ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати уживання розділових знаків у реченні. 

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Б.

Зверніть увагу, що кома тут стоїть між частинами складного безсполучникового речення.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Зверніть увагу, що правильна форма дієслова ходити в І особі однини – ходжу (відбувається чергування приголосних д – дж).

У родовому відмінку іменник моделі має закінчення -ей. 

Отже, правильно заповнити пропуски треба так:

Скільки вже ходжу по крамницях, а все одно очі розбігаються від нових моделей літніх кросівок.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи речень.

Речення «Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення» є простим, ускладненим відокремленою прикладкою.

Речення «Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним» є складнопідрядним з’ясувальним, воно складається з двох частин, поєднаних сполучником що, від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення «Уважають, що від народження дитини мислення працює на розвиток мови, а десь із трьох років уже мова стає потужним двигуном поступу мислення» є складним з різними видами зв’язку (підрядним і сурядним).

Речення «Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому» є складним безсполучниковим, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні

Пунктуаційну помилку допущено в реченні «Жили в селі два брати, й дістали вони в спадок велике поле з родючим чорноземом».

Зверніть увагу, що в цьому реченні перед сполучником й потрібна кома, адже він стоїть між частинами складносурядного речення. 

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення. 

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного.

Однорідні присудки – це два або більше рівноправних присудків у реченні, які відносяться до одного підмета, відповідають на одне й те саме питання і виконують однакову синтаксичну функцію.

Отже, однорідні присудки є в таких реченнях: «– Порадьте, як нам порівну й мирно розділити поле між собою, бо не хочемо новітніми кайдашами бути та набратися сорому на все село» та «І вздовж і впоперек переміряли, навіть Піфагора згадували; замучилися, стомилися, нарешті вирішили звернутися до Мудреця».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова

Зверніть увагу, що непряма мова – це передача чужого мовлення, яка зберігає лише основний зміст висловлювання, а не точні слова співрозмовника.

На відміну від прямої мови, яка використовує лапки, непряма мова передає думку в переформульованому вигляді, часто за допомогою складнопідрядного речення: Той сказав, щоб один брат розмежував поле на власний розсуд, а другий вибрав собі частину, інша ж дістанеться тому, хто займався поділом.    

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Це завдання перевіряє ваше вміння знаходити в реченні вставні слова. 

Вставне слово – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Як правило, виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок з контекстом та невпевненість.

Вставне слово навпаки є в реченні, позначеному колом. Зверніть увагу, що це слово буває вставним, коли воно вживається для підсилення того, що виражається всупереч сказаному, очікуваному: «Зраділи брати, але не знали вони, як поділити землю: спочатку одному здавалося, що другому левова частка припадає, потім, навпаки, інший сумнівався…».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Отже, зміну приголосного позначають на письмі в усіх прикметниках рядка Б: гаазький, парубоцький, викладацький.

В інших варіантах відповідей є слова, основа яких закінчується на інший приголосний, тому в них не позначають зміну приголосного: студентський, заводський.

Зауважте, що пишемо тюркський (виняток).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки, – запевняв Ернест Гемінґвей і додавав: – Людину можна знищити, але неможливо перемогти».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері, – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставлять кому (або знак оклику / питання), а після слів автора – крапку й тире: «Ми – не безліч стандартних “я", – переконував Василь Симоненко. – А безліч всесвітів різних».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставиться кома і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Багато величного є на Землі, але немає нічого величнішого, як людина», – уважав славетний драматург Софокл.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку: Іван Франко писав: «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

Відповідь: Г.