ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Це завдання пропонує п’ять пар синонімічних словосполучень, серед яких є одне помилкове.

Уважно прочитайте ці словосполучення, звертаючи особливу увагу на прислівники та прийменники, оскільки саме вони варіюються у варіантах:

Серед наведених варіантів не є коректним вислів на протязі місяця. Це поширена помилка, зумовлена впливом російської конструкції на протяжении…

Як відомо, у нашій мові слово протяг означає:

• різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна, розташовані одне проти одного;
• простір, на якому що-небудь розташовується, міститься.

Отож, замість на протязі місяця треба говорити протягом місяця, упродовж місяця.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Тестове завдання вимагає знання особливостей відмінкових форм іменників 3-ї відміни в орудному відмінку однини. У цьому випадку м’які та пом’якшені приголосні між двома голосними подовжуються. На письмі це позначається подвоєними літерами: паралеллю, подорожжю, маззю, пам’яттю, сіллю, величчю, вуаллю, сумішшю, папороттю, заметіллю, емаллю, світлотінню, магістраллю, ціллю, мігренню, міддю.

Проте, якщо приголосний стоїть не між двома голосними, а між приголосним і голосним, подовження не відбувається: верф’ю, лазур’ю, буденністю, кров’ю.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.

Пропоноване завдання перевіряє знання правил утворення форм ступенів порівняння прикметників.

Уважно прочитайте запропоноване речення й поміркуйте, яку форму (початкову, вищого чи найвищого ступеня порівняння) треба вжити на місці кожного пропуску.

У першому випадку після прислівника найбільш має бути прикметник у початковій формі привабливими, оскільки міру ознаки вже виражено прислівником.

У другому випадку має бути форма вищого ступеня вищу, бо це випливає з контексту (далі йдуть слова порівняно з іншими).

У третьому випадку має стояти форма найвищого ступеня найнижчі, бо з контексту дізнаємося, що ці енерговитрати мають бути дуже малими, найменшими у своїй галузі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Щоб виконати це завдання, пригадайте випадки, коли вживається чи не вживається м’який знак.

Більшість слів, наведених у завданні, мають писатися без м’якого знака. Це такі випадки:

• перед постійно м’яким або пом’якшеним приголосним (цвях, корінці, кузня, світловий);
• між літерами на позначення подовженого м’якого приголосного (доповіддю, Поділля);
• після шиплячого (облич);
• після р в кінці складу чи слова (воротар, інтер’єр, серйозний, чотирма);
• після н перед шиплячими (менший, Маринчин, кінчик, дзеленчати);
• у числівниках на позначення десятків (шістдесят).

Натомість пишемо м’який знак у буквосполученнях -ньц-, -ньк-, що походять від -ньк- (бриньчати, неньчин, дівчиноньці) та в іншомовних словах після н перед йо при роздільній вимові (сеньйор).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Виконуючи це завдання, варто пам’ятати, що спрощення в групах приголосних не позначається на письмі в прикметниках, утворених від іншомовних слів, і в словах кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, шістнадцять, шістдесят, шістсот.

Отже, пропоновані слова правильно писати так: баластний, пізній, міжобласний, гігантський, щасливий, заздрісно, буревісник, форпостний, радісно, серце, щотижневик, шістнадцять, чесно, корисливий, шелеснути.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Завдання перевіряє знання правил написання складних іменників, прикметників, прислівників і прийменників.

Запропоновані слова треба писати так:

з-поміж (складні прийменники з першою частиною з-(із-) пишемо через дефіс);

сорокалітню (складні слова, утворені від підрядних словосполучень, тобто залежних між собою слів (літ (скільки?) сорок) пишемо разом);

житлово-побутового (складні слова, утворені від сурядних словосполучень, тобто не залежних між собою слів (житловий і побутовий) пишемо через дефіс);

будь-якої (частку будь- пишемо через дефіс);

по-господарськи (прислівники з префіксом по- і суфіксом -и пишемо через дефіс).

Отже, дефіс не потрібен у слові сорокалітню.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Для виконання цього завдання треба пригадати правопис префіксів з-, с-. Зазвичай у шкільній практиці для запам’ятовування літер, перед якими треба писати префікс с-, використовують мнемонічну формулу «Кафе «Птах». Усі приголосні цієї фрази і є тими, перед якими пишемо с-. У решті випадків пишемо з-.

Також пам’ятайте, що префікси роз-, без-, воз-, через- завжди треба писати з літерою з на кінці.

Розглянемо запропоновані в завданні слова.

Префікс с- треба писати в таких випадках: перескочити, сформувати, спитати, сказати, скерований, сплетений, сфотографувати, нестерпний, стягнути, сфальшувати, схвалити.

Префікс з- треба писати у слові зшити.

У решті слів треба писати префікси роз-, без- із літерою з: безкоштовний, розтлумачити, безсмертя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія.

Виконання цього завдання полягає в з’ясуванні значення пропонованих фразеологізмів і доборі відповідного синонімічного до них дієслова.

Вислови «читати молитву, прописати іжицю, милити чуба, брати в шори» мають значення «дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось, робити суворе зауваження».

Отже, синонімом до пропонованих стійких сполук буде слово «картати» (гостро дорікати кому-небудь, лаяти когось; різко критикувати, осуджувати кого-, що-небудь).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Позначення звуків мовлення на письмі

Це завдання перевіряє вміння правильно вимовляти приголосні звуки, змінені в потоці мовлення.

У більшості наведених слів є звук [д].

В окремих словах літера д позначає інші звуки: у слові «джерельний» маємо африкату [дж], а у слові «подзвонити» – африкату [дз].

У словах «тижневий» і «переїзний» звука [д] немає – це наслідок спрощення в групах приголосних.

Слово «баскетбол» вимовляємо «баске[д]бол», оскільки звук [т] перед наступним дзвінким приголосним [б] стає дзвінким [д].

Отже, звук [д] треба вимовляти у словах пі[д]бити, баске[д]бол, електропоїз[д].

Відповідь – Б.