ТЕМА: Біологічні ритми (циркадні, добові, припливно-відпливні, сезонні, річні).

Екологічні чинники часто впливають на біологічні системи ритмічно. Це зумовлює формування на різних рівнях організації живого адаптивних біологічних ритмів – циклічних коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем.

За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біологічні ритми пов’язані із циклічними змінами в навколишньому середовищі. До них належать добові, припливно-відпливні, сезонні, річні й багаторічні ритми. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів. Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Екосистема й біогеоценоз.

В основі завдання наведено схему взаємозв’язків між компонентами системи, назву якої потрібно вказати.

У структурі будь-якого біогеоценозу розрізняють абіотичну (умови середовища існування) і біотичну (сукупність взаємопов’язаних організмів) частини.

Складниками абіотичної частини є компоненти неживої природи. Біотичну частину становлять популяції організмів із різним типом живлення: продуценти – автотрофні організми (водорості, рослини, хемотрофні прокаріоти); консументи – гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити); редуценти – гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (членистоногі, гриби, бактерії).

Аналізування складників наведеної на рисунку схеми дає змогу зробити висновок, що це – біогеоценоз.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Виокремлюють ланцюги виїдання (пасовищний) і розкладання (детритний).

Ланцюг живлення, який починається з автотрофних фотосинтезувальних або хемосинтезувальних організмів, називають пасовищним, або ланцюгом виїдання.

Організми розподілені по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи (продуценти);
• другий – рослиноїдні організми (консументи I порядку);
• третій – хижаки (консументи II – ІV порядку тощо).

Поміж наведених правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення послідовність організмів: сосна – короїд – дятел – сокіл.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Ланцюги живлення.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Організми розподіляються по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи;
• другий – рослиноїдні організми;
• третій – хижаки.

Поміж наведених організмів дуб і папороть є автотрофними організмами й займають завжди перший трофічний рівень, олень – рослиноїдна тварина, яка розташовується на другому трофічному рівні. Ведмідь може живитися як тваринною, так і рослинною їжею, тобто займати різні трофічні рівні в ланцюгах живлення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм).

В основі завдання наведено приклад одного з типів симбіозу – мутуалізму, за якого організми різних видів отримують взаємну користь від співіснування.

Життєдіяльність багатьох видів рослин залежать від грибів, які забезпечують їх водою з розчиненими речовинами з великої площі. Водночас гриби є гетеротрофними організмами й живляться за рахунок рослин – поглинають із їхніх клітин органічні речовини, утворені внаслідок фотосинтезу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели.

У завданні запропоновано увідповіднити назву клітинної органели з її зображенням на рисунку. Для цього потрібно вміти розрізняти органели за їхніми схематичними зображеннями.

Зображення рибосоми, яка є немембранною органелою і містить дві субодиниці, позначено буквою Б, двомембранних органел – мітохондрії та хлоропласта – відповідно буквами А та В. Буквою Г позначено зображення комплексу Гольджі – одномембранної органели, утвореної пласкими мішечками.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-А, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Покритонасінні рослини. Загальна характеристика, роль у природі й значення в житті людини.

Для розв’язання завдання необхідно знання належності рослини до певної родини покритонасінних рослин.

Хрін належить до родини Капустяні, яблуня – до родини Розові. Квасоля належить до родини Бобові, а томат є представником родини Пасльонові. Поміж харчових продуктів немає виготовленого з рослини родини Лілійні.

Правильна відповідь: 1-В, 2-Г, 3-Д, 4-А.

ТЕМА: Різноманітність комах. Ряди комах із неповним (Прямокрилі, Воші) і повним (Твердокрилі, або Жуки, Лускокрилі, або Метелики, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи) перетворенням. Характеристика рядів, типові представники, роль у природі та житті людини.

Завдання скеровано на перевірку знання представників рядів тварин класу Комахи типу Членистоногі, які вивчають у шкільному курсі біології.

Комар малярійний є представником ряду Двокрилі, Білан капустяний – Лускокрилі, Жук колорадський – Твердокрилі, Бджола медоносна – Перетинчастокрилі. У переліку немає ряду Прямокрилі, представником якого є Коник зелений.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-Д, 3-В, 4-Г.

ТЕМА: Опорно-рухова система. Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Нервова система: центральна і периферійна. Будова й функції спинного мозку й головного мозку. Функції та будова органів дихання. Будова й функції органів травлення.

У завданні потрібно увідповіднити систему органів із зображеним на рисунку органом, який до неї належить. Для цього потрібно вміти розрізняти органи за їхніми зображеннями.

Складником травної системи є шлунок, зображення якого позначено буквою Г.

Складниками дихальної системи є легені, зображення яких позначено буквою Б.

Складником нервової системи є мозочок, зображення якого позначено буквою Д.

Складником кровоносної системи є серце, зображення якого позначено буквою А.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-А.

ТЕМА: Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Будова й функції сенсорних систем. Зорова сенсорна система. Слухова сенсорна система. Будова й функції органів травлення.

У завданні потрібно увідповіднити фізіологічний процес в організмі людини з органом, у якому він відбувається.

Вироблення жовчі відбувається в печінці.

Функціями сенсорних систем є сприйняття подразнень певної природи.

Сприйняття звукових коливань відбувається за допомогою кортієвого органа, який міститься у внутрішньому вусі.

Сприйняття довжини світлової хвилі вможливлює функціонування сітківки – складника ока.

Закриття двостулкового клапана відбувається під час функціонування серця.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-Д, 4-А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Ланцюги живлення.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення. Організми розподілені по різних трофічних рівнях так:

• продуценти – автотрофні організми (водорості, рослини, хемотрофні прокаріоти);
• консументи – гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити);
• редуценти – гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (гриби, бактерії).

Поміж наведених організмів бактерії гниття є редуцентами, а ряска – водна покритонасінна рослина – є продуцентом. Консументом І порядку є самці комара, а консументом ІІ порядку є жаба – хижа тварина, яка може живитися комарами.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Будова й функції кровоносної системи людини.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови кровоносної системи.

Судини кровоносної системи утворюють мале та велике кола кровообігу.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка серця, із якого артеріальна кров по аорті надходить до підключичної артерії, далі – артеріол і капілярів.

У капілярах відбувається газообмін між кров’ю і тканинною рідиною, унаслідок чого кров перетворюється на венозну.

Далі кров підключичною веною рухається до верхньої порожнистої вени.

Правильна відповідь: Г, В, Б, А.

ТЕМА: Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди й епохи. Основні події, що відбувалися і ті чи ті геологічні періоди історії Землі.

Для розв’язання завдання необхідні знання послідовності основних еволюційних подій, що відбувалися в ті чи ті геологічні епохи й періоди історії Землі.

Кожен період та епоха мали більш-менш стабільні клімато-географічні параметри, характеризувалися сталими екосистемами, у яких панували певні групи організмів. Окрім того, у певні періоди виникають нові групи організмів.

У протерозойську еру виникла більшість типів безхребетних тварин.

Наступною еволюційною подією поміж наведених є вихід на суходіл хребетних – перших земноводних.

Далі на планеті є період, під час якого панують плазуни, з’являються перші ссавці.

У крейдовий період мезозойської ери панують динозаври – особлива група плазунів, і з’являються птахи.

Правильна відповідь: А, В, Б, Г.

ТЕМА: Класифікація покритонасінних рослин. Класи: Однодольні й Дводольні. Родина Розові.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей рослин родини Розові.

Рослинам цієї родини властиві великі й середнього розміру, яскраві квітки, які розташовані поодиноко або зібрані в суцвіття зонтик, щиток чи китицю.

У рослин цієї родини можуть утворюватися плоди кістянка та яблуко.

Жилкування листків, як у всіх дводольних, – сітчасте.

Правильна відповідь: 2, 1, 1.