НМТ онлайн 2026 року з хімії – 1 сесія

ТЕМА: Загальна й неорганічна хімія. Будова атома. Нукліди й ізотопи.

Перевірці підлягають:

• розуміння будови ядра атома;
• уміння користуватися періодичною таблицею хімічних елементів для визначення кількості протонів і нейтронів у ядрі атома.

Протонне число (\(Z\)) – кількість протонів в атомі, яку визначають за порядковим номером елемента в періодичній таблиці.

Кількість електронів в електронній оболонці атома дорівнює кількості протонів у його ядрі – протонному числу (\(Z\)).

Нейтронне число (\(N\)) – кількість нейтронів в атомі, яку обчислюють як різницю між нуклонним числом (\(A\)), зазначеним як верхній лівий індекс у нуклідному символі, і протонним числом (\(Z\)):

\(N=A-Z\).

У молекулі \(\mathrm{{^1H}{^2H}}\) протонів більше, ніж нейтронів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Загальна та неорганічна хімія. Хімічний зв'язок.

Перевірці підлягають знання видів хімічного зв'язку й уміння визначати їх за формулами речовин.

Відповідь: А.

ТЕМА: Загальна й неорганічна хімія. Методи розділення сумішей.

Перевірці підлягає знання лабораторного обладнання й способів розділення неоднорідних сумішей (відстоювання за допомогою ділильної лійки).

Розділення рідин у ділильній лійці ґрунтується на тому, що дві рідини, які не розчиняються одна в одній, утворюють гетерогенну систему й поступово розшаровуються під дією сили тяжіння: шар із більшою густиною опускається, а шар із меншою густиною залишається зверху. Оскільки рідини не розчиняються одна в одній, межа поділу між шарами чітко зберігається, і це дає змогу послідовно спускати нижній шар через кран лійки, залишаючи верхній усередині.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна та неорганічна хімія. Електролітична дисоціація. Вплив температури на хімічну рівновагу.

Перевірці підлягають:

• розуміння сутності електролітичної дисоціації води, її теплового ефекту;
• уміння застосовувати принцип Ле Шательє до рівноважних процесів.

I. З підвищенням температури кількість аніонів \(\mathrm{OH^-}\) у воді збільшується.

Ступінь дисоціації води зростає під час нагрівання, рівновага зміщується в бік утворення йонів, тобто зростає концентрація і гідроген-йонів \(\mathrm{H^+}\), й гідроксид-йонів \(\mathrm{OH^-}\).

Це – правильне твердження.

II. Електролітична дисоціація води – екзотермічний процес.

З підвищенням температури ступінь дисоціації збільшується. Згідно з принципом Ле Шательє, рівновага зміщується в бік ендотермічної (з поглинанням тепла) реакції. Отже, сама дисоціація супроводжується поглинанням тепла, тобто вона є ендотермічною, а не екзотермічною.

Відповідь: А.

ТЕМА: Загальна й неорганічна хімія. Хімічна рівновага. Вплив температури й тиску на хімічну рівновагу.

Перевірці підлягає розуміння сутності хімічної рівноваги, умов її зміщення (за принципом Ле Шательє) залежно від зміни тиску й температури для ендотермічних і екзотермічних процесів.

Для цієї рівноважної реакції

\(\mathrm{CO_2\ \text{(г)}+C\ \text{(т)}\rightleftarrows 2CO\ \text{(г)}}\), \(\Delta H\gt0\)

залежність об’ємної частки (\(\mathrm{CO}\)) від тиску зумовлено зміною кількості молекул газів і тепловим ефектом реакції.

Вплив тиску

У лівій частині рівняння кількість речовини вуглекислого газу (\(\mathrm{CO_2}\)) становить \(1\) моль, а в правій – кількість речовини чадного газу (\(\mathrm{CO}\)) дорівнює \(2\) моль.

З підвищенням тиску рівновага зміщується в бік меншої кількості газів, тобто вліво (у бік реактантів), тому об'ємна частка карбон(II) оксиду (\(\mathrm{CO}\)) має зменшуватися з ростом тиску (криві на графіках повинні опускатися праворуч). Цій умові відповідають графіки Б й В.

Вплив температури

Пряма реакція є ендотермічною (\(\Delta H\gt0\)), з підвищенням температури рівновага зміщується в бік утворення продуктів (управо).

Отже, за вищої температури (\(727\) °С) об'ємна частка чадного газу (\(\mathrm{CO}\)) має бути вищою, ніж за нижчої (\(627\) °С), тобто крива для \(727\) °С має бути розташована вище від кривої для \(627\) °С. Цій умові відповідає лише графік В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Загальна й неорганічна хімія. Ступінь окиснення й валентність хімічних елементів.

Перевірці підлягає вміння визначати ступінь окиснення й валентність хімічних елементів (на прикладі Нітрогену) до та після хімічної реакції.

У молекулі аміаку (\(\mathrm{NH_3}\)) ступінь окиснення Нітрогену дорівнює – \(3\), а валентність – III \(утворено три ковалентні полярні зв'язки з атомами Гідрогену\).

У простій речовині (\(\mathrm{N_2}\)) ступінь окиснення Нітрогену дорівнює \(\) (змінюється), а валентність – III (структурна формула \(\ce{N#N}\), де кожен атом утворює три зв'язки, тобто валентність залишається незмінною).

Відповідь: Б.