Національний мультитест з української мови – Варіант 19

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

ПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у всіх словах рядка Б. В інших варіантах треба виправити помилки: подруг, читання, бюлетень.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати орфограми в різних частинах мови та визначати правильне написання слів за орфографічними нормами української мови.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Важливу роль у такому всебічному вихованні відіграє неполітична й позаконфесійна скаутська організація України «Пласт».

У реченні, позначеному А, слово юного пишемо з однією -н-.

У варіанті відповіді Б у слові повновартісних відбувається спрощення у вимові, яке закріпилося на письмі.

У варіанті відповіді Г слово відповідником пишемо з буквою -д-, оскільки воно походить від дієслова відповідати, де є префікс від-.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне написання м’якого знака й апострофа в українських словах відповідно до орфографічних правил і винятків.

М’який знак не пишемо у словах:

• тарілці (у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк: тарілка); гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого);
• тонший, гребінчик (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-); різнобарв’я (тут ставимо апостроф після губного приголосного [в] перед я).

Пишемо м’який знак у словах різьбярство (виняток, це слово треба запам’ятати); няньчити (у буквосполученні ньч, якщо в Н. в. ньк: нянька).

В іншомовних словах м’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, якщо роздільна вимова: портьєра, але якщо вимова злита, то м’який знак не пишемо: нюанс.

Зверніть увагу, пишемо апостроф у словах:

• миш’як (перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [й] із наступним голосним після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р);
• ад’ютант, ін’єкція (після кінцевого приголосного в префіксах).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що у творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміни приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку Г: люксембурзький, торезький, збаразький.

У варіантах відповіді А, Б, В маємо слова з іншими суфіксами: будапештський, дрогобицький, павлоградський.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати префікси з-/с- відповідно до орфографічних норм української мови.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»), в інших випадках – з- (зі-). Нагадуємо, що префікси роз-, без- пишемо з буквою з завжди.

Отже, префікс з- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Б: зсушений, зчервоніти, зшивання. В інших варіантах маємо слова, які треба писати з префіксом с-: схилитися, скерований, стривожено.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати та розпізнавати форми імен по батькові за морфологічними нормами української мови.

Зверніть увагу, що імена по батькові утворюються за допомогою доданих до основи імені суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок. Отже, правильно утворено всі імена по батькові в рядку Г: В’ячеславівна, Маркович, Кузьмович.

В інших варіантах треба виправити помилки: Іллівна, Ігорівна, Валерійович.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання та невживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

В українській мові апостроф ставимо:

• Перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: запам’ятати.
• Після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: роз’ятрити, об’їзд.
• Після першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним: дит’ясла.
• Після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: передгір’я.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного, крім р: свято, морквяний, духмяний, але торф’яний.

Зауважмо, в іншомовних словах апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [й] з наступним голосним після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: кар’єра, миш’як, комп’ютер.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння з'ясовувати значення префікса при- та визначати правильну словотвірну структуру слова.

Зверніть увагу, що префікс при- в українській мові вживають переважно в дієсловах, іменниках та прикметниках.

Значення наближення, приєднання, додавання має цей префікс у словах прибігти, приїхати, прийти.

У слові приспати префікс при- має значення результативності дії.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Г. Правильно: гречана каша. Слово гречнева – приклад неправильного слововживання, оскільки це скалькований варіант з російської мови.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Редагування потребує речення Тож задля відродження української нації до всіх земляків скеровано заклик активно висловлювати громадянську позицію, водночас знайшовши порозуміння всередині суспільства. 

Граматично правильно це речення треба побудувати так: Тож задля відродження української нації всі земляки повинні активно висловлювати громадянську позицію, водночас знайшовши порозуміння всередині суспільства.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис.

Завдання перевіряє вміння виявляти смислову відповідність між прямою мовою та її передаванням у непрямій формі, зберігаючи зміст висловлювання.

Зверніть увагу, що найточніше вислову Великий український філософ Григорій Сковорода писав: «Не той дурний, хто не знає, а той, хто знати не хоче»» відповідає за своїм змістом варіант відповіді Г. В обох реченнях ідеться про те, що, на думку українського філософа Григорія Сковороди, дурний той, хто знати не хоче, а не той, хто не знає.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати й обґрунтовувати вживання розділових знаків у складних реченнях відповідно до синтаксичних норм української мови.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у варіанті відповіді Г. У цьому реченні кома стоїть між частинами складнопідрядного речення.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Д: в українській мові неділя – це сьомий день тижня. А усталений відрізок часу, що охоплює сім днів, з яких два зазвичай вихідні, називають тижнем.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови, їх вимовляють і пишуть по-різному, але вони мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Бентежити – дієслово, яке означає викликати хвилювання, тривогу, неспокій або стан замішання, ніяковості. Отже, синонім до слова бентежити – слово хвилювати, адже воно означає викликати почуття тривоги, неспокою, занепокоєння або глибокого емоційного збудження в кого-небудь.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати рід іменників та правильно відносити їх до граматичної категорії роду за морфологічними ознаками.

Іменники чоловічого роду в українській мові – це назви істот або предметів, до яких можна додати займенники він, мій, цей.

Усі іменники чоловічого роду в рядку Г: рояль, тюль, насип.

Зверніть увагу! До жіночого роду належать іменники: гусінь, глазур, путь, вість. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати числівникові конструкції для позначення часу відповідно до норм української мови.

Для відповіді на питання Котра година? О котрій годині? До котрої години? На котру годину? тощо використовують і кількісні, і порядкові числівники.

Позначення годин – лише порядкові числівники.

Позначення хвилин – лише означено-кількісні числівники й дробовий числівник пів.

За вказівки на неповну годину, тобто на хвилини, використовуємо:

• або прийменникові конструкції з на та по (найчастіше до 30-ї хвилини); за та до (після 30-ї хвилини),
• або безприйменникові конструкції.

Отже, надано правильну відповідь на запитання Коли прибуває потяг Харків – Чоп? у варіанті В: о десятій тридцять.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання займенників і прислівників разом, окремо та через дефіс відповідно до орфографічних норм української мови. 

Зауважмо, що займенники із частками аби-, де-, -сь пишемо разом (декотрі, абикому), а із частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь- – через дефіс (з казна-ким, у кого-небудь, які-небудь, хтозна-хто, чий-небудь).

Заперечні займенники із частками ні, ані також пишемо разом: аніяка, нікотра.

Зверніть увагу: якщо між часткою і займенником є прийменник, усі частини слова пишемо окремо: будь до чого.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Завдання перевіряє вміння визначати часові форми дієслова та розпізнавати складну форму майбутнього часу.

Зауважмо, майбутній час дієслів в українській мові означає дії, що відбудуться після моменту мовлення. Дієслова майбутнього часу змінюються за особами й числами та мають три форми: просту доконаного виду (прочитаю), а також складну (читатиму) і складену недоконаного виду (буду читати).

Отже, дієслово майбутнього часу (складна форма) позначено цифрою 5: пануватиме.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних у прислівниках та прикметниках.

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в обох словах варіанта відповіді В: виконувати старанно, невпинно переписував.

Прислівники зберігають подвоєння, наявне у вихідному прикметнику або дієприкметнику: гуманний – гуманно, невгамовний – невгамовно, безупинний – безупинно, радісний – радісно, старанний – старанно, невпинний – невпинно, самовідданий – самовіддано, безперестанний – безперестанно, активний – активно. 

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами та думками, відновлювати початкову послідовність і надалі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба з'ясувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трикутником є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. Тут зазначено, що розкішний палац – окраса і перлина давнього містечка Вишнівець.

Наступне речення із символом-трапецією розповідає, хто й коли на правому березі річки Горинь заклав цей замок.

Речення, позначене ромбом, продовжує розповідь про те, що змусило князя Михайла Васильовича Вишневецького перенести замок. 

Далі треба поставити речення із символом-колом, на це вказують і сполучник аби, і займенник він. Тут зазначено, чому князь зводить нову оборонну споруду на стрімкій горі річки Горинь.

І останнім має бути речення, позначене квадратом, воно розповідає, що з появою нового замку Вишнівець на кілька століть став гніздом роду князів Вишневецьких.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Підмет – це головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово Вишнівець.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень.

Завдання перевіряє вміння визначати види речень.

Пригадаймо, просте речення має одну граматичну основу, виражену сполученням підмета та присудка або лише одним головним членом.

Простими є речення, позначені квадратом і ромбом.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Пунктуаційна помилка в реченні, позначеному колом: коми не треба ставити між обставинами, адже вони різні за значенням: 

• 1494 року – обставина часу,
• на стрімкій горі на лівобережжі річки Горинь – обставина місця.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Прикладка.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати прикладку в реченні та правильно визначати випадки її відокремлення. 

Прикладка – це різновид означення, виражений іменником, який дає предметові іншу, конкретнішу назву.

У реченні, позначеному трикутником, поширену прикладку пам'ятка архітектури національного значення відокремлюємо тире, бо вона стоїть у кінці речення і перед нею можна поставити а саме.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми означають:

• як церковна миша – бідний, дуже бідний;
• як мильна бульбашка – тимчасовий, щось ненадійне, несправжнє;
• як п’яте колесо – зайвий, зовсім не потрібний;
• як засватана дівка – несміливий, ніяково, несміливо, сором’язливо.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До зозулі можна поставити питання чий?. Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.

До в лісі можна поставити питання де? Отже, це обставина.

До гніздечко можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.

До соловей можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 –Д, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 1, утвориться складнопідрядне речення мети, оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання з якою метою?.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 2, утвориться просте, ускладнене відокремленою обставиною, речення.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 3, утвориться складне безсполучникове речення, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 4, утвориться складносурядне речення, між частинами якого стоїть єднальний сполучник і.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення Пам’ятайте: голос має сприяти вашій кар’єрі, а не нівечити її безсполучникове, дві частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації. Зверніть увагу, що тут сполучник а між однорідними членами, а не між частинами складносурядного речення.

Речення Чому ми довіряємо телекоментаторам і чому деякі з них стають улюбленими на багато років? складносурядне, воно має дві рівноправні частини, з’єднані єднальним сполучником сурядності і. Тут не ставимо коми між частинами, бо вони питальні.

Речення Ведучі, які мають привабливу зовнішність, але не володіють голосом, досить швидко зникають з екрана складнопідрядне означальне, оскільки від опорного слова в головній частині до підрядної частини можна поставити запитання які?. Зверніть увагу, що тут сполучник але між однорідними членами, а НЕ між частинами складносурядного речення.

Речення Зрозуміло одне: можна бути видатним фахівцем, але вести репортаж мляво – означає програти конкурентам, бо глядач не вибачає байдужості складне безсполучникове із сурядним і підрядним зв’язком.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простих та складних реченнях. 

Кома між однорідними членами стоїть у реченні: Не страшна тобі ані посуха, ані дощ.

Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, відокремлена в реченні: Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну.

Кома між частинами безсполучникового речення: Лягло сонце за горою, зірки засіяли.

Кома між частинами складносурядного речення: Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.