ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Для параметра 1 (місце синтезу паратгормону): паратгормон виробляють паращитоподібні (прищитоподібні) залози, які розташовані на задній поверхні щитоподібної залози; він регулює обмін Кальцію і Фосфору в організмі, підвищуючи концентрацію Кальцію в плазмі крові. Отже, позиції 1 відповідає прищитоподібна залоза.

Для параметра 2 (назва гормону, що синтезується в гіпофізі та стимулює ріст організму): соматотропін (гормон росту) синтезує передня частка гіпофіза; він відповідає за стимуляцію росту організму, ріст кісток, м'язів і загальний розвиток.

Для параметра 3 (ефект дії глюкагону): глюкагон – це гормон підшлункової залози (альфа-клітин острівців Ланнгерганса), який є антагоністом інсуліну; він стимулює розпад глікогену до глюкози в печінці й мобілізує енергетичні ресурси, що спричиняє підвищення концентрації глюкози в плазмі крові.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

Речовина \(\beta\)-каротин, що міститься в моркві, є провітаміном А (попередником вітаміну А, або ретинолу). Вітамін А є необхідним складником для синтезу родопсину – зорового пігменту паличок, які відповідають за чорно-білий зір в умовах слабкого освітлення. Нестача вітаміну А призводить до порушення утворення цього пігменту, що спричиняє погіршення або втрату сутінкового зору (стан, відомий як «куряча сліпота»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

У завданні йдеться про відмінності в середній довжині хвоста в популяціях одного виду гризунів, які мешкають у різних кліматичних умовах: у популяціях із холодніших районів хвіст коротший, ніж у популяціях із тепліших районів.

Цю закономірність пояснює правило Аллена, згідно з яким у теплокровних тварин спостерігають зменшення виступних частин тіла (вух, хвостів, кінцівок) у холодніших областях ареалу. Це – пристосування організмів до збереження тепла, бо менша поверхня виступних частин зменшує тепловіддачу в умовах низьких температур.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А правило Бергмана описує закономірність, за якої у тварин одного виду або близьких видів розміри тіла збільшуються внаслідок просування від екватора до полюсів або від низин до гір (теплокровні тварини холодних регіонів мають більші розміри тіла для зменшення відношення площі поверхні до об'єму)

В закон гомологічних рядів спадкової мінливості виявляєє схожість у спадковій мінливості споріднених видів і родів організмів

Г правило екологічної піраміди відображає закономірності передання маси або енергії між різними трофічними рівнями в екосистемі

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Органічні й неорганічні сполуки та їхня роль в організмі. Білки.

Розгляньмо біохімічні особливості й локалізацію певних білків в організмі людини.

Фібриноген (1) – розчинний білок, який синтезується в печінці й постійно міститься в плазмі крові. Він відіграє ключову роль у процесі зсідання крові (гемостазі), перетворюючись під дією тромбіну на нерозчинні нитки фібрину. Отже, позиції 1 відповідає варіант Б.

Пролактин (2) – гормон білкової природи, який виробляють клітини передньої частки гіпофіза (аденогіпофіза); він є складником секрету передньої частки гіпофіза, регулюючи лактацію і репродуктивні функції. Отже, позиції 2 відповідає варіант А.

Кератин (3) – високоміцний фібрилярний білок, який належить до протеїнів захисної і структурної функцій; утворює основу рогових утворень епідермісу шкіри, зокрема волосся й нігтів. Отже, позиції 3 відповідає варіант В.

Колаген (4) – основний фібрилярний білок сполучної тканини, що забезпечує її міцність і пружність; його багато в дермі, кістках, хрящах, а також у сухожилках і зв'язках (зокрема у хрестоподібній зв'язці коліна). Отже, позиції 4 відповідає варіант Г.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Вусики (1) – у багатьох представників родини Бобові, зокрема у вики (В), чини й гороху верхні листочки або частина складного листка перетворюються на вусики, які слугують для чіпляння за опору.

Колючки (2) – у деяких рослин листки повністю або частково видозмінюються на колючки для зменшення випаровування води й захисту від поїдання тваринами; зокрема, тридільні колючки характерні для барбарису (Д), кактуса, хвойних рослин.

Соковиті листки (3) – м'ясисті, потовщені листки, пристосовані для запасання води, наявні в сукулентів, зокрема представників роду очиток (Г), молодило, алое.

Ловильні листки (4) – у комахоїдних рослин листки перетворюються на спеціальні пристосування для приваблення, захоплення й травлення комах; зокрема, у непентеса (Б) листки видозмінені на глечики-пастки; такі структури притаманні росичці, венериній мухоловці тощо.

Глід (А) має пагонові колючки (видозміни пагона), а не листкові.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Хордові. Ссавці.

1 – представник родини Оленеві (благородний олень або європейська лань), який має розгалужені роги й парну кількість пальців на кінцівках, що є характерною ознакою ряду Парнокопитні (В)

2 – лисиця звичайна, яка належить до хижих ссавців із добре розвиненими іклами й пристосуваннями до полювання, тобто до ряду Хижі (Д)

3 – хом'як, для якого характерні сильно розвинені різці по парі в кожній щелепі, пристосовані до сточування твердої рослинної їжі, тобто належить до ряду Гризуни (Б).

4 – їжак, тіло якого вкрито голками (видозміненим волоссям); живиться переважно комахами й іншими безхребетними, що відповідає ряду Комахоїдні (Г).

Ряд Непарнокопитні (А) об'єднує тварин із непарною кількістю пальців (наприклад, коней, носорогів). Серед наведених тварин таких немає.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини.

1 нейрон (Б): це основний структурно-функціональний компонент нервової системи. Клітина має численні відростки – дендрити та аксон, причому аксон зазвичай значно довший. Основні функції нейрона – сприймання, оброблення та передавання нервових імпульсів.

2 еритроцит (В) – формений елемент крові, який у людини має двоввігнуту форму й не містить ядра. У його цитоплазмі міститься гемоглобін, завдяки якому еритроцит бере участь у транспорті кисню й вуглекислого газу.

3 адипоцит (А) – клітина жирової тканини, основна функція якої – накопичення жирів і створення енергетичного запасу. Зрілий адипоцит має велике жирове включення, яке займає більшу частину об'єму клітини, тому цитоплазма та ядро зміщені до периферії.

4 лейкоцит (Д) – формений елемент крові, який бере участь у захисті організму. Лейкоцити мають ядро, а деякі види здатні активно змінювати форму, виходити за межі кровоносних судин і здійснювати фагоцитоз чужорідних частинок і мікроорганізмів.

Гепатоцит (Г) – основна клітина печінки, яка має багатогранну форму, одне або два ядра, забезпечує метаболічні процеси, але її опис не відповідає жодному з наведених вище пунктів.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна й лімфатична системи людини.

Під час скорочення серця найбільший тиск створюється в лівому шлуночку. Це зумовлено тим, що лівий шлуночок забезпечує рух крові по всьому великому колу кровообігу, долаючи значний опір судин і переганяючи кров на велику відстань, тому стінка цієї камери найнатужніша й найтовстіша.

Легеневі вени впадають у ліве передсердя. Ці судини несуть артеріальну кров, багату на кисень, з легень безпосередньо до лівого передсердя, звідки кров надходить у лівий шлуночок.

Кровопостачання міокарда здійснюють вінцеві артерії (коронарні судини). Вони відходять від аорти одразу біля її виходу з лівого шлуночка і забезпечують серцевий м'яз киснем і поживними речовинами.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Клітинна стінка грибів містить специфічний азотовмісний полісахарид – хітин (3), який також є складником зовнішнього скелета членистоногих. 

Сапротрофні гриби розкладають рештки організмів до мінеральних сполук (2). 

Лисички (як і більшість шапинкових грибів) утворюють із корінням вищих рослин симбіотичну асоціацію – грибокорінь, або мікоризу (3).

Бульбокорені – це потовщені бічні або додаткові корені, у яких накопичуються запасні поживні речовини; приклад – жоржина, батат.

Коренеплід – це потовщений головний корінь із залученням нижньої частини стебла, у якому накопичуються запасні поживні речовини; приклад – морква, буряк, редька.

Правильна відповідь: 3, 2, 3.