НМТ онлайн 2026 року з біології – 1 сесія

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Завдання перевіряє розуміння мономерної будови білків і відмінності між класами біополімерів. 

Колаген – структурний білок (зокрема основний білок сполучної тканини й кісток). Мономерами всіх білків є амінокислоти.

Залишки жирних кислот – складники ліпідів (жирів, фосфоліпідів), а не білків.

Моносахариди – мономери складних вуглеводів (полісахаридів) – крохмалю, глікогену, целюлози, хітину тощо).

Нуклеотиди – мономери нуклеїнових кислот (ДНК й РНК).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила комплементарності й правила Чаргаффа для обчислення часток нуклеотидів.

Нуклеотиди двох ланцюгів молекули ДНК розташовані так, що нітрогеновмісні основи одного ланцюга містяться навпроти нітрогеновмісних основ іншого, утворюючи пари. Основи взаємодіють між собою так, що навпроти аденіну (А) одного ланцюга завжди розташований тимін (Т) іншого, а навпроти гуаніну (Г) − цитозин (Ц). Таку відповідність у розташуванні нуклеотидів називають комплементарністю.

Співвідношення нуклеотидів у молекулі ДНК, відоме як правило Чаргаффа, можна записати так: А + Г = Т + Ц. За умовою задачі частка гуанілових нуклеотидів становить 42 % від загальної кількості. Отже, частка гуанілових і цитидилових нуклеотидів разом становить 84 % (42 % + 42 % = 84 %), бо кількість гуанілових і цитидилових нуклеотидів у дволанцюговій молекулі ДНК однакова.

Частка аденілових і тимідилових нуклеотидів разом становить 16 % (100 % − 84 % = 16 %). Кількість аденілових і тимідилових нуклеотидів також однакова, тому частка тимідилових нуклеотидів становить 8 % (16 % : 2 = 8 %).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин.

Завдання перевіряє вміння визначати спільні ознаки немембранних органел.

На рисунку зображено клітинний центр і рибосому. Потрібно розпізнати їхні спільні ознаки.

Немембранними структурами є обидві органели. Крім того, складниками і клітинного центру, і рибосоми є білки.

Водночас лише рибосоми містяться в мітохондріях і хлоропластах, а клітинний центр утворюється внаслідок поділу іншого клітинного центру (центріолі).

Отже, спільні ознаки обох зображених органел позначено цифрами 2 і 3.

Правильна відповідь – В.

Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження й реалізація спадкової інформації.

Завдання перевіряє знання процесів реплікації, транскрипції та трансляції, їхні локалізації. 

1. Реплікація (самоподвоєння ДНК): синтез нової молекули ДНК на матриці ДНК.

2. Транскрипція: перенесення інформації з ДНК на РНК (синтез мРНК на матриці ДНК).

3. Трансляція: синтез білкової молекули на матриці мРНК.

З-поміж цих процесів у ядрі відбуваються реплікація і транскрипція. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості. Закономірності успадкування, встановлені Грегором Менделем. 

Завдання перевіряє розуміння другого закону Менделя й уміння визначати генотипи батьків.

В основі завдання наведено схему успадкування мишами забарвлення хутра в конкретному схрещуванні. Аналізування цієї схеми дає змогу визначити, що забарвлення хутра успадковується за другим законом Грегора Менделя: у поколінні, отриманому під час схрещування гібридів першого покоління, що були гетерозиготними, відбувається розщеплення за фенотипом і 3/4 покоління виявлятимуть домінантну ознаку, а 1/4 – рецесивну. Тобто співвідношення між кількістю організмів, які мають різні варіанти ознаки, становитиме 3 : 1 на користь домінантної.

Отже, генотип батьків ♀Аа х ♂Аа.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

Завдання перевіряє розуміння успадкування ознак, зчеплених зі статтю, уміння обчислювати ймовірності народження здорової дитини.

Стать в багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми. Один із типів хромосомного визначення статі – тип ХY. Такий тип притаманний людині, у якої гетерогаметна стать чоловіча.

З умови задачі зрозуміло, що алель, який спричинює гемофілію, міститься в Х-хромосомі. Ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, позначмо індексом r. За умовою задачі чоловік, хворий на гемофілію, має генотип XrY, а жінка – ХХ. А в подружжя можуть народитися діти з такими генотипами:

P1 ХХ × ХrY 

F1 ХXr ХХr ХY ХY

Ультразвукове дослідження дало змогу з'ясувати, що в них народиться хлопчик. 

Оскільки в цьому схрещуванні жінка не є носійкою, то всі хлопчики матимуть лише материнську Х‑хромосому без алеля r. Їхній генотип – XY, тобто вони здорові. 

Отже, ймовірність (%) того, що він не хворітиме на гемофілію, становить 100 %.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Селекція і біотехнологія.

Завдання перевіряє знання методу мікроклонального розмноження та суті клонування.

У сучасній біотехнології метод мікроклонального розмноження рослин (вирощування з окремих шматочків тканини чи клітин на поживних середовищах) дає змогу отримувати генетично ідентичні копії організму – клони. Усі нащадки мають однаковий генотип й утворюються внаслідок нестатевого розмноження (мітотичного поділу клітин пагона), цей процес є клонуванням.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Пріони та віроїди.

Завдання перевіряє вміння впізнавати бактеріофаг за зовнішньою будовою.

У варіанті відповіді А схематично зображено класичний бактеріофаг (фаг T4). Він має характерну й добре впізнавану будову:

• багатогранну головку (капсид), що містить генетичний матеріал;
• хвостовий чохол із комірцем;
• хвостові нитки (ніжки), якими він прикріплюється до оболонки бактерії.

У варіантах відповіді Б, В, Г зображено сферичні (кулясті) віруси зі складними оболонками й суперкапсидами, які вражають клітини еукаріотів (людини, тварин або рослин). Вони не мають специфічного хвостового апарату, характерного для бактеріофагів.

Отже, зображення вірусу, який паразитує в клітинах бактерій, позначено буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості.

Завдання перевіряє знання будови хламідомонади та функцій її органел. 

Цифра 1

За допомогою чого хламідомонада активно рухається (плаває) у воді? Вона має два джгутики на передньому кінці клітини (війки властиві іншим організмам, наприклад, інфузорії-туфельці).

Цифра 2

У цитоплазмі хламідомонади біля основи джгутиків розміщені дві скоротливі вакуолі, які виводять надлишок води й підтримують осмотичний тиск.

Цифра 3

Напрямок руху в бік світла (позитивний фототаксис) зумовлено світлочутливим вічком (стигмою).

Хламідомонада – одноклітинна водорість, що має один великий хлоропласт чашоподібної форми. На передньому кінці розташовані джгутики, за допомогою яких хламідомонада плаває в товщі води. У цитоплазмі має дві скоротливі вакуолі. У клітині є вічко, що зумовлює напрямок її руху. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Завдання перевіряє розуміння функцій ксилеми й флоеми та наслідків кільцювання кори.

Оцінімо правильність наведених у завданні тверджень.

Припиниться транспортування судинами води та мінеральних солей, що рухаються від кореня до листків – неправильне твердження. Вода й мінеральні речовини транспортуються ксилемою, яка міститься всередині стовбура, під корою. Зняття кільця кори не пошкоджує ксилеми, тому рух води від кореня до листків триватиме.

Припиниться транспортування органічних речовин ситоподібними трубками, які розташовані в корі – правильне твердження. Ситоподібні трубки флоеми містяться в корі. Якщо кору зняти кільцем, флоема розривається, і транспорт продуктів фотосинтезу від листків до кореня припиняється. Корені перестають отримувати органічні речовини й поступово гинуть, що зрештою призводить до загибелі всього дерева.

Отже, правильним є лише пояснення II.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Завдання перевіряє вміння визначати тип плоду за морфологічними ознаками.

Багатонасінний соковитий плід з ущільненим внутрішнім (у вигляді плівчастих камер) і соковитим середнім шаром – яблуко. У нього внутрішній шар оплодня хрящуватий чи плівчастий, утворює закриті камери з насінням, а середній (мезокарпій) і зовнішній (екзокарпій) шари соковиті й м'ясисті (зокрема у формуванні м'якуша бере участь і розросле квітколоже). Такий тип плоду властивий яблуні, груші, айві й горобині.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Поведінка тварин.

Завдання перевіряє розрізнення вродженої та набутої поведінки й роль ключових стимулів.

Оцінімо правильність наведених у завданні тверджень.

Поведінка, зображена на рисунку – годування пташенят – класичний приклад інстинктивної (вродженої) поведінки. Вона не потребує навчання: птахи виконують її автоматично, керуючись видовими програмами. Тобто твердження, що зображена поведінка птахів є набутою, неправильне.

Стимулом до годування пташенят є їхні відкриті жовті дзьобики – правильне твердження. Відкритий жовтий дзьобик – типовий ключовий стимул (сигнальний подразник), який запускає інстинктивну реакцію батьків – годування пташенят. Це класичний приклад вродженої поведінки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання перевіряє знання систематики ссавців і характерних ознак ряду Хижі. 

На пам'ятній монеті зазначено назву тварини – рись євразійська. 

Рись євразійська – ссавець, який належить до ряду Хижі. Вона має всі характерні ознаки цього ряду:

• хижий тип живлення – полює на дрібних і середніх за розміром тварин;
• добре розвинені ікла й хижі зуби, пристосовані до розривання м’яса;
• короткий травний тракт, типовий для тварин, що споживають білкову їжу;
• рухливість, гострий зір і слух, необхідні для полювання;
• наявність кігтів, що дають змогу ловити здобич і лазити по деревах.

Розгляньмо інші варіанти відповіді.

А (парнокопитні) – до цього ряду належать рослиноїдні тварини з ратицями (олені, козулі, кабани, зубри).

Б (гризуни) – до цього ряду належать ссавці з добре розвиненими різцями, що постійно ростуть (бобри, білки, миші, ховрахи).

В (примати) – до цього ряду належать мавпи, лемури й людина.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання перевіряє розуміння особливостей систем органів у павукоподібних, комах і ракоподібних.

Для всіх наведених груп тварин характерна незамкнена кровоносна система (1) і наскрізна травна система (3).

Для павукоподібних і комах спільна ознака – виділення мальпігієвими судинами (2).

Лише ракоподібним притаманне виділення зеленими залозами (4).

Ознакою комах є те, що газообмін здійснюється лише трахеями (5).

Отже, правильно відображено розподіл ознак (1–5) у наведених груп організмів на схемі, яку позначено буквою Г. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Тканини організму людини.

Завдання перевіряє знання функцій різних типів тканин організму людини.

Залежно від виконуваних функцій і будови епітеліальну тканину поділяють на покривний і залозистий епітелій. Залозистий епітелій входить до складу залоз внутрішньої, зовнішньої та змішаної секреції, а його клітини здатні утворювати й виділяти (секретувати) біологічно активні речовини: травні ферменти, гормони, слиз, піт, сало тощо.

Б Головними властивостями м'язової тканини є збудливість і скоротливість; вона забезпечує рух організму та його частин, а не секрецію.

В Основними властивостями нервової тканини є збудливість і провідність; вона відповідає за сприйняття, оброблення й пересилання нервових імпульсів.

Г Сполучна тканина виконує опорну, захисну, трофічну (живлення) та пластичну функції; до неї належать кістки, хрящі, кров, лімфа, жирова тканина), проте вона не формує залози для секреції слизу чи ферментів.

Отже, саме клітини епітеліальної тканини організму людини мають здатність до синтезу й секреції ферментів, гормонів, слизу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринні залози.

Завдання перевіряє вміння співвідносити гормони з ендокринними залозами.

Щитоподібна залоза синтезує йодовмісні гормони, основними з яких є тироксин (тетрайодтиронін) і трийодтиронін. Вони регулюють обмін речовин, ріст і розвиток тканин, а також роботу нервової системи.

Проаналізуймо інші варіанти відповіді.

А Соматотропін – це гормон росту, який виробляється передньою часткою гіпофіза (мозкового привіска).

Б Адреналін – гормон стресу, який продукується мозковим шаром надниркових залоз.

В Глюкагон – гормон, що підвищує рівень глюкози в крові, виробляється підшлунковою залозою (зокрема альфа-клітинами острівців Лангерганса).

Отже, щитоподібна залоза продукує гормон тироксин. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Типи імунітету.

Завдання перевіряє розуміння відмінностей між первинною і вторинною імунною відповіддю.

За наведеним графіком можна визначити, що вторинна відповідь є сильнішою і швидшою за первинну. Обидві імунні відповіді розвиваються у відповідь на той самий антиген.

Проаналізуймо варіанти відповіді.

А Первинна імунна відповідь сильніша й швидша, ніж вторинна – неправильно, бо вторинна імунна відповідь є набагато потужнішою та швидшою, що чітко видно з графіка (вища концентрація антитіл і крутіший підйом).

Б Первинна імунна відповідь розвивається у відповідь на проникнення вірусів, а вторинна – на проникнення бактерій – неправильно, тип імунної відповіді залежить від повторності контакту з антигеном, а не від типу збудника.

В Зазвичай введення вакцини спричиняє первинну імунну відповідь» – правильно, адже вакцина містить ослаблений або вбитий антиген (або його фрагменти), на який організм реагує розвитком первинної імунної відповіді з утворенням клітин пам'яті.

Г Зазвичай введення лікувальної сироватки спричиняє вторинну імунну відповідь – неправильно, бо лікувальна сироватка містить уже готові антитіла (пасивний імунітет), а не стимулює власний організм до вироблення імунної відповіді.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Тканини й органи організму людини. Сечовидільна система. 

Завдання перевіряє знання функцій нирок як головного органа видільної системи.

Основна функція нирок як парних органів видільної системи – фільтрація крові через нефрони, видалення з неї кінцевих продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти, надлишку солей) й утворення сечі.

Сечовий міхур є лише резервуаром для тимчасового накопичення сечі перед її виведенням з організму, він не здійснює фільтрацію чи вилучення речовин із крові.

Кишківник виводить переважно неперетравлені рештки їжі й деякі продукти секреції травних залоз, проте не є головним органом фільтрації крові від метаболітів.

Селезінка належить до органів кровотворення й імунної системи; вона бере участь у руйнуванні відпрацьованих еритроцитів, але не відіграє головної ролі у вилученні розчинних продуктів обміну речовин.

Завжди звертайте увагу на формулювання вилучення продуктів обміну з крові – це функція фільтраційного органа, тобто нирки. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система.

Завдання перевіряє розуміння захисної та опорної функцій скелета.

Пригадаймо функції опорно-рухової системи. Кістки скелета можуть забезпечувати захист органів, зокрема від механічних пошкоджень. Наприклад, кістки черепа захищають головний мозок, хребці формують хребет і захищають спинний мозок, серце й легені, розташовані в грудній клітці.

Кістки грудної клітки (грудина, ребра й грудні хребці) утворюють міцний кістковий каркас, який захищає важливі внутрішні органи (серце, легені, великі судини) від механічних ушкоджень і травм. Це і є прямий прояв захисної функції скелета.

Кістки – депо сполук Кальцію та Фосфору. Це опис депонувальної (метаболічної) функції кісток у мінеральному обміні речовин, а не захисної.

До плечової кістки прикріплюється двоголовий м'яз. У реченні описано рухову функцію (м'язи прикріплюються до кісток і забезпечують переміщення тіла та його частин у просторі).

Трубчасті кістки беруть участь у швидких рухах. У реченні йдеться про рухову й опорну функції кісток як важелів руху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи. 

Завдання перевіряє знання послідовності роботи сенсорної системи смаку.

Правильна послідовність складників сприйняття смаку:

• контактування речовини зі смаковим рецептором;
• виникнення збудження в смаковому рецепторі;
• проведення нервового імпульсу смаковим нервом;
• формування відчуття в корі півкуль головного мозку.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання перевіряє розуміння біогеохімічного циклу Нітрогену й ролі азотфіксувальних організмів.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

У колообіг азот залучається передусім завдяки біологічній азотфіксації, яку здійснюють бактерії та ціанобактерії. Вони здатні засвоювати атмосферний азот і перетворювати його на сполуки, доступні для поглинання рослинами.

Серед азотфіксувальних організмів є чимало вільноживучих форм, проте деякі утворюють симбіотичні зв’язки з рослинами: вони оселяються в їхніх коренях, отримуючи натомість захист і поживні речовини. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання перевіряє вміння позначати процес азотфіксації в циклі Нітрогену.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

Азотфіксувальні організми здатні засвоювати атмосферний азот і перетворювати його на сполуки, доступні для рослин. Процес азотфіксації на схемі позначено буквою А. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Симбіоз і його форми.

Завдання перевіряє розуміння симбіозу бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями та коеволюції.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, які оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Своєю чергою бактерії забезпечують рослинний організм нітрогеновмісними сполуками, потрібними для синтезу власних білків і нуклеїнових кислот.

Приклад взаємовигідного симбіозу – співіснування бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Такі взаємовідносини є результатом коеволюції – типу еволюції угруповання, що полягає у взаємодії груп організмів, які перебувають у тісному екологічному взаємозв’язку. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Обмін речовин.

Завдання перевіряє знання локалізації процесів у хлоропластах і мітохондріях.

Спочатку розподілімо варіанти відповідей за органелами. Хлоропласт відповідає за фотосинтез (варіанти 1 і 3), а мітохондрія – за дихання (варіанти 2 й 4). Це одразу звузить коло пошуку.

Фотосистеми розташовані на мембрані тилакоїда, а дихальний ланцюг – на внутрішній мембрані мітохондрії. Ферменти фіксації вуглекислого газу СО2 містяться в стромі хлоропласта, а ферменти циклу Кребса – у матриксі мітохондрії.

1 – В (фотосистеми – мембрана тилакоїда): фотосистеми I і II – це мультибілкові комплекси з пігментами (включно з хлорофілом), які вловлюють світло під час світлової фази фотосинтезу й убудовані в мембрани тилакоїдів хлоропласта.

2 – А (дихальний ланцюг – внутрішня мембрана мітохондрії): дихальний (електронтранспортний) ланцюг складається з комплексів ферментів, що забезпечують окисне фосфорилювання й розташовані на кристах внутрішньої мембрани мітохондрій.

3 – Г (ферменти фіксації вуглекислого газу СО2 – строма хлоропласта): фіксація вуглекислого газу відбуваються під час темнової фази фотосинтезу (цикл Кальвіна), ферменти якої розчинені в рідкому середовищі хлоропласта – стромі.

4 – Б (ферменти циклу Кребса – матрикс мітохондрії): цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса) належить до кисневого етапу дихання, а його ферменти містяться у внутрішньому рідкому вмісті мітохондрії – матриксі.

Зайвим варіантом є Д (зовнішня мембрана мітохондрії). Вона гладенька, має високу проникність для дрібних молекул і виконує бар'єрну й транспортну функції, але не містить ані дихального ланцюга, ані ферментів циклу Кребса.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – А; 3 – Г; 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Вегетативні органи покритонасінних рослин.

Завдання перевіряє вміння визначати видозміни пагонів і коренів за прикладами рослин. 

Цифрою 1 позначено опис кореневище, яке характерне для конвалії.

Цифрою 2 позначено опис бульби, яку утворює топінамбур.

Для полуниці характерною видозміною є вуса, опис яких позначено цифрою 3.

Цифрою 4 позначено опис цибулини, яка характерна для тюльпана.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Д; 3 – Г; 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання перевіряє знання типів шкірних залоз у різних груп хребетних.

Лише молочні залози утворюються у кита синього, який належить до ссавців. Шкіра цієї тварини не має потових залоз.

Слизові залози – характерна особливість шкіри амфібій, до яких належить жаба озерна.

Лише куприкова залоза, яка містить жир, характерна для шкіри птахів, зокрема голуба сизого.

Потові залози – характерна ознака шкіри більшості ссавців, зокрема й кроля дикого. 

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – Г; 4 – Д.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травна система.

Завдання перевіряє розуміння функцій органів травної системи та ролі ферментів.

Цифрою 1 позначено печінку, яка забезпечує знешкодження токсичних речовин.

Цифрою 2 позначено жовчний міхур, у якому накопичується концентрована жовч.

Цифрою 3 позначено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції. Як залоза зовнішньої секреції вона виробляє підшлунковий (панкреатичний) сік, що містить травні ферменти (трипсин, амілазу, ліпазу тощо). Цей сік протоками виділяється у просвіт дванадцятипалої кишки, де за участі цих ферментів відбувається активне розщеплення білків, жирів і вуглеводів до мономерів. 

Цифрою 4 позначено тонкий кишківник, у ньому всмоктуються амінокислоти й глюкоза. 

Правильна відповідь: 1 – Б; 2 – В; 3 – Д; 4 – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин.

Завдання перевіряє знання будови, функцій і походження лізосом. 

Лізосоми – одномембранні органели у вигляді пухирців, усередині яких містяться ферменти, що розщеплюють полімерні органічні сполуки до мономерних.

Лізосоми руйнують складники чужорідних клітин, поглинутих у процесі фагоцитозу, а також відпрацьовані «старі» клітинні компоненти.

Утворюються лізосоми в комплексі Гольджі.

Правильна відповідь – 1; 3; 3.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Різноманітність рослин. 

Завдання перевіряє розуміння життєвих циклів рослин і залежності запліднення від води.

Буквою А позначено зображення моху зозулин льон (політрих звичайний), буквою Б – зображення покритонасінної рослини зозулині черевички, буквою В – плаун булавоподібний.

Рослину, яка не потребує води для запліднення, позначено буквою Б.

У життєвих циклах усіх зображених рослин відбувається чергування двох поколінь. Рослину, позначену буквою А, від двох інших відрізняє відсутність коренів.

Правильна відповідь – 2; 3; 1.