ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Правил написання слів іншомовного походження дотримано в рекламному оголошенні рядка Д.

У рядках А, Б, В, Г потрібно виправити помилки:

• м’який знак в іншомовних словах пишеться після літер д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо, о: павільйон;
• у загальних назвах іншомовного походження букви на позначення подовжених приголосних звуків, як правило, не подвоюються: піца;
• апостроф в іншомовних словах пишеться перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер;
• пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»: лабіринт.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подовження приголосного відбувається у формі орудного відмінка іменника ІІІ відміни в позиції між двома голосними у слові: подорожжю.

В іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: гордістю. У слові праматір теж не відбувається подвоєння: праматір’ю.

Зверніть увагу, що слово нежить є іменником ІІ відміни чоловічого роду, а слово кошеня – іменник ІV відміни середнього роду. У формі орудного відмінка подвоєння в цих словах не відбувається: нежитем, кошеням.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати рід іменників.

Рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно; цей, ця, це: цей Сімферополь, ця Охтирка, ця магістраль.

Зауважмо, що незмінні іменники іншомовного походження, що є загальними назвами, мають середній рід: ательє, лібрето, а назви істот мають рід відповідно до статі: (цей) маестро, колібрі.

Зверніть увагу, що родова назва іменника є специфічною для кожної мови. При запозиченні іменників з іншої мови значення роду може змінитися. Так, у близькоспоріднених мовах іменники на позначення того самого поняття, з подібним коренем, можуть мати різне значення роду. Слід пам'ятати, що в українській мові до чоловічого роду належать такі іменники: Сибір, рукопис, тюль.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії, а також в іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із прийменниками. Саме тому при- потрібно вживати у словах: Придніпровська, привабливі призупинити, прибічники, примірник, призначення тощо.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості: пречудовий, препогано, а також у словах презирливий, презирство.

Префікс прі- пишемо у слові прізвище.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З великої літери пишуться:

Географічні й топографічні власні назви, крім службових слів і родових означень: Корсунь, Берестечко; коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: Жовті Води.

У назві пам'ятки архітектури пишемо з великої літери лише перше слово: Золоті ворота.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в п’ятому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником та: «Від того прокинувся та побрів під розчахнуту липу».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення, його будова

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи третього, четвертого, шостого й восьмого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Складнопідрядне речення – це складне речення, у якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Саме таким є восьме речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Віднині знав, що там живе вічна й свята таїна. Речення є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучника що.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Види односкладних речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Пригадайте, що безособовими називають односкладні речення з головним членом у формі присудка, який означає процес, дію, стан, що не мають виконавця або відбуваються незалежно від нього. У таких реченнях не може бути підмета.

Безособовим є шосте речення, «На душі було срібно й високо», однорідні присудки в цьому реченні виражені прислівниками (зі зв'язкою).

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час виконання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити питання до виділених слів:

буянні (чого?) зела й кипінні (чого?) садів – іменники.

там живе … (яка?) свята – прикметник.

свята (що?) таїна – іменник.

Відповідь: В.