ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

На зображенні 1 бобер використовує гілки й деревину для спорудження житла – хатки. Це фабричний зв’язок: один організм використовує інший організм, його частини або продукти життєдіяльності як будівельний матеріал.

На зображенні 2 сова вполювала мишу. Це трофічний зв’язок, оскільки один організм є їжею для іншого. У цьому прикладі йдеться про хижацтво.

На зображенні 3 плоди рослини прикріпилися до шерсті тварини й переносяться нею. Це форичний зв’язок: один організм забезпечує переміщення іншого або його зачатків, зокрема насіння чи плодів.

Отже, твердження І правильне, а твердження ІІ хибне, бо форичний зв’язок показано лише на зображенні 3, тоді як на зображенні 2 – трофічний.

Відповідь: А.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми.

Згідно з правилом екологічної піраміди енергії (правилом Ліндемана), під час переходу з одного трофічного рівня на наступний більша частина енергії (приблизно 90 %) втрачається на забезпечення процесів життєдіяльності організмів і лише близько 10 % – передається далі. Через це екологічна піраміда енергії завжди має форму прямої піраміди з широкою основою (продуценти) і поступовим звуженням до вершини (консументи вищих порядків).

Відповідь: А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

У завданні описано паралелізм – незалежне виникнення подібних еволюційних змін у споріднених групах організмів за схож умов середовища.

На це вказують ключові ознаки в умові:

• еволюційні зміни – зменшення кількості кісткових пластинок на тілі в популяціях упродовж поколінь, а не тимчасова зміна окремої особини;
• незалежне виникнення – подібні зміни відбувалися окремо в різних прісноводних популяціях;
• однаковий напрям змін – у кожній із цих популяцій кількість пластинок зменшувалася;
• спорідненість популяцій – усі вони належать до триголкової колючки й походять від морських предків.

Отже, споріднені популяції незалежно змінювалися в одному напрямі за подібних умов середовища, що є прикладом паралельної еволюції.

Зверніть увагу на те, чому інші варіанти відповіді неправильні, адже

А дивергенція – це розходження ознак у процесі еволюції у споконвічно споріднених організмів унаслідок пристосування до різних умов середовища

Б конвергенція – це незалежне виникнення подібних ознак у неспоріднених організмів (різних систематичних груп) унаслідок пристосування до однакових умов середовища

Г дегенерація (загальна дегенерація) – це спрощення будови та зникнення органів у процесі еволюції, що зазвичай пов'язане з переходом до паразитичного або прикріпленого способу життя

Відповідь: В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Обмін речовин і перетворення енергії.

Проаналізуймо взаємозв'язок між субстратами й ферментами:

1 лактоза – молочний цукор (дисахарид), який розщеплюється за допомогою ферменту лактази (Д)

2 жир (ліпіди) розщеплюється під дією ферменту ліпази (Г) до гліцеролу й жирних кислот

3 сечовина – кінцевий продукт азотистого обміну, який розщеплюється за участі специфічного ферменту уреази (А)

4 білок розщеплюється за допомогою протеолітичних ферментів, зокрема трипсину (В)

Каталаза (Б) є ферментом антиоксидантного захисту, що розщеплює гідроген пероксид на воду й кисень, а не входить до зазначених харчових субстратів.

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

1 – китиця: просте суцвіття з видовженою головною віссю, від якої на квітконіжках приблизно однакової довжини почергово відходять квітки. Таке суцвіття характерне для черемхи (Б), конвалії, смородини.

2 – простий зонтик: просте суцвіття з укороченою головною віссю, від верхівки якої на квітконіжках однакової довжини променеподібно відходять квітки. Воно характерне для цибулі (Г), вишні, первоцвіту.

3 – простий щиток: просте суцвіття, у якому нижні квітконіжки значно довші за верхні, завдяки чому всі квітки розташовані приблизно в одній горизонтальній площині. Таке суцвіття характерне для груші (Д), яблуні, айви.

4 – складний зонтик: складне суцвіття, від верхівки головної осі якого відходять бічні осі (промені), що несуть на собі прості зонтики. Таке суцвіття є типовим для кропу (В), моркви, петрушки.

Деревій (А) має суцвіття складний щиток, утворений дрібними кошиками.

Відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Гідробіонти – організми, які живуть у водному середовищі. Залежно від місця існування та здатності до активного пересування їх об’єднують в екологічні групи.

Нейстон – організми, пов’язані з поверхневою плівкою води. До нього належить водомірка озерна (В), яка пересувається поверхнею води завдяки її поверхневому натягу. Інші приклади: личинки комарів, деякі види ногохвісток.

Нектон – організми, які активно плавають і здатні протистояти течії. Представником є афаліна звичайна (Б). Інші приклади: акули, тунці, кальмари.

Бентос – організми, які живуть на дні водойм або в донному ґрунті. До нього належить мідія їстівна (А), яка прикріплюється до твердого субстрату спеціальними нитками. Інші приклади: річкові раки, беззубки.

Планктон – організми, які мешкають у товщі води й переносяться течіями, оскільки не здатні ефективно їм протистояти. Представником є дафнія велика (Г). Дафнії можуть активно рухатися, проте їхніх можливостей недостатньо для протидії сильній течії. До планктону також належать циклопи та численні мікроскопічні водорості.

Перифітон – організми, які утворюють обростання на занурених у воду поверхнях: водних рослинах, палях, корпусах суден тощо. Приклади: прикріплені водорості та інфузорії-сувійки. У завданні це зайвий варіант.

Відповідь: 1-В, 2-Б, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Шкіра. Терморегуляція.

Проаналізуймо взаємозв'язок між функціями та структурами шкіри:

утворення й виділення поту (1) забезпечують потові залози (В), які відіграють важливу роль у процесах терморегуляції та виділення продуктів метаболізму;

сприйняття механічного подразнення (2) здійснюють рецептори або нервові закінчення (Г), розташовані в шкірі для відчуття дотику, тиску й вібрації;

живлення структур дерми (3) відбувається за допомогою мережі кровоносних судин (Д), які забезпечують постачання кисню й поживних речовин;

утворення захисного рогового шару (4) виконує епідерміс (Б), поверхневі клітини якого зроговівають і захищають організм від механічних пошкоджень та проникнення мікроорганізмів.

Волосяний фолікул (А) є похідним шкіри й забезпечує ріст волосся, проте не входить до переліку структур, що виконують задані функції.

Відповідь: 1-В, 2-Г, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

Забезпечення фотосинтезу, перебіг залежних і незалежних від світла реакцій, наявність власної ДНК властиві хлоропласту.

За особливістю будови хлоропласти належать до двомембранних органел. Окрім власної ДНК, у їхній стромі містяться власні рибосоми, що забезпечує часткову автономність цих органел у клітині.

На електронній мікрофотографії хлоропласт позначено цифрою 2 (добре помітні двомембранна оболонка й внутрішні структури – тилакоїди та грани).

Відповідь: 3, 1, 2.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Рослина А (папороть) належить до вищих спорових рослин. На відміну від голонасінних (В) і покритонасінних (Б) насінних рослин, вона потребує води для запліднення (2), оскільки її рухливі сперматозоїди можуть дістатися до яйцеклітини лише у крапельно-рідкому середовищі.

Подвійне запліднення є унікальною еволюційною ознакою, яка притаманна лише покритонасінним (квітковим) рослинам (2). У голонасінних і папоротей цей процес не відбувається.

Утворення пилку (пилкових зерен) характерне для насінних рослин – голонасінних і покритонасінних (2). У спорових рослин (А) для розмноження утворюються спори.

Відповідь: 2, 2, 2.