Яка структура клітини регулює її розмноження, ріст і розвиток?
ТЕМА: Ядро. Будова й функції.
Для розв’язання завдання необхідні знання щодо функцій ядра клітини.
Ядро – органела еукаріотичної клітини, що обмежена подвійною мембраною та забезпечує збереження спадкової інформації. Процеси її реалізації починаються в ядрі.
Процеси, що відбуваються в ядрі, впливають на перебіг клітинного поділу. Саме в ядрі відбувається регуляція активності генів, отже, ядро є центром контролю за функціонуванням клітини.
Правильна відповідь – В.
На рисунку зображено хромосомний набір
ТЕМА: Хромосоми, особливості будови й хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип. Хромосомний набір ядра.
В основі завдання наведено рисунок хромосомного набору людини. Для розв’язання цього завдання необхідно знати особливості хромосомного набору людини, відмінності між хромосомним набором чоловіка й жінки, захворювання, які викликані геномними мутаціями.
У роздільностатевих тварин і дводомних рослин в особин однієї зі статей хромосоми однієї з пар різняться між собою, тоді як в особин іншої – вони подібні. Це статеві хромосоми, які ще називають гетерохромосомами. Так, у хромосомному наборі жінки – дві Х-хромосоми, а чоловіка – одна Х-хромосома й одна Y-хромосома.
На рисунку статеві хромосоми позначено цифрою 23. Отже, на рисунку зображено хромосомний набір жінки. Хромосоми інших пар, які подібні в усіх особин, називають нестатевими, або аутосомами. У хромосомному наборі людини 22 пари аутосом.
Каріотип може змінюватися внаслідок мутацій. Ступінь і характер порушень залежать від того, у якій саме парі відбулися зміни кількості хромосом.
На рисунку зображено хромосомний набір, в якому є зайва хромосома за 21-ю парою, що спричинює виникнення у людини синдрому Дауна. Отже, на рисунку зображено хромосомний набір жінки, хворої на синдром Дауна.
Під час якої фази мітозу в'язкість цитоплазми зменшується, парні хроматиди однієї хромосоми роз'єднуються і починають переміщуватися до протилежних полюсів клітини, кожна хроматида стає окремою хромосомою?
ТЕМА: Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин у еукаріотів, його фази.
Для розв’язання завдання необхідно знати, як відбувається мітотичний поділ клітин еукаріотів.
Мітоз має чотири послідовні фази: профазу, метафазу, анафазу й телофазу. Профаза починається з ущільнення ниток хроматину: хроматиди вкорочуються і потовщуються. Поступово зменшуються і зникають ядерця. Водночас починає формуватися веретено поділу.
Під час метафази завершуються переміщення хромосом і формування веретена поділу. Хромосоми «вишиковуються» в одній площині в центральній частині клітини так, що центромери гомологічних хромосом опиняються майже на одній лінії. До кінетохорів окремих хромосом приєднуються нитки веретена поділу.
Анафаза – найкоротша фаза мітозу. У цей час хроматиди кожної з хромосом розходяться до різних полюсів клітини.
Телофаза триває від завершення розходження хроматид до утворення дочірніх клітин.
Отже, у завданні описано процеси, які відбуваються під час анафази мітозу.
Яка речовина входить до складу капсиду простих вірусів?
ТЕМА: Віруси, їхній хімічний склад, будова й відтворення.
Для розв’язання завдання необхідні знання будови вірусів.
Віруси – паразити клітин прокаріотів та еукаріотів, вони поза клітиною-хазяїном не виявляють ознак життя. Для свого розмноження використовують речовини й енергію клітини-хазяїна.
У вірусній частинці може бути лише один тип нуклеїнової кислоти – або ДНК, або РНК.
Складником капсиду простих вірусів є білок.
Правильна відповідь – Б.
Які гриби завдають шкоди цінним породам дерев?
ТЕМА: Загальна характеристика царства Гриби. Різноманітність грибів, їхня роль у природі й житті людини.
Для розв’язання завдання необхідні знання представників грибів і їхньої ролі в природі.
Поміж грибів, про які йдеться в завданні, печериці й сироїжки є сапротрофними грибами, які людина використовує в їжу.
Сажки – паразитичні гриби, які завдають шкоди злаковим культурам.
Цінним породам дерев завдають шкоди трутовики, які є паразитичними грибами. Вони оселяються, зокрема, на стовбурі й руйнують його.
Правильна відповідь – Г.
Основна причина розміщення санаторно-оздоровчих закладів у хвойних лісах полягає в тому, що хвойні рослини
ТЕМА: Голонасінні: роль у природі й значення в житті людини.
Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей голонасінних рослин, які людина може використовувати задля своїх потреб.
Поміж голонасінних рослин велику групу становлять хвойні рослини. Для захисту від хвороботворних мікроорганізмів ці рослини виробляють фітонциди, які виділяють в повітря.
Отже, основною причиною розміщення санаторно-оздоровчих закладів у хвойних лісах є те, що хвойні рослини виділяють фітонциди.
Під час поривів вітру тополя гнеться, але не ламається. Наявністю яких тканин це зумовлено?
ТЕМА: Тканини багатоклітинних рослин: твірна, покривна, основна, механічна, провідна. Їхня будова й функції.
В основі завдання описано ознаку рослини, зумовлену наявністю певної тканини.
Необхідно згадати функції основних тканин рослинного організму. Пружності й стійкості рослині надають механічні тканини, складниками яких можуть бути як живі, так і відмерлі клітини з потовщеними стінками. Часто клітини механічної тканини видовжені й мають вигляд волоконець.
Яку частину квітки позначено на рисунку буквою X?
ТЕМА: Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, плід).
Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати зображений на рисунку об’єкт.
На рисунку зображено квітку, складник якої позначено буквою Х. Квітка – генеративний орган покритонасінних рослин, головними частинами якої є маточка й тичинки. Ці складники забезпечують статеве розмноження.
На рисунку буквою Х позначено тичинку, у пиляку якої розвиваються чоловічі статеві клітини.
Які рослини мають коренеплоди?
ТЕМА: Вегетативні органи покритонасінних рослин.
У деяких рослин у головному корені і в основі пагона відкладаються запасні поживні речовини. Ці частини рослини потовщуються та перетворюються на коренеплід. Поміж наведених рослин така видозміну кореня мають буряк і морква.
Який варіант відповіді складається з назв клітин, розташованих у зовнішньому шарі тіла гідри?
1) залозисті 2) нервові 3) епітеліально-м'язові 4) жалкі 5) травні
ТЕМА: Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови й процесів життєдіяльності. Різноманітність кишковопорожнинних (медузи й поліпи). Роль кишковопорожнинних у природі й житті людини.
Для розв’язання завдання необхідно знати особливості будови тіла кишковопорожнинних.
Стінки тіла кишковопорожнинних, зокрема гідри містять лише два шари клітин – зовнішній і внутрішній. У зовнішньому шарі є жалкі клітини, які слугують для захисту, ураження здобичі та її втримання.
Покриви гідри утворюють епітеліально-м’язові клітини. Завдяки скороченню м’язових відростків цих клітин тіло тварини стискається або нахиляється в певний бік. Є у зовнішньому шарі й нервові клітини, які забезпечують сприйняття подразнення й формування відповіді на нього.
Назви клітин, розташованих у зовнішньому шарі тіла гідри, позначено цифрами 2, 3 й 4.
Остаточним хазяїном ціп'яка свинячого є
ТЕМА: Тип Плоскі черви. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність, роль у природі й значення в житті людини.
Проміжний хазяїн для свинячого ціп’яка є свині, але остаточним хазяїном – людина. Заповнені яйцями дозрілі членики ціп’яків виводяться назовні через кишечник людини. Для подальшого розвитку яйця паразитів повинні потрапити з їжею в кишечник проміжного хазяїна. Там з яєць виходять маленькі личинки, які з током крові потрапляють до скелетних м’язів чи різних внутрішніх органів (серця, легенів, печінки тощо). Личинки ростуть і перетворюються на фіну. Остаточний хазяїн – людина – заражається, споживаючи недостатньо термічно оброблене м’ясо проміжного хазяїна, яке містить фіни.
Павук-хрестовик має
ТЕМА: Павукоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування.
Для розв’язання завдання необхідно знати особливості зовнішньої будови павукоподібних.
Павук-хрестовик, як і всі павукоподібні, не має вусиків на голові. Переміщується в просторі за допомогою чотирьох пар грудних ходильних кінцівок, розташованих обабіч тіла тварини.
Правильна відповідь – А.
Молюск, який має легеню, — це
ТЕМА: Тип Молюски, або М’якуни. Загальна характеристика типу, різноманітність, середовища існування та спосіб життя. Класи Черевоногі (ставковик, виноградний слимак), Двостулкові (беззубка, устриці, перлова скойка). Головоногі (кальмари, каракатиці, восьминоги). Характерні риси будови, процесів життєдіяльності, поширення. Роль молюсків у природі й житті людини.
Для розв’язання завдання необхідно знати особливості будови молюсків різних груп.
Усі представники молюсків, про яких ідеться в завданні, пристосовані до життя у водному середовищі, але представляють різні групи молюсків.
Восьминіг гігантський належить до головоногих молюсків, які є виключно водяними тваринами, що здебільшого живуть у морях й океанах і дихають за допомогою зябер.
Скойка перлова й беззубка звичайна належать до двостулкових молюсків, які органами дихання мають зябра.
Ставковик великий живе в прісних водоймах, але дихає за допомогою легені, піднімаючися для цього на поверхню води.
Які структури в дорослої стадії земноводних є пристосуванням до водного середовища?
ТЕМА: Клас Земноводні. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності у зв’язку з виходом на суходіл.
Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови земноводних у зв’язку з пристосуванням до водно-наземного середовища існування.
Ці тварини в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбувається у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів, що забезпечує газообмін на суходолі. Очі земноводних пристосовані до функціонування на суходолі: від пересихання очі захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). Скелет кінцівок включає кістки вільних кінцівок (передніх і задніх) та їхніх поясів. Він має типову для наземних хребетних тварин будову. Передні і задні кінцівки палі – пристосовані для опори об твердий субстрат. Але між пальцями є шкіряні перетинки – пристосування для пересування у водному середовищі.
Пристосуванням птахів до польоту є
ТЕМА: Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Птахи – теплокровні тварини. Пристосованість птахів до польоту.
Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови птахів у зв’язку з їхнім пристосуванням до польоту.
У деяких птахів між пальцями є шкіряні перетинки, які є пристосуванням для пересування у водному середовищі.
Чотирикамерне серце й два кола кровообігу забезпечують високий рівень організації цієї групи хребетних тварин, що вможливлює пристосування до найрізноманітніших умов існування на планеті.
Пристосуванням до польоту є особливості опорно-рухової системи цих тварин, зокрема будова скелета. Формується виріст грудини – кіль, до якого прикріплені грудні м’язи. Вони забезпечують рухи крил птаха.
