Національний мультитест з української мови – Варіант 25

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Г. Зверніть увагу, що у словах кігті, нігтик виділена буква позначає звук [х], бо відбувається уподібнення приголосних за глухістю. Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови: легко – [ле́хко], вогко – [во́хко], нігті – [нˊі́хтˊі], кігті – [кʼі́хтˊі], дігтяр – [дˊіхтˊа́р], дьогтю – [дˊо́хтˊу], бігцем – [бʼіхце́м]. Ці слова треба запам’ятати.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

У рядку А в слові країна виділена буква позначає звук [к], а в словах вокзал, рюкзак відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).

У рядку Б в слові привезти виділена буква позначає звук [з], у слові зірка – [з'], а в слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

У рядку Г в слові тепло виділена буква позначає звук [т], у слові відбір – [д], а в слові боротьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'] і його вимовляють як [д']).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] і [к] випадають: вуста – усний, блага вість – благовісний, тиждень – тижневик, тріск – тріснути, рідкість – рідкісний, густий – гуснути, провісник – провісницький, захист – захисник, кількість – кількісний.

Спрощення не позначаємо на письмі в іншомовних словах (контрастний, протестний), а також у винятках (кістлявий, пестливий тощо). 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки обов’язкового та необов’язкового написання м’якого знака й апострофа в українських словах – відповідно до морфемної будови, позиції приголосних, походження слова й орфографічних винятків. 

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: близький; в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї: бульйон, трильйон.

У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: веселенький; у буквосполученні ньк: яблунька; після м'якого л перед наступним приголосним і суфіксами -ськ-, -ств-: мальва, учительство, польський. Пишемо м’який знак у слові тьмяний (це слово треба запам’ятати).

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо

• у словах серйозний (після р у словах іншомовного походження);
• після н перед шиплячими (камінчик);
• у суфіксі -ський, якщо в твірній основі не було м'якого знака (кінський, бо конячка / коні, порівняйте з неньчин – ненька) 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Через дефіс пишемо слова: івано-франківський (бо Івано-Франківськ), історико-філологічний (складний прикметник, перша частина якого закінчується на -ико); купівля-продаж, фітнес-клуб (складні іменники, які означають два поняття); інтернет-послуга (частину інтернет у складних словах пишемо через дефіс).

Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом екс-, контр-: експрезидент, контрадмірал. Слово лісостеп теж пишемо разом, бо це складний іменник, утворений за допомогою сполучного голосного звука з двох іменникових основ.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне написання закінчень прислівників (-і / -и) залежно від фонетичних умов, морфемної будови й орфографічних винятків.

У кінці прислівників пишемо -і після букв, що позначають м'які й пом'якшені приголосні звуки: по-латині.

Запам’ятайте, що в кінці прислівників після г, к, х завжди пишемо -и: трохи, навкруги, пішки, заввишки, по-братерськи, по-людськи, по-сусідськи, верхи.

Після ч, ж у кінці прислівників пишемо -и в прислівниках типу по-вовчи й у віддієприслівникових прислівниках із суфіксами -ачи (-ячи): лежачи, в усіх інших випадках пишемо -і: насторожі, вночі.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати префікси з- / с- відповідно до фонетичних умов (глухість / дзвінкість приголосного), а також застосовувати орфографічні винятки щодо префіксів роз-, без-, через-.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»). Запам'ятайте: префікси роз-, без-, через- пишемо з буквою з завжди.

Отже, букву с- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Б: схилити, спитати, стверджувати.

З літерою з- пишемо слова зчесати, розширити, зцілити, черезрядний, безкорисливий.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правил уживання великої літери дотримано в усіх словосполученнях, ОКРІМ В: слово гора пишемо з малої літери, бо це родова назва. Назви морів, озер, річок, гір тощо, крім родових назв, які вживають у прямому значенні, пишемо з великої літери: Північний Льодовитий океан, Балканський півострів, гора Говерла.

Зверніть увагу, що з великої букви пишуть індивідуальні імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей, назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів. У романських і германських прізвищах й іменах артиклі, прийменники, частки ван, да, дас, де, даль, дер, дю, ла, ле, фон тощо пишуть з малої букви й окремо від інших складових частин: Жанна д’Арк, Леонардо да Вінчі, Людвіг ван Бетховен.

У назвах вулиць, площ, парків, гаїв їхні родові означення пишуть із малої літери: Львівська площа, майдан Незалежності, Стрийський парк.

У назвах історичних і календарних дат або свят із великої літери пишемо перше (або єдине) слово, але: День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.

Найчастіше в українській мові використовуємо суфікс -к- в утворенні жіночих назв професій: вчителька, репортерка, абітурієнтка.

Суфікс -ин- використовуємо для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець і на приголосний: археологиня.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Лексичної помилки немає у словосполученні підбивати підсумки.

В інших варіантах треба виправити помилки: порушувати питання (словосполучення піднімати питання – буквальний переклад, калька з російської, адже вгору можна підняти руку або вантаж); навчальний заклад (слово учбовий – калька з російської), наступна зупинка (словосполучення слідуюча зупинка – калька з російської мови).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – слова, що належать до однієї частини мови, звучать і пишуться по-різному, але мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Евфонія – це милозвучність; гармонійне, приємне для слуху звучання мови, слів або віршованого тексту. 

З’ясуймо значення слів:

Милозвучність (або евфонія) – це приємне для слуху, мелодійне та гармонійне звучання мови.

Багатоголосся – це музичний склад, який базується на одночасному поєднанні кількох мелодій або звукових ліній.

Поетичність – це емоційно-естетична якість, властивість чи настрій, що викликають почуття краси, піднесеності та гармонії.

Схожість – це багатозначний термін, який найчастіше вживають у двох різних контекстах: як характеристику подібності між об'єктами або як агрономічний показник.

Відмінність – це сукупність ознак або властивостей, за якими один предмет, явище чи поняття відрізняють від іншого.

Отже, синонімом до слова евфонія є милозвучність.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати кличний відмінок іменників різних родів і відмін, правильно добираючи закінчення залежно від твердості / м’якості основи та морфологічної групи. 

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -ю: Андрію.

Зауважмо, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на твердий приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -е: Петре, Михайле. Іменники жіночого роду І відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -є: Маріє, Софіє.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно узгоджувати числівники різних розрядів з іменниками, добирати нормативні форми іменників у потрібному відмінку, розрізняти особливі моделі узгодження й застосовувати винятки.

Згадаймо основні правила узгодження числівників з іменниками.

Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку.

Числівники обидва (чоловічий / середній рід) та обидві (жіночий рід) у називному відмінку вимагають від іменника форми називного відмінка множини: обидва учасники.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: два з половиною роки.

Числівник п'ять та інші кількісні числівники від 5 і більше в називному та знахідному відмінках вимагають від іменника форми родового відмінка множини.

Правила узгодження числівників півтора / півтори з іменниками:

• півтора + іменник чоловічого/середнього роду (родовий відмінок однини): півтора тижня;
• півтори + іменник жіночого роду (родовий відмінок однини).

Збірні числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини. Їх уживають з іменниками чоловічого роду (істоти), середнього роду, назвами малят тварин й іменниками, що мають лише форму множини: троє переможців.

Зауважмо, іменники чоловічого роду, що означають міру ваги, у поєднанні із числами, більшими за чотири, завжди набувають закінчення -ів: триста грамів.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни з нульовим закінченням у називному відмінку – залежно від їхнього лексичного значення (конкретний предмет, речовина, матеріал, одиниця виміру, назва місяця, назва міста тощо).

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей:

• стиглого томата (бо означає плід або рослину), лагідного томату (бо означає харчовий продукт);
• вулиці Рима (бо йдеться про місто), але історія Стародавнього Риму;
• замок із каменю (бо означає будівельний матеріал), дорогоцінного каменя (бо означає конкретний предмет, дорогоцінний камінь);
• підсумкового бала, штрафного бала (бо йдеться про одиницю виміру);
• десяте листопада (бо означає назву місяця), золотого листопаду (бо означає процес).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє вміння визначати рід іменника та правильно узгоджувати з ним прикметник

Зверніть увагу, що слово ярмарок в українській мові – це іменник чоловічого роду. Отже, різдвяний ярмарок.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння утворювати нормативні форми наказового способу дієслів, добирати правильні закінчення, розрізняти вид дієслова й уникати ненормативних форм.

Наказовий спосіб виражає спонукання, заклик до виконання дії, наказ, побажання, прохання, пораду.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини та першої і другої осіб множини з такими закінченнями:

• 2 ос. однини и, (нульове закінчення);
• 1 ос. множини -ім(о), -мо;
• 2 ос. множини -іть, -те.

Форми першої особи однини та третьої особи однини і множини утворюють описово – поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай.

Отже, правильно утворити форму наказового способу від запропонованих дієслів так: ходити – ходімо, запросити – запроси, зберігати – зберігаймо, розпитати – розпитайте, розповісти – розповідай.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Правильно вживати хворіти на пневмонію, за нормами української мови дієслово хворіти у значенні мати якусь хворобу вимагає після себе знахідного відмінка з прийменником на – хворіти на (що?).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Граматично правильне продовження речення Готуючись до складання випускних іспитів,... наведено в рядку Г: обов’язково робіть невеликі перерви кожні дві години.

Якщо приєднати до запропонованого в умові завдання дієприслівникового звороту варіанти А, Б, В і Д, у реченнях основну і додаткову дії виконуватимуть різні суб’єкти. Отже, ці речення будуть неправильно побудовані.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння відрізняти вставні слова від членів речення.

Залежно від змісту речення, деякі слова можуть виконувати в ньому різні функції – бути членами речення або вставними словами. Якщо до слова в реченні можна поставити запитання від інших слів, то воно не вставне й виділяти комами його не треба.

Наприклад:

За прогнозами науковців (за чим?) пильно стежили всі провідні медіа країни.

Багато фермерів звикли планувати посівну кампанію (як? у який спосіб?) винятково за прогнозами науковців.

Довіра суспільства до застережень кліматологів зазвичай зростає (як?) за прогнозами науковців.

У звіті міністерства було зроблено кілька важливих поправок (за чиїми прогнозами?) за прогнозами науковців.

Зверніть увагу, що в реченні За прогнозами науковців цього року літо в Європі буде аномально спекотним словосполучення за прогнозами науковців можна вилучити, і речення не втратить первинного змісту. Отже, це речення ускладнено вставним словосполученням.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Б. Кома 3 стоїть між однорідними присудками народилася, здобула, записала.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-колом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. Тут зазначено, у чому унікальність МакДональдзу.

Наступним має бути речення із символом-квадратом, на що вказує займенник цей. У реченні зазначено, що конвеєрний спосіб обслуговування клієнтів є дуже швидким і водночас якісним.

Речення, позначене ромбом, продовжує розповідь про те, що клієнтам не було потрібне столове приладдя, адже їжу зручно запаковували. 

Далі йде речення із символом-трапецією. Тут зазначено, як змінювався асортимент страв у закладі.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, воно розповідає про остаточне меню МакДональдзу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати пунктуаційні норми.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні Завдяки цій системі клієнтів обслуговували дуже швидко і водночас якісно. Зверніть увагу, що в цьому реченні не потрібна кома після слова завдяки, бо воно є прийменником.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень.

Завдання перевіряє уміння визначати вид речення за будовою, визначати кількість граматичних основ і розпізнавати ускладнювальні елементи, не плутаючи їх з ознаками складного речення.

Згадаймо, просте речення – це речення, яке має лише одну граматичну основу (підмет і присудок або лише один із них) і виражає відносно закінчену думку.

Простими є речення Завдяки цій системі, клієнтів обслуговували дуже швидко і водночас якісно (односкладне неозначено-особове речення; граматична основа складається лише з присудка обслуговували) і Так у меню залишилися тільки знамениті гамбургери, картопля фрі, безалкогольні напої, чизбургери (двоскладне речення, ускладнене однорідними підметами гамбургери, картопля, напої, чизбургери). 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати однорідні члени речення.

Пригадаймо, однорідні члени речення виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення й поєднуються між собою сурядним зв’язком. Вони рівноправні та не залежать один від одного. 

Однорідні члени є в усіх реченнях, ОКРІМ Ще однією відмінною рисою закладу було те, що клієнтам не було потрібне столове приладдя, адже їжу зручно запаковували.

Зауважмо, однорідні обставини є в реченнях, позначених квадратом і колом; однорідні підмети – у реченні, позначеному трикутником, а однорідні присудки – у реченні, позначеному трапецією.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Пригадаймо, підмет – головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово приладдя.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність конкретного слова часто залежить від контексту.

Аж – указує на велику кількість. Отже, це частка.

Найдальшої – указує на найвищий ступінь порівняння якості (ознаки), відповідає на питання якої?. Отже, це прикметник.

Довкола – указує на місце або напрямок дії, відповідає на питання де?. Отже, це прислівник.

Розтривоженому – особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питання яким?. Отже, це дієприкметник.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми.

Бити в литаври – тріумфувати, святкувати перемогу, а також гучно, пишно або передчасно заявляти про якісь успіхи. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 1.

Бити в ціль – говорити або робити саме те, що потрібно, що є доречним і повністю відповідає ситуації. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 4.

Бити джерелом – діяти на повну силу, виявлятися у великій мірі, а також протікати чи відбуватися надзвичайно інтенсивно й енергійно. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 3.

Бити на сполох – сповіщати про небезпеку, подавати сигнал тривоги, виявляти сильне занепокоєння чи тривогу. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 2.

Бити байдики – байдикувати, нічого не робити, ледарювати, марнувати час.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире ставимо між частинами безсполучникового речення Протягом століть професійні «чорні копачі» грабували кургани – пектораль залишилася недоторканою завдяки щасливому випадку.

Тире ставимо між частинами складносурядного речення Досвідчений археолог обережно розчистив шар щільного чорнозему – і раптом у темряві підземелля спалахнуло яскраве сяйво благородного металу.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Скіфська пектораль – це унікальна нагрудна прикраса, яку вважають найвидатнішою археологічною знахідкою XX століття.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Археолог Борис Мозолевський 1971 року зробив відкриття світового масштабу в кургані Товста Могила – унікальній усипальниці скіфського правителя.

Зверніть увагу, у реченні Досконале плетіння золотих ниток, реалістичні постаті скіфів і тонкі пелюстки квітів – усе це зливається в єдину картину мікрокосмосу наших предків тире ставимо при однорідних членах.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

До виділеного слова в реченні А можна поставити питання яке?. Отже, це означення.

Виділене слово в реченні В є іменною частиною складеного присудка (зв'язка це + іменник у називному відмінку).

Підметом є виділене слово в реченні Д, воно відповідає на питання що?.

Додатком є виділене слово в реченні Г, це інфінітив, що позначає дію, на яку спрямовано іншу дію, а виконавці дій різні. Відповідає на питання що?.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє вміння добирати українські відповідники до іншомовних слів.

Автентичність – це відповідність оригіналу, власне походження, щирість і здатність бути самим собою. Українським відповідником до цього слова є справжність – абстрактний іменник до слова справжній, тобто той, який є насправді, на ділі; істинний, дійсний.

Домінування – це переважання, панування або головне становище одного об'єкта, явища чи особи над іншими подібними. Українським відповідником до цього слова є панування – переважання, мати владу над ким-, чим-небудь.

Лаконізм – це гранично стислий, чіткий і влучний виклад думки, коли за допомогою мінімальної кількості слів передають глибокий зміст. Українським відповідником до цього слова є стислість – комунікативна якість мовлення, що полягає в умінні висловлювати головну думку чітко, без зайвих деталей, використовуючи мінімум мовних засобів.

Превалювання – це процес переважання, домінування або отримання переваги над кимось чи чимось. Українським відповідником до цього слова є переважання – стан або процес, у якому одна сторона, якість чи кількість кількісно або якісно переважає над іншими, домінує або є головною.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.