Завдання за темою з біології

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант з правильною послідовністю компонентів.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку. У наведеному ланцюгу продуцент пшениця споживається довгоносиком, яким живиться жайворонок, останніми в свою чергу живиться хижий птах – орел.

Тому правильна послідовність є така: пшениця → довгоносик → жайворонок → орел.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

В основі завдання наведений рисунок, на якому зображено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку.

Тому правильна відповідь є така: дерево.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екосистеми, їх склад та різноманіття. Агроценози

Агроценоз – збіднені видами високопродуктивні угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції.

Агроценоз характеризується малою екологічною надійністю (агробіоценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю) незважаючи на незначне видове різноманіття та погано розгалужені трофічні сітки. Основу агроценозів становить агрофітоценоз — штучна рослинна спільнота, що створюється на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви та посадки зернових, овочевих, плодових та технічних культур).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Ланцюги живлення

У завданні наведені два твердження, які треба проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, в якій вказані всі правильні твердження.

Для виконання завдання необхідно знати особливості перетворення енергії в біогеоценозах.

Перше твердження є правильним тому, послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення. Кожний ланцюг живлення складається з певної кількості ланок. Популяція кожного виду займає в певному ланцюзі живлення певне положення – трофічний рівень. Кожна ланка ланцюга живлення займає окремий трофічний рівень. Друге твердження неправильне тому, що за правилом екологічної піраміди – на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси та енергії, що запасаються організмами за одиницю часу, значно більше, ніж на наступних.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення Трофічний рівень

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено компоненти ланцюга виїдання. Необхідно встановити правильну відповідність між компонентами ланцюга та їхньою загальною масою.

Для виконання завдання необхідно знатизакономірності передачі енергії та біомаси між трофічними рівнями біогеоценозів.

Правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 разів за продукцію попереднього. Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується. Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший обумовлене тим, що далеко не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується у кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10-15% використовується на побудову новихклітин і тканин. Отже, якщо нам в умові завдання подана маса консумента ІІІ порядку (Морський леопард) – 300 кг , користуючись правилом екологічної піраміди, встановлюємо масу консумента ІІ порядку (пінгвін) – 3000 кг, масу консумента І порядку (риба) – 30000 кг, і масу продуцента (планктон) – 300000 кг.

Правильна відповідь – ГВБД.

ТЕМА: Перетворення енергії в біогеоценозах. Правило екологічної піраміди

Для виконання завдання необхідно знати правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного такого трофічного рівня завжди менша в середньому до 10 разів за продукцію попереднього.

Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується. Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший зумовлене тим, що аж ніяк не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується в кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10–15% використовується на побудову нових клітин і тканин.

В основі завдання наведене число – 1000 кг первинної продукції, тобто це є маса ланки продуцентів, така ланка метелик, який за правилом екологічної піраміди засвоїв 100 кг біомаси, а синиця – третя ланка – засвоїла 10 кг біомаси.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ланцюги живлення

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання запитують про місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми, з чого ми робимо висновок, що йдеться про ланцюг виїдання.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини (консументи І порядку),  потім хижаки (консументи ІІ порядку) і редуценти – організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи відмерлі частини рослин і тварин, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Зміни в біогеоценозах

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці лісової пожежі.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад на схилах вулканів, якими текла лава.

Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники.  Потім у міру нанесення вітрами ґрунту з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап — утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини.

Типовий приклад вторинної сукцесії – це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, й пожарище заростає однолітніми і багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, відновлення рослинності на місці лісової пожежі є прикладом вторинної сукцесії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

Необхідно встановити правильну відповідність між організмами та трофічними рівнями, на яких вони знаходяться.

Для виконання завдання необхідно знати, які організми займають які трофічні рівні біогеоценозів.

Продуцентом є фотосинтетик, а саме ряска.

Консументом першого порядку є самці комара, оскільки вони споживають їжу рослинного походження.

Консументом другого порядку є жаба, так як вона живиться комахами.

Бактерії гниття є редуцентами, бо оселяються на відмерлих організмах та розкладають азотовмісні сполуки до аміаку і сірководню. 

Правильна відповідь – 1Д, 2А, 3В, 4Б.

ТЕМА: Екосистема й біогеоценоз.

В основі завдання наведено схему взаємозв’язків між компонентами системи, назву якої потрібно вказати.

У структурі будь-якого біогеоценозу розрізняють абіотичну (умови середовища існування) і біотичну (сукупність взаємопов’язаних організмів) частини.

Складниками абіотичної частини є компоненти неживої природи. Біотичну частину становлять популяції організмів із різним типом живлення: продуценти – автотрофні організми (водорості, рослини, хемотрофні прокаріоти); консументи – гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити); редуценти – гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (членистоногі, гриби, бактерії).

Аналізування складників наведеної на рисунку схеми дає змогу зробити висновок, що це – біогеоценоз.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Виокремлюють ланцюги виїдання (пасовищний) і розкладання (детритний).

Ланцюг живлення, який починається з автотрофних фотосинтезувальних або хемосинтезувальних організмів, називають пасовищним, або ланцюгом виїдання.

Організми розподілені по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи (продуценти);
• другий – рослиноїдні організми (консументи I порядку);
• третій – хижаки (консументи II – ІV порядку тощо).

Поміж наведених правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення послідовність організмів: сосна – короїд – дятел – сокіл.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Ланцюги живлення.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Організми розподіляються по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи;
• другий – рослиноїдні організми;
• третій – хижаки.

Поміж наведених організмів дуб і папороть є автотрофними організмами й займають завжди перший трофічний рівень, олень – рослиноїдна тварина, яка розташовується на другому трофічному рівні. Ведмідь може живитися як тваринною, так і рослинною їжею, тобто займати різні трофічні рівні в ланцюгах живлення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Ланцюги живлення.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення. Організми розподілені по різних трофічних рівнях так:

• продуценти – автотрофні організми (водорості, рослини, хемотрофні прокаріоти);
• консументи – гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити);
• редуценти – гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (гриби, бактерії).

Поміж наведених організмів бактерії гниття є редуцентами, а ряска – водна покритонасінна рослина – є продуцентом. Консументом І порядку є самці комара, а консументом ІІ порядку є жаба – хижа тварина, яка може живитися комарами.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем.

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці лісової пожежі.

Послідовні незворотні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад, на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники. Потім, у міру нанесення вітрами ґрунту, з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап — утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії — це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, і пожарище заростає однолітніми й багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, відновлення рослинності на місці лісової пожежі є прикладом вторинної сукцесії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці виверження вулкану.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн. Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники. Потім у міру нанесення вітрами ґрунту з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап – утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні. Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії — це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, і пожарище заростає однолітніми і багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, оселення лишайників на схилах вулканів, якими текла лава, є прикладом первинної сукцесії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії.

Завдання скеровано на перевірку знань про закономірності розвитку екосистем.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища називають сукцесіями.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад, на схилах вулканів, якими текла лава.

Перші організмами, що оселяються на таких ділянках – лишайники.

Потім, у міру формування ґрунту, починають рости мохи й трав’янисті рослини.

Наступний етап – утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже виникають популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Отже, правильна послідовність появи організмів у первинній сукцесії така:

лишайники → мохи → трав’янисті рослини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

У завданні наведено два твердження, які треба проаналізувати й визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, у якій указані всі правильні твердження.

Перше твердження є правильним тому, що кожна ланка ланцюга живлення займає окремий трофічний рівень.

Друге твердження неправильне, виходячи з того, що продуцентами в ланцюгу живлення є рослини. Таким чином, правильним є лише перше твердження.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі компоненти ланцюга розкладання, які позначені цифрами. У відповідях послідовністю цифр позначено перехід від попередньої ланки до наступної ланки цього ланцюга живлення. Необхідно вказати правильну послідовність компонентів.

Ланцюг розкладання (детритного типу) починається з мертвої органічної речовини (решток організмів або продуктів їхньої життєдіяльності) та продовжується організмами, які її безпосередньо споживають (сапротрофами), якими живляться консументи, і закінчується редуцентами. У наведеному ланцюгу розкладання коров’ячий послід (продукт життєдіяльності організмів) споживається личинками комах, останніми своєю чергою живляться комахоїдні птахи. Комахоїдні птахи є об’єктом живлення для хижих птахів.

Тому правильною послідовністю є така: 3→4→2→1.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

Необхідно встановити правильну відповідність між організмами, позначеними на рисунку цифрами, та трофічними рівнями, на яких вони знаходяться. Для виконання завдання необхідно знати, які організми займають які трофічні рівні біогеоценозів.

Продуцентом є фотосинтетик, а саме рослинність, яка позначена цифрою 1.

Консументами першого порядку є олень (позначений цифрою 2) та заєць (позначений цифрою 4), оскільки вони споживають їжу рослинного походження.

Консументом другого порядку є вовк (позначений цифрою 3), оскільки він є хижаком і може живитися як оленями, так й зайцями.

Тому правильною відповідністю є така: 2 – консумент І порядку, 3 – консумент ІІ порядку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екосистеми, їхній склад і різноманіття. Узаємозв’язки між популяціями в екосистемах (прямі й непрямі; антагоністичні, нейтральні й мутуалістичні; трофічні й топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем.

Завдання скеровано на перевірку знання про різноманітність, розвиток і продуктивність екосистем.

Агроценоз – співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене й регулярно підтримуване людиною для виробництва сільськогосподарської продукції.

Агроценозу властиві мала екологічна надійність (агроценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить висока врожайність (продуктивність).

Основу агроценозів становить агрофітоценоз – штучна рослинна спільнота, створена на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви й посадки зернових, овочевих, плодових і технічних культур). Рослинний покрив агрофітоценозів зазвичай утворено одним видом (сортом) культурних рослин і відповідними видами бур’янів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди.

Завдання скеровано на перевірку знання про ланцюги живлення.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі компоненти ланцюга виїдання: продуцентом є листя рослин (3), споживані личинками метеликів (4), якими живляться комахоїдні птахи (2), що є поживою для хижих птахів (1).

Тож правильна послідовність складників у ланцюгу виїдання така: 3 → 4 → 2 → 1.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Характеристика популяції. Популяційні хвилі

В основі завдання наведено графік динаміки чисельності популяцій двох видів.

Чисельність і густота популяцій, навіть за сталих умов існування, непостійні в часі, вони можуть періодично змінюватися під впливом різноманітних факторів.

Коливання чисельності популяцій називають популяційними хвилями, або хвилями життя. Аналізуючи графіки, можна констатувати: якщо на графіку І описано зміну чисельності популяції яструба, то на графіку ІІ описано динаміку чисельності популяції організмів, які є жертвами яструбів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Ланцюги живлення

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання запитують про місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми, з чого ми робимо висновок, що йдеться про ланцюг виїдання.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), другий трофічний рівень складають рослиноїдні тварини (консументи І порядку), потім – хижаки (консументи ІІ порядку).

Редуценти – організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи їхні відмерлі частини, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

Завдання скеровано на перевірку розуміння поняття «ланцюг живлення» і процесів, що відбуваються в ньому.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого виду, називають ланцюгами живлення.

Для правильного розв’язання завдання потрібно вказати трофічний рівень, на якому перебувають організми, що є джерелом фосфоровмісних сполук для організмів – консументів І порядку.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу становлять автотрофні організми, які є їжею для мікроорганізмів і рослиноїдних тварин. Наступними ланками є хижаки (консументи) 1-го порядку й хижаки 2-го порядку. Тобто фосфоровмісні сполуки потрапляють в організми консументів І порядку з першого трофічного рівня.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди.

Завдання скеровано на перевірку знання послідовності, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого виду, тобто закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу становлять автотрофні організми. Наступними ланками є хижаки (консументи) 1-го порядку й хижаки 2-го порядку. Тому правильна відповідь – дерево.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем

Будь-яка екосистема може нормально функціонувати лише за більш-менш стабільних умов довкілля, що потрібно для здійснення колообігу речовин.

Екосистеми певною мірою здатні до підтримання власної сталості (гомеостазу), однак у них можуть відбуватися зміни. Спрямовані послідовні зміни угруповань організмів, які з часом приводять до перетворення екосистеми, називають сукцесією. Це процес саморозвитку, який відбувається внаслідок взаємодії живих організмів між собою і довкіллям. Сукцесія завершується формуванням зрілих стійких екосистем зі значним видовим різноманіттям, розвиненими механізмами саморегуляції і здатністю до самовідтворення. Якщо кліматичні умови та тип ґрунту визначають рослинність місцевості, то рослинність, у свою чергу, впливає на ґрунт і в невеликих масштабах на клімат. Ця взаємодія приводить до стану рівноваги (клімаксу) між рослинністю, кліматом і ґрунтом певної зони.

Клімакс в екології – відносно стійкий стан рослинного компоненту екосистеми. Часто клімакс розглядають як завершальний етап розвитку екосистем. Клімакс залежить від кліматичних факторів, від місцевих особливостей ґрунту та від впливу людини на природу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант із правильною послідовністю компонентів.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку. У наведеному ланцюгу продуцент яблуня споживається плодожеркою, якою живиться шпак, останніми в свою чергу живиться хижак – кішка. Тому правильна послідовність є така: яблуня → плодожерка → шпак → кішка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці виверження вулкану.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіями.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, зокрема на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники, які виділяють кислоти. Унаслідок дії цих кислот починає формуватися ґрунт, що зумовлює поступове заселення території мохами й трав’янистими рослинами.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії – це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі.

Отже, оселення лишайників на схилах вулканів, якими текла лава є прикладом первинної сукцесії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Продуценти, консументи, редуценти. Трофічний рівень

В основі завдання наведено два твердження, які треба проаналізувати й визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, у якій вказані всі правильні твердження.

Перший трофічний рівень в екосистемах завжди займають популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні сполуки з неорганічних, зокрема рослини.

Вид Суниці лісові належить до покритонасінних рослин. Тому перше твердження є правильним. Друге твердження є неправильним, виходячи з того, що рослинні організми належать до продуцентів. Тому правильною відповіддю є відповідь, у якій вказане лише перше твердження.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант з правильною послідовністю компонентів.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини,  потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку.

У наведеному ланцюгу продуцент сосна споживається короїдом, яким живиться дятел, останніми у свою чергу живиться хижий птах – сокіл.

Тому правильна послідовність є така: сосна → короїд → дятел → сокіл.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини,  потім хижаки (консументи). Різні трофічні рівні в екосистемі можуть займати всеїдні тварини, у раціоні яких присутня як рослинна, так і їжа тваринного походження. Ці тварини можуть займати різні трофічні рівні в залежності від певного ланцюга живлення. Тому правильна відповідь є така: ведмідь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

В основі завдання описані біотичні зв’язки між водоростями та кораловими поліпами, які мешкають в клітинах поліпів.

У наведеному прикладі водорості отримують від поліпів середовище існування та джерело необхідних сполук, а поліпи від водоростей допомогу у створені свого потужного скелету. Організми мають взаємовигідні відносини один з одним.

Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім йдуть консументи – споживаючі їх рослиноїдні тварини, хижаки. Поміж перелічених організмів лише рослина Малина лісова є продуцентом, що є правильною відповіддю.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім ідуть ті, хто їх споживає, – мікроорганізми й рослиноїдні тварини й хижаки (консументи 1-го, 2-го, 3-го тощо).

Тому правильна відповідь є така: Ялина зелена.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Форми біотичних зав’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

В екосистемах спостерігають певні форми взаємовідносин між організмами різних видів.

Найчастіше виділяють мутуалізм, коменсалізм, паразитизм, хижацтво, виїдання, конкуренцію. Необхідно встановити правильну відповідність між парою організмів та типом взаємовідносин між ними.

Для виконання завдання необхідно знати, які форми взаємовідносин існують між організмами.

Хижацтво – форма взаємовідносин, за якої представники одного виду поїдають представників іншого. Наприклад: сова та миші в лісостепу.

Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один із них (коменсал) використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності, житло іншого (хазяїна) тощо, не завдаючи йому помітної шкоди. Проте й користі від коменсалів організмам хазяїв жодної. Коменсальні відносини часто відбуваються між великим організмом-хазяїном і значно меншим порівняно з ним організмом-коменсалом. Організм-хазяїн при цьому зостається незайманим цією взаємодією; на відміну від нього коменсал, навпаки, може демонструвати значні пристосування в будові тіла і поведінці, які полегшують йому участь в коменсальних стосунках. Наприклад, риби-прилипали пересуваються, причепившись до акули чи іншої великої риби; як прилипали, так і риби-лоцмани живляться недоїдками, що залишається після їжі хазяїв.

Конкуренція – форма взаємовідносин, що полягає в змаганні за засоби існування й умови розмноження між особинами одного виду (внутрішньовидова) або різних (міжвидова) видів. Наприклад, пирій та картопля на городі.

Паразитизм – це вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один з них (паразит) певний час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Наприклад: паразитування гриба-трутовика на березі.

Зайвим у переліку пар організмів є гриб боровик та дуб, оскільки у переліку типів взаємовідносин особин або популяцій відсутня назва взаємовідносин, що її ілюструє ця пара.

Правильна відповідь – 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМА: Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.

Необхідно встановити правильну відповідність між організмами та трофічними рівнями, на яких вони перебувають.

Для виконання завдання треба знати, який трофічний рівень може займати певний організм. Продуцентом є фотосинтетик, а саме ряска. Консументом першого порядку є самці комара, так як вони споживають їжу рослинного походження. Консументом другого порядку є жаба, так як вона живиться комахами. Бактерії гниття є редуцентами, які оселяються на рештках відмерлих організмів та розкладають нітрогеновмісні сполуки.

Правильна відповідь – 1 Д 2 А 3 В 4 Б.

ТЕМА: Форми біотичних зв‘язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

Наведений текст містить інформацію, що спори описаної групи утворюються внаслідок мейозу диплоїдних клітин спорофіту, отже вони – гаплоїдні.

Аналізуючи текст, ми отримаємо інформацію, що більшість видів цієї групи поширені на суходолі. Отже, не можна стверджувати, що «поміж представників цієї групи немає водяних мешканців». Аналіз тексту дає підстави вирахувати кількість видів, що ростуть у помірних областях – приблизно 4000 видів. Отже, не відповідає дійсності твердження, що «у помірних областях росте понад 6 000 видів рослин цієї групи».

Проаналізувавши текст: «Поміж представників є епіфіти – рослини, які мешкають на інших рослинах. Таке співіснування надає епіфітам можливість бути ближче до джерела світла, яке необхідне їм для фотосинтезу. Крім того, на певній висоті вони стають недосяжними для багатьох рослиноїдних тварин. Джерелом води для них є водяна пара або опади»», можна стверджувати, що епіфітні форми цієї групи отримують користь від співіснування із рослинами, не завдаючи їм шкоди. Для інших рослин таке ці взаємовідносини є нейтральними.

Отже, можна сформулювати таке твердження: «співіснування епіфітних форм з рослинами можна віднести до прикладів коменсалізму».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми. Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення та які трофічні рівні вони можуть займати.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми – рослина (на рисунку під цифрою 1), що забезпечує утворення первинної органічної речовини внаслідок фотосинтезу.

Другий трофічний рівень у ланцюзі живлення пасовищного типу займає бобер (на рисунку під цифрою 2) – рослиноїдна тварина.

Хижак – тигр (на рисунку під цифрою 3), може займати в різних ланцюгах пасовищного типу різні трофічні рівні.

Дощовий черв'як (на рисунку під цифрою 4) є редуцентом – забезпечує розкладання решток рослинних організмів.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3В 4Д.

ТЕМА: Роль Мохоподібних у природі та значення в житті людини. Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм).

Наведений текст містить інформацію про те, що спори описаної групи утворюються внаслідок мейозу диплоїдних клітин спорофіту, отже вони – гаплоїдні.

У тексті немає інформації щодо видів, у яких розмноження не пов’язане з наявністю води.

Аналізування частини тексту «Поміж представників є епіфіти – рослини, які мешкають на інших рослинах. Таке співіснування надає епіфітам можливість бути ближче до джерела світла, яке необхідне їм для фотосинтезу. Крім того, на певній висоті вони стають недосяжними для багатьох рослиноїдних тварин. Джерелом води для них є водяна пара або опади»» дає підстави стверджувати, що епіфітні форми цієї групи отримують користь від співіснування з рослинами, не завдаючи їм шкоди. Для інших рослин ці взаємовідносини є нейтральними. Отже, співіснування епіфітних форм з рослинами не можна віднести до паразитичних взаємовідносин.

Аналізування частини тексту «У місцях з надмірними викидами шкідливих речовин в атмосферу представників цієї групи, зазвичай, немає або вони представлені невеликою кількістю видів» дає змогу дійти висновку, що представники цієї групи можуть бути індикаторами забруднення повітря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Поняття про продуцентів, консументів та редуцентів. Трофічна структура біоценозу

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки.

Різні трофічні рівні в екосистемі можуть займати всеїдні тварини, у раціоні яких присутня як рослинна, так і їжа тваринного походження. Ці тварини можуть займати різні трофічні рівні в залежності від певного ланцюга живлення. Такою твариною є ведмідь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Поняття про продуцентів, консументів та редуцентів. Трофічна структура біоценозу. Екологічні піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант з правильною послідовністю компонентів.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки.

У наведеному ланцюгу продуцент сосна споживається короїдом, яким живиться дятел, останніми у свою чергу живиться хижий птах – сокіл.

Тому правильна послідовність є така: сосна → короїд → дятел → сокіл.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

В основі завдання надано опис типу зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.

Необхідно вказати тип зв’язку, який описано.

Трофічні зв’язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого.

Топічні зв’язки виникають тоді, коли види не пов’язані прямими трофічними зв’язками, але внаслідок життєдіяльності одних видів змінюються умови існування інших.

Форичні – це зв’язки, за яких особини одного виду беруть участь у поширенні особин іншого виду.

Фабричні – це зв’язки, за яких особини одного виду використовують для своїх споруд (гнізд, схованок) продукти виділення, рештки або навіть організми іншого виду.

Отже, зв'язок личинок волохокрильців, які для створення своїх осель використовують уламки або навіть цілі мушлі з живими особинами, і молюсків відносять до фабричних зв’язків між популяціями різних видів в екосистемі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Трофічні рівні. Передавання енергії в екосистемі.

Завдання скеровано на перевірку розуміння принципів функціонування екосистем.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення – види організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що створює певну послідовність у передаванні речовин й енергії. У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а тісно пов’язані між собою завдяки тому, що представники того самого виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, вони формують трофічну сітку.

На схемі А неправильно відображено передавання енергії від усеїдної тварини до рослиноїдної, а на схемі Б – передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної та від рослиноїдної до рослини. Помилково на схемі В, позначено передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної, від усеїдної тварини до рослини.

Правильно відображено можливий шлях передавання енергії в описаній екосистемі на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології й еволюційного вчення. Екосистеми. Трофічні рівні. Передавання енергії в екосистемі.

Для розв’язання завдання важливим є розуміння принципів передавання енергії в екосистемі. Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення. В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення – види організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що створює певну послідовність у передаванні речовин й енергії.

В уривку роману описано птаха, який живиться бджолами, тобто є хижаком. Отже, бджолоїд займає в наведеній схемі пасовищного ланцюга живлення трофічний рівень, який позначено буквою В.

Правильна відповідь – В.