Розділ: Закономірності спадковості і мінливості
Тема: Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів
Кількість завдань: 88
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів.
Умова задачі вказує, на те що гени, які зумовлюють забарвлення очей, містяться в X-хромосомі (домінантний ген червоного забарвлення очей W і рецесивний ген білого забарвлення w містяться в X-хромосомі). Оскільки гени розташовані в статевій хромосомі (X), цей тип успадкування називають зчепленим зі статтю (а саме – зчеплений з X-хромосомою).
Для визначення генотипу батьківської особини чоловічої статі треба звернути увагу на те, що в мух гетерогаметна стать – чоловіча (це означає, що самці мають набір хромосом XY). Також зазначено, що батько білоокий. Оскільки ознака зчеплена з X-хромосомою, а білий колір очей є рецесивним (w), самець отримує одну X-хромосому із цим алелем й одну Y-хромосому, яка взагалі не містить цього гена. Генотип батька: XwY.
Щоб визначити частку (%) нащадків, які будуть схожі на батька, треба проаналізувати результати схрещування.
Мати (гетерозиготна червоноока самка): XWXw (має червоні очі, але є носієм білого кольору).
Батько (білоокий самець): XwY (має білі очі).
(P): ♀ XWXw × ♂ XwY
(G): від самки: XW та Xw від самця: Xw та Y
(F1): XWXw – самка із червоними очима (25% від кількості всіх нащадків)
XwXw – самка з білими очима (25 % від кількості всіх нащадків)
XWY – самець із червоними очима (25 % від кількості всіх нащадків)
XwY – самець із білими очима (25 % від кількості всіх нащадків)
Батько за фенотипом є білооким. На батька схожі всі нащадки, які мають білі очі, незалежно від їхньої статі:
Білоокі самки (XwXw) = 25 %.
Білоокі самці (XwY) = 25 %.
Разом: 25 % + 25 % = 50 % від кількості всіх нащадків будуть білоокими (схожими на батька).
Правильна відповідь: 3, 3, 2.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів.
Метод, який було використано
На схемі показано схрещування батьківських особин (P) з різними ознаками та аналіз ознак їхніх нащадків у першому (F1) і другому (F2) поколіннях.
Це класичний гібридологічний метод (варіант 1)
Тип взаємодії генів
У зображених нащадків або червоні очі, або білі. Проміжного варіанту
(наприклад, рожевих очей) немає, а червоний колір (W) повністю
пригнічує білий (w) у гетерозигот XWXw.
Це повне домінування (варіант 1).
Тип спадкування
Ген кольору очей розташований у статевій хромосомі X, що чітко видно за позначеннями XW, Xw та Y. Результати розщеплення за ознакою залежать від статі мухи (наприклад, у F1 всі самки червоноокі, а всі самці білоокі).
Це спадкування, зчеплене зі статтю (варіант 2).
Правильна відповідь: 1, 1, 2.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів.
Зображений родовід сім’ї свідчить, що захворювання має аутосомно-домінантний тип успадкування: характеризується передаванням ознаки в кожному поколінні, де хворіють і чоловіки, і жінки однаково частото.
Тож наведену ознаку не успадковують зчеплено зі статтю.
Також не можна стверджувати, що гени, які визначають спадкову глаукому, локалізовані в мітохондріях.
Під час запліднення наступне покоління успадковує мітохондріальну ДНК лише від матері й передає з покоління в покоління через жінок, що не підтверджено результатами аналізування зображеного родоводу сім’ї.
Отже, поміж наведених тверджень немає правильних.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Генетика – наука про закономірності спадковості і мінливості організмів.
Для розв’язання завдання треба знати визначення поняття алельних генів.
Розгляньмо запропоновані варіанти відповіді.
А: зчеплені – це гени, що розташовані в одній хромосомі, а не в різних гомологічних. Вони зазвичай успадковуються разом.
Б: домінантні та В рецесивні – це лише характеристики прояву алельних генів. Домінантний алель пригнічує інший, а рецесивний – пригнічується. Проте це не назва всієї групи генів за їхнім розташуванням.
Г: алельні. Алелі – це різні стани одного й того самого гена. Вони розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом. Один алель ми отримуємо від батька, інший – від матері.
Отже, гени, що розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом, називають алельними.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Основи спадковості та мінливості організмів. Основи спадковості.
У завданні описано розщеплення за фенотипом – 3 : 1. Таке розщеплення є виявом закону розщеплення ознак у другому поколінні (другий закон Менделя). Отже, співвідношення генотипів у другому покоління – 1 : 2 : 1. Під час подальшого схрещування рослини із червоними квітками (гібрид другого покоління) з батьківською формою, що мала білі квітки (гомозиготна форма за рецесивною ознакою), отримали співвідношення за фенотипом 1 : 1 (38 рослин із червоними квітками й 36 рослин із білими квітками.
Отже, гібрид F2 був гетерозиготним. Описане схрещування гібридів другого покоління (із червоним забарвленням квіток) із білоквітковою батьківською рослиною (чиста гомозиготна лінія) є прикладом аналізувального схрещування.
Правильна відповідь: 233.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія.
Застосовуючи хімічні сполуки, певні види випромінювання під час проростання насіння, одержують матеріал для добору. Рослинам властиве явище поліплоїдії – кратне збільшення кількості хромосом у клітинах. Це один зі способів поліпшення сортів культурних рослин.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Основи спадковості та мінливості організмів. Основи спадковості.
В основі завдання наведено інформацію про спадкування гемофілії, яку треба проаналізувати й дати відповіді на запитання. Ідеться про зчеплене зі статтю спадкування. Такий висновок можна зробити з інформації, що ген, рецесивний алель якого зумовлює гемофілію, локалізований в Х-хромосомі (тобто статевій хромосомі).
З умови відомо, що однією з подружжя є гомозиготна жінка, яка не хворіє. Отже, її генотип позначено цифрою 1 (ХНХН).
Для визначення ймовірності (%) того, що син хворітиме на гемофілію, треба розв'язати генетичну задачу:
P ХНХН x ХhY
F ХНХh ХНY ХНХh ХНY
Отже, ймовірність (%) того, що син хворітиме на гемофілію дорівнює 0.
Правильна відповідь: 3, 1, 1.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Сучасні методи. Біотехнологія.
Розвиток молекулярної біології збагатив медицину низкою сучасних методів.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) забезпечує копіювання молекул ДНК лабораторного зразка, щоб можна було аналізувати їх іншими методами.
За допомогою ПЛР можна ідентифікувати гени, які змінені.
Отже, цей метод можна застосувати для виявлення спадкових захворювань.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, зчеплені зі статтю.
Для розв'язання завдання треба спочатку визначити генотипи батьків.
Чоловік, який не хворіє на це захворювання, має генотип XY, адже відсутність потових залоз у людини спадкується як рецесивна, зчеплена з Х-хромосомою, ознака.
У людини гетерогаметною статтю є чоловіча.
Жінка, яка не хворіє, але батько якої мав це захворювання, матиме генотип ХХ´.
Унаслідок схрещування особин, які мають генотипи ♀ХХ´ x ♂XY, нащадки матимуть генотипи XX, ХХ´, XY, Х´Y. Отже, імовірність (%) того, що сини подружжя матимуть цю хворобу, 50 %.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем.
Австрійський біолог Грегор Мендель виконав перші наукові дослідження спадковості. Дослідник використав гібридологічний метод – схрещування організмів з різними ознаками й аналіз особливостей їхнього потомства.
Правильна відповідь – Г.
Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем.
Для виконання завдання треба проаналізувати наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.
У завданні наведено твердження учня й учениці щодо типу успадкування хвороби Канавана, які потрібно проаналізувати й оцінити їхню правильність.
Учень правильно зазначив, що успадкування описаної хвороби не зчеплене зі статтю, адже «причиною хвороби є дефект гена ASPA, локус якого міститься в 17-й хромосомі».
Відомо, що в каріотипі людини 17-та хромосома є аутосомою.
Учениця помиляється тому, що захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена».
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості.
Це завдання є третім із завдань, які поєднано одним стимулом.
Для виконання завдання треба проаналізувати наведену наукову інформацію щодо генетичного захворювання людини – хвороби Тея – Сакса, яке спричинене мутацією гена HEXA.
У завданні подано твердження учня й учениці, які обговорювали наведену інформацію. Треба проаналізувати твердження й оцінити їхню правильність.
Учень висловив судження, що локус гена, пов’язаного з розвитком захворювання, міститься в аутосомі. Учень має рацію тому, що локус цього гена міститься в 15-й хромосомі, яка в людини є аутосомою.
Водночас учениця помиляється, коли зауважує, що причину цього захворювання можна виявити за допомогою світлової мікроскопії, адже захворювання є генетичним.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.
Це завдання є першим із-поміж трьох завдань, об'єднаних одним стимулом.
Для виконання завдання треба проаналізувати наведену наукову інформацію щодо генетичного захворювання людини – хвороби Тея – Сакса, яке спричинене мутацією гена HEXA.
Цей ген кодує фермент гексозамінідазу А. Ферменти – біологічні каталізатори.
Отже, гексозамінідаза А виконує в клітині каталітичну функцію.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Зчеплене успадкування.
У завданні зазначено, що нездатність розрізняти червоний і зелений кольори зумовлена дефектом у генах, які містяться в Х-хромосомі.
Також відомо, що рецесивна мутація в одному із цих генів призводить до виникнення дальтонізму.
Зчепленими зі статтю ознаками називають ознаки, гени яких розміщено в статевих хромосомах.
Отже, у завданні описано Х-зчеплений рецесивний тип успадкування ознаки. За більшістю генів, розміщених в Х-хромосомі, чоловіки є гемізиготами. За Х-зчепленого типу успадкування у родоводах певний стан ознаки виявляється лише (за рідкісними винятками) у чоловіків.
Такий стан ознаки передається через покоління через доньку.
З двох наведених родоводів треба вибрати можливий родовід успадкування дальтонізму. Це родовід 2. Отже, рацію щодо родоводу мав другий учень.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Мутації.
Основа завдання містить інформацію про причину виникнення дальтонізму – захворювання зумовлено дефектом у генах, які містяться в Х-хромосомі.
Нам відомо, що однією із причин мутаційної мінливості є зміни, які відбуваються в будові генів – генними мутаціями. Отже, виникнення дальтонізму зумовлене генною мутацією.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Множинна дія генів
В основі завдання наведений приклад, що ілюструє явище плейотропії.
Це явище зумовлене властивістю генів, а саме здатністю певних їхніх алелів впливати на формування варіантів декількох різних ознак.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності успадкування ознак, встановлені Г. Менделем
Для правильного виконання завдання необхідне розуміння закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.
Проаналізувавши варіанти відповіді, можна дійти висновку, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування.
Дигібридне схрещування – схрещування особин, які різняться двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадкована незалежно від інших пар і дає розщеплення 3 : 1 за кожною з пар (як і в разі моногібридного схрещування).
Якщо схрещування дигібридне, то поміж гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9 : 3 : 3 : 1. Цей закон застосовний лише до ознак, кодувальні гени яких належать до різних груп зчеплення, тобто містяться в різних хромосомах.
Закон застосовний і для ознак, гени яких перебувають в одній хромосомі на значній відстані один від одного (не менш як 50 морганід).
В іншому разі гени будуть успадковані зчеплено.
Поміж наведених варіантів схрещування єдиним правильним варіантом є схрещування дигетерозигот АаВв × АаВв, у потомстві яких розщеплення за фенотипом може бути 9 : 3 : 3 : 1.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності мінливості організмів.
В умові завдання міститься інформація щодо змін в будові молекули гемоглобіну А унаслідок мутації.
Порівнявши послідовності залишків амінокислот ділянки β-ланцюга в гемоглобіні А із цією ж ділянкою в аномальному гемоглобіні, можна дійти висновку: у ділянці β-ланцюга відбувається заміна однієї амінокислоти на іншу, тобто відбувається точкова мутація.
Отже, аномальний гемоглобін утворюється внаслідок генної мутації.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.
Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.
За результатами аналізування умови задачі можна дійти висновку, що йдеться про моногібридне схрещування. Тобто схрещування особин, які різняться однією ознакою.
За умови повного домінування домінантна ознака проявляється й у гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот.
Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, умовний запис першого схрещування такий:
P1 АА×аа
F1 Аа.
Отже, отримано одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримано 45 коричневих і 15 сірих норок (3 : 1):
P2 Аа × Аа
F2 АА Аа Аа аа.
Отже, отримано розщеплення за генотипом 1 : 2 : 1 (другий закон Менделя).
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем.
Для виконання завдання потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію. Вона містить опис алелів двох генів покритонасінної рослини й схематичне зображення їхнього розташування в хромосомах.
Аналізування рисунка дає змогу зробити висновок, що різні гени розташовуються в тій самій парі гомологічних хромосом, а отже успадковуються зчеплено. Хромосоми з алелями Cd і сD утворюються внаслідок кросинговеру. Отже правильними є обидва твердження.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Зчеплене успадкування. Кросинговер.
Для виконання завдання потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію. Вона містить опис алелів двох генів покритонасінної рослини й схематичне зображення їхнього розташування в хромосомах.
Хромосоми містять однаковий набір генів, локуси яких розташовані в однакових послідовностях. Отже, кожний організм має дві копії кожного гена. Одна з них надходить від батьківського, а інша – від материнського організму. Аналізування рисунка дає змогу зробити висновок, що різні гени розташовані в тій самій парі гомологічних хромосом, тобто успадковуються зчеплено.
Під час мейозу утворюються гамети, які містять лише одну з пари гомологічних хромосом. Кількість типів гамет з різними комбінаціями алелів двох позначених генів, що їх може утворити ця рослина, дорівнюватиме 2. Але потрібно враховувати, що під час мейозу відбувається кросинговер, а отже ця рослина за умови кросинговеру утворює чотири типи гамет із різними комбінаціями алелів двох зображених генів.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Фенотип і генотип. Алельні гени.
Для виконання завдання потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію. Вона містить опис алелів двох генів покритонасінної рослини й схематичне зображення їхнього розташування в хромосомах.
Аналізування наведеного генотипу комахи за описаними генами дає змогу зробити висновок, що вона є гетерозиготною за ознакою росту стебла (Сс) та забарвленням пелюсток (Dd). Отже, проявлятиметься домінантна ознака: рослина є високорослою, із червоним забарвленням пелюсток.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Зчеплене успадкування. Кросинговер.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.
В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів.
Для виконання завдання необхідно розуміти, що кросинговер – процес обміну подібними ділянками між гомологічними хромосомами під час мейозу. Хромосоми містять гени, розташовані в певній послідовності. Унаслідок кросинговеру утворюються нові комбінації різних версій генів (алелів). Отже, гамета, яка може утворитися в комахи, генотип якої за описаними генами наведено на рисунку, – CdtM.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Гомозиготний і гетерозиготний стан гена.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.
В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів. Під час розв’язування завдання необхідно враховувати, що тип взаємодії алелів кожного гена – повне домінування.
Аналізування наведеного генотипу комахи за описаними генами дає змогу зробити висновок, що комаха є гомозиготною за рецесивним алелем забарвлення тіла (tt). Отже, ген, що перебуває в гомозиготному стані, кодує забарвлення тіла.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Фенотип і генотип. Алельні гени.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.
В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів. Під час розв’язування завдання необхідно враховувати, що тип взаємодії алелів кожного гена – повне домінування.
Аналізування наведеного генотипу комахи за описаними генами дає змогу зробити висновок, що вона є гетерозиготною за формою черевця (Сс), наявністю плям на крилах (Dd) та довжиною вусиків (Mm). Отже, проявлятиметься домінантна ознака: комаха матиме видовжену форму черевця, бурі плями на крилах й довгі вусики. Комаха є гомозиготною за рецесивним алелем забарвлення тіла (tt), матиме світле забарвлення тіла.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості організмів. Закономірності спадковості організмів. Успадкування, зчеплене зі статтю
В основі завдання наведено інформацію, що локус гена гемофілії локалізовано в Х-хромосомі.
Пропонується вказати причину цього захворювання у дитини, яка народилася у батьків із нормальним зсіданням крові.
Це захворювання є генетичним, адже нам відомо, що локус гена гемофілії локалізовано в Х-хромосомі. Отже, воно не спричинюється ані хромосомною, ані геномною мутацією.
Також, зрозуміло, воно не може бути спричинене надлишком у раціоні харчування матері продуктів, багатих на Ферум.
Успадкування цієї хвороби є прикладом успадкування, зчепленого із статтю. Отже, хворобу цієї дитини зумовлено успадкуванням гена гемофілії від матері.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем
Запропоноване завдання є третім із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.
В основі завдання запропонована генетична задача на моногібридне схрещування.
Захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена». Якщо один із подружжя не має дефектного гена, а інший гетерозиготний за цим геном, то ймовірність (%) народження в подружжя дитини з хворобою Канавана буде дорівнювати нулю.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем
Запропоноване завдання є другим із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.
У завданні наведені твердження учня й учениці щодо типу успадкування хвороби Канавана, які потрібно проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі констатувати, чи має хтось із них рацію.
Учень має рацію, що успадкування описаної хвороби не зчеплене зі статтю, адже «причиною хвороби є дефект гена ASPA, локус якого міститься в 17-й хромосомі». Відомо, що в каріотипі людини 17-а хромосома є аутосомою.
Учениця помиляється тому, що захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена».
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості організмів. Зчеплене успадкування.
Завдання скеровано на перевірку вміння застосувати закономірності успадкування, зчепленого зі статтю, для розв’язування задач із генетики.
Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми. Тип ХY – один із типів таких наборів – притаманний людині, у якої гетерогаметна стать чоловіча.
З умови задачі зрозуміло, що алель, який спричинює гемофілію, міститься в Х-хромосомі. Ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, можна позначати індексом r. За умовою задачі чоловік, хворий на гемофілію, має генотип XrY, а жінка – ХХr. У подружжя можуть народитися діти з такими генотипами:
P1 ХХr × ХrY
F1 ХXr ХrХr ХY ХrY
Ультразвукове дослідження дало змогу з’ясувати, що в цього подружжя народиться хлопчик. Отже, ймовірність (%) того, що він не хворітиме на гемофілію, становить 50 %.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості організмів.
Завдання скеровано на перевірку розуміння закономірностей мінливості організмів.
В основі завдання подано рисунок двох пар гомологічних хромосом рослини, на кожній із яких позначено локуси алельних генів. У диплоїдних організмів кожна хромосома, окрім статевих, має подібну за структурою (але не ідентичну) парну хромосому. Такі парні хромосоми називають гомологічними. Вони містять однаковий набір генів, локуси яких розташовані в однакових послідовностях. Отже, кожний організм має дві копії кожного гена. Одна з них надходить від батьківського, а інша – від материнського організму.
Нуклеотидні послідовності копій генів в одному локусі гомологічних хромосом можуть дещо різнитися. Такі варіанти генів називають алелями. Різні алелі зумовлюють розвиток різних варіантів однієї ознаки.
Під час мейозу утворюються гамети, які містять лише одну з пари гомологічних хромосом. Ця рослина утворюватиме гамети ST, St, sT, st. Отже, кількість типів гамет із різними комбінаціями алелів двох позначених генів, що їх може утворити ця рослина, дорівнюватиме чотирьом.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості організмів.
Завдання скеровано на перевірку розуміння закономірностей мінливості організмів.
В основі завдання подано рисунок двох пар гомологічних хромосом рослини, на кожній із яких позначено локуси алельних генів. У диплоїдних організмів кожна хромосома, окрім статевих, має подібну за структурою (але не ідентичну) парну хромосому. Такі парні хромосоми називають гомологічними. Вони містять однаковий набір генів, локуси яких розташовані в однакових послідовностях. Отже, кожний організм має дві копії кожного гена. Одна з них надходить від батьківського, а інша – від материнського організму.
Нуклеотидні послідовності копій генів в одному локусі гомологічних хромосом можуть дещо різнитися. Такі варіанти генів називають алелями. Різні алелі зумовлюють розвиток різних варіантів однієї ознаки.
Під час мейозу утворюються гамети, які містять лише одну з пари гомологічних хромосом. Отже, кількість типів гамет із різними комбінаціями алелів двох позначених генів, що їх може утворити ця рослина, дорівнюватиме двом.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Вступ. Значення біологічних знань у житті людини й суспільства.
Завдання скеровано на перевірку знання значення біології в житті людини.
Бурхливий розвиток наук про життя у другій половині ХХ ст. сприяв багатьом відкриттям у галузі біології. Сучасні дослідження в галузі молекулярної біології та генетики дають змогу виявляти дефектні гени, які спричиняють спадкові захворювання, і замінювати їх на нормальні копії. Також ці дослідження уможливлюють розроблення методів ранньої діагностики, лікування і профілактики багатьох спадкових хвороб людини.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем.
Це задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Фенілкетонурія – спадкова хвороба, пов’язана з порушенням обміну фенілаланіну внаслідок рецесивної мутації. Тому вона проявляється лише в гомозигот за рецесивною ознакою.
У разі повного домінування домінантна ознака (здоровий стан, алель A) виявляється і в гомозигот за домінантною ознакою (AA), і в гетерозигот (Aa):
Схематично схрещування гетерозиготних батьків має такий вигляд:
$$P: Aa \times Aa$$
$$F_1: AA, Aa, Aa, aa$$
Серед нащадків особини з генотипами AA та Aa (разом це 3/4, або 75 %) будуть здоровими, а гомозиготна за рецесивною ознакою особина (aa, становить 1/4, або 25 %) – хворою на фенілкетонурію.
Отже, ймовірність народження здорової дитини становить 75 %.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що для помідорів неможливе існування грушоподібної гетерозиготи, оскільки ген, що зумовлює грушоподібну форму плодів, є рецесивним. У присутності домінантного гена він не буде проявлятись, і гетерозигота буде круглої форми.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Взаємодія генів та її типи. Множина дія генів.
В основі завдання наведено приклад, який ілюструє явище плейотропії.
Це явище зумовлене властивістю генів, а саме здатністю певних їхніх алелів впливати на формування варіантів декількох різних ознак.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності успадкування, зчепленого зі статтю.
В основі завдання запропоновано задачу на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.
Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однокові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми. Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY.
З умови задачі зрозуміло, що ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, локалізований в Х-хромосомі. Отже, гемофілію визначає рецесивний алель, розташований в Х- і відсутній в Y-хромосомі.
Рецесивний алель, який зумовлює це захворювання, передають із покоління в покоління синам гетерозиготні жінки-носійки. В описаному випадку генотип жінки не містить гену, який спричинює це захворювання. Тому ймовірність (%) того, що народжений хлопчик не буде хворіти на гемофілію дорівнюватиме 100.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Взаємодія генів та її типи
В основі завдання наведений приклад, що ілюструє явище плейотропії.
Це явище зумовлене властивістю генів, а саме здатністю певних їхніх алелів впливати на формування варіантів декількох різних ознак.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Грегором Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що йдеться про моногібридне схрещування. Оскільки у здорових батьків народилася дитина із захворюванням, яке успадковується як рецесивна ознака, можна припустити, що батьки є гетерозиготними особинами (Аа). Отже, на їх питання «яка ймовірність (%) народження в них здорової дитини?» можна відповісти використовуючи другий закон Менделя (розщеплення ознак).
Гетерозиготні особини при подальшому розмноженні дають розщеплення за альтернативними ознаками, у їхньому потомстві з’являються особини з рецесивними ознаками, що складають приблизно четверту частину від усього числа нащадків (3:1). Отже, поміж особин другого покоління слід очікувати появу здорової дитини (гетерозиготної (Аа) або гомозиготної особини за домінантною ознакою (АА)) з ймовірністю 75%.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем. Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування.
Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака виявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки з сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:
P1 АА×аа
F1 Аа
Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих і сірих норок:
P2 Аа×Аа
F2 АА Аа Аа аа
Отримали співвідношення 1:2:1.
Отже, поміж гібридів другого покоління слід очікувати появу гомозиготних особин з ймовірністю 50 %.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості
В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено результати зчепленого успадкування деяких ознак у дрозофіли. Для виконання цього завдання необхідно знати особливості явища зчепленого успадкування.
Явище зчепленого успадкування Т. Х. Морган довів за допомогою досліду, описаного в умові завдання. Як видно з результатів схрещування, співвідношення фенотипів у гібридному поколінні сильно відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що гени B й V – зчеплені.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.
Визначення статі у багатьох видів зумовлене хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми.
Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. З умови задачі зрозуміло, що ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, локалізований в Х-хромосомі.
Гемофілія (невиліковне генетичне захворювання, пов'язане з порушенням згортання крові; при цьому захворюванні різко зростає небезпека загибелі від крововиливу в мозок та інші життєво важливі органи, навіть при незначній травмі) визначається рецесивним алелем, розташованим в Х- і відсутнім в Y-хромосомі. Тому чоловік із цим алелем завжди хворіє на гемофілію. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивним алелем. Рецесивний алель, який зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління синам гетерозиготними жінками-носіями. Тому в результаті одруження чоловіка, хворого на гемофілію, зі здоровою жінкою-носієм є 50 % ймовірність того, що дитина, яка народиться в цієї пари, буде хворіти на гемофілію.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер
Схрещуючи рослини гороху, що відрізнялись за станами однієї ознаки, Грегор Мендель спостеріг, що у фенотипі всіх гібридів першого покоління (F1) проявлявся лише один із двох станів.
Стан ознаки, який проявлявся в F1, Мендель називав домінантним, а той, який не проявлявся – рецесивним. Для всіх семи пар станів ознак, які аналізував Мендель, один виявився домінантним, інший — рецесивним. Ця закономірність успадкування ознак дістала назву «перший закон Менделя, або закон одноманітності гібридів першого покоління» і була вперше встановлена Г. Менделем.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.
Описаний тип успадкування захворювання є прикладом взаємодії алельних генів. Про це свідчить описане в тексті (до завдань 11–13) успадкування цієї ознаки (за ІІ законом Г. Менделя)
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.
Визначення статі в багатьох видів зумовлене хромосомним набором, у якому є однокові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми.
Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип притаманний дрозофілі, про яку йдеться у завданні. З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення очей міститься в Х хромосомі. Домінантний та рецесивний алель можна позначати індексом: гетерозиготна червоноока самка – ХR Xr, білоокий самець – XrY (гетерогаметна стать – чоловіча).
Відповідно до умови задачі, гетерозиготну червонооку самку схрестили з білооким самцем:
P1 ХR Xr × XrY
F1 ХRXr ХRY XrXr XrY
У результаті схрещування в поколінні є наступні фенотипи:
ХRXr – червоноока самка
ХRY – червоноокий самець
XrXr – білоока самка
XrY – білоокий самець
Отже, у результаті схрещування отримали 50 % білооких особин (25% самок та 25% самців).
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, та їх статистичний характер
Для виконання завдання необхідно знання та розуміння закономірностей спадковості, встановлені Г. Менделем.
У своїх дослідженнях він схрестив чисті лінії гороху посівного, які відрізнялися різними варіантами двох досліджуваних ознак (жовте насіння з гладенькою поверхнею (ААВВ) та зелене зі зморшкуватою (аавв)). Отримані гібриди першого покоління утворювали лише насіння жовтого кольору з гладенькою поверхнею (АаВв). Таким чином Г. Мендель спостерігав прояв закону одноманітності гібридів першого покоління. Схрестивши гібриди першого покоління між собою (АаВв х АаВв), він виявив серед гібридів другого покоління чотири фенотипні групи в співвідношеннях 9 : 3 : 3 : 1. З огляду на це він зробив висновок, що гени, які визначають забарвлення насіння та характер його поверхні, успадковуються незалежно. На підставі отриманих результатів Г. Мендель сформулював закон незалежного комбінування ознак.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, і їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки в основі завдання вказано, що обоє батьків мали домінантну алель, але не вказана друга алель, то можна зробити припущення, що вони можуть бути як гомо- так і гетерозиготами за цьою ознакою. Отже, їхні діти можуть бути як резус-позитивними, так і резус-негативними (другий закон Менделя).
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер
В основі завдання запропонована завдання на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що для помідорів не можливе існування грушоподібної гетерозиготи, оскільки ген, що зумовлює грушоподібну форму плодів, є рецесивним. У присутності домінантного гена він не буде проявлятись, і гетерозигота буде круглої форми.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Взаємодія генів та її типи
В основі завдання наведений приклад, що ілюструє явище плейотропії.
Це явище зумовлене властивістю генів – здатністю певних їхніх алелів впливати на формування варіантів декількох різних ознак.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер
При виконанні завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.
Аналізуючи варіанти відповідей, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування.
Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні).
Подружня пара, у якій чоловік має групу крові 00 (І), а мати – А.В(ІV), можуть мати дітей з групою крові А0 (ІІ) та В0 (ІІІ). І всі їх діти будуть кароокі, позаяк це ознака домінантна і її носій був гомозиготний за геном забарвлення очей.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи(особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид
Мітохондрії – органели клітин більшості видів рослин, грибів і тварин.
Мітохондрії слугують своєрідними клітинними «генераторами енергії». Внутрішній простір мітохондрій заповнений напіврідкою речовиною – матриксом. Там містяться рибосоми молекули ДНК, м РНК (іРНК), тРНК тощо та синтезуються білки, що входять до складу внутрішньої мембрани. Молекули ДНК в мітохондріях забезпечують цитоплазматичну, або позаядерну спадковість, яка полягає в здатності певних структур цитоплазми зберігати і передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю. Стать у багатьох видів визначається хромосомним набором, в якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми.
Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип притаманний птахам, про яких ідеться в завданні (у птахів гетерогаметна стать – жіноча). З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення оперення міститься в Х хромосомі. Домінантний та рецесивний алель можна позначати індексом: чорний півень – ХbХb, строката курка – XВY (гетерогаметна стать жіноча).
Відповідно до умови задачі, чорного півня схрестили зі строкатою куркою:
P1 Хb Xb × XВY
F1 ХВXb XbY ХВХb XbY
У першому поколінні відбудеться розщеплення: ХB Хb (строкатий півень), Хb Y (чорна курка), ХB Хb (строкатий півень), Хb Y (чорна курка).
У завданні запитують про ймовірність появи в першому поколінні самців, схожих на батька. Отже, у першому поколінні запропонованого схрещування ймовірність появи самців, схожих на батька (генотип ХbХb), дорівнює 0 %.
Правильна відповідь – А.
Згідно з рішенням Українського центру оцінювання якості освіти будь-яка відповідь на це завдання вважається правильною та за виконання завдання нараховується 1 бал.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер
При виконанні завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні).
Перший генетик висловив правильну думку. Беручи до уваги, що при схрещуванні гарбузів з кулястими плодами, у їхньому потомстві з’являються особини зі смугастими плодами, тобто відбулось розщеплення за ознакою форми плода, що було б неможливо, якщо куляста форма була б рецесивною ознакою, куляста форма плода може бути домінантною ознакою.
Другий генетик висловив правильну думку, що обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою форми плодів. Серед нащадків відбулося розщеплення за ознакою форми плодів у співвідношенні 3 : 1, що можливе при умові, коли обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою форми плодів.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.
Завдання скеровано на перевірку знань про різні типи взаємодії алельних генів.
В умові завдання описано типовий приклад комплементарності.
Комплементарність – це така взаємодія неалельних генів, за якої одночасна дія двох домінантних генів різних локусів дає нову ознаку. Кожний із домінантних генів, які називають комплементарними, може проявлятися самостійно, якщо інший перебуває в рецесивному стані, але разом вони зумовлюють новий стан ознаки.
Приклад комплементарної дії генів – спадкування забарвлення оперення у хвилястих папужок. Ген А відповідає за синтез блакитного пігменту. Ген В відповідає за синтез жовтого пігменту. Комбінування алелів цих двох локусів дає комбінацію забарвлень.
Якщо в генотипі пташки є і домінантний алель А (блакитний пігмент), і домінантний алель В (жовтий пігмент), то змішування жовтого й блакитного пігментів дасть нову ознаку – зелене забарвлення оперення.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.
Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.
За результатами аналізування умови задачі можна дійти висновку, що йдеться про моногібридне схрещування. Тобто схрещування особин, які різняться однією ознакою.
За умови повного домінування домінантна ознака проявляється й у гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот.
Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, умовний запис першого схрещування такий:
P1 АА×аа
F1 Аа.
Отже, отримано одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримано 45 коричневих і 15 сірих норок (3 : 1):
P2 Аа × Аа
F2 АА Аа Аа аа.
Отже, отримано розщеплення за генотипом 1 : 2 : 1 (другий закон Менделя).
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем. Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки з сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:
P1 АА×аа
F1 Аа
Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих та сірих норок:
P2 Аа×Аа
F2 АА Аа Аа аа
Отримали співвідношення 1:2:1.
Отже, серед гібридів другого покоління слід очікувати появу гомозиготних особин з ймовірністю 50%.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості
В основі завдання наведено рисунок, який ілюструє зчеплене успадкування деяких ознак у дрозофіли, що було констатовано Т. Х. Морганом унаслідок дослідження.
Як видно з результатів схрещування, співвідношення фенотипів у гібридному поколінні відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що гени B і V розташовані зчеплено.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю.
Завдання скеровано на перевірку знання закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю, і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.
Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми.
Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип властивий канаркам, про яких ідеться в завданні.
З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення оперення міститься в Х хромосомі. Домінантний і рецесивний алель можна позначати індексом: коричневий самець – ХbХb, зелена самка – XВY (гетерогаметна стать жіноча). Відповідно до умови задачі, коричневого самця схрестили із зеленою самкою:
P1 Хb Xb × XВY
F1 ХВXb ХВХb XbY XbY.
У результаті схрещування в поколінні є такі фенотипи:
ХВXb – зелений самець;
ХbY – коричнева самка.
Отже, у результаті схрещування отримано 0 % коричневих самців канарок.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем і їхній статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування.
Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.
За результатами аналізування умови задачі можна дійти висновку, що йдеться про моногібридне схрещування. Тобто схрещування особин, які різняться однією ознакою.
За умови повного домінування домінантна ознака проявляється й у гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот.
За умовою задачі дослідники отримали безшерстих і шерстистих собак, а також у потомстві були мертві цуценята із численними аномаліями. Тобто в завданні йдеться і про летальні гени.
Летальні алелі – це алелі, які, проявившись у фенотипі, призводять до загибелі організму на тій чи тій стадії розвитку.
Якщо від такого схрещування все потомство виявиться однорідним, то аналізована особина гомозиготна. Якщо відбудеться розщеплення – гетерозиготна.
Для гетерозиготних організмів умовний запис схрещування такий:
P1 Аа×Аа
F1 АА Аа Аа аа.
Отримане співвідношення 1 : 2 : 1 відповідає наведеним у завданні даним: шерстисті цуценята – 1 частина, безшерсті – 2 частини, мертві – 1 частина.
Тож успадкування типу шерстистості собак є прикладом дії летальних генів, початкові форми були гетерозиготними тваринами, безшерстість – домінантна ознака.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Оскільки фенілкетонурія – спадкова хвороба, пов’язана з порушенням обміну фенілаланіну, що є наслідком рецесивної мутації, вона буде проявлятися лише в гомозигот за рецесивною ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і у гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Імовірність того, що в гетерозиготних батьків народиться дитина, не хвора на фенілкетонурію, дорівнює 75%, оскільки поміж потомків отримаємо дві гетерозиготи та одну гомозиготу за домінантною ознакою:
P1 Аа×Аа
F1 АА Аа Аа аа
Лише гетерозиготна особина за рецесивною ознакою буде хвора на фенілкетонурію.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер.
Для виконання завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні).
Перший генетик висловив неправильну думку. Беручи до уваги, що при схрещуванні гарбузів з жовтими плодами, у їхньому потомстві з’являються особини з білими плодами, білий колір не може бути домінантною ознакою.
Другий генетик висловив правильну думку, що одна з вихідних форм була рецесивною гомозиготою за ознакою форми плодів. Серед нащадків одна половина мала дископодібну форму, а інша – кулясту. Таке співвідношення можливе за умови, що одна з вихідних форм була рецесивною гомозиготою. Третій генетик висловив правильну думку, що обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою кольору плодів. Серед нащадків відбулося розщеплення за ознакою кольору плодів у співвідношенні 3:1, що можливе за умови, коли обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою кольору плодів.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.
При виконанні завдання необхідні знання щодо різних типів взаємодії алельних генів. В основі завдання описаний типовий приклад кодомінування – успадкування груп крові в людини.
Кодомінування – це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів виявляє свою дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті в гетерозигот формується нова ознака. Групи крові визначають за наявністю на поверхні еритроцитів білків аглютиногенів А, В або відсутністю аглютиногенів. Відповідно ці ознаки кодують три алелі, які позначають: А, В, 0. Два перші – домінантні, третій – рецесивний.
Алелі можуть утворювати шість генотипів: АА, А0, ВВ, В0, 00, АВ. При цьому утворюють чотири фенотипи, які називають групами крові. Перша група крові – 00, друга група крові – АА, А0, третя група – ВВ, В0, четверта група – АВ. Подружня пара, у якої батько має групу крові 0 (І), а мати – А (ІІ), вірогіднісно можуть мати дітей з групою крові 00 (І), АА (ІІ), А0 (ІІ). Дитини з групою крові АВ (ІV) вони мати не можуть.
Відповідь у завданні вірогіднісна: старшій дитині батько може бути рідним (має другу групу крові), а молодшій – ні (має четверту групу крові).
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.
Для виконання завдання необхідні знання щодо різних типів взаємодії алельних генів.
У завданні описаний типовий приклад кодомінування – успадкування груп крові в людини. Кодомінування – це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів проявляє свою дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті у гетерозигот формується нова ознака.
Групи крові визначають за наявністю на поверхні еритроцитів білків аглютиногенів А, В або відсутністю аглютиногенів. Відповідно ці ознаки кодують три алелі, які позначають: А, В, 0. Два перших – домінантні, третій – рецесивний. Алелі можуть утворювати шість генотипів: АА, А0, ВВ, В0, 00, АВ. При цьому утворюють чотири фенотипи, які називають групами крові.
Перша група крові – 00, друга група крові – АА, А0, третя група – ВВ, В0, четверта група – АВ. Подружня пара, у якої батько має групу крові АВ (ІV), а мати – А (ІІ), можуть мати дітей з групою крові АА (ІІ), А0 (ІІ), В0 (ІІІ) та АВ (ІV). Дитини з групою крові 00 (І) вони мати не можуть. Відповідь у завданні вірогіднісна: старша дитина може бути рідною (має третю групу крові), а молодша – ні (має першу групу крові).
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер.
Для виконання завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, установлених Г.Менделем.
Аналізуючи варіанти відповідей, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування –схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні). При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9 : 3 : 3 : 1. Цей закон справедливий лише для ознак, у яких гени, що їх кодують, належать до різних груп зчеплення, тобто знаходяться в різних хромосомах. Закон може виконуватись і для ознак, гени яких знаходяться в одній хромосомі на значній відстані один від одного (не менше 50 морганід). В іншому випадку гени спадкуватимуться зчеплено.
Серед наведених варіантів схрещування єдиним правильним варіантом є схрещування дигетерозигот АаВв×АаВв, у потомстві яких розщеплення за фенотипом може бути 9 : 3 : 3 : 1.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.
Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.
За результатами аналізування основи завдання можна дійти висновку, що в ньому йдеться про моногібридне схрещування. За умови повного домінування домінантна ознака проявляється як у гомозигот за домінантною ознакою, так і в гетерозигот.
В умові завдання вказано, що обоє батьків мали домінантний алель, а про другий алель не зазначено нічого. Тобто можна припустити, що батьки можуть бути як гомо- так і гетерозиготами за даною ознакою. А їхні діти можуть бути як резус-позитивними, так і резус-негативними (другий закон Менделя).
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.
Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання щодо встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак.
За результатами аналізування основи завдання можна дійти висновку, що для помідорів неможливе існування грушоподібної гетерозиготи, оскільки ген, що зумовлює грушоподібну форму плодів, є рецесивним. У парі з домінантним геном він не виявлятиметься, тому гетерозигота буде круглої форми.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.
Визначення статі в багатьох видів зумовлене хромосомним набором, у якому є однокові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми. Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип притаманний куркам, про які йдеться у завданні. З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення оперення міститься в Х хромосомі. Домінантний і рецесивний алель можна позначати індексом: чорний півень – ХвХв, строката курка – XВY (гетерогаметна стать жіноча).
Відповідно до умови задачі, чорного півня схрестили зі строкатою куркою:
P1 Хв Xв × XВY
F1 ХВXв ХВХв XвY XвY
У результаті схрещування в поколінні є такі фенотипи:
ХВXв – строкатий самець;
ХвY – чорна самка.
Отже, в результаті схрещування отримали 0 % чорних півнів.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, і їх статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель.
У завданні йдеться про такий тип взаємодії алельних генів, як повне домінування. Листоподібна форма гребня курей є рецесивна ознака, оскільки не проявляється в гетерозигот, тобто не є домінантною ознакою. Оскільки організми з горохоподібним гребнем є гомозиготними, запишемо перше схрещування:
P1 АА×аа
F1 Аа
Отже, отримали одноманітне перше покоління гібридів (перший закон Менделя).
Надалі при схрещуванні гібридів першого покоління між собою спостерігалося розщеплення 3:1 (відповідає приблизно наведеним у завданні цифрам – 112:42), що відповідає твердженням другого закону Менделя.
P2 Аа×Аа
F2 АА Аа Аа аа
Отже, успадкування форми гребня відбувається відповідно до законів Менделя, горохоподібна форма гребня – домінантна ознака, а вихідні форми були чистими лініями.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю.
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.
Визначення статі в багатьох видів визначається хромосомним набором, у якому є однокові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми. Одним з типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип притаманний дрозофілі, про яку йдеться у завданні. З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення очей міститься в Х хромосомі. Домінантний та рецесивний алель можна позначати індексом: гетерозиготна червоноока самка – ХR Xr, білоокий самець – XrY (гетерогаметна стать чоловіча). Відповідно до умови задачі, гетерозиготну червонооку самку схрестили з білооким самцем:
P1 ХR Xr × XrY
F1 ХRXr ХRY XrXr XrY
У результаті схрещування в поколінні є наступні фенотипи:
ХRXr - червоноока самка
ХRY - червоноокий самець
XrXr - білоока самка
XrY – білоокий самець
Отже, в результаті схрещування отримали 50 % білооких мух (25% самок та 25% самців).
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем та їх статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування.
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Дослідники ж отримали круглі, овальні та довгі коренеплоди. Імовірно припустити, що в завданні йдеться про такий тип взаємодії алельних генів, як неповне домінування. Овальна форма коренеплоду є проміжною ознакою, проявляючись у гетерозигот, тобто не є домінантною ознакою. Оскільки організми з овальними коренеплодами є гетерозиготними, запишемо перше схрещування:
P1 Аа×Аа
F1 АА Аа Аа аа
Отже, отримали співвідношення 1:2:1 (відповідає приблизно наведеним у завданні цифрам – 75:148:72).
Надалі при схрещуванні рослин із круглими (можливі два варіанти генотипу – АА чи аа) та овальними коренеплодами (генотип Аа) буде спостерігатися розщеплення 1:1 (відповідає приблизно наведеним у завданні цифрам – 102:98).
P2 АА×Аа
F2 АА АА Аа Аа чи
P2 аа×Аа
F2 Аа аа Аа аа
Отже, успадкування форми коренеплоду є прикладом неповного домінування, а вихідні форми були гетерозиготними рослинами.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності успадкування, установлені Грегором Менделем.
В основі завдання запропоновано задачу із застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.
У завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. За умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель.
Схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневе потомство, тож запис першого схрещування такий:
P1 АА×аа
F1 Аа
Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя).
Унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою в другому поколінні отримали коричневих і сірих норок із різними генотипами:
P2 Аа×Аа
F2 АА Аа Аа аа
Тож можна зробити висновок, що поміж потомків другого покоління слід очікувати появу гомозиготних особин з імовірністю 50 % – особини з генотипом АА й аа.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Зчеплене успадкування.
В основі завдання наведено рисунок із результатами дослідження, проведеного в лабораторії Томасом Морганом.
Аналізування результатів дослідження дало змогу науковцям виявити явище зчепленого успадкування. Гени В і V, локуси яких розташовані в одній хромосомі, успадковуються зчеплено.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності успадкування, визначені Г. Менделем.
Для виконання завдання треба знативизначені Г. Менделем закономірності успадкування ознак.
На відміну від гомозигот, гетерозиготні організми (Аа) утворюють гамети двох різних типів: з алелями А й а в співвідношенні 50 : 50.
У разі схрещування гетерозиготних організмів 25 % гібридів другого покоління будуть домінантними гомозиготами, 50 % – гетерозиготами, а ще 25 % – рецесивними гомозиготами.
Оскільки всі організми з хоча б одним домінантним алелем виявляють домінантну ознаку, не хворітимуть 75 % гібридів другого покоління, а 25 % матимуть ознаки захворювання.
Таку закономірність називають другим законом Менделя або законом розщеплення: у поколінні, отриманому під час схрещування гібридів першого покоління, відбувається розщеплення за фенотипом і ¾ покоління виявлятиме домінантну ознаку, а ¼ – рецесивну.
Тобто співвідношення між кількістю організмів, які мають різні варіанти ознаки, становитиме 3 : 1 на користь домінантної.
Отже, імовірність того, що в гетерозиготних батьків народиться дитина, яка не хворітиме на фенілкетонурію, – 75 %.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Статистичний характер законів спадковості
При виконанні завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи варіанти відповідей, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування.
Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні). При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9 : 3 : 3 : 1.
Запишемо перше схрещування:
P1 ААВВ×ААbb
F1 ААВb
Отже, отримали за генотипом все покоління одноманітне – ААВb.
Запишемо друге схрещування:
P1 ААВВ×ааВВ
F1 АаВВ
Отже, отримали за генотипом все покоління одноманітне – АаВВ.
Запишемо трете схрещування:
P1 Ааbb×ааbb
F1 Ааbb, ааbb
Отже, отримали за генотипом розщеплення 1:1 – Ааbb та ааbb.
Запишемо четверте схрещування:
P1 ааВВ×Ааbb
F1 АаВb, ааВb
Отже, отримали за генотипом розщеплення 1:1 – АаВb та ааВb
Правильна відповідь – 1Д, 2А, 3В, 4 Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем. Групи крові. Множинний алелізм.
При виконанні завдання необхідні знання щодо різних типів взаємодії алельних генів.
У завданні описаний типовий приклад кодомінування – успадкування груп крові в людини.
Кодомінування – це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів проявляє свою дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті в гетерозигот формується нова ознака.
Групи крові визначають за наявністю на поверхні еритроцитів білків аглютиногенів А, В або відсутністю аглютиногенів.
Відповідно ці ознаки кодують три алелі, які позначають: А, В, 0. Два перших – домінантні, третій – рецесивний.
Алелі можуть утворювати шість генотипів: АА, А0, ВВ, В0, 00, АВ. При цьому утворюють чотири фенотипи, які називають групами крові. Перша група крові – 00, друга група крові – А.А, А0, третя група – В.В, В0, четверта група – А.В. хлопчик з І (00) групою крові і його сестра з ІV (AB) групою можуть мати батьків з групою крові А0 (ІІ) та В0 (ІІІ).
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Моногібидне та дигібридне схрещування
При виконанні завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.
Аналізуючи варіанти відповідей, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні). При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9 : 3 : 3 : 1. Запишемо перше схрещування:
P1 Ввсс×Ввсс
F1 ВВсс, 2Ввсс, ввсс
Отже, отримали за фенотипом 3 (білі кулеподібні): 1 (жовті кулеподібні).
Запишемо друге схрещування:
P1 Ввсс×ввсс
F1 ВВсс, ввсс
Отже, отримали за фенотипом 1 (білі кулеподібні): 1 (жовті кулеподібні).
Запишемо трете схрещування:
P1 ВвСс×ВвСс
F1 ВВСС, 2ВВСс, 2ВвСС, 4ВвСс, ВВсс, 2Ввсс, ввСС, 2ввСс, ввсс
Отже, отримали за фенотипом9 (білі дископодібні): 3 (білі кулеподібні) : 3 (жовті
дископодібні): 1 (жовті кулеподібні).
Запишемочетверте схрещування:
P1 ВвСс×ввсс
F1ВвСс, Ввсс, ввСс, ввсс
Отже, отримали за фенотипом 1 (білі дископодібні) : 1 (білі кулеподібні): 1 (жовті
дископодібні): 1 (жовті кулеподібні).
Правильна відповідь – ДВГБ.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, і їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування.
Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:
P1 АА×аа
F1 Аа
Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих та сірих норок:
P2 Аа×Аа
F2 АА Аа Аа аа
Отримали співвідношення 1:2:1.
Отже, серед гібридів другого покоління слід очікувати появу гетерозиготних особин з ймовірністю 50 %.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості
В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено результати зчепленого успадкування деяких ознак у дрозофіли.
Для виконання цього завдання необхідно знати особливості явища зчепленого успадкування.
Явище зчепленого успадкування Т. Х. Морган довів за допомогою досліду описаного в умові завдання. Як видно з результатів схрещування, співвідношення фенотипів у гібридному поколінні сильно відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що частка утворених дигетерозиготною самицею некросоверних (нерекомбінантних) гамет становить 83 % (41,5 % нащадків мали сіре тіло і нормальну форму крил, 41,5 % - чорне тіло і недорозвинені крила).
Правильна відповідь – Г.