Основна причина розміщення санаторно-оздоровчих закладів у хвойних лісах полягає в тому, що хвойні рослини
ТЕМА: Голонасінні: роль у природі й значення в житті людини.
Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей голонасінних рослин, які людина може використовувати задля своїх потреб.
Поміж голонасінних рослин велику групу становлять хвойні рослини. Для захисту від хвороботворних мікроорганізмів ці рослини виробляють фітонциди, які виділяють в повітря.
Отже, основною причиною розміщення санаторно-оздоровчих закладів у хвойних лісах є те, що хвойні рослини виділяють фітонциди.
Правильна відповідь – Г.
Під час поривів вітру тополя гнеться, але не ламається. Наявністю яких тканин це зумовлено?
ТЕМА: Тканини багатоклітинних рослин: твірна, покривна, основна, механічна, провідна. Їхня будова й функції.
В основі завдання описано ознаку рослини, зумовлену наявністю певної тканини.
Необхідно згадати функції основних тканин рослинного організму. Пружності й стійкості рослині надають механічні тканини, складниками яких можуть бути як живі, так і відмерлі клітини з потовщеними стінками. Часто клітини механічної тканини видовжені й мають вигляд волоконець.
Яку частину квітки позначено на рисунку буквою X?
ТЕМА: Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, плід).
Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати зображений на рисунку об’єкт.
На рисунку зображено квітку, складник якої позначено буквою Х. Квітка – генеративний орган покритонасінних рослин, головними частинами якої є маточка й тичинки. Ці складники забезпечують статеве розмноження.
На рисунку буквою Х позначено тичинку, у пиляку якої розвиваються чоловічі статеві клітини.
Які рослини мають коренеплоди?
ТЕМА: Вегетативні органи покритонасінних рослин.
У деяких рослин у головному корені і в основі пагона відкладаються запасні поживні речовини. Ці частини рослини потовщуються та перетворюються на коренеплід. Поміж наведених рослин така видозміну кореня мають буряк і морква.
Який варіант відповіді складається з назв клітин, розташованих у зовнішньому шарі тіла гідри?
1) залозисті 2) нервові 3) епітеліально-м'язові 4) жалкі 5) травні
ТЕМА: Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови й процесів життєдіяльності. Різноманітність кишковопорожнинних (медузи й поліпи). Роль кишковопорожнинних у природі й житті людини.
Для розв’язання завдання необхідно знати особливості будови тіла кишковопорожнинних.
Стінки тіла кишковопорожнинних, зокрема гідри містять лише два шари клітин – зовнішній і внутрішній. У зовнішньому шарі є жалкі клітини, які слугують для захисту, ураження здобичі та її втримання.
Покриви гідри утворюють епітеліально-м’язові клітини. Завдяки скороченню м’язових відростків цих клітин тіло тварини стискається або нахиляється в певний бік. Є у зовнішньому шарі й нервові клітини, які забезпечують сприйняття подразнення й формування відповіді на нього.
Назви клітин, розташованих у зовнішньому шарі тіла гідри, позначено цифрами 2, 3 й 4.
Остаточним хазяїном ціп'яка свинячого є
ТЕМА: Тип Плоскі черви. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність, роль у природі й значення в житті людини.
Проміжний хазяїн для свинячого ціп’яка є свині, але остаточним хазяїном – людина. Заповнені яйцями дозрілі членики ціп’яків виводяться назовні через кишечник людини. Для подальшого розвитку яйця паразитів повинні потрапити з їжею в кишечник проміжного хазяїна. Там з яєць виходять маленькі личинки, які з током крові потрапляють до скелетних м’язів чи різних внутрішніх органів (серця, легенів, печінки тощо). Личинки ростуть і перетворюються на фіну. Остаточний хазяїн – людина – заражається, споживаючи недостатньо термічно оброблене м’ясо проміжного хазяїна, яке містить фіни.
Правильна відповідь – Б.
Павук-хрестовик має
ТЕМА: Павукоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування.
Для розв’язання завдання необхідно знати особливості зовнішньої будови павукоподібних.
Павук-хрестовик, як і всі павукоподібні, не має вусиків на голові. Переміщується в просторі за допомогою чотирьох пар грудних ходильних кінцівок, розташованих обабіч тіла тварини.
Правильна відповідь – А.
Молюск, який має легеню, — це
ТЕМА: Тип Молюски, або М’якуни. Загальна характеристика типу, різноманітність, середовища існування та спосіб життя. Класи Черевоногі (ставковик, виноградний слимак), Двостулкові (беззубка, устриці, перлова скойка). Головоногі (кальмари, каракатиці, восьминоги). Характерні риси будови, процесів життєдіяльності, поширення. Роль молюсків у природі й житті людини.
Для розв’язання завдання необхідно знати особливості будови молюсків різних груп.
Усі представники молюсків, про яких ідеться в завданні, пристосовані до життя у водному середовищі, але представляють різні групи молюсків.
Восьминіг гігантський належить до головоногих молюсків, які є виключно водяними тваринами, що здебільшого живуть у морях й океанах і дихають за допомогою зябер.
Скойка перлова й беззубка звичайна належать до двостулкових молюсків, які органами дихання мають зябра.
Ставковик великий живе в прісних водоймах, але дихає за допомогою легені, піднімаючися для цього на поверхню води.
Які структури в дорослої стадії земноводних є пристосуванням до водного середовища?
ТЕМА: Клас Земноводні. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності у зв’язку з виходом на суходіл.
Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови земноводних у зв’язку з пристосуванням до водно-наземного середовища існування.
Ці тварини в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбувається у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів, що забезпечує газообмін на суходолі. Очі земноводних пристосовані до функціонування на суходолі: від пересихання очі захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). Скелет кінцівок включає кістки вільних кінцівок (передніх і задніх) та їхніх поясів. Він має типову для наземних хребетних тварин будову. Передні і задні кінцівки палі – пристосовані для опори об твердий субстрат. Але між пальцями є шкіряні перетинки – пристосування для пересування у водному середовищі.
Правильна відповідь – В.
Пристосуванням птахів до польоту є
ТЕМА: Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Птахи – теплокровні тварини. Пристосованість птахів до польоту.
Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови птахів у зв’язку з їхнім пристосуванням до польоту.
У деяких птахів між пальцями є шкіряні перетинки, які є пристосуванням для пересування у водному середовищі.
Чотирикамерне серце й два кола кровообігу забезпечують високий рівень організації цієї групи хребетних тварин, що вможливлює пристосування до найрізноманітніших умов існування на планеті.
Пристосуванням до польоту є особливості опорно-рухової системи цих тварин, зокрема будова скелета. Формується виріст грудини – кіль, до якого прикріплені грудні м’язи. Вони забезпечують рухи крил птаха.
Дельфін, білуха, видра належать до класу
ТЕМА: Клас Ссавці. Загальна характеристика. Плацентарні ссавці: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати; особливості організації, представники, роль у природі й житті людини.
В основі завдання наведено перелік хребетних тварин. Усі вони пристосовані до водного середовища й належать до ссавців.
Яку тканину зображено на рисунку?
ТЕМА: Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова, тканини внутрішнього середовища: сполучні, кров, скелетні) їх будова і функції
В основі завдання наведено рисунок тканини організму людини.
Для розв’язання цього завдання необхідно знати особливості будови тканин та їхню класифікацію.
В організмі людини розрізняють такі типи тканин: епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м’язові та нервові.
Епітеліальна тканина складена з клітин, що щільно притиснуті одна до одної та розташовані у вигляді пласта. Майже немає міжклітинної речовини.
Тканини внутрішнього середовища складені з різноманітних клітин, які розташовані нещільно одна до одної, мають велику кількість міжклітинної речовини.
М’язова тканина складена з клітин видовженої форми, у цитоплазмі яких є особливі скоротливі волоконця – міофібрили.
Нервова тканина складена з нервових клітин (нейронів) і клітин, що оточують нейрони – нейроглій. Нейрон має тіло й відростки: дендрити – відносно короткі та один довгий – аксон.
Тобто на рисунку зображено нервову тканину.
Яка кістка входить до складу поясу нижніх кінцівок людини?
ТЕМА: Опорно-рухова система. Будова скелета людини.
Для розв’язання завдання необхідно знати будову скелета людини.
Променева кістка належить до скелета вільної верхньої кінцівки, а стегнова й мала гомілкова – до скелета вільної нижньої кінцівки. Складником поясу нижніх кінцівок є клубова кістка.
Велике коло кровообігу людини починається
ТЕМА: Будова й функціонування кровоносної системи людини.
Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови кровоносної системи.
Судини кровоносної системи утворюють мале і велике кола кровообігу. Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка серця, із якого артеріальна кров по аорті надходить до артерій, далі – артеріол і капілярів. У капілярах відбувається газообмін між кров’ю і тканинною рідиною, унаслідок чого кров перетворюється на венозну.
Відростки яких нейронів входять до складу задніх корінців спинного мозку?
ТЕМА: Нервова система: центральна та периферійна. Будова й функції спинного мозку й головного мозку.
Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови спинного мозку.
Спинний мозок – це тяж у хребетному каналі, прикріплений до його стінки. У центрі спинного мозку проходить канал, заповнений ліквором. Цей канал оточує сіра речовина, навколо якої розташована біла речовина. Це провідні шляхи, що сполучають різні ділянки спинного мозку. Вони спрямовані до головного мозку й від головного мозку до спинного. Сіра речовина утворена двома симетричними частинами неправильної форми.
Від спинного мозку на рівні кожного хребця відходять дві пари корінців. У передніх корінцях є аксони ефекторних (рухових) нейронів, тіла яких розташовані в сірій речовині, а в задніх – закінчення аксонів чутливих нейронів, що підходять до сірої речовини.
