ТЕМА: Тип Плоскі черви

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови паразитичних червів.

Печінковий сисун відноситься до типу Плоскі черві, класу Сисуни. Сисуни – це виключно паразитичні тварини, що мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику, легенях, кровоносних судинах тощо) людини й тварин.

Свинячий ціп’як і ехінокок відносяться до типу Плоскі черві, класу Стьожкові черви, теж виключно паразитичні тварини.

Планарія біла відноситься до типу Плоскі черви, класу Війчасті черви. Війчасті черви поширені в морях і прісних водоймах, зрідка – на суходолі, у вологих лісах. Назва класу походить від того, що тіло цих тварин укрите війчастим епітелієм. Планарія біла – хижак.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови одноклітинних тварин та процесів їхньої життєдіяльності.

Для виконання завдання необхідно знати особливості одноклітинних тварин.

Форамініфери – переважно донні мешканці. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки.

До складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір – устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку.

Радіолярії – планктонні тварини. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду (кремнезему) та інших мінеральних речовин, їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку.

Інфузорія та лямблія навколо своїх клітин панцира не утворюють.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Постембріональний розвиток, його типи і етапи у тварин

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є представниками класу Комахи, типу Членистоногі.

Для представників цього класу характерною ознакою є непрямий розвиток, але в представників різних груп він може відбуватися з неповним або повним перетворенням.

У разі розвитку з неповним перетворенням з яйця вилуплюється личинка, яка загалом нагадує дорослу особину, але позбавлена крил. Вона живиться, линяє, росте і розвивається. Після останнього линяння личинка перетворюється на статевозрілу особину. Отже, за неповного перетворення комаха проходить такі фази розвитку: яйце, личинка, доросла особина. Серед зображених організмів такий розвиток притаманний об’єктам під номером 1 – представник ряду Прямокрилі та під номером 3 – представник ряду Клопи.

У жуків (ряд Твердокрилі – об’єкт під номером 4), мух (ряд Двокрилі – об’єкт під номером 2) розвиток відбувається з повним перетворенням: їхні личинки значно відрізняються від статевозрілих особин. У них немає складних очей, часто відсутні або вкорочені кінцівки, ротові органи можуть бути іншої будови, почасти є особливі личинкові органи. Після кількох линянь личинка перетворюється на лялечку, яка не живиться та зазвичай нерухома. На фазі лялечки відбувається повна перебудова організму. Через певний час з оболонки лялечки виходить доросла комаха. Отже, при повному перетворенні комахи проходять фази яйця, личинки, лялечки, дорослої особини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основні видозміни кореня

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є видозмінами кореня. Крім основних (утримування рослини в ґрунті, мінеральне живлення та транспортування розчинів поживних речовин до надземної частини), корінь може виконувати і додаткові функції. Унаслідок цього виникають його видозміни, які набувають певних специфічних рис будови.

У рослин, які оселяються на стовбурах дерев, можуть виникати повітряні корені. Це додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі. Зазвичай вони притаманні рослинам тропічних лісів, де в повітрі завжди багато вологи. Наприклад, повітряні корені притаманні тропічним орхідеям – об’єкт на рисунку під літерою А.

Дихальні корені характерні для рослин, що зростають на болотах та надмірно зволожених ґрунтах, де відчувається гостра нестача кисню. Ці корені можуть відростати від бічних. Вони слугують для постачання кисню до клітин кореневої системи. Тому дихальні корені ростуть не в глиб ґрунту, а піднімаються прямо вгору і мають тонку кору. Такі корені притаманні, наприклад, болотяному кипарису – об’єкт на рисунку під літерою Б.

Корені-причіпки трапляються в ліан. Ліанами називають рослини, стебла яких піднімаються вгору за допомогою додаткових коренів, вусиків (виноград) або обвиваються навколо іншої рослини чи штучної опори (наприклад, хміль, деякі сорти квасолі). Такі корені притаманні, наприклад, плющу – об’єкт на рисунку під літерою В.

У цієї рослини вздовж тонкого стебла розміщені коротенькі додаткові корені. За їхньою допомогою рослини прикріплюються до опори, піднімаючи стебло вгору. Чіпкими коренями плющ легко чіпляється навіть до гладеньких вертикальних стін будівель. У рослин з високим та тонким стеблом можуть нерідко утворюватися додаткові корені, які виконують функцію підпорок. Це так звані опорні корені. У деяких південних дерев з дуже розгалуженою кроною, як у інжиру, вони відростають від товстих бічних гілок у вигляді підпор. А в кукурудзи ці корені утворюються поблизу основи наземного стебла – об’єкт на рисунку під літерою Г.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тканини та органи рослин

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови рослинних тканин.

Для пересування по рослині розчинених у воді поживних речовин слугують провідні тканини. Тим самим здійснюється постійний зв'язок між надземними та підземними органами рослини.

Речовини по рослині рухаються у двох напрямках: висхідному та низхідному.

Висхідний рух забезпечує ксилема (судини, що складаються з відмерлих трубчастих клітин, розташованих одна над одною), низхідний – флоема (ситоподібні трубки – видовжені, позбавлені ядер живі клітини. Вони також розташовані одна над одною, а їхні поперечні стінки не руйнуються. Вони мають велику кількість дрібних отворів і нагадують сито, звідки і походить їхня назва).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Будова і різноманітність квіток

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови і різноманітність квіток.

Квітка, як генеративний орган притаманний лише рослинам відділу Покритонасінних, який поділяють на два класи: Дводольні й Однодольні.

В основу класифікації покритонасінних покладено особливості будови квітки, суцвіть і плодів, кількість сім’ядолей у насінині, тип кореневої системи, особливості будови листків і стебла тощо. Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок.

Чашечка складається із видозмінених листків – чашолистків, що мають переважно зелений колір. Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка.

Найпомітніша частина квітки – віночок. Він складається з пелюсток – видозмінених листків, що забарвлені переважно яскраво. Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює комах – запилювачів. Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. Квітки з простою оцвітиною характерна рослинам, що належать до класу Однодольні, а саме з родин Лілійні, Цибулеві та Злакові.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відділ Голонасінні

Для виконання завдання необхідно знати загальні риси будови голонасінних рослин.

Запилення – перенесення пилкових зерен до частин рослини, у яких розміщені насінні зачатки з яйцеклітинами. Пилкові зерна та насінні зачатки у голонасінних рослинах формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. Наприклад у сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а в жіночих – насінні зачатки. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини – повітряні мішки. Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відділ Мохоподібні

Для виконання завдання необхідно знати будову та особливості життєдіяльності вищих спорових рослин.

Вищі спорові рослини – група наземних рослин, які розмножуються та поширюються за допомогою спор. До них належать Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні. У їхньому життєвому циклі обов'язково чергуються два покоління – статеве (гаметофіт) й нестатеве (спорофіт). Особини цих поколінь значно відрізняються одна від одної.

Зозулин льон – представник відділу Мохоподібних. На верхівках деяких рослин зозулиного льону можна помітити на довгих ніжках коробочки, вкриті кришечкою. Це особини нестатевого покоління, які розвиваються із заплідненої яйцеклітини. Коробочка – це спорангій. Коли спори в коробочці дозрівають, кришечка відпадає і спори розсіюються.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відділ Зелені водорості

Для виконання завдання необхідно знати будову та особливості життєдіяльності зелених водоростей.

Зелені водорості є найчисленнішою серед водоростей групою. Клітини переважної більшості видів укриті клітинною стінкою із целюлози, у хлоропластах є одна або кілька ділянок (піреноїдів), у яких відбувається утворення крохмалю. Зелені водорості запасають крохмаль.

Правильна відповідь – Б.