ТЕМА: Органічна хімія. Систематична номенклатура органічних сполук.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати органічні сполуки різних класів і називати їх за систематичною номенклатурою.

У завданні наведено структурну формулу естеру, молекула якого утворена залишками пропанової кислоти й етанолу, тож його назва – етилпропаноат.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Карбон(IV) оксид.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати можливість перебігу реакцій за участі неорганічних речовин різних класів.

З-поміж речовин, назви яких наведено в завданні, потрібно вибрати ту, яка реагує з карбон(IV) оксидом і не реагує з киснем. Цим умовам відповідає натрій гідроксид: $$ \mathrm{CO_2+2NaOH=Na_2CO_3+H_2O.} $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Амоніак.

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснювати результати досліду хімічними властивостями амоніаку.

Фенолфталеїн – специфічний індикатор лужного середовища, у якому він під дією гідроксид-аніонів набуває малинового кольору. З-поміж речовин, хімічні формули яких наведено в завданні, лише розчин амоніаку у воді має лужне середовище. Унаслідок розчинення амоніаку у воді утворюються гідроксид-аніони й катіони амонію: $$ \mathrm{ HOH+:NH_3\rightleftarrows OH^-+ [H:NH_3]^+. } $$

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Кисень.

Завдання скеровано на перевірку знання способів добування кисню.

У лабораторії кисень добувають з гідроген пероксиду (1), калій перманганату (3), натрій нітрату (5):

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Галогени.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати здатність галогенів витісняти один одного із солей у водних розчинах.

Окиснювальні властивості галогенів зменшуються в підгрупі зі збільшенням протонного числа. Хлор витісняє йод із калій йодиду у водному розчині: $$ \mathrm{Cl_2+2KI=I_2\downarrow +\ 2KCl.} $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Залізо. Сполуки Феруму.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей заліза та сполук Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ).

А \(\mathrm{\overset{+2}{Fe}\overset{-2}{O}+\overset{+2}{C}\overset{-2}{O}= \overset{0}{Fe}+\overset{+4}{C}\overset{-2}{O}_2}\)

Б \(\mathrm{2\overset{+2}{Fe}\overset{-1}{Cl}_2+\overset{0}{Cl}_2= 2\overset{+3}{Fe}\overset{-1}{Cl}_3}\)

В \(\mathrm{\overset{+3}{Fe}_2\overset{-2}{O}_3+2\overset{0}{Al}= \overset{+3}{Al}_2\overset{-2}{O}_3+2\overset{0}{Fe}}\)

Г \(\mathrm{2\overset{+3}{Fe}\overset{-1}{Cl}_3+\overset{+1}{H}_2\overset{-2}{S}= 2\overset{+2}{Fe}\overset{-1}{Cl}_2+\overset{0}{S}+2\overset{+1}{H}\overset{-1}{Cl}}\)

Ферум є відновником у реакції ферум(ІІ) хлориду з хлором.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Оксид і гідроксид Алюмінію.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей алюміній оксиду й алюміній гідроксиду.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або основні, або кислотні властивості. Оксид і гідроксид Алюмінію реагують як із кислотами, так і з лугами. Тобто є амфотерними: \begin{gather*} \mathrm{Al(OH)_3+3HCl=AlCl_3+3H_2O;}\\[7pt] \mathrm{Al(OH)_3+3KOH=K_3[Al(OH)_6];}\\[7pt] \mathrm{Al_2O_3+6HCl=2AlCl_3+3H_2O;}\\[7pt] \mathrm{Al_2O_3+2KOH=2KAlO_2+H_2O.} \end{gather*}

Алюміній гідроксид за нагрівання розкладається на алюміній оксид і воду: $$ \mathrm{2Al(OH)_3=Al_2O_3+3H_2O.} $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Неорганічні речовини і їхні властивості. Поняття про твердість (жорсткість) води та способи її усунення.

Завдання скеровано на перевірку знання чинників, що зумовлюють постійну твердість води.

Твердість води – це сукупність її властивостей, зумовлених деякими катіонами металічних елементів у ній. Усі двовалентні катіони тією чи тією мірою впливають на твердість води, оскільки вони взаємодіють із певними аніонами, унаслідок чого утворюються нерозчинні або малорозчинні сполуки, що випадають в осад.

Постійну твердість води зумовлено катіонами \(\mathrm{Ca^{2+}}\) і \(\mathrm{Mg^{2+}}\), аніонами \(\mathrm{Cl^{-}}\), \(\mathrm{SO^{2-}_4}\).

Відповідь: B.

ТЕМА: Загальна хімія. Ступінь окиснення. Окисно-відновні реакції.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту поняття ступінь окиснення, окисно-відновна реакція, уміння визначати ступені окиснення атомів хімічних елементів за формулами речовин і визначати окисники й відновники.

Ступінь окиснення – це умовний цілочисловий заряд на атомі в молекулярній частинці, якого би він набув, якщо відокремити зв’язані з ним електронегативніші атоми разом із парами електронів, що належать зв’язкам. Це ціле число – додатне, від’ємне або нуль.

Алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у нейтральній молекулі дорівнює нулю, а в йоні – величині його заряду.

Ступені окиснення атомів Гідрогену й Оксигену складних речовинах зазвичай становлять +1 і –2 відповідно.

Окисно-відновні реакції супроводжувані переходом або зміщенням валентних електронів від атомів із меншою електронегативністю до атомів із більшою електронегативністю.

Окиснення – утрачання електронів атомом або йоном, відновлення – процес, протилежний окисненню.

Окисники приєднують електрони, відновники – віддають.

У цій реакції Натрій не змінює ступінь окиснення:

Відповідь: Г.