ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Риби. Амфібії. Рептилії.

Суха луската шкіра (покриви тіла), наземний спосіб життя та використання отрути для паралізації здобичі – типові характеристики представників класу Рептилії (Плазуни), до яких належать усі змії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність і розмноження мохів, папоротей, хвощів, плаунів. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для визначення правильних позначень груп рослин за запропонованими ознаками в наведеній діаграмі визначмо покроково ознаки, притаманні мохам, голонасінним і покритонасінним рослинам.

За таблицею визначмо ознаки, які властиві кожній групі:

• мохоподібні – 1, 4;
• голонасінні – 1, 3, 5;
• покритонасінні – 1, 2, 3, 5.

Порівняймо комбінації спільних і відмінних ознак: спільна ознака для всіх трьох груп – 1 (здатність до фотосинтезу); спільні ознаки для голонасінних і покритонасінних – 3 (формування насінних

зачатків) і 5 (закріплення в ґрунті коренями).

Важливо: ознака 2 (подвійне запліднення) властива лише покритонасінним рослинам.

Спільних ознак, окрім тих, що вже є спільними для всіх трьох груп, між мохоподібними та голонасінними немає.

Отже, маємо:

 – мохи, тому що в колі запропонована лише  ознака 4 (спорофіт розвивається на гаметофіті), яка притаманна лише мохам

 – покритонасінні, тому що в колі зазначено лише  ознаку 2 (подвійне запліднення), яка притаманна лише покритонасінним

 – голонасінні мають ознаки 3 (формування насінних зачатків) і 5 (закріплення в ґрунті коренями), які обʼєднують їх із покритонасінними рослинами; не мають нічого спільного з мохами.

Тобто правильно позначено групи рослин у варіанті відповіді А.

 – мохи;  – покритонасінні; – голонасінні

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

Продихи – це спеціалізовані структури, які призначені для транспірації (випаровування води) та газообміну рослини з навколишнім середовищем. Оскільки саме листок є головним органом фотосинтезу й випаровування води, його шкірочка (епідерма) завжди має велику кількість продихів.

Інші варіанти відповідей неправильні:

• корінь перебуває в ґрунті, не здійснює фотосинтез і не потребує випаровування води, тому продихів у його шкірочці немає;
• стебло (особливо здерев'яніле) для газообміну використовує інші структури – сочевички, а не продихи;
• Камбій – це твірна тканина всередині стебла чи кореня, яка забезпечує ріст у товщину; він не є органом чи покривною тканиною і не має шкірочки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Наявність хітину в клітинній стінці є унікальною характерною ознакою представників Царства Гриби. Саме ця особливість відрізняє їх від рослин (клітинна стінка із целюлози) і бактерій (клітинна стінка з муреїну).

Інші варіанти відповіді неправильні:

• здатність до мітотичного поділу та наявність ядра властиві всім еукаріотам (рослинам, тваринам і грибам), а не лише грибам;
• відсутність хлоропластів характерна також для всіх тварин і багатьох бактерій, тому це не може бути характерною ознакою грибів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми. 

Муреїн (або пептидоглікан) – це основна хімічна сполука, з якої складається клітинна стінка бактерій.

Оскільки фермент лізоцим розщеплює саме муреїн, він руйнує клітинну стінку бактерій і спричиняє їх загибель. З-поміж наведених варіантів лише кишкова паличка належить до бактерій.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• епідерміс рослини має клітинну стінку із целюлози;
• амеба протей – це одноклітинний твариноподібний еукаріот, не має клітинної стінки;
• мукор – це нижчий гриб, його клітинна стінка містить хітин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Транскрипція – це процес синтезу молекули РНК на матриці ДНК. Головним ферментом, який забезпечує цей процес, є РНК-полімераза. Вона розпізнає спеціальну ділянку ДНК (промотор), приєднується до неї та будує ланцюг РНК за принципом комплементарності.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• реплікація – це подвоєння ДНК (головний фермент – ДНК-полімераза);
• трансляція – це біосинтез білка на матриці іРНК, що відбувається за участю рибосом;
• сплайсинг – це процес вирізання після транскрипції неінформативних ділянок (інтронів) із первинної РНК.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Методи дослідження клітин. Еукаріотична клітина. Клітинні мембрани.

Фосфоліпіди позначено літерою Г. Для фосфоліпідів характерна специфічна будова, молекули складаються з гідрофільної «головки» та двох гідрофобних «хвостиків» (див. рисунок).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Органічні сполуки. Вуглеводи, ліпіди. Білки.

Амілаза – білок, який виконує ферментативну функцію – розщеплює складні вуглеводи

до простих цукрів.

Пепсин – білок, який виконує ферментативну функцію – розщеплює білки до амінокислот.

Целюлоза – вуглевод (полісахарид), головний структурний складник рослин, утворює клітинні стінки.

Холестерол – представник ліпідів (стероїд), складник мембран і попередник вітаміну D, жовчних кислот і стероїдних гормонів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Біологія як наука про живе.

Пригадаймо послідовність і характеристики рівнів організації живої матерії:

1. молекулярний – представлений неорганічними сполуками та біомолекулами (білками, ліпідами, вуглеводами, нуклеїновими кислотами);
2. клітинний – охоплює будову та функціонування клітин як окремих систем;
3. організмовий – представлений цілісними особинами, здатними до самостійного існування та взаємодії з довкіллям;
4. популяційно-видовий – сукупність особин одного виду, що тривалий час проживають на спільній території та вільно схрещуються;
5. екосистемний (біогеоценотичний) – взаємодія популяцій різних видів між собою та із чинниками неживої природи.
6. біосферний – найвищий рівень, що об’єднує всі екосистеми планети в єдину цілісну систему.

У цьому завданні йдеться не про одну окрему тварину (організмовий рівень), а про групу особин одного виду (оленів), які спільно взаємодіють, рухаються територією та шукають їжу.

Сукупність особин одного виду, які тривалий час живуть на певній території та частково чи повністю ізольовані від інших таких самих груп, утворює популяцію. Оскільки міграція стада оленів відображає взаємодію всередині такої групи та її зв'язок із середовищем, цей приклад є ілюстрацією популяційно-видового рівня організації живої природи.

Правильна відповідь – В.

Тема: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Ссавці, їхня різноманітність.

Бурий ведмідь належить до типу Хордові, клас Ссавці. Виступає в ролі консумента (ланка харчового ланцюга, які харчуються іншими живими організмами), може харчуватися і рослинною, і тваринною їжею (усеїдний). За екологічною валентністю належить до еврибіонтів – організм (тварина, рослина або мікроорганізм), який має високу пристосованість і може нормально існувати та розмножуватися за значних змін умов навколишнього середовища.

Інші варіанти неправильні:

• продуценти – організми, які утворюють органічні речовини із неорганічних (рослини, певні бактерії). Редуценти – організми, які розкладають рештки відмерлих організмів та використовують ці органічні речовини для живлення

• стенобіонти – організми (рослини або тварини), які здатні виживати та нормально розвиватися лише в умовах вузького діапазону екологічних чинників (температури, вологості, тиску, солоності або наявності специфічної їжі) – екологічно непластичні види.

Правильна відповідь – 3, 2, 1.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Ротова порожнина: зуби механічно подрібнюють їжу, а язик перемішує її та формує харчову грудку. Слина зволожує цей вміст і завдяки ферментам починає хімічне розщеплення складних вуглеводів. 

Шлунок: орган накопичує їжу та ретельно перемішує її до стану напіврідкої кашки – хімусу. Шлунковий сік містить хлоридну кислоту, яка активує ферменти. Головним хімічним процесом у цьому відділі є початок розщеплення білків за допомогою ферменту пепсину.

Тонка кишка: завершення повного розщеплення всіх поживних речовин. Сюди виділяються активні ферменти підшлункової залози та жовч, яка емульгує жири для легшого засвоєння. Через мільйони мікроскопічних ворсинок на стінках кишки амінокислоти й залишки глюкози всмоктуються безпосередньо у кров та лімфу.

Товста кишка: інтенсивне всмоктування води та мінеральних солей. Симбіотичні бактерії мікрофлори розщеплюють тут рослинну клітковину та синтезують важливі для організму вітаміни K і групи B. Останнім етапом стає формування калових мас із неперетравлених решток та їхнє виведення назовні через пряму кишку.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми. Плоскі черви. Круглі черви. Членистоногі, їхня різноманітність.

Визначмо особливості запропонованих організмів.

Бичачий ціп'як – це плоский черв-ендопаразит, який у дорослому стані живе в тонкому кишківнику людини (остаточного господаря), сягаючи довжини 10 метрів. Він не має власної травної системи (вона редукована) й усмоктує поживні речовини всією поверхнею тіла, а кріпиться до стінок кишківника чотирма присисальцями на голівці. Його життєвий цикл пов'язаний із великою рогатою худобою (проміжним господарем), у м'язах якої розвиваються личинки-фіни; людина заражається теніаринхозом, з'ївши сире або погано просмажене м'ясо.

Печінковий сисун – це плоский черв листоподібної форми із двома присисальцями (ротовою та черевною), який паразитує в жовчних протоках печінки людини й травоїдних тварин, спричиняючи фасціольоз. Його складний життєвий цикл обов'язково включає зміну господарів, де проміжним виступає прісноводний молюск – ставковик малий. Зараження остаточного господаря відбувається в разі проковтування нерухомих личинок разом із сирою водою з відкритих водойм або під час поїдання прибережної трави.

Клоп постільний – це невеликий безкрилий ектопаразит із ряду Напівтвердокрилих, який веде нічний спосіб життя й ховається вдень у щілинах меблів чи під шпалерами. Він є тимчасовим кровосисом людини й теплокровних тварин, використовуючи для живлення колюче-сисний ротовий апарат. 

Аскарида людська – це роздільностатевий круглий черв веретеноподібної форми, що паразитує в тонкому кишківнику людини й спричиняє аскаридоз. Особливістю зовнішніх покривів є шар щільної кутикули, яка захищає черва від розщеплення ферментами травної системи людини. Розвивається без зміни господарів, яйця стають заразними після дозрівання у вологому ґрунті. Роль цього паразита в організмі дуже токсична, оскільки заковтнуті личинки здійснюють складну міграцію через кров, серце та легені, викликаючи кашель, після чого повторно заковтуються і виростають у кишківнику до 40 см.

Малярійний плазмодій – це одноклітинний еукаріотичний паразит із типу Споровиків, який є збудником смертельно небезпечної хвороби – малярії. Його життєвий цикл поєднує статеве розмноження в організмі остаточного господаря (самки малярійного комара роду Anopheles) та нестатеве розмноження (шизогонію) у тілі проміжного господаря (людини). Паразит послідовно руйнує клітини печінки, а потім еритроцити крові, що призводить до циклічних нападів важкої лихоманки, анемії та загальної інтоксикації. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Г. 

№26 Розміщення на сайті

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Генеративні органи покритонасінних рослин. 

Визначмо в кожної рослини частину, яку людина зазвичай уживає в їжу.

Цибуля (рослина 1) – цибулина. Цибулина – видозмінений підземний (або іноді надземний) пагін рослини, який виконує функцію накопичення поживних речовин та води.

Морква (рослина 2) – коренеплід. Коренеплід – видозмінений потовщений головний корінь, який при основі має вкорочений пагін і виконує функцію накопичення запасу поживних речовин.

Кукурудза (рослина 3) – зернівка. Зернівка – сухий однонасінний плід, характерний для рослин родини злакових (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, рис, овес). 

Соняшник (рослина 4) – сімʼянка. Сімʼянка – сухий однонасінний нерозкривний плід рослин, характерний для соняшника, гречки, коноплі, кульбаби, ромашки, айстри.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Органічні сполуки. Білки. Вуглеводи. Нуклеїнові кислоти.

ДНК – макромолекула, яка зберігає, передає та реалізує генетичну інформацію. Вона складається з двох ланцюгів, закручених у подвійну спіраль. Кожен ланцюг утворений нуклеотидами, до складу яких входять: залишки азотистої основи та моносахариду (дезоксирибози) й фосфатна група. У ДНК трапляються чотири типи азотистих основ: аденін (А), тимін (Т), гуанін (Г) та цитозин (Ц).

АТФ – універсальна молекула, яка слугує головним джерелом енергії («паливом») для всіх клітинних процесів в організмі; синтезується переважно в мітохондріях. Молекула складається з трьох ключових компонентів: аденіну (азотистої основи), рибози (вуглеводу-пентози) та трьох послідовно з'єднаних залишків ортофосфатної кислоти.

Колаген – білок сполучної тканини, який забезпечує міцність, пружність й еластичність шкіри, сухожиль, кісток, хрящів і суглобів. Його поліпептидний ланцюг утворений послідовністю амінокислот.

Целюлоза – складний вуглевод (полісахарид), що складається із залишків глюкози. Вона виконує функцію опорного «каркасу» в клітинних стінках рослин, забезпечуючи їхню міцність і стабільність форми.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.