ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Сульфатна кислота.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей сульфатної кислоти.

1 чиста сульфатна кислота є важкою безбарвною оліїстою рідиною

2 сульфатна кислота реагує із цинк гідроксидом: $$ \mathrm{Zn(OH)_2+H_2SO_4=ZnSO_4+2H_2O} $$

3 сульфатна кислота двохосновна, тому утворює середні (сульфати) і кислі (гідрогенсульфати) солі

4 сульфатна кислота є сильною кислотою

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Основи. Луги. Амфотерні гідроксиди.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей і способів добування амфотерних гідроксидів і лугів.

Цинк гідроксид – нерозчинна речовина, його можна добути реакцією обміну між сіллю Цинку й лугом у водному розчині:

Калій гідроксид – луг, у водному розчині дисоціює з утворенням гідроксид-аніонів, під дією яких фенолфталеїн набуває малинового забарвлення: $$ \mathrm{KOH\rightarrow K^++OH^-.} $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Класифікація оксидів.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати несолетворні оксиди.

Несолетворними називають оксиди, які не взаємодіють ні з кислотами, ні з основами і солей не утворюють. До таких належить нітроген(ІІ) оксид \(\mathrm{NO}\).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Йонно-молекулярне рівняння. Реакції обміну між електролітами в розчині.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині.

Реакції обміну між електролітами в розчинах відбуваються за участю йонів. Умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині наведено на схемі  (рис. 1).

Рис. 1. Умови необоротності реакцій між електролітами у водних розчинах

Між собою у водному розчині не реагують натрій нітрат і калій хлорид, тому що йони, які утворюються внаслідок їхньої дисоціації, не взаємодіють між собою з утворенням слабких електролітів (газу, осаду, води тощо):

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Реакції обміну між електролітами в розчині. Йонно-молекулярне рівняння.

Завдання скеровано на перевірку розуміння умов необоротності перебігу реакцій між електролітами в розчині й уміння складати йонно-молекулярні рівняння.

З-поміж карбонатів, які беруть участь у реакції, лише калій карбонат є розчинним і дисоціює у водному розчині на йони (рис. 1).

Рис. 1. Розчинність карбонатів Калію, Кальцію, Барію, Феруму(ІІ)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Окисно-відновні реакції.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати ступені окиснення хімічних елементів за формулами речовин і складних йонів, визначати кількість відданих або прийнятих під час окисно-відновних реакцій електронів, розпізнавати окисно-відновні реакції.

Окисно-відновні реакції супроводжувані переходом або зміщенням валентних електронів від атомів з меншою електронегативністю до атомів з більшою електронегативністю, тобто змінами ступенів окиснення атомів хімічних елементів.

Ступінь окиснення – це умовний цілочисловий заряд на атомі в молекулярній частинці, якого би він набув, якщо відокремити зв’язані з ним електронегативніші атоми разом із парами електронів, що належать зв’язкам. Це ціле число – додатне, від’ємне або нуль.

Алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у нейтральній молекулі дорівнює нулю, а в йоні – величині його заряду.

Ступені окиснення атомів Гідрогену й Оксигену у складних речовинах зазвичай становлять +1 і –2 відповідно.

A \(\mathrm{\overset{+2}{Mn}(\overset{-2}{O}\overset{+1}{H})_2\rightarrow \overset{+2}{Mn}\overset{-2}{O}+\overset{+1}{H}_2\overset{-2}{O}}\)

Б \(\mathrm{\overset{+2}{Mn}(\overset{-2}{O}\overset{+1}{H})_2+\overset{+1}{H}\overset{-1}{Cl}\rightarrow \overset{+2}{Mn}\overset{-1}{Cl}+\overset{+1}{H}_2\overset{-2}{O}}\)

B \(\mathrm{\overset{+2}{Mn}\overset{-2}{O}+\overset{+1}{H}\overset{-1}{Cl}\rightarrow \overset{+2}{Mn}\overset{-1}{Cl}_2+\overset{+1}{H}_2\overset{-2}{O}}\)

Г \(\mathrm{\overset{+4}{\underline{Mn}}\overset{-2}{O}_2+\overset{+1}{H}\overset{-1}{\underline{\underline{Cl}}}\rightarrow \overset{+2}{\underline{Mn}}\overset{-1}{Cl}_2+\overset{0}{\underline{\underline{Cl_2}}}+\overset{+1}{H}_2\overset{-2}{O}}\)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Будова речовини. Кристалічні ґратки. Йонний зв’язок.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту поняття кристалічні ґратки, уміння прогнозувати тип кристалічних ґраток у речовині за її хімічною формулою.

Протонне число 9 в елемента Флуору, 11 – у Натрію, тобто в завданні йдеться про натрій флуорид.

Йонний зв’язок – це зв’язок між катіонами й аніонами. Його можна розглядати як граничний випадок ковалентного полярного зв’язку. Якщо різниця в значеннях електронегативності атомів хімічних елементів дуже велика (рис. 1), спільні електронні пари практично повністю зміщуються до атома більш електронегативного елемента. За цих умов атоми перетворюються на йони (рис. 2).

Рис. 1. Відносна електронегативність атомів хімічних елементів

Рис. 2. Утворення йонів Натрію і Флуору

Кристалічні ґратки – модель, за допомогою якої описують внутрішню будову кристалів. Точки кристалічних ґраток, у яких розташовані частинки, називають вузлами кристалічних ґраток. Природа частинок у вузлах кристалічних ґраток та сили взаємодії між частинками визначають тип ґраток: атомні, молекулярні, йонні.

Йонні кристали утворюють більшість солей неорганічних і органічних кислот, луги, основні й амфотерні оксиди й гідроксиди.

У кристалічних ґратках натрій флуориду містяться катіони Натрію і флуорид-аніони, тобто кристалічні ґратки в натрій флуориді йонні.

Відповідь: B.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Йони.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати хімічні формули.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Будова атома.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати будову атомів хімічних елементів.

Нуклід – це різновид атомів або йонів з однаковим масовим числом (кількість нуклонів) та атомним номером (кількістю протонів).

Нуклідним символом називають символ нукліда елемента, біля якого зазначено атомний номер як лівий підрядковий, а масове число – як лівий надрядковий індекс.

Нуклони – це протони й нейтрони. Нейтронне число \(N\) (кількість нейтронів в ядрі) дорівнює різниці між масовим \(Z\) і протонним \(A\) числами: $$ N=A-Z. $$

Якщо кількість протонів і нейтронів однакова, то нуклонне число є парним, тобто вибір потрібно зробити між нуклідами \(\mathrm{^{12}_6C,\ ^{18}_8O}\) і \(\mathrm{^{22}_{10}Ne}\).

Відповідь: A.