ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Кому ставимо між частинами складносурядного речення, з’єднаними протиставним сполучником сурядності але: Каву залишили в обозі турки, але австрійці вважали ці зернята кормом для верблюдів.

Кому ставимо між частинами складнопідрядного означального речення Кульчицький відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві 1683 року, яка фактично зупинила турецький наступ на цивілізовану Європу.

Кому ставимо при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова, у реченні Юрій Кульчицький не розгубився – відкрив кав’ярню спочатку тільки для своїх приятелів, утаємничених у смак Сходу.

Кому ставимо при відокремленому додатку, вираженому іменниками з прийменником крім, у реченні Як нагороду, крім будинку від магістрату й медалі від короля, рятівник отримав триста мішків кави.

Зверніть увагу, у реченні, позначеному А, кому ставимо між частинами складного безсполучникового речення.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. Зверніть увагу, що тут у слові рюкзак відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і його вимовляють як [ґ]).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в слові здається виділена буква позначає звук [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення; у слові молотьба – [д'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'] і його вимовляють як [д']); у слові батько – [т'];
• У рядку В в словах контрастний, четвер виділені букви позначають звук [т], а в слові шістдесят відбувається спрощення у вимові – [ш'іздеис`а́т];
• у рядку Г в словах подружка, дужечка виділені букви позначають звук [ж], а в слові джгутовий буквосполучення дж позначає один звук [дж].

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у слові витрати (тут наголос на першому складі: вИтрати).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати м’який знак у різних орфографічних позиціях.

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в усіх словах рядка А: рибалці, бо рибалка (у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк); менше (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-); облич (після шиплячих).

М’який знак не пишемо також у словах вінчати, тонший, ремінчик (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-); змагаєшся, ріжмо (після губних і шиплячих); безбатченко (після букв д, н, т перед суфіксом -ченк(о)).

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо в словах скриньці (у буквосполученні -ньц-, що походить з -ньк-: скринька), женьшень (це слово треба запам’ятати), каньйон (перед йо).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати апостроф у словах різних типів.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): трав’янистий, п’ять, львів’янин, Дем’ян, дев’яносто, кип’ятити;
• після р (в кінці складу): Мар’яна;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї): між’ярусний.

Апостроф не пишемо, коли:

• перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: Святослав (але торф’яний);
• я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: ряжанка.

Слово безіменний пишемо без апострофа, оскільки після префікса стоїть літера і.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння утворювати й правильно писати прикметники із суфіксом -ськ- (-зьк-, -цьк-).

Зверніть увагу, що у творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку В: празький, запорізький, бузький.

У варіантах А, Б, Г є слова з іншими суфіксами: нью-йоркський, грецький, кагарлицький.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати імена по батькові.

Зверніть увагу, що імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок, доданих до основи імені.

Творення деяких імен по батькові треба запам'ятати: Григорій – Григорович, Григорівна; Яків – Якович, Яківна; Ілля – Ілліч, Іллівна.

Від імен Хома, Лука, Сава, Кузьма й Микола утворюють паралельні форми: Хомич і Хомович; Лукич і Лукович; Савич і Савович; Кузьмич і Кузьмович; Миколович і Миколайович.

Отже, правильно утворено всі імена по батькові в рядку В: Сергійович, Кузьмович, Лукич.

В інших варіантах треба виправити помилки. Правильно: Григорович, Матвіївна, Василівна.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Усі складні слова треба писати через дефіс у рядку Б: родинно-побутовий (пишемо через дефіс, оскільки утворене від рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і), івано-франківський (бо Івано-Франківськ), куди-небудь (займенник із часткою -небудь).

Зауважмо, через дефіс пишемо також слова: будь-хто, бозна-куди (займенники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-); альфа-частинка (перше слово є назвою літери грецького алфавіту); дизель-мотор (складний іменник, де перша частина визначає певну прикмету чи особливість предмета або явища, названих другою частиною); лікар-ендокринолог (складний іменник, який означає два поняття); видимо-невидимо (складний прислівник, утворений із двох антонімічних слів).

Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом віце: віцечемпіон.

Слово західноєвропейський теж пишемо разом, бо його утворено від підрядного словосполучення Західна Європа.

Окремо пишемо слово суспільно корисний, оскільки це словосполучення утворено з прислівника й прикметника.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки подвоєння приголосних у словах.

Орфографічна помилка є в рядку А. Слово численний треба писати з двома -нн- (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

Зверніть увагу на слова, які треба писати з однією -н-: шалений, довгожданий, студений (у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру); очікуваний (дієприкметник); дано (безособова форма дієприкметника). 

В інших словах відбувається подвоєння: віддзвеніти, возз’єднання, роззброїти, ввічливий (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня); попідвіконню (прислівник, який треба запам’ятати); благословенний (прикметник старослов'янського походження).

Правильна відповідь: А.