Розділ: Національний мультитест з української мови
Тест: Тренувальні мультитести НМТ 2026
Блок: Варіант 21
Кількість завдань: 30
ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.
Завдання перевіряє рівень орфоепічних навичок.
Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.
Правильно виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, ОКРІМ рядка В, адже у слові підліткова наголос падає на перший склад.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.
Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.
Однаковий звук [д] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. Зверніть увагу, що тут у словах рюкзак, екзамен відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к], який унаслідок цього вимовляють як [ґ].
В інших варіантах відповіді виділені букви позначають різні звуки:
У рядку А в словах господиня, справедливий виділені букви позначають звук [с], а в слові мороз – [з] (зверніть увагу, що в українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів не оглушують).
У рядку В в слові боротьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'], тож його вимовляють як [д']); у слові дзенькати буквосполучення дз позначає один звук [дз], а в слові дорожній виділена буква позначає звук [д].
У рядку Г в словах тьмяний і тюлень вимовляють звук [т'], а в слові пишеться – [ц:'], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.
Правильна відповідь: Б.
ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О.
Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати ненаголошені голосні Е, И, О в коренях слів відповідно до орфографічних правил української мови.
Щоб з’ясувати, який голосний Е чи И треба писати, змінімо слово або доберімо спільнокореневе, у якому ненаголошений звук стане наголошеним: шелестіти, бо шЕлест.
И пишемо у відкритих складах -ри-, -ли-: вариво, кришталь.
З и пишемо слова із суфіксами -ик, -ник, -альник, -ильник, -чик(-щик), -ич, -ович, -иц(я), -ищ(е), -иськ(о), -ист(ий): сховище, парканчик, згарище, посміховисько, порадниця, вуличка.
Суфікс -ив(о) пишемо в іменниках середнього роду: плетиво.
З и пишемо також слова межиріччя (префікс межи-) і русалчин (присвійний прикметник, утворений за допомогою суфікса -ин).
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Орфографія. Апостроф.
Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.
Апостроф ставимо:
- перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: В’єтнам, в’юнитися, слов’янин, нав’ючений;
- після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: під’юдити;
- після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: підгір’я.
Апостроф у словах іншомовного походження пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р, які позначають роздільну вимову [й] + голосний: Х’юстон, миш’як.
Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними – інша буква на позначення приголосного, крім р: Святослав, різьбярство, але арф’ярка.
В іншомовних словах апостроф не пишемо, коли я, ю позначають м'якість попереднього приголосного, а не звук [й]: гравюра.
Правильна відповідь: Б.
ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.
Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.
Пишемо разом слова:
- лісостеповий, оскільки цей прикметник утворено від складного іменника лісостеп;
- паранормальний, бо це прикметник, утворений за допомогою іншомовного префікса пара- та слова нормальний.
З дефісом пишемо складні:
- прикметники, утворені від сполучень незалежних слів (однорідних або неоднорідних): військово-польовий;
- на позначення смаків, кольорів, відтінків: кисло-солодкий, темно-синій;
- іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного звука: інженер-механік, інтернет-видання, суші-бар, норд-вест, фітнес-клуб, художниця-карикатуристка.
Пів з іменниками в родовому відмінку пишемо завжди окремо (якщо це не єдине поняття в називному відмінку, як-от півострів чи півмісяць).
Правильна відповідь: А.
ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.
Завдання перевіряє вміння розпізнавати, коли в групах приголосних відбувається спрощення, а коли його не позначають на письмі.
Букву т на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В: хвастливий, компостний, баластний. У цих словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.
В інших варіантах відповіді є слова, у яких спрощення відбулося й закріпилося на письмі: лестити – улесливий, вість – вісник, область – обласний.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.
Завдання перевіряє вміння визначати випадки подовження м’яких приголосних і подвоєння букв в орудному відмінку однини іменників, а також розрізняти ситуації, коли подовження не відбувається.
Подовження приголосних відбувається у формі орудного відмінка однини всіх іменників рядка Б: магістраллю, маззю, мігренню, міддю. В іменниках III відміни жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю відбувається подовження приголосних.
Не відбувається подовження губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф] і [р]: верф’ю, кров’ю.
Не відбувається також подвоєння, якщо основа слова закінчується двома різними приголосними: стриманістю.
Правильна відповідь: Б.
ТЕМА: Орфографія.
Завдання перевіряє вміння розрізняти написання слів з однією чи двома літерами н відповідно до будови слова та орфографічних правил.
З однією н пишемо слова половина і бажаний (дієприкметник із суфіксом -ан-).
У слові ненастанно відбувається подвоєння на межі кореня та суфікса, тому потрібно писати подвоєні нн.
Правильна відповідь: Б.
ТЕМА: Будова слова. Словотвір.
Завдання перевіряє вміння розрізняти значення префіксів у словах.
Зверніть увагу, що префікс при- в українській мові вживають переважно в дієсловах, іменниках і прикметниках.
Значення приєднання, додавання має цей префікс у словах прибудувати, прикріпити, приклеїти.
У слові присісти префікс при- має значення неповноти дії.
Правильна відповідь: А.
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Лексична помилка є в рядку В: словосполучення перший дебют – це плеоназм (уживання слів, які дублюють лексичне значення одне одного), оскільки дебют уже означає перший виступ, появу або початок діяльності. Уживання слова перший у цьому разі – зайве дублювання значення.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот.
Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.
Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.
Редагування потребує речення Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураганом 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, було відкрито родовище невідомого матеріалу – графіту.
Граматично правильно це речення треба побудувати так: Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураган 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, відкрив родовище невідомого матеріалу – графіту.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.
Завдання перевіряє вміння правильно перетворювати пряму мову на непряму, добираючи відповідні сполучники та замінюючи займенники й форми дієслів згідно з правилами узгодження частин складного речення.
Унаслідок заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. А непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднана до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.
Пряму мову в реченні Олександр Довженко писав у щоденникових записах: «Я належу людству як художник і тільки йому звітую за свою працю» правильно передано непрямою мовою в рядку В: Олександр Довженко стверджував, що він належить людству як художник і тільки йому звітує за свою працю.
В інших варіантах відповіді маємо займенники, які треба замінити: особові (я, ти), присвійний (мою), зворотний (собі).
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.
Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.
Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку В. У цьому реченні комами 3, 4 відокремлюємо обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Лексична помилка в рядку В: в українській мові немає слова заключатися, тому його треба замінити в цьому реченні словом полягає.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.
Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.
Синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови, звучать і пишуться по-різному, але мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
З’ясуймо значення слів.
Потенціал – сукупність можливостей, ресурсів або здібностей, які можна використати для досягнення мети чи виконання справи.
Можливість – наявність умов або внутрішніх сил, що дають змогу чомусь статися чи здійснитися.
Резерв – ще не використані можливості або засоби.
Запас – певна кількість продуктів чи матеріалів, підготовлених наперед на випадок потреби.
Умова – домовленість, вимога або обставина, від якої залежить інша дія чи подія.
Здібність – індивідуальні особливості людини, що впливають на успішність навчальної, творчої чи професійної діяльності.
Отже, синонімом до слова потенціал є всі слова, ОКРІМ слова умова.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у родовому відмінку однини та множини залежно від їхнього роду, відміни, значення й формальних ознак.
Іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.
Закінчення -у (-ю ) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають назви:
- річок (Дунаю);
- процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять (проєкту).
Більшість іменників І відміни жіночого роду в родовому відмінку множини мають нульове закінчення (водойм).
Правильна відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
У складних порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: тисяча дев’ятсот двадцятого року.
У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: п’ятдесяти; правильні форми числівників два, дев’ятнадцять у родовому відмінку – двох, дев’ятнадцяти / дев’ятнадцятьох відповідно.
Правильна відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння відмінювати чоловічі прізвища та правильно утворювати ступені порівняння прикметників, розрізняючи нормативні та ненормативні форми.
Чоловічі прізвища на приголосний, -ко, -енко, -о відмінюємо як іменники II відміни відповідної групи: Франка.
Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.
Вищий ступінь
Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: старіший.
Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш старий.
Найвищий ступінь
Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найстаріший.
Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш старий.
Для творення найвищого ступеня порівняння прикметників займенник самий не вживаємо.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно змінювати форми дієслів із чергуванням приголосних, узгоджувати числівники з іменниками та утворювати ступені порівняння прикметників у простих і складених формах.
Унаслідок зміни дієслова пересадити відбувається чергування в корені приголосних д – дж: пересадити – пересаджу.
Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири кущі.
Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.
Вищий ступінь
Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: світліша.
Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш світла.
Найвищий ступінь
Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найсвітліша.
Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш світла.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.
Завдання перевіряє вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи те слово. Якщо це іменники І або II відміни, треба також зважати на групу.
Іменник Микола – це іменник І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Микола (тверда група) матиме форму Миколо.
Іменники пан, друг, професор, добродій, братик, Валерій – це іменники II відміни. Отже, іменники м’якої групи добродій, Валерій матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: добродію, Валерію.
Іменники твердої групи пан, друг матимуть закінчення -е: пане, друже (бо ці іменники не мають суфіксів). У формі слова друг також відбувається чергування приголосних. Слово братик у кличному відмінку матиме форму братику (бо має суфікс -ик).
Якщо кличний відмінок утворений двома словами на позначення загальних назв, то форму кличного відмінка має як перше, так і друге слово: пане професоре. А коли звертання утворене поєднанням загальної назви та прізвища, то форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди має форму називного відмінка: добродію Гринчишин.
Отже, неправильно утворено форму кличного відмінка від слова Валерій. Правильна форма Валерію, а не Валеріє.
Правильна відповідь: Б.
ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.
Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба з'ясувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).
Проаналізуймо запропоновані рядки.
Речення з позначкою-трикутником – початкове в запропонованому деформованому тексті. Тут зазначено, що термін штучний інтелект став широко використовуваним у багатьох технологічних дискусіях.
У наступному реченні із символом-трапецією наведено приклади, які натякають на роль штучного інтелекту.
Речення, позначене ромбом, продовжує розповідь про те, що ШІ вже міцно вкоренився в нашому повсякденні.
Наступне речення – із символом-квадратом. На це вказує і вставне слово наприклад. Тут зазначено, навіщо постачальники навігаційних послуг застосовують штучний інтелект.
І останнім має бути речення, позначене колом, воно розповідає про ще одну сферу, де штучний інтелект стає все більш значущим у нашому побуті.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.
Завдання перевіряє вміння знаходити вставні слова в реченні та визначати їхню роль у висловлюванні – зокрема, встановлювати, що вони передають зв’язок між думками, оцінку мовця чи джерело повідомлення.
Вставне слово – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок із контекстом і невпевненість.
У реченні, позначеному квадратом, є вставне слово наприклад, яке передає зв’язок між думками.
Правильна відповідь: Б.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні.
Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.
Пунктуаційну помилку знаходимо в реченні, позначеному ромбом: тут треба відокремити конструкцію Попри випадкові новини про розробки в цій галузі, бо це відокремлена обставина допусту, що виражає умову, всупереч якій відбувається дія. Такі обставини завжди відокремлюють комою.
Правильна відповідь: Д.
ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.
Завдання перевіряє вміння визначати однорідні члени речення.
Однорідні члени речення виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення й поєднані між собою сурядним зв’язком. Вони рівноправні та не залежать один від одного.
Однорідні підмети є в реченні, позначеному трапецією.
Однорідні обставини є в реченні, позначеному квадратом.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.
Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.
Підмет – це головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово інтелект.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Фразеологія.
Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми.
Хоч у вухо бгай – дуже сумирний, поступливий, тихий. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 2.
Хоч у рамку вправ – дуже гарний, вродливий, привабливий. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 4.
Хоч греблю гати – дуже багато, сила-силенна, аж кишить. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 1.
Хоч голки збирай – дуже ясно, видно, як вдень, добра видимість. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 3.
Хоч вовком вий – стан крайнього розпачу, глибокої туги, безсилля або безвихідного, дуже скрутного становища, коли людина не знає, як змінити ситуацію
Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоноване речення.
До слова освічений можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет.
До виділеного слова німий можна поставити питання який?. Отже, це узгоджене означення, виражене прикметником.
До виділеного слова цінніший можна поставити питання який він є? Отже, це частина складеного іменного присудка.
До виділеного слова невігласа можна поставити питання кого? чого?. Отже, це додаток.
Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.
Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.
Виконуючи це завдання, поставмо запитання до виділених фрагментів.
У реченні Посткросинг – проєкт, створений для обміну листівками між представниками різних країн до виділеного фрагмента поставмо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Листівки надсилають людям із різних континентів, щоб розповісти про себе, рідні місця, своє захоплення, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?
У реченні Незнайомці навмання надсилають одне одному поштівки з різними зображеннями до виділеного фрагмента ставимо запитання як?. Йому відповідає складнопідрядне речення способу дії Часто відправники намагаються зробити так, щоб їхня листівка була особливою, наприклад, виготовляють її власноруч, від головної частини якого до залежної ставимо запитання як?.
У реченні «Завдяки популярності посткросингу на ринку України зʼявилися надзвичайно цікаві витвори сучасних ілюстраторів» до виділеного фрагмента ставимо запитання чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини «Найціннішими є тексти на звороті поштівок, адже написані вони від руки й передають частинку душі адресанта», від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?
Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Д, 4 – Б.
ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.
Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.
Речення Газель схожа на оленя, але вона граційніша та має характерні роги, вигнуті у формі ліри складносурядне. Воно складається з двох частин, з’єднаних протиставним сурядним сполучником але.
Речення Хоча носороги мають слабкий зір, проте цю їхню ваду компенсують добре розвинуті інші зовнішні чуття (слух та нюх) складнопідрядне допустове, оскільки від головної частини до підрядної можна поставити запитання попри що?.
Речення ІТ-армія, обстоюючи справедливість, активно атакує конкретні державні установи країни-агресора, і саме тому професорка Вікторія Бейнс назвала цю структуру унікальним явищем сучасності складне безсполучникове, частини якого з’єднано в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.
Речення Людиноподібні мавпи мають високий рівень інтелекту, у них розвинені певні мовні навички, а шимпанзе – один із найрозумніших приматів складне із сурядним і безсполучниковим зв’язком.
Речення Деякі мешканці савани, а саме: антилопи, зебри – утворюють табуни та своєю чисельністю відлякують хижаків просте, ускладнене однорідними членами.
Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.
Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире ставимо між частинами складносурядного речення Торкнеться кобзар струн – і минуле ніби оживає, наповнюючи сучасний світ голосами предків.
Тире ставимо на місці пропущеного присудка в реченні У руках кобзаря завжди була бандура, кобза чи ліра, а в його піснях – доля цілої нації.
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Кобзарство – це унікальне явище світової культури, у якому поєдналися музика, поезія та незламний дух народу.
Тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставимо в реченні Думи про козацьку славу, псалми, історичні пісні – увесь цей репертуар мандрівні співці зберігали в пам’яті десятиліттями.
Зверніть увагу, що тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Народ часто називав кобзарів «Гомерами України» – живими носіями нашої історії та моральних цінностей.
Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.