Визначте тип (А – Д) речення (1–4).
ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.
Завдання перевіряє вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.
Речення 1 має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником що. Друга частина вказує на мету дії. Отже, це складнопідрядне речення.
Речення 2 має дві частини, які пов’язані лише за змістом. Це складне безсполучникове речення.
Речення 3 має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.
Речення 4 має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сурядним зв’язком, друга й третя – підрядним. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий і підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.
Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Г; 3 – Б; 4 – Д.
Поєднайте виділені фрагменти простих (1–4) і складних (А – Д) речень за подібністю синтаксичного значення. Зразок такого поєднання показано на схемі.
ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.
Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.
Виконуючи це завдання, поставмо запитання до виділених фрагментів.
У реченні У 2008 році я був змушений поїхати в іншу країну вчитися до виділеного фрагмента поставмо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Щоб покращити свої навички графічного дизайну, вона вирішила взяти курси, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.
У реченні Попри всі його забаганки, тато ніколи не порушував свої принципи до виділеного фрагмента ставимо запитання попри що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче, від головної частини якого до залежної ставимо запитання хоча що?.
У реченні Через твої вередування ми запізнюємося вже на пів години до виділеного фрагмента ставимо запитання через що? чому? Йому відповідає складнопідрядне речення причини Оскільки погода була дощовитою, діти вирішили залишитися вдома, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.
У реченні За розуміння теореми ти спокійно розв’яжеш усі ці задачі до виділеного фрагмента ставимо запитання за якої умови? Йому відповідає складнопідрядне речення причини Якщо ти завершиш свою домашню роботу до вечора, ми підемо разом на прогулянку, від головної частини якого до залежної ставимо запитання за якої умови?.
Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – А; 4 – Б.
До речення (1–4) доберіть умову вживання в ньому тире (А – Д).
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.
Завдання перевіряє знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком (сестра – художниця).
Речення 2 – ускладнене відокремленою прикладкою (незримі жайворонки), яка стоїть в кінці речення і тому виділена тире.
Речення 3 – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.
Речення 4 – це складносурядне речення. У другій його частині (це неповне речення) тире стоїть на місці пропущеного присудка (а мати привчала любити пісні).
Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–В, 4–Б.
З’ясуйте, якими частинами мови (А – Д) є виділені в реченні слова (1–4, цифра позначає наступне слово).
Повітря в лісі (1) напоєне було тою парою й запахом (2) живиці; воно захоплювало дух, (3) немовбито ширших грудей (4) треба було, щоб дихати ним свобідно.
ТЕМА: Морфологія. Частини мови.
Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.
Слово напоєне – виражає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яке?. Отже, це дієприкметник.
Слово живиці – відповідає на питання хто? що?. Отже, це іменник.
Слово немовбито – службове в українській мові, яке може виступати порівняльним сполучником.
Слово треба – прислівник.
Правильна відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 – Д; 4 – В.
До фразеологізму (1–4) доберіть антонім (А – Д).
ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.
Завдання перевіряє вміння пояснювати значення фразеологізмів й утворювати з них антонімічні пари.
Антоніми – це слова та словосполучення з протилежним значенням.
Спочатку з’ясуймо значення кожного фразеологізму:
Хоч лопатою греби – надзвичайно багато, у великій кількості.
Співати дифірамби – перебільшено, надмірно когось вихваляти, лестити, захоплюватися кимось.
Розправити крила – відчути приплив сил, упевненість у собі, почати діяти на повну силу, виявляючи всі свої здібності.
Не нюхати пороху – не бути ще у випробуваннях; бути абсолютно недосвідченим у якійсь справі.
Поливати помиями – несправедливо або грубо критикувати, безсоромно лаяти, ганьбити й ображати людину.
З метеликами в голові – легковажна, несерйозна, неглибока людина, яка не замислюється над наслідками своїх дій.
Стріляний горобець – дуже досвідчена людина, яку важко перехитрити, бо вона багато всього побачила й пережила в житті.
Скласти зброю – припинити боротьбу, визнати себе переможеним, здатися.
На заячий скік – зовсім трохи, дуже мало (найчастіше вживається у значенні відстані або часу, але як образний виражає абсолютний мінімум).
А тепер треба утворити антонімічні пари.
Правильна відповідь: 1 – Д; 2 – А; 3 – Г; 4 – В.
Через певний час перед ним постала гірка правда: його гроші закінчилися.
А коли в нього не стало грошей, його полишили й друзі, він недоїдав, а тут ще й голод наступав у тій країні.
Дуже зрадівши, що одержав багатство, молодший син вирушив у далеку країну та він нерозважливо витратив свої гроші на розваги з друзями.
Якось молодший син попросив батька віддати належну йому долю спадщини, тому чоловік поділив маєток і дав кожному синові його частку.
Тепер юнак перетворився у звичайнісінького жебрака й зумів улаштуватися в одного селянина лише свинопасом.
Відокремленою обставиною ускладнено речення, позначене
ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.
Завдання перевіряє вміння розпізнавати відокремлені обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, і знання синтаксичних норм пунктуаційного виділення їх.
Відокремлена обставина – другорядний член речення, виражений дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, який виділяють інтонацією та комами для підсилення смислу.
Відокремлену обставину дуже зрадівши, яку виражено дієприслівниковим зворотом, маємо в реченні, позначеному ромбом.
Правильна відповідь: В.
Простим є речення, позначене
Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.
Речення Тепер юнак перетворився у звичайнісінького жебрака й зумів улаштуватися в одного селянина лише свинопасом – просте, адже має одну граматичну основу (підмет юнак й однорідні присудки перетворився, зумів улаштуватися).
Правильна відповідь: Д.
Тепер юнак перетворився в звичайнісінького жебрака й зумів улаштуватися в одного селянина лише свинопасом.
У знахідному відмінку вжито слово
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет, додаток.
Завдання перевіряє вміння правильно визначати члени речення.
Виконуючи завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Треба також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Іменник багатство відповідає в тексті на питання знахідного відмінка кого?, що?
Пунктуаційну помилку допущено в реченні, позначеному
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.
Завдання перевіряє вміння знаходити пунктуаційні помилки в складному реченні, правильно ставити розділові знаки між частинами складного речення.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні Дуже зрадівши, що одержав багатство, молодший син вирушив у далеку країну та він нерозважливо витратив свої гроші на розваги з друзями. У цьому реченні пропущено кому перед сполучником та, адже далі йде друга частина складносурядного речення.
Первісний текст буде відновлено, якщо речення розташувати в послідовності, запропонованій у рядку
ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.
Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).
Проаналізуймо запропоновані рядки.
Речення з позначкою-квадратом початкове в запропонованому деформованому тексті. Тут зазначено, що юнак отримав частку грошей.
Наступне речення із символом-ромбом розповідає, що після отримання багатства юнак вирушив у подорож.
Речення, позначене трикутником, продовжує розповідь про те, що в подорожі юнак витратив всі гроші.
Далі йде речення із символом-колом. Тут зазначено, до чого призвела розтрата грошей.
І останнім має бути речення, позначене трапецією, воно розповідає, чим завершилось все в юнака і ким він став після втрати грошей.
Правильна відповідь: А.
Закінчення -уть (-ють) у формі 3-ї особи множини мають усі дієслова в рядку
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.
Завдання перевіряє вміння правильно визначати дієвідміну дієслів за їхньою початковою формою (інфінітивом) та застосовувати правила правопису особових закінчень 3-ї особи множини.
І дієвідміна: у формі 3-ї особи множини дієслова мають закінчення -уть (-ють). А у формі ти, він, ми, ви мають букву е/є: борешся, малюєш, хочеш.
ІІ дієвідміна: у формі 3-ї особи множини дієслова мають закінчення -ать (-ять). А у формі ти, він, ми, ви мають букву и/і/ї: бачиш, стоїш, клеїш.
В інших рядках є одне дієслово, яке належить до ІІ дієвідміни й вимагає закінчення -ать (-ять).
Б сиплють (І), пишуть (І), але клеять. Дієслово клеїти належить до II дієвідміни (ти клеїш, вони клеять).
В тануть (І), сіють (І), але біжать. Дієслово бігти належить до II дієвідміни (ти біжиш, вони біжать).
Г прагнуть (І), працюють (І), але стоять. Дієслово стояти належить до II дієвідміни (ти стоїш, вони стоять).
Д колють (І), прасують (І), але бачать. Дієслово бачити належить до II дієвідміни (ти бачиш, вони бачать).
ПРАВИЛЬНО утворено форми ступенів порівняння всіх прикметників у рядку
ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.
Завдання перевіряє вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.
Проаналізуймо помилки.
А більш вигідніший
Не можна одночасно брати слово більш (ознака складеної форми) і суфікс -іш- (ознака простої форми) – більш вигідний або вигідніший.
Б премудріший
Прикметники з префіксами пре-, ультра-, над-, пра-, архі-, за- самі виражають найвищу міру ознаки (премудрий = дуже мудрий). Додавати до них суфікси ступенів порівняння – це помилка.
Г самий масовий
Лексико-граматична помилка, калька з російської мови. В українській мові слово самий ніколи не використовують для утворення ступенів порівняння. Правильно наймасовіший або найбільш масовий.
Д ультрасучасніший
Та сама помилка, що й у рядку Б. Префікс ультра- вже вказує на максимальну ознаку, тому порівнянню слово не підлягає; русявіший – за семантикою (значенням) деякі прикметники взагалі не можуть мати ступенів порівняння. Сюди належать назви мастей тварин (гнідий, вороний), кольору очей чи волосся (русявий, кароокий), а також слова із суфіксами зменшувальності чи пестливості (біленький, тонесенький).
Через дефіс треба писати ВСІ прислівники в рядку
ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.
Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.
А потихеньку (пишемо разом, бо воно утворене від прикметника тихенький за допомогою префікса, але не має суфіксів -ки або -ому/-єму).
В раз у раз пишемо окремо (повторення іменників у різних відмінках із прийменником між ними). Так само окремо пишуть прислівникове сполучення під вечір (прийменник + іменник, де іменник зберігає своє конкретне значення).
Г на жаль завжди пишемо окремо.
Д декуди пишемо разом (префікс де- із прислівником). Слова сам на сам та сама самотою пишуть окремо.
Правильна відповідь: Б.
Закінчення -у (-ю) в родовому відмінку однини мають УСІ іменники в рядку
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника.
Завдання перевіряє вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Усі іменники в рядку А позначають абстрактні поняття, простори або явища, тому мають закінчення -у (-ю):
Б площа трикутника
Геометричні терміни, назви чітко окреслених фігур та математичних понять завжди мають закінчення -а (-я) (трикутника, квадрата, радіуса, відрізка).
В пора теплого травня
Всі назви місяців в українській мові в родовому відмінку мають закінчення -а (-я) (січня, лютого... травня).
Г приїхати з Харкова
Назви міст (особливо українського походження) традиційно мають закінчення -а (-я) (Києва, Харкова, Львова, але Кривого Рогу).
Д написати листа, падіння долара
Лист – це конкретний, чітко окреслений предмет, який можна взяти в руки, тому пишемо листа. Долар – назва грошової одиниці, а назви валюти теж підпорядковані правилу закінчення -а (-я) (долара, франка, карбованця).
Граматичну помилку у відмінюванні числівника допущено в кожному рядку, ОКРІМ
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.
Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати числівники.
Проаналізуймо запропоновані словосполучення.
А Сплутано відмінки. В орудному відмінку сотень перша частина має відмінюватися теж в орудному (п'ятьма), а не в родовому (п'яти): пишаємося п'ятьмастами (або п'ятьомастами).
Б Родовий відмінок сотень (від 200 до 900) завжди закінчується на -сот. Форми на -ста – це груба помилка під впливом російської мови: немає близько чотирьохсот.
В У числівнику чотири в Орудному відмінку м'який знак не пишемо: зустрілися з дев’яноста чотирма.
Д Прийменник до вимагає родового відмінка. У складних числівниках на позначення сотень обов'язково відмінюють обидві частини. Залишати першу частину в називному відмінку (дев'ятсот) не можна: додали до дев'ятисот сорока п'яти.
Правильний варіант: Г.
