуйчич. Його життя з самого початку – це постійні виклики. Ніколас народився з рідкісним захворюванням, що призводить до відсутності кінцівок. Замість того, щоб постійно скиглити та шкодувати себе, Вуйчич навчився контролювати свої емоції. Зараз Нік відомий на весь світ оратор, багатодітний батько і щасливий сім’янин.

По-друге, уміння керувати своїми емоціями – це неабияка ознака самоконтролю, яка допомагає знижувати нервово-емоційне напруження.

Згадаймо ліричного героя імпресіоністичної новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Він утомився від «залізної руки города», тому намагається відновити свої сили в лоні природи. Саме перепочинок, спокій і душевна рівновага допомогли героєві подолати виснаження й стрес.

Отже, життєві негаразди можуть зробити людину сильнішою, якщо вона навчиться керувати своїми емоціями. Для цього потрібно не скиглити й жаліти себе, а підвестися з колін й активно діяти.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння аналізувати фольклорні твори. Пригадаймо, що фольклор – це усна народна творчість, яка створюється колективно і при цьому нерозривно пов’язана з життям і побутом, із характерними рисами та історією народу.

У варіантах відповідей у рядках А, В, Г, Д указані авторські твори («Бджола та Шершень» Григорія Сковороди, «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про похід Ігорів» невідомого автора), які не можна вважати фольклорними. Зверніть увагу, що пісні Марусі Чурай стали народними, тому вони є фольклорними творами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово дивно відповідає на питання як?, характеризує дію, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово що не відповідає на питання, не є членом підрядного речення, а лише служить для зв’язку частин складного речення. Отже, це сполучник.

Слово собі відповідає на питання кому?, вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово невже не відповідає на питання, не є членом речення, а лише надає слову певного відтінку. Отже, це частка.

Відповідь: 1Г 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні З якого краю до тебе, сонце, підійти? граматична основа виражена присудком підійти. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Десь поруч співали ніжно, щемливо граматична основа виражена дієсловом співали у формі множини минулого часу. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Курна дорога, приспана туманом… граматична основа виражена підметом дорога. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не сказано про дію.

У реченні Між тобою й мною – семизначний код… граматична основа виражена підметом код. Але також у цьому реченні є обставина між тобою й мною. Обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні Шукай в телефоні мій слід, цілуй у вікно мої губи… граматична основа виражена присудками у формі ІІ особи однини – шукай, цілуй. Це односкладне означено-особове речення.

Відповідь: 1Г 2Д 3В 4Б.