ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії.

Під час безкисневого етапу (гліколізу) енергетичного обміну молекула глюкози розщеплюється з утворенням двох молекул АТФ.

Гліколіз має два етапи:

• підготовчий (енерговитратний) – витрачаються дві молекули АТФ на фосфорилювання й активацію глюкози, унаслідок чого утворюються дві молекули фосфотріоз;
• енергетичний (енергоутворювальний) – утворюються чотири молекули АТФ, дві – НАДН і дві – пірувату.

Загальне рівняння енергетичного етапу таке:

C₆H₁₂O₆ + 2НАД⁺ + 2АДФ + 2Фн → 2пірувати + 2НАДН + 2Н⁺ + 2АТФ + 2Н₂О.

Тобто під час гліколізу витрачаються дві молекули АТФ, а синтезуються чотири молекули АТФ, тому чистий енергетичний вихід становить дві молекули АТФ на молекулу глюкози.

Для визначення чистого виходу АТФ унаслідок розщеплення 10 молекул глюкози помножмо кількість молекул глюкози на чистий вихід АТФ від однієї молекули:

$$10 \cdot 2 = 20 \text{ молекул АТФ}.$$

Відповідь: Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Хімічний склад клітини. Білки.

З-поміж стандартних амінокислот Сульфур містять цистеїн і метіонін. Унаслідок цього вони здатні вбудовуватися в новосинтезовані поліпептидні ланцюги, тому їх використовують як маркери в радіоізотопних методах для відстеження процесів трансляції та внутрішньоклітинного транспорту білків.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Збереження й реалізація спадкової інформації.

У процесі реалізації спадкової інформації на матриці мРНК за допомогою рибосом синтезується поліпептидний ланцюг. Цей процес матричного біосинтезу називають трансляцією.

Поліпептидний ланцюг утворюється з амінокислот, які послідовно сполучаються пептидними зв’язками. Тому мічений атом, що входить до складу амінокислоти, включається разом із нею до новоутвореного поліпептидного ланцюга саме під час трансляції.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

• реплікація – це процес подвоєння молекул ДНК, під час якого утворюються нові молекули нуклеїнових кислот, а не білків;
• репарація – це процес виправлення пошкоджень у молекулах ДНК;
• транскрипція – це процес синтезу молекул РНК на матриці ДНК.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

У процесі трансляції вбудовування амінокислот у поліпептидний ланцюг відбувається за участю рибосом. Літерою А позначено зображення рибосоми – немембранної органели, що складається з великої та малої субодиниць і забезпечує матричний синтез білка, тобто формування пептидних зв’язків відповідно до послідовності кодонів мРНК.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

Б апарат Гольджі – одномембранна органела, що відповідає за модифікацію, сортування та пакування білків і ліпідів, але не бере безпосередньої участі у формуванні пептидних зв’язків

В центріоль – структура клітинного центру, яка забезпечує формування веретена поділу й організацію мікротрубочок, але не бере участі в трансляції

Г ядро – двомембранна органела, що зберігає спадкову інформацію та забезпечує транскрипцію, однак трансляція в еукаріотів відбувається в цитоплазмі, а не в ядрі

Відповідь: А.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Успадкування, зчеплене зі статтю.

Дальтонізм (нездатність розрізняти червоний і зелений кольори) є рецесивною ознакою, зчепленою з X-хромосомою. Умовою завдання визначено, що батьки розрізняють кольори нормально (тобто є здоровими фенотипово), проте їхній син хворіє на дальтонізм.

Чоловіки мають єдину X-хромосому й Y-хромосому (XY). Оскільки син хворий, його генотип обов'язково має вигляд X^dY. Цю рецесивну X-хромосому (X^d) він міг отримати тільки від своєї матері, оскільки від батька хлопчик успадковує лише Y-хромосому. Оскільки мати розрізняє кольори нормально (не має проявів захворювання), вона має нормальний домінантний алель X^D  і водночас є носієм рецесивного алеля дальтонізму X^d, отриманого від свого батька. Отже, генотип матері – X^DX^d.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А X^DX^D – генотип жінки з нормальним зором, яка не є носієм мутантного гена; за такого генотипу син не міг би успадкувати ознаку дальтонізму

В X^dX^d – генотип гомозиготної жінки, хворої на дальтонізм

Г X^dY – генотип, характерний для чоловіків, а не для матері

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

На схемі цифрами позначено етапи взаємодії вірусу з бактеріальною клітиною: 

1 прикріплення фага до поверхні клітини

2 проникнення (впорскування) вірусної ДНК всередину клітини

3 внутрішньоклітинне копіювання генетичного матеріалу й синтез білків капсиду

4 руйнування (лізис) клітини й вихід сформованих віріонів

Отже, етап, на якому відбувається реплікація генетичного матеріалу бактеріофага й утворення нових вірусних молекул, позначено цифрою 3.

Відповідь: В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

У завданні йдеться про вплив речовини, що перешкоджає утворенню хітину, на організм гриба.

Хітин – це полісахарид, що є основним складником клітинної стінки грибів (а також утворює зовнішній скелет членистоногих). Унаслідок блокування синтезу або руйнування хітину насамперед порушиться цілісність і міцність клітинної стінки, що призведе до загибелі клітин гриба.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Покритонасінні рослини. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Плід – це генеративний орган покритонасінних рослин, що утворюється після запліднення і слугує для захисту й поширення насіння. За консистенцією оплодня й кількістю насінин плоди поділяють на сухі та соковиті. Лохина має соковитий багатонасінний плід із м'ясистим оплоднем, у якому насіння лежить у м'якоті безпосередньо (без твердого ендокарпа – внутрішнього шару оплодня, який мають кістянки). Такий тип плоду називають ягодою (аґрус, виноград, помідор).

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

Б сім'янка – сухий нерозкривний однонасінний плід, у якого шкірястий оплодень не зростається з насінною шкіркою (наприклад, у соняшника, кульбаби, ромашки)

В кістянка – соковитий однонасінний плід із твердим дерев'янистим внутрішнім шаром оплодня – кісточкою (наприклад, у вишні, сливи, персика)

Г багатокістянка – сукупність багатьох дрібних кістянок, які утворилися з однієї квітки з апокарпним гінецеєм (наприклад, в ожини, малини)

Відповідь: А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Твердження учня правильне, бо показник pH ґрунтового розчину визначає розчинність і перехід мінеральних сполук у доступні для поглинання кореневою системою форми.

Учениця висловила помилкове твердження, адже мінеральні й розчинені у воді речовини (висхідний потік) транспортуються ксилемою (судинами), тоді як ситоподібні трубки в складі флоеми забезпечують низхідний потік органічних речовин від листків до інших органів.

Отже, рацію має лише учень.

Відповідь: А.