ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Виконуючи це завдання, потрібно вибрати серед запропонованих організмів той, чий спосіб пересування базується на утворенні тимчасових виростів цитоплазми – псевдоніжок (несправжніх ніжок).

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

Хлорела – це нерухома одноклітинна зелена водорость. Вона не має органел руху і просто пасивно переноситься потоками води.

Амеба протей – представник одноклітинних тварин, клітина якого не має постійної форми. Вона пересувається, «переливаючи» цитоплазму в тимчасові вирости — псевдоніжки. Цей процес також називають амебоїдним рухом.

Хламідомонада – одноклітинна водорость, яка має два джгутики, за допомогою яких вона активно плаває.

Інфузорія-туфелька має постійну форму тіла і пересувається завдяки синхронним ударам численних війок.

Отже, поміж наведених організмів за допомогою псевдоніжок рухається амеба протей.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба проаналізувати наукову інформацію. Інформацію треба зчитати з рисунка, на якому поруч із кожною назвою групи тварин зазначено кількість описаних видів та їхню частку (%) від ймовірної кількості видів згідно з оцінками фахівців.

Поміж наведених груп до теплокровних тварин належать лише представники птахів і ссавців, кількість описаних видів яких становить приблизно 16 000, що суттєво менше за кількість описаних видів інших груп тварин.

Отже, I твердження правильне. Тварин, що живуть на суходолі, більше ніж тварин, що живуть у водному середовищі.

Для цього висновку достатньо інформації, адже описаних видів комах на сьогодні близько 1 млн видів (що становить лише 20 %  від ймовірної кількості видів згідно з оцінками фахівців).

Отже, II твердження також правильне.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба проаналізувати наукову інформацію, зчитавши її з рисунка.

До членистоногих тварин належать ракоподібні, павукоподібні та комахи.

Проаналізуймо інформацію, наведену на рисунку.

• Ракоподібні (47 000 видів).
• Павукоподібні (100 000 видів).
• Комахи (1 000 000 видів).

Додаємо кількість описаних видів для цих трьох груп: 47 000 + 100 000 + 1 000 000 = 1 147 000.

Тому кількість описаних видів тварин, які належать до членистоногих, за даними, наведеними на  рисунку, становитиме 1 147 000.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба проаналізувати наукову інформацію, зчитавши її з рисунка. Найменша частка описаних видів – у павукоподібних (17 %), про що висловив судження учень. Учениця також має рацію, адже на сьогодні частка описаних видів ссавців найбільша й становить 98 %.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини.

Виконуючи це завдання, треба розпізнати тканину організму людини за її фотографією.

На зображенні ми бачимо характерні концентричні кола – це остеони (структурно-функціональні одиниці компактної кісткової тканини). У центрі кожного остеона є канал (канал Гаверса), де проходять судини та нерви, а навколо нього розташовані кісткові клітини — остеоцити.

Отже, на фото кісткова тканина. Ця тканина є складником опорно-рухової системи.

Інші варіанти відповіді не є правильними, бо не відповідають складу тканини на зображенні.

Б: репродуктивна система складається переважно з епітеліальної (залозистої) та гладенької м'язової тканин.

В: основу кровоносної системи складають серце (посмугована м'язова тканина) та судини (епітелій та гладенькі м'язи), а також рідка сполучна тканина – кров.

Г: тканина органів ендокринної системи складається із залозистого епітелію.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Понад 60 хімічних елементів в організмі належать до мікроелементів (Йод, Кобальт, Манган, Купрум, Молібден, Цинк тощо). Хоча вміст мікроелементів в організмах незначний, їхня роль у забезпеченні нормального функціонування організмів дуже важлива.

Йод необхідний для того, щоб щитоподібна залоза виробляла гормони (тироксин, трийодтиронін). Недостатнє надходження Йоду в організм людини з їжею чи водою може спричинити порушення синтезу цих гормонів.

У людей, що мешкають у місцевостях, де вода та ґрунт містять замало Йоду, часто розвивається захворювання, яке має назву ендемічний зоб (ендемічний у перекладі з грецької – місцевий, притаманний певній місцевості).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа

Еритроцити – червоні кров’яні тільця, які є форменими елементами крові, у зрілому стані не мають ядра, містять гемоглобін. Отже, правильний перелік ознак еритроцитів – 2, 3, 5.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини.

Основа завдання містить наукову інформацію, з якої відомо, що середні добові енергетичні витрати школяра становлять 11800 кДж. Дані щодо його добового раціону та енергетичної цінності поживних речовин наведено в таблиці. Треба проаналізувати твердження щодо такого раціону.

Підрахунки свідчать, що понад половину енергетичних потреб школяра забезпечують вуглеводи й жири (7 410 кДж). Отже, твердження І правильне.

Згідно з принципом збалансованого харчування співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні – 1:1:4 відповідно.

А в наведеній в умові кількості спожитих школярем речовин співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні становить 1:1:2. Отже, твердження II правильне.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Шкіра. Терморегуляція.

Для розв’язання завдання треба знати будову й особливості функціонування шкіри людини.

В основі завдання описано явище зміни кольору шкіри під час тривалого перебування на сонці. Це пов’язано зі збільшенням у спеціальних клітинах шкіри (меланоцитах) кількості пігменту меланіну. Він захищає молекули ДНК клітин від ультрафіолетового випромінювання.

Правильна відповідь – Г.