ТЕМА: Номенклатура середніх і кислих солей.

Завдання скеровано на перевірку вміння називати середні й кислі солі за систематичною номенклатурою, розрізняти їх за хімічними формулами.

Кислі солі відрізняються від середніх тим, що крім катіона металічного елемента й аніона кислотного залишку містять один чи кілька атомів Гідрогену. У назві їх позначають відповідним префіксом – ди-, три- тощо.

Формула натрій дигідрогенортофосфату – \(\mathrm{NaH_2PO_4},\) натрій гідрогенортофосфату – \(\mathrm{Na_2HPO_4},\) натрій ортофосфату – \(\mathrm{Na_3PO_4}.\)

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Амфотерність.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності, уміння аналізувати й прогнозувати результати дослідження, робити висновки.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або осно́вні, або кислотні властивості. З кислотами цинк оксид реагує як осно́вний, із лугами – як кислотний.

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Якісні реакції на деякі йони.

Завдання скеровано на перевірку знання якісних реакцій на деякі йони й розуміння умов необоротності перебігу реакцій між електролітами в розчині.

Унаслідок розчинення у воді магній сульфат дисоціює на йони: \begin{gather*} \mathrm{MgSO_4} \rightarrow \underset{ \begin{array}{c} \text{катіон}\\ \text{Магнію} \end{array}}{\underbrace{\mathrm{Mg^{2+}}}}\ +\ \underset{ \text{сульфат-аніон} }{\underbrace{\mathrm{SO^{2-}_4}}.} \end{gather*}

З-поміж аніонів, які утворюються внаслідок електролітичної дисоціації речовин, формули яких наведено у варіантах відповіді, осад із катіоном Магнію утворюють лише гідроксид-аніони: \begin{gather*} \mathrm{Mg^{2+}+2OH^{-}\ =\ } \underset{ \text{білий драглистий} }{\underbrace{\mathrm{Mg(OH)_2}}} \downarrow \end{gather*}

З-поміж катіонів, які утворюються внаслідок електролітичної дисоціації речовин, формули яких наведено у варіантах відповіді, осад із сульфат-аніоном утворюють лише катіони Барію: \begin{gather*} \mathrm{Ba^{2+}+SO^{2-}_4}\ = \underset{ \begin{array}{c} \text{білий}\\ \text{дрібнокристалічний} \end{array}}{\underbrace{\mathrm{BaSO_4}}}\downarrow \end{gather*}

Тобто для підтвердження якісного складу магній сульфату потрібно використати водні розчини натрій гідроксиду і барій хлориду.

Відповідь: B.

ТЕМА: Загальні відомості про металічні елементи й метали.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати можливість перебігу реакцій солей у водних розчинах із металами.

Ряд активності металів

Порівнявши положення металів у ряду активності, можна дійти висновку, що мідь витіснятиме із солей ртуть (Б), оскільки в ряду активності мідь розташована лівіше: $$ \mathrm{ Cu+Hg^{2+}=Cu^{2+}+Hg\downarrow . } $$

Активніші метали (барій, магній, нікель), які в ряду активності розташовані лівіше за мідь, вона з розчинів солей витіснити не зможе.

Атомна маса ртуті більша за атомну масу міді, тому маса пластинки збільшилася. $$ A_r(\mathrm{Cu})\lt A_r(\mathrm{Hg}). $$

Відповідь: Б.

ТЕМА: Якісні реакції на деякі йони. Забарвлення полум’я катіонами деяких металічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання якісних реакцій на катіони й аніони для ідентифікування речовин.

Якісні реакції – це хімічні реакції, за допомогою яких можна визначити, чим одна речовина відрізняється від іншої за елементним складом. Вони відбуваються між аналізованою речовиною і реагентом.

Пірохімічний аналіз (від грец. πυρо́ς – вогонь) – метод виявлення деяких хімічних елементів (наприклад, у мінералах) за різним забарвленням полум’я. Якщо внести розчин леткої солі (хлориду, карбонату, нітрату) у полум’я, воно набуде певного забарвлення (див. рисунок).

Рис. 1. Забарвлення полум’я катіонами лужних елементів

Забарвлення полум’я катіонами в складі досліджуваної солі дає змогу дійти висновку, що це сіль Калію.

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Алюміній.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей алюмінію, способів добування амфотерних гідроксидів.

Алюміній в ряду активності металів розташований лівіше від водню і тому витісняє його з хлоридної кислоти: \begin{gather*} \mathrm{2Al+6HCl=2AlCl_3+3H_2}\uparrow;\\[7pt] \mathrm{2Al^0+6H^+=2Al^{3+}+3H^0_2}\uparrow. \end{gather*}

Ряд активності металів

Алюміній гідроксид – нерозчинна у воді сполука, тому його можна добути реакцією обміну між розчинною сіллю Алюмінію і лугом у водному розчині:

Тобто обидва твердження правильні.

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Залізо.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей заліза, способів добування і властивостей сполук Феруму(ІІІ).

1 \(\mathrm{2Fe+3Cl_2=2\underline{FeCl_3}}\)

2 \(\mathrm{Fe+2HCl=FeCl_2+H_2\uparrow}\)

3 \(\mathrm{FeO+2HCl=FeCl_2+H_2O}\)

4 \(\mathrm{FeCl_2+Cl_2=2\underline{FeCl_3}}\)

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Гідроген хлорид.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук для розв’язування експериментальних задач.

Сильна нелетка сульфатна кислота витісняє летку хлоридну кислоту з її солі:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Сульфатна кислота.

Завдання скеровано на перевірку знань про властивості сульфатної кислоти.

Двохосновна сульфатна кислота є сильним електролітом й утворює середні (сульфати) і кислі (гідрогенсульфати) солі.

Чиста сульфатна кислота – стійка речовина, тому твердження щодо її існування лише у водному розчині неправильне.

Відповідь: A.