ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака.

У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

Буква ї завжди передає два звуки.

Отже, у словах ескадрилья, пасьянс, київський, пояснення (перша Я), жульєн, неприязнь, ячмінь букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків завжди менше.

Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзвін, джерельце).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щупальце ).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (пояснення).

У слові шістсот першу літеру Т пишемо, але звук не вимовляємо.

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові дзвін на один звук менше, у словах ескадрилья та вишня однакова кількість букв і звуків.

У рядку Б у словах любов ,пасьянс та щупальце однакова кількість букв і звуків.

У рядку В у словах київський та пояснення однакова кількість букв і звуків, а у слові шістсот на один звук менше.

У рядку Г у словах жульєн та неприязнь однакова кількість букв і звуків, а в слові різьбяр на один звук менше.

У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах ячмінь, лінуватися, а в слові джерельце на два звуки менше.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Розділові знаки в простому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кому перед ЯК не ставимо в таких випадках:

• при фразеологічних зворотах (як з відра – сильно, дуже) та перед фразеологізованими виразами типу як сьогодні;
• якщо це прикладка, що має значення «у ролі кого чи чого» (звук як одиниця мовлення);
• у конструкціях не більше як, не раніше як, не довше ніж, як слід, як треба (не більш як на годину).

Кому перед ЯК ставимо, якщо це порівняльний зворот (роса посипалась, як дощ, тобто вона опадала так, як падає дощ).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслово полоти належить до І дієвідміни (бо це дієслово з -оло-). Отже, правильна форма полють.

Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.

Правильною формою третьої особи множини від дієслова проводжати буде слово проводжають, адже форму проводять утворено від дієслова проводити.

Дієслово кричати належить до ІІ дієвідміни (-а- , що є в основі неозначеної форми, зникає під час утворення форми першої особи однини: кричАти – кричу. Отже, кричати – кричать.

А форма від дієслова бігти утворена правильно: бігти – біжать (біжиш, біжимо). Це дієслово ІІ дієвідміни.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів, а також етикетні форми (на радість).

Разом пишемо прислівники, що утворено поєднанням прийменника в та числівника (втричі) та прислівники, утворені за допомогою кількох префіксів (якнайбільше).

Окремо пишемо прислівник в цілому.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и: по-домашньому, по-людськи, по-четверте.

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: казна-куди, як-небудь, будь-де. Через дефіс також пишемо прислівники з частками -бо, -но, -то, -от, -таки: далеко-таки, колись-то.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, де-не-де, хоч-не-хоч (прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Числівник 100 в усіх відмінках, крім називного й знахідного, має закінчення -а: ста.

Числівники 7 та 80 у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках мають паралельні форми (семи, сімох, семи, сімом, сьома, сімома, на семи, на сімох, вісімдесятьма, вісімдесятьома, вісімдесяти, вісімдесятьох тощо). Зауважмо, що в десятках (а це складні числівники) ми відмінюємо лише другу частину.

Отже, хибними є такі відмінкові форми числівників: сто в Д. в. та М. в. (потрібно ста), ста в З. в (потрібно сто), а також форма сіма в Ор. в.(потрібно сьома або сімома).

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у / в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у / в. Між двома приголосними потрібно писати у, між двома голосними – в, також між голосним і приголосним обираємо в.

Але перед буквосполученнями св-, лв-, тв-, хв- та схожими, а також перед в-, ф- завжди пишемо у.

Також у пишемо на початку речення перед приголосним та після паузи (коми, тире, двокрапки тощо) перед приголосним.

Якщо застосуємо ці правила до запропонованого речення, то у потрібно буде писати в усіх випадках, окрім відданості і в егоїзмі, адже там прийменник стоїть між двома голосними.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Будова речення простих та складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати прості та складні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Речення Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує побудовано неправильно, адже не зрозуміло, хто емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ.

Речення можна перебудувати так: «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати причини еміграції свого героя» або «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати, чому його герой емігрує».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Особливості відмінювання займенників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.

Займенники відмінюють по-різному: одні – як прикметники, два займенники (скільки і стільки) – як числівник два, а інші – майже кожен по-своєму. Тому потрібно запам’ятовувати відмінювання різних займенників.

Займенник усі (всі) у родовому відмінку має форму усіх.

Відповідь – В.

ТЕМА: Словотвір. Основні способи словотворення в українській мові.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

Відносний прикметник від слова меблі утворюємо за допомогою суфікса -ев-.

Його вживають під час творення прикметників від слів з основою на м’який приголосний: меблі – меблевий.

Слово мебельний є калькою з російської мови.

Відповідь – А.