НМТ онлайн 2026 року з біології – 2 сесія

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати білки за їхніми функціями й визначати ферменти.

Мальтаза – травний фермент, який каталізує розщеплення дисахариду мальтози до двох молекул глюкози. Оскільки всі ферменти є біологічними каталізаторами, виконання каталітичної функції властиве саме мальтазі.

Міозин – скоротливий білок, який разом з актином забезпечує рухову функцію (скорочення м'язів).

Глюкагон – білковий гормон підшлункової залози, який виконує регуляторну (гуморальну) функцію, підвищуючи рівень глюкози в крові.

Фібриноген – білок плазми крові, що бере участь у зсіданні крові й виконує захисну функцію.

Звертайте увагу на закінчення в назвах речовин:

• назви більшості ферментів (білків із каталітичною функцією) закінчуються на -аза (наприклад: мальтаза, амілаза, ліпаза, пептидаза, ДНК-полімераза);
• назви багатьох білків із некаталітичними функціями часто мають закінчення -ин або -ген (міозин, фібриноген, гемоглобін, колаген).

Щойно побачите в запитанні словосполучення каталітична функція, одразу шукайте серед варіантів відповіді назву ферменту із закінченням -аза. Це дає змогу швидко й безпомилково вибрати правильний варіант відповіді.

Каталітичну функцію виконує мальтаза. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Завдання перевіряє застосування принципу комплементарності та правила Чаргаффа в розв'язуванні елементарних задач із молекулярної біології.

Нуклеотиди обох ланцюгів молекули ДНК розташовані так, що нітрогеновмісні основи одного ланцюга містяться напроти нітрогеновмісних основ іншого, утворюючи пари. Основи взаємодіють між собою так, що напроти А першого ланцюга завжди розташовується Т другого, а напроти Г – завжди Ц. Таку відповідність у розташуванні нуклеотидів називають комплементарністю.

Співвідношення нуклеотидів у молекулі ДНК (правило Чаргаффа): А + Г = Т + Ц.

За умовою задачі ділянка молекули ДНК містить 100 аденілових і 50 гуанілових нуклеотидів: 100 + 50 = 100 + 50. У кожному нуклеотиді молекули ДНК лише один залишок дезоксирибози.

Отже, кількість залишків дезоксирибози в цій ділянці молекули ДНК – 300. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

Завдання перевіряє вміння визначати компоненти клітин тварин і бактерій за їхніми структурними ознаками.

Клітини бактерій не містять ядра та ЕПС, а тваринні клітини – клітинної стінки.

Цифрою 1 позначено компонент, який властивий клітинам тварин, але не властивий клітинам бактерій. Таким компонентом є мітохондрія – двомембранна органела еукаріотичних клітин.

Компонентом 2, що містять і клітини тварин, і клітини бактерій, є рибосоми.

Цифрою 3 позначено клітинну стінку – компонент, який властивий клітинам бактерій (і не властивий тваринним клітинам). 

Правильна відповідь – В.

Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

Завдання перевіряє розуміння процесу трансляції як етапу синтезу білка на матриці мРНК.

В умові завдання багато додаткових медичних деталей (вакцинація від COVID-19, імунітет, антигени), які можуть спантеличити й відвернути увагу від сутності біологічного процесу.

Спростімо умову до фундаментальної біологічної схеми РНК – Білок:

• ДНК – ДНК = реплікація;
• ДНК – РНК = транскрипція;
• РНК – Білок = трансляція.

Процес, який забезпечує синтез білка, називають трансляцією. Якщо зазначено, що з РНК утворюється білок, це беззаперечно свідчить про процес трансляції.

Трансляція – це процес синтезу рибосомами в цитоплазмі клітини поліпептидного ланцюга (білка) на матриці іРНК (мРНК). В умові зазначено, що за хімічною природою антиген є білком, а матрицею для його утворення слугує РНК з вакцини. Тобто цей процес – трансляція.

А Реплікація – процес самоподвоєння молекули ДНК перед поділом клітини.

В Транскрипція – процес перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК (синтез РНК на матриці ДНК). Для мРНК-вакцин етап транскрипції пропущено, бо готову мРНК вводять одразу в клітину.

Г Репарація – процес відновлення початкової структури ДНК після її ушкодження.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості. Закономірності успадкування, встановлені Грегором Менделем. 

Завдання перевіряє знання закономірностей успадкування за Менделем та аналізувального схрещування.

В основі завдання наведено схему успадкування мишами забарвлення хутра, за якого алель сірого забарвлення (А) домінує над алелем білого (а). Для виконання завдання пригадаймо закономірності успадкування, встановлені Грегором Менделем, особливості аналізувального схрещування.

За схемою можна констатувати, що з-поміж батьківських особин самець має генотип аа (виявляється біле забарвлення хутра). У першому поколінні відбувається розщеплення за фенотипом у співвідношенні 1 : 1. Наявність поміж гібридів розщеплення за фенотипом (1 : 1) є ознакою гетерозиготності організму, чий генотип потрібно проаналізувати.

Отже, генотип батьків: ♀Аа х ♂аа

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності мінливості. Модифікаційна мінливість.

Завдання перевіряє розуміння послідовності етапів дослідження модифікаційної мінливості.

Правильна послідовність етапів дослідження для побудови варіаційної кривої модифікаційної мінливості:

• вибрати ознаку для дослідження;
• визначити різні варіанти досліджуваної ознаки;
• порахувати кількість виявів кожної варіанти;
• на осі абсцис графіка позначити варіанти ознаки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності мінливості. Мутаційна мінливість.

Завдання перевіряє розуміння суті геномних мутацій і змін кількості хромосом.

Геномні мутації пов’язані зі зміною кількості хромосом. Вони можуть виникати як наслідок помилок у розходженні хромосом під час анафази. Унаслідок цього формуватимуться організми з порушеною чисельністю і в одній парі хромосом, і в усіх, тобто відбуватиметься кратне збільшення або зменшення.

Отже, геномна мутація може зумовити збільшення кількості хромосом у каріотипі певного виду

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Пріони та віроїди.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати механізми проникнення різних типів вірусів у клітину.

На малюнку 1 вірус проникає в клітину шляхом ендоцитозу (або віропексису), що характерно для складних вірусів (які мають суперкапсид, що зливається з мембраною або захоплюється клітиною). Прості віруси зазвичай проникають інакше або впорскують генетичний матеріал, а ендоцитоз з утворенням піноцитозної пухирцевої ямки й подальшим вивільненням капсиду притаманний складним вірусам.

Отже, учень помиляється.

На малюнку 2 зображено вірус із характерною головкою і хвостовим відростком (бактеріофаг), який прикріплюється до клітинної стінки (бактерії) і впорскує свою ДНК всередину, залишаючи білкову оболонку ззовні. Це класичний механізм проникнення бактеріофага.

Отже, учениця має рацію.

Тобто правильну думку висловила лише учениця.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості.

Завдання перевіряє знання характерних ознак груп водоростей і їхніх запасних речовин. 

Правильна відповідь – В (бурі). Бурі водорості (наприклад, ламінарія, фукус, саргасум) є лише багатоклітинними морськими організмами складного розчленування. Їхній талом забарвлений у жовто-бурий колір через переважання пігменту фукоксантину над хлорофілом, клітини активно накопичують Йод і запасають особливий полісахарид – ламінарин (назва якого походить від назви бурої водорості ламінарії).

А Зелені водорості містять переважно хлорофіл (зелений колір), запасають крохмаль, а за будовою бувають як одно клітинними, так і багатоклітинними чи колоніальними.

Б Діатомові водорості – це переважно одноклітинні або колоніальні водорості, що мають характерний кремнеземовий панцир і запасають олію (жири) і волютин, а не ламінарин.

Г Червоні водорості мають червоне забарвлення завдяки пігментам фікобілінам і запасають особливий багряниковий крохмаль.

Лише поміж бурих водоростей немає одноклітинних представників, а резервна речовина – ламінарин. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

Завдання перевіряє вміння визначати міжклітинники на мікроскопічному зрізі листка та їхню функцію. 

Зверніть увагу на лінії-вказівники: вказівники з буквою X спрямовані не на самі зелені клітини, а саме на порожні простори (проміжки) між цими клітинами в товщі листка.

На фотографії зображено внутрішню тканину листка – губчастий мезофіл (губчасту основну тканину). Для цієї тканини характерне пухке розташування клітин із великими порожнинами між ними. Ці заповнені повітрям простори між клітинами називаються міжклітинниками; вони забезпечують газообмін і випаровування води (транспірацію).

Буквою Х позначено міжклітинники – проміжки між клітинами, які забезпечують надходження кисню для дихання й вуглекислого газу для фотосинтезу. У наземних рослин здебільшого розташовані поміж клітин губчастої тканини листка.

А Судини розташовані всередині провідних пучків (жилок), які на зрізі видно в центральній частині листка у вигляді щільної округлої структури.

Б Продихи містяться в покривній тканині (епідермі) на поверхні листка, переважно з його нижнього боку, і складаються з двох замикальних клітин.

Г Епідермальні клітини утворюють зовнішній одношаровий захисний шар (шкірочку листка), який вкриває листок зверху й знизу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Завдання перевіряє знання типів плодів покритонасінних і відмінності між плодом і видозміненим пагоном. 

Капуста білоголова належить до родини Капустяні (Хрестоцвіті). Характерним типом плоду для представників цієї родини є сухий суплідний плід – стручок (або стручечок). Головка капусти, який презентував учень, за біологічною будовою є гігантською видозміненою брунькою (вегетативним органом), а не плодом.

А Сім'янка – сухий однонасінний плід, який характерний для родини Айстрові (наприклад, соняшник).

Б Коробочка – сухий багатонасінний плід, його мають, наприклад, мак, тюльпан, бавовник.

В Ягода – соковитий багатонасінний плід, який трапляється в рослин родини Пасльонові (томат, картопля) або Брусничні.

Зауважте, що в повсякденному житті люди часто називають плодами будь-які їстівні частини рослин (городину чи садовину). Проте в ботаніці плід утворюється лише з квітки (насамперед із зав'язі маточки) після запилення й запліднення.

Головка капусти – це видозмінений пагін, точніше гіпертрофована верхівкова брунька, яка складається з короткого стебла (качана) й щільно прилеглих листків. Капуста цвіте й утворює справжні плоди (стручки) лише на другий рік життя.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Поведінка тварин.

Завдання перевіряє розуміння етологічних термінів і класифікацію міграцій у тварин. 

Міграція – це закономірне періодичне переміщення тварин між різними середовищами існування, яке часто пов'язане з розмноженням (нерестом) або пошуком їжі. Тварини, що долають такі мандрівки для розмноження (як-от європейський вугор), називають прохідними рибами.

А Хомінгу – здатність тварини повертатися до свого гнізда, нори або постійного місця проживання («відчуття дому»), а не тривале масове переміщення в іншу частину світу для розмноження.

Б Грумінг – гігієнічна поведінка тварин, спрямована на догляд за поверхнею тіла (чищення шерсті, пір'я, вичісування).

Г Імпринтинг – фіксація в пам'яті (удруковування) образів батьків, об'єктів або умов довкілля на ранніх етапах розвитку одразу після народження чи вилуплення.

Усі неправильні варіанти відповіді містять спеціальні етологічні терміни англійського походження (homing, grooming, imprinting).

В описі зазначено масштаби мандрівки – із Шацьких озер Волинської області до Саргасового моря в Атлантичному океані. Переміщення на такі великі відстані (тисячі кілометрів) – класичний приклад нерестової міграції.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання перевіряє вміння визначати групу тварин за зображенням і видовою назвою.

На зображенні зазначено: БАБКА ЖОВТА.

Комахи належать до членистоногих. 

На малюнку чітко видно характерні ознаки цього типу й класу: розчленоване тіло, членисті кінцівки, дві пари сітчастих крил і великі фасеткові очі.

А До хордових належать тварини з внутрішнім осьовим скелетом (хордою або хребтом): риби, амфібії, рептилії, птахи та ссавці.

Б Молюски – організми, тіло яких зазвичай складається з голови, тулуба й ноги й часто вкрите черепашкою (наприклад, равлики, мідії, кальмари).

Г Кишковопорожнинні – двошарові багатоклітинні тварини з променевою симетрією тіла, які мешкають у воді (наприклад, гідри, медузи, коралові поліпи).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання перевіряє вміння знаходити спільні ознаки у тварин різних класів хребетних.

Розпізнаймо зображених тварин: жаба (амфібії), черепаха (рептилії), пінгвін (птах) і дельфін (ссавець).

Зовнішнє запліднення й слизові залози в шкірі характерні лише для жаби.

Чотирикамерне серце лише в пінгвіна й дельфіна.

Спільні ознаки всіх зображених тварин:

• органами виділення є нирки;
• є внутрішній скелет;
• нервова система трубчастого типу. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Тканини організму людини.

Завдання перевіряє розуміння функцій систем органів людини та визначення транспортної системи.

Кровоносна система (разом із лімфатичною) становить транспортну систему організму людини. Завдяки руху крові судинами забезпечується перенесення кисню, вуглекислого газу, поживних речовин, гормонів і продуктів метаболізму від одних органів до інших.

А Нервова система забезпечує рефлекторну регуляцію функцій організму, сприйняття подразнень, пересилання нервових імпульсів і нервово-психічну діяльність.

В Ендокринна система відповідає за гуморальну регуляцію за допомогою гормонів, виділених залозами внутрішньої секреції.

Г Опорно-рухова система виконує опорну, рухову, захисну й кровотворну функції, утворюючи скелет і м'язи.

Отже, функцію транспортування речовин забезпечує кровоносна система. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринні залози.

Завдання перевіряє знання гормонів й уміння співвідносити їх із залозами внутрішньої секреції. 

Наднирники – це парні залози внутрішньої секреції, мозковий шар яких продукує гормони стресу, зокрема адреналін і норадреналін. Адреналін пришвидшує серцебиття, підвищує кров'яний тиск і рівень глюкози в крові, готуючи організм до реакції «біжи або бийся».

Отже, наднирники продукують гормон адреналін. 

А Соматотропін – гормон росту, який виробляє передня частка гіпофіза.

Б Мелатонін – гормон, що регулює добові й сезонні біоритми, його продукує епіфіз (шишкоподібне тіло).

Г Глюкагон – гормон, який підвищує рівень цукру в крові, його виробляють альфа-клітини підшлункової залози.

Зверніть увагу: і адреналін, і глюкагон підвищують рівень глюкози в крові, через що їх можна сплутати. Запам'ятайте джерела утворення: глюкагон виробляє підшлункова залоза, а адреналін – мозкова речовина наднирників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна система.

Завдання перевіряє розуміння будови кровоносної системи та послідовності судин великого кола кровообігу.

Пригадаймо параметри тиску (мм рт. ст.) крові в судинах.

Найвищий тиск в аорті (норма 120/80 мм рт. ст.). Розташування назви цієї судини на схемі позначено цифрою ІІІ.

У капілярах мозку тиск нижчий (приблизно 20–40 мм рт. ст.). Розташування назви цієї судини на схемі позначено цифрою II.

Тиск у венозному руслі поступово, але невпинно знижується вздовж нього від 15–20 до 2~4 і навіть 0 мм рт. ст. в порожнистих венах на рівні впадання їх у праве передсердя. Розташування назви цієї судини на схемі позначено цифрою І.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травна система. 

Завдання перевіряє знання етапів травлення білків і місця завершення їхнього розщеплення. 

Травлення білків розпочинається в шлунку, де в кислому середовищі молекули білка розщеплюються на пептиди. Остаточне розщеплення білків на амінокислоти, усмоктування амінокислот у кров відбувається в тонкому кишківнику. 

Розщеплення білків починається в шлунку під дією ферменту пепсину (у кислому середовищі шлункового соку), де білки розщеплюються до коротших пептидів. Остаточне ж травлення білків – повне розщеплення до амінокислот під дією ферментів трипсину, хімотрипсину й пептидаз – відбувається саме в тонкому кишківнику (у його початковому відділі – дванадцятипалій кишці й порожнистій кишці). Тут же амінокислоти, що утворилися, усмоктуються в кров.

А У ротовій порожнині під дією ферментів слини (амілази й мальтази) починається розщеплення складних вуглеводів (крохмалю), але не білків.

Б Стравохід виконує лише транспортну функцію (переміщує харчову грудку з горлянки в шлунок) і не виділяє травних ферментів для розщеплення органічних речовин.

Г Пряма кишка – кінцева частина товстого кишківника, де травлення органічних сполук не відбувається; її функція – формування й виведення калових мас з організму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система.

Завдання перевіряє вміння класифікувати кістки за їхньою формою та будовою. 

Трубчасті кістки мають видовжене тіло (діафіз) у формі трубки з порожниною всередині, заповненою жовтим кістковим мозком, і два потовщені кінці (епіфізи). Плечова кістка – класичний приклад довгої трубчастої кістки в скелеті вільної верхньої кінцівки.

А Лопатка – плоска (широка) кістка, яка виконує захисну функцію і слугує місцем прикріплення м'язів плечового пояса.

В Лобова кістка – плоска кістка черепа, яка має захисне значення й бере участь у формуванні мозкового відділу.

Г Груднина – це також плоска кістка, до якої прикріплюються ребра для формування грудної клітки.

Більшість довгих кісток вільних кінцівок (плечова, ліктьова, променева, стегнова, велика й мала гомілкові) є трубчастими.

Отже, поміж кісток, назви яких наведено, до трубчастих належить плечова. Ця парна кістка є складником верхніх вільних кінцівок. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи. 

Завдання перевіряє знання функцій структур ока та вміння співвідносити їх із зоровими процесами.

Насправді цифрою 1 позначено кришталик (прозору лінзу, що фокусує світло на сітківці), а сприйняття світлових подразнень (рецепторну функцію) здійснює сітківка.

Отже, твердження І (Цифрою 1 позначено структуру, що забезпечує сприйняття світлових подразнень) неправильне.

Насправді цифрою 2 позначено сітківку (внутрішню оболонку ока, що містить світлочутливі клітини — палички та колбочки). За заломлення світла в оці відповідають рогівка та кришталик, а сітківка відповідає за перетворення світлового сигналу на нервовий імпульс.

Отже, твердження ІІ (Структура, яку позначено цифрою 2, заломлює промені світла) неправильне.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання перевіряє розуміння етапів біогеохімічного циклу Карбону та визначення фіксації вуглекислого газу.

Проаналізуймо схему біогеохімічного циклу (колообігу Карбону) й варіанти відповіді:

• етап фіксації вуглекислого газу – це процес перетворення організмами неорганічної сполуки Карбону (атмосферного вуглекислого газу) на органічні сполуки (фотосинтез);
• на схемі стрілка А вказує на поглинання вуглекислого газу рослинами з атмосфери для здійснення фотосинтезу;
• стрілки Б, В і Г показують процеси виділення вуглекислого газу в атмосферу (дихання, спалювання палива тощо).

Отже, етап фіксації вуглекислого газу позначено буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли. Двомембранні органели.

Завдання перевіряє знання органел, у яких відбувається утворення газів під час фотосинтезу й дихання. 

Проаналізуймо схему біогеохімічного циклу (колообігу Карбону) й варіанти відповіді:

• буквами Б й В на схемі позначено процеси виділення вуглекислого газу (CO2) в атмосферу організмами (унаслідок клітинного дихання тварин, рослин тощо);
• основний процес утворення вуглекислого газу в клітинах еукаріотів під час дихання відбувається в мітохондріях (зокрема в циклах реакцій енергетичного обміну).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Завдання перевіряє розуміння ролі продуцентів у біогеохімічному циклі Карбону.

Проаналізуймо схему біогеохімічного циклу (колообігу Карбону) й варіанти відповіді:

• організми, здатні відновлювати вуглекислий газ і включати Карбон до складу вуглеводів (здійснювати фотосинтез) – це автотрофні організми, які створюють органічні речовини з неорганічних;
• в екології та трофічній структурі екосистем організми-автотрофи (зелені рослини) утворюють групу продуцентів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

Завдання перевіряє вміння виявляти відповідність між клітинними структурами й біологічними процесами. 

Цифрою 1 позначено зображення рибосоми, яка забезпечує синтез білка, а цифрою 2 – хлоропласта, у якому відбувається фотосинтез.

Зображення ядра, яке забезпечує збереження спадкової інформації, позначено цифрою 3.

Цифрою 4 позначено зображення комплексу Гольджі, де відбувається накопичення й транспортування вуглеводів. 

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – Д; 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Різноманітність рослин.

Завдання перевіряє знання систематики рослин і вміння співвідносити групи з їхніми представниками.

До мохів належить маршанція мінлива, а до групи папоротей – страусове перо звичайне.

Представником голонасінних рослин є модрина європейська.

Шипшина собача є представником покритонасінних рослин. 

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – А; 3 – Б; 4 – Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання перевіряє знання типів і функцій клітин гідри. 

Епітеліально-м’язові клітини забезпечують зміну форми тіла й участь у рухах, а жалкі клітини – захист і добування їжі.

Забезпечення порожнинного травлення є функцією залозистих клітин, секрет (травні соки) яких потрапляє в кишкову порожнину гідри.

Розмноження, зокрема вегетативне, і регенерацію забезпечують проміжні клітини.

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – В; 4 – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система.

Завдання перевіряє розуміння функцій різних структур організму людини та їхнього призначення.

Міжхребцевий диск забезпечує гнучкість хребта, а червоний кістковий мозок бере участь у кровотворенні.

М’язове сухожилля з’єднує м’язове черевце з кісткою.

Діафрагма відокремлює грудну порожнину від черевної. 

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Г; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

Завдання перевіряє вміння аналізувати каріотип, визначати фазу поділу та типи хромосом.

Під час інтерфази й телофази хромосоми містять одну хроматиду, а на етапі метафази – дві хроматиди.

Хроматиди на схематичному зображенні двохроматидні, тобто наведений на рисунку каріотип є результатом дослідження на етапі метафази.

Колом на рисунку позначено гомологічні хромосоми. Під час аналізування наведеного на рисунку каріотипу людини можна констатувати, що він містить 45 аутосом. Це зумовлено геномною мутацією, що призвела до трисомії за 16 парою хромосом. 

Правильна відповідь: 3; 3; 3.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Різноманітність рослин. 

Завдання перевіряє знання життєвого циклу рослин, визначення поколінь та умов запліднення.

На схемі зображено життєвий цикл мохів, статеве покоління позначено цифрою 3.

Покоління, позначене цифрою 1, – спорофіт, тобто утворює спори. Необхідною умовою запліднення мохів є наявність краплин води. 

Правильна відповідь: 3; 1; 1.