ТЕМА: Органічна хімія. Ізомерія.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті цис- транс-ізомерії алкенів.

Вид ізомерії, зумовлений взаємним просторовим розміщенням атомів, називають геометричною ізомерією або цис-, транс-ізомерією (від лат. cis – по цей бік, trans – по різні боки).

Цис-, транс-ізомерія можлива в тому разі, якщо біля атомів Карбону, сполучених подвійним зв’язком, є різні замісники.

Цю умову задовольняє лише варіант відповіді Б (див. рис.).

Геометричні ізометри бут‑1‑ену

Відповідь: Б.

ТЕМА: Органічна хімія. Первинні, вторинні, третинні спирти.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати спирти вторинної будови за їхніми структурними формулами.

Первинним є атом Карбону, сполучений з іншим атомом Карбону одним простим зв’язком, вторинним – з’єднаний із двома атомами Карбону двома простими зв’язками, третинним – сполучений із трьома атомами Карбону трьома простими зв’язками.

Залежно від положення гідроксигрупи (її розташування біля первинного, вторинного чи третинного атома Карбону) розрізняють спирти первинної, вторинної, третинної будови.

Умові завдання відповідає спирт, назва якого пропан-2-ол.

Модель молекули пропан-2-олу

У варіантах відповіді Б і Г наведено структурні формули спиртів первинної будови, у варіанті В – третинної.

Відповідь: A.

ТЕМА: Органічна хімія. Синтетичні високомолекулярні органічні. речовини й полімерні матеріали на їхній основі

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснювати суть поняття мономер.

Структурну формулу мономера полівінілхлориду наведено у варіанті відповіді A (рис. 1).

Рис. 1. Структурні формули вінілхлориду (а) і фрагмента полімерного ланцюга полівінілхлориду (б)

Відповідь: A.

ТЕМА: Органічна хімія. Класифікація органічних сполук.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати хімічний склад органічних речовин за їхніми структурними формулами, застосовувати знання характеристичних (функціональних) груп для класифікації органічних сполук.

Щодо варіантів відповіді:

1 карбоксильна група \(\mathrm{-COOH,}\) що є характеристичною для карбонових кислот, є в молекулі речовини Д

2 альдегідна група \(\mathrm{-CHO,}\) що є характеристичною для альдегідів, є в молекулі речовини Г

3 гідроксильна група \(\mathrm{-OH,}\) сполучена з алкільним вуглеводневим замісником, яка є характеристичною для спиртів, є в молекулі речовини В

4 аміногрупа \(\mathrm{-NH_2,}\) сполучена з алкільним вуглеводневим замісником, яка є характеристичною для амінів, є в молекулі речовини Б

Відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМА: Органічна хімія. Ізомерія.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті ізомерії і вміння аналізувати хімічний склад органічних речовин за їхніми структурними формулами.

Ізомери – речовини з однаковою молекулярною формулою, але різною будовою молекул.

1 ізомером бутанової кислоти \(\mathrm{C_4H_8O_2}\) є етилетаноат (A)

2 ізомером бутан-1-олу \(\mathrm{C_4H_{10}O}\) є 2-метилпропан-2-ол (B)

3 ізомером бут-1-ену \(\mathrm{C_4H_8}\) є метилциклопропан (Д)

4 ізомером бутану \(\mathrm{C_4H_{10}}\) є 2-метилпропан (Г)

Відповідь: 1А, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Типи кристалічних ґраток. Фізичні властивості речовин залежно від типу кристалічних ґраток.

Перевірці підлягають:

• знання хімічного складу й будови речовин;
• уміння розрізняти типи кристалічних ґраток.

Крейда (\(\mathrm{CaCO_3}\)) – це хімічна сполука, утворена йонами Кальцію і карбонат-йонами (кислотними залишками), які утримуються разом унаслідок електростатичного притягання (йонний зв'язок). Отже, крейда має йонні кристалічні ґратки.

Графіт (\(\mathrm{C}\)) має шаруваті атомні кристалічні ґратки, у яких атоми Карбону міцно зв'язані ковалентними зв'язками всередині шарів.

Кварц (\(\mathrm{SiO_2}\)) має атомні кристалічні ґратки, утворені міцними ковалентними зв'язками між атомами Силіцію та Оксигену.

Мідь (\(\mathrm{Cu}\)) – метал, має металічні кристалічні ґратки, які складаються з позитивно заряджених йонів й усуспільнених електронів, що вільно рухаються.

Відповідь: В.

ТЕМА: Будова атома. Нукліди. Ізотопи. Склад атомних ядер (протони, нейтрони, електрони).

Перевірці підлягають:

• розуміння нуклонного складу атомних ядер;
• уміння обчислювати кількість нейтронів за масовим і порядковим номерами, визначати кількість електронів в атомах і йонах.

Найпростіший нуклід Гідрогену (\(\mathrm{^1H}\)) складається лише з протона в ядрі й електрона навколо ядра. Нейтронів у його ядрі немає. Гідрид-йон \(\mathrm{^1H^-}\) має на електрон більше, але так само не має нейтронів у ядрі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома.

Перевірці підлягає вміння визначати зміни радіусів атомів хімічних елементів у періодах і групах залежно від заряду ядра й кількості енергетичних рівнів.

У періодичній системі радіус атомів збільшується зверху вниз у групах (зі збільшенням протонного числа й кількості енергетичних рівнів) і зменшується зліва направо в періодах (зі збільшенням протонного числа й кількості електронів в атомі).

Літій і Флуор розташовані в другому періоді, а Натрій і Хлор – у третьому (тому атом Натрію має більший радіус, ніж атом Літію, а атом Хлору – більший радіус, ніж атом Флуору).

У третьому періоді атом Натрію має найбільший радіус: ефективний заряд ядра є найменшим серед елементів цього періоду, а електрон зовнішнього енергетичного рівня притягується слабше.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Властивості оксидів, кислот й основ. Дія індикаторів на розчини кислот і лугів.

Перевірці підлягають уміння прогнозувати характер середовища розчину, що утворився внаслідок взаємодії газів із водою, і визначати забарвлення індикаторів у ньому.

Фенолфталеїн залишається безбарвним у кислому й нейтральному середовищах і стає малиновим у лужному.

Метилоранж змінює колір на рожевий у кислому середовищі, залишається оранжевим у нейтральному й набуває жовтого кольору в лужному середовищі.

Чадний газ (\(\mathrm{CO}\)) – несолетворний оксид, не реагує з водою, середовище нейтральне.

Метан (\(\mathrm{CH_4}\)) – насичений вуглеводень, не реагує з водою, середовище нейтральне.

Гідроген хлорид (\(\mathrm{HCl}\)) унаслідок розчинення у воді утворює сильну хлоридну кислоту, яка має кисле середовище: фенолфталеїн залишається безбарвним, а метилоранж змінює колір на рожевий.

Амоніак (\(\mathrm{NH_3}\)) розчиняється у воді й утворює слабку основу (\(\mathrm{NH_3\cdot H_2O\rightleftarrows[NH_4]^++OH^-}\)), гідроксид-йони зумовлюють лужне середовище, тому фенолфталеїн у водному розчині амоніаку став би малиновим, а метилоранж – жовтим.

Відповідь: В.