ЗНО для вчителів української мови і літератури 2026 року – основна сесія

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

На занятті вчителька організувала роботу так: об'єднала учнів із приблизно однаковими навчальними можливостями в гомогенні групи із чотирьох осіб; кожна група опрацьовувала індивідуальну добірку завдань відповідної складності.

Який спосіб організації групової навчальної діяльності учнів передбачає таку роботу?

Яким документом визначено загальний обсяг (у годинах) навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти, його рекомендований розподіл за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов'язковими для вивчення, послідовність вивчення їх, кількість годин на вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором та який затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти й науки?

Яка функція оцінювання навчальних досягнень учнів дає вчителеві змогу ефективно адаптувати освітній процес і спрямовує зусилля учнів на подолання труднощів, що виникли й гальмують процес навчання?

Доповніть речення, щоб воно стало правильним твердженням.

Дослідження конкретних перспектив і тенденцій розвитку освітньої сфери, особливостей навчання і виховання, формування соціально-педагогічних результатів й особистісних якостей – це

Що є виявом зовнішньої мотивації дитини до навчання?

Про які порушення можуть свідчити ознаки I–IV?

І. Ускладненість контролю дрібної моторики й загальної координації рухів.

II. Труднощі з формуванням навичок планування.

III. Чутливість до світла, звуків і зміни температури.

IV. Труднощі із запам'ятовуванням і відтворенням рухових послідовностей.

Яка порада вчителя батькам дитини, у якої знизилась успішність, є коректною?

Що НЕ є принципом інклюзивної освіти в Україні?

Що НЕ вважають формою булінгу?

Який показник НЕ враховують під час визначення мікрокліматичних характеристик внутрішнього середовища в закладах загальної середньої освіти?

Яка інформація щодо впливу комп'ютерної техніки на учнів є хибною?

Який засіб НЕ є доцільним для оповіщення людей про пожежу в закладі загальної середньої освіти?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Під час пожежі потерпілий обпік руку металевою дверною ручкою. Ділянка опіку незначна, але є почервоніння шкіри й утворюється пухир.

Яка дія буде помилковою в такій ситуації?

Доповніть речення, щоб воно стало правильним твердженням.

Патологічний стан, що загрожує життю, зумовлений нестачею кисню в крові та накопиченням вуглекислого газу в організмі, може бути спричинений різноманітними чинниками, що призводять до тривалої непрохідності дихальних шляхів, – це

Яке твердження відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є хибним?

Доповніть речення, щоб воно стало правильним твердженням.

Інтелектуальні або практичні дії людини, спрямовані на видобування з різних видів пам'яті раніше засвоєного досвіду для його подальшого використання, – це

Прочитайте речення (цифрою позначено наступне слово).

У нашому (1)довіднику ви (2)знайдете відповіді на такі (3)запитання: (4)вимоги до оформлення (5)рукопису статті, поради з надання (6)експертних висновків, (7)розбір складних (8)випадків слововживання.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у ВСІХ словах, позначених цифрами

Яке речення НЕ потребує редагування?

Доцільно запропонувати учнівству створювати власні відео, записувати відеочеленджі, інтерв'ю, спробувати себе в блогерстві й самостійно добирати цікаві для цього теми. Таке завдання допоможе (1)________ учнів та учениць до взаємодії, (2)________ виокремлювати потрібну інформацію з різних джерел, зокрема медіатекстів. Така форма роботи також дасть кожній дитині змогу висловлювати власні погляди, добирати аргументи для підтвердження їх, зважаючи на думки інших осіб.

На місці пропуску (1) потрібно вставити

Доцільно запропонувати учнівству створювати власні відео, записувати відеочеленджі, інтерв'ю, спробувати себе в блогерстві й самостійно добирати цікаві для цього теми. Таке завдання допоможе (1)________ учнів та учениць до взаємодії, (2)________ виокремлювати потрібну інформацію з різних джерел, зокрема медіатекстів. Така форма роботи також дасть кожній дитині змогу висловлювати власні погляди, добирати аргументи для підтвердження їх, зважаючи на думки інших осіб.

На місці пропуску (2) потрібно вставити

Яке запитання до учнів містить зразок неконструктивної комунікації?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Попри невисокі статистичні показники використання освітніх платформ / курсів із вивчення або вдосконалення знань з української мови, 94 %, учителів і 88 % батьків учнів уважають, що треба й надалі розвивати таку мережу освітніх платформ / курсів, оскільки ресурси мають великий потенціал для збагачення словникового запасу, поліпшення граматичних навичок і розвитку мовленнєвих умінь старшокласників.

У якому варіанті найточніше визначено мету повідомлення?

Яка порада НЕ є доцільною для створення надійного пароля, щоб захистити свій обліковий запис, особисту інформацію, листи, файли та інші дані в інтернеті?

Позначте, що НЕ належить до ускладнень, через які не запускається комп'ютер.

Яку дію під час набору тексту виконують клавішею Enter?

Яке призначення має кнопка, розташована на панелі інструментів вікна поштової скриньки й позначена на рисунку кружечком?

Що НЕ є ознакою того, що сайт належить до шахрайських?

Особистісно зорієнтована модель освіти визначає всі наведені ідеї щодо дитиноцентризму в Новій українській школі, ОКРІМ

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Під час уроку вчителька запропонувала учням інтерактивну вправу та правила до неї:

1. Намагатися згенерувати якомога більше ідей.

2. «Увімкнути» свою уяву: не відкидати жодної ідеї лише тому, що вона суперечить загальній думці.

3. Можна розвивати ідеї інших учасників.

4. Не можна критикувати висловлювання інших й оцінювати запропоновані ідеї.

Виконання якої інтерактивної вправи регламентують ці правила?

Проаналізуйте інформацію і визначте правильний варіант заповнення пропуску.

[…] – це методичний прийом, який полягає в тому, що учні, володіючи певною інформацією, намагаються відповісти на запитання, щоб незрозуміле стало зрозумілим; спосіб розв'язання проблеми; ланцюжок між відомим і невідомим.

Яка тема уроку містить фактичну помилку?

Проаналізуйте учнівський диктант і дайте відповідь на запитання.

Усі словникові багатства – це будівельний матеріал, склад непорушних одиниць, які тільки тоді оживають, звучать і поєднуються з думкою, коли до них торкається граматика. Саме граматика – невидимий диригент, який без відпочинку день у день керує велетеньським оркестром слів, змушує їх виконувати найрізноманітніші мелодії думки.

Нашу безпорадність без граматики красномовно засвідчує такий факт. Ви можете вивчити на пам'ять великий словник або навіть декілька словників, наприклад, англійської мови. І звичайно вважатимете, що спроможні розмовляти з носіями англійської мови. Але, повірте, уже з першої спроби ваша сміливість катастрофічно танутиме. Ви не зможете запитати про щось або порозмовляти. Причина очевидна: це незнання граматики. Лише вона вказує на те, як змінювати слова і як поєднувати їх між собою.

За матеріалами osvita.ua

У якому варіанті зазначено ВСІ помилки, які допущено в учнівському диктанті?

Яке визначення компетентнісного потенціалу мовно-літературної освітньої галузі наведено в Державному стандарті базової середньої освіти?

Який очікуваний результат навчання в Державному стандарті базової середньої освіти належить до групи «Письмова взаємодія»?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Учителька запропонувала учням завдання: «Напишіть посередині аркуша ключове поняття уроку "Слово". Які образи у вас виникають, коли ви чуєте це слово? Напишіть усі слова, що спадають вам на думку. Прямими лініями позначте зв'язки між ними. Нові слова одразу записуйте так, щоб можна було встановити зв'язок з іншими. Продовжуйте роботу доти, доки не закінчаться образи».

Яку стратегію для розвитку критичного мислення учнів застосувала вчителька?

Яке твердження щодо специфіки вивчення ліричного твору на уроках літератури є істинним?

Проаналізуйте завдання з підручника української мови й дайте відповідь на запитання.

Спишіть текст, уставляючи потрібні букви. Підкресліть числівники.

Як позбутися звички купувати все на світі?

Намагайтеся уникати виставок і розпродажів, якщо немає об'єктивної необхіднос..ті щось купити. Там завжди можна побачити щось цікаве, а в резул..таті виходит.., що ручок і блокнотиків понад трид..цят.., а нова заколка для волосся виявилася двад..цятою.

Завжди записуйте свої витрати, складайте список закупів на тиждень або на місяц.. .

Яким фрагментом треба доповнити це завдання з підручника, щоб воно стало компетентнісним?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Під час узагальнення теми «Краса та багатство української мови» вчителька запропонувала учням низку запитань:

1. Які в українській мові є звукові повтори?

2. Що плануєте зробити для покращення своїх навичок грамотно й, красиво говорити?

3. Що таке звукові повтори? Навіщо вони потрібні в мовленні?

4. Які мовні одиниці забезпечують багатство нашої мови?

5. У чому полягає ритмічність і наспівна мелодика нашої мови?

6. Які нові правила української орфоепії ви вивчили під час опрацювання розділу?

7. Як уміння грамотно й красиво говорити впливає на результат, спілкування?

8. Що таке орфоепія? Які мовні норми вона регулює?

Які запитання забезпечують саморефлексію учнів?

Умова якого завдання НЕ передбачає використання методу дослідження-класифікації?

Яке завдання містить складник, що дає змогу вчителеві формувати в учнів уміння перетворювати візуальну інформацію на текстову?

А 1. Розгляньте малюнок, який створили діти до конкурсу. Які суперздібності, на вашу думку, мають ці герої та героїні?

2. Придумайте свого супергероя: яким буде його ім'я, вигляд; якими суперздібностями він володітиме.

3. Удома на бажання намалюйте героя.

Б 1. Прочитайте й перепишіть слова.

2. Виділіть частини слова.

3. Поміркуйте, як утворені слова.

4. Як змінилося значення слів?

В 1. Спишіть текст, заповнивши пропуски відповідно до правил чинного правопису.

У гол..івудс..кого актора й ексгубернатора Каліфорнії Арнольда Шварцнеггера з..явилася власна вишиванка з України. Вишиванку Арнольду, який підтримує Україну, подарував уродженець Бучі Влад Кабанець. Влад розповів про це на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» й опублікував фото.

2. Напишіть допис для соціальних мереж про цікаву подію з вашого життя.

Г Проаналізуйте наведений графік і зробіть припущення про те, чи має він зв'язок із текстом, який ви читали в попередньому завданні. Яку інформацію можна дізнатися з графіка?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Під час написання твору-роздуму на основі власного досвіду потрібно дотримуватися такої структури:

1) сформулювати тезу – положення, що треба довести;

2) навести аргументи на підтвердження тези;

3) надати приклади до наведених аргументів;

4) навести спростування контраргументів щодо тези,

5) підсумувати написане – зробити висновок.

Який структурний елемент твору-роздуму НЕ є обов'язковим, а може доповнювати текст на бажання автора?

У якому завданні допущено фактичну помилку?

До синхронічних словників належать усі наведені, ОКРІМ

Визначте правильний варіант послідовного заповнення пропусків у реченні.

________, пристрої безперервного живлення забезпечують ________ роботу обладнання, ________ відключення електроенергії.

Визначте правильний варіант послідовного заповнення пропусків у реченні.

На презентації нової книги ________ з Німеччини щиро подякували ________ й на згадку про цей захід подарували ________ жирандоль.

Складений дієслівний присудок ужито в реченні

Відокремленою прикладкою, вставним словом та уточнювальною обставиною ускладнено речення (розділові знаки вилучено)

Орфографічної помилки НЕМАЄ в реченні

Правильну кількість пропущених розділових знаків в уривку зазначено в рядку

Над лугом сходило сонце. Воно тільки-тільки виглянуло з-за обрію, і мені здалося його рожевий круг котиться по землі, збоку від нас, і заглядає нам під саму підводу. Від нашого воза і від коней потяглася довга-довга тінь. Десь там на далекому пагорбі мерехтіли тепер здоровенні, на пів неба колеса, і мов крила вітряка, бігли й оберталися спиці в тих колесах повторюючи рух наших спиць.

В. Близнець

У якому реченні дотримано правил чергування і/й ?

Усі слова іншомовного походження написано правильно в рядку

Пряму мову в реченні Живописець завжди повторював: «Я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі та зрозумілі народові» правильно передано непрямою у варіанті

Визначте різновид діалектизмів: дві руці, буду ходив, баче, губей.

У якому рядку від інфінітива правильно утворено обидві особові форми дієслова?

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Спільною для всіх текстів є мікротема –

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Наведене зображення ілюструє зміст усіх абзаців, ОКРІМ

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Проаналізуйте полілог.

Мама Оксана: «У нас усі вихідні – це суцільні уроки від ранку до смерканку. Уважайте, що знову стала школяркою: учуся разом із донькою».

Тато Сергій: «А я гадаю, що своє відучився, тому дитині взагалі не допомагаю: привчаю до самостійності й відповідальності».

Бабуся Вікторія: «Привчати до самостійності – не означає пускати все на самоплив. Контроль має бути постійно: що задано, що виконано, як виконано».

Дідусь Олексій: «Я вважаю, що в родині всі мають підтримувати одне одного, отже, завдання моїх онуків – це моє завдання і справа честі для мене – виконати його на належному рівні».

Думки якого експерта з тексту Б ілюструють міркування всіх учасників розмови?

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Розгляньте таблицю, у якій схарактеризовано тексти А, Б та В за низкою змістових і формальних ознак. Позначте рядок, у якому допущено помилку.

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Який вислів із тексту В дає змогу узагальнити інформацію з тексту А?

До фольклорних належать усі твори в рядку

З фольклором пов'язаний сюжет обох творів у рядку

Автобіографічні елементи містить твір, у якому

Визначте правильний варіант послідовного заповнення пропусків у фрагменті.

Каламбур – ________ прийом, побудований на використанні ________ чи будь-яких інших форм полісемантичності; часто вживаний у ________ контекстах.

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього.

Є час коли камінь наріжний – зброя...

є час коли камінь наріжний – зброя
і час коли камінь – тіло і хліб
є час коли світ починають двоє
і час коли двох розділяє світ
 

є час коли небо утримує воду
і час коли гине в воді родовід
є час коли світло іде зі сходу
і час коли темрява сходить на схід
 

є час коли морок ховає минуле
і час де майбутнє – суцільна пітьма
є час коли миті свистять ніби кулі
і час де ніякого часу нема
 

є час для молитви й благої довіри
і час де прокляття засліплює зір
є час поклоніння останньому звіру
і час коли віри лякається звір
 

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

Юрій Іздрик

Провідна думка вірша суголосна з рядками

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього.

Є час коли камінь наріжний – зброя...

є час коли камінь наріжний – зброя
і час коли камінь – тіло і хліб
є час коли світ починають двоє
і час коли двох розділяє світ
 

є час коли небо утримує воду
і час коли гине в воді родовід
є час коли світло іде зі сходу
і час коли темрява сходить на схід
 

є час коли морок ховає минуле
і час де майбутнє – суцільна пітьма
є час коли миті свистять ніби кулі
і час де ніякого часу нема
 

є час для молитви й благої довіри
і час де прокляття засліплює зір
є час поклоніння останньому звіру
і час коли віри лякається звір
 

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

Юрій Іздрик

Головна думка вірша споріднена з ідеєю твору

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього.

Є час коли камінь наріжний – зброя...

є час коли камінь наріжний – зброя
і час коли камінь – тіло і хліб
є час коли світ починають двоє
і час коли двох розділяє світ
 

є час коли небо утримує воду
і час коли гине в воді родовід
є час коли світло іде зі сходу
і час коли темрява сходить на схід
 

є час коли морок ховає минуле
і час де майбутнє – суцільна пітьма
є час коли миті свистять ніби кулі
і час де ніякого часу нема
 

є час для молитви й благої довіри
і час де прокляття засліплює зір
є час поклоніння останньому звіру
і час коли віри лякається звір
 

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

Юрій Іздрик

Твір належить до лірики

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього.

Є час коли камінь наріжний – зброя...

є час коли камінь наріжний – зброя
і час коли камінь – тіло і хліб
є час коли світ починають двоє
і час коли двох розділяє світ
 

є час коли небо утримує воду
і час коли гине в воді родовід
є час коли світло іде зі сходу
і час коли темрява сходить на схід
 

є час коли морок ховає минуле
і час де майбутнє – суцільна пітьма
є час коли миті свистять ніби кулі
і час де ніякого часу нема
 

є час для молитви й благої довіри
і час де прокляття засліплює зір
є час поклоніння останньому звіру
і час коли віри лякається звір
 

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

Юрій Іздрик

У якому рядку наведено опозиційні пари образів, наявних у поезії?

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього.

Є час коли камінь наріжний – зброя...

є час коли камінь наріжний – зброя
і час коли камінь – тіло і хліб
є час коли світ починають двоє
і час коли двох розділяє світ
 

є час коли небо утримує воду
і час коли гине в воді родовід
є час коли світло іде зі сходу
і час коли темрява сходить на схід
 

є час коли морок ховає минуле
і час де майбутнє – суцільна пітьма
є час коли миті свистять ніби кулі
і час де ніякого часу нема
 

є час для молитви й благої довіри
і час де прокляття засліплює зір
є час поклоніння останньому звіру
і час коли віри лякається звір
 

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

Юрій Іздрик

Провідні стилістичні фігури вірша –

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього.

Є час коли камінь наріжний – зброя...

є час коли камінь наріжний – зброя
і час коли камінь – тіло і хліб
є час коли світ починають двоє
і час коли двох розділяє світ
 

є час коли небо утримує воду
і час коли гине в воді родовід
є час коли світло іде зі сходу
і час коли темрява сходить на схід
 

є час коли морок ховає минуле
і час де майбутнє – суцільна пітьма
є час коли миті свистять ніби кулі
і час де ніякого часу нема
 

є час для молитви й благої довіри
і час де прокляття засліплює зір
є час поклоніння останньому звіру
і час коли віри лякається звір
 

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

Юрій Іздрик

Віршовий розмір твору –

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього.

Є час коли камінь наріжний – зброя...

є час коли камінь наріжний – зброя
і час коли камінь – тіло і хліб
є час коли світ починають двоє
і час коли двох розділяє світ
 

є час коли небо утримує воду
і час коли гине в воді родовід
є час коли світло іде зі сходу
і час коли темрява сходить на схід
 

є час коли морок ховає минуле
і час де майбутнє – суцільна пітьма
є час коли миті свистять ніби кулі
і час де ніякого часу нема
 

є час для молитви й благої довіри
і час де прокляття засліплює зір
є час поклоніння останньому звіру
і час коли віри лякається звір
 

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

Юрій Іздрик

Рими в цьому вірші –

Риси стильового напряму, для якого характерні поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різних контрастів, складна метафоричність, алегоризм й емблематичність, прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, є у творах

Розгляньте ілюстрацію до твору.

У цьому творі провідними є проблеми

Розгляньте світлини відомих культурних діячів.

Їх об'єднує те, що вони

Ознаки постмодернізму помітні в рядках

Доберіть до фразеологізму (1–4) його значення (А – Д).

Доберіть український відповідник (А – Д) до іншомовного слова (1–4).

З'ясуйте, до яких частин мови (А – Д) належать виділені в реченнях слова (1–4).

Поєднайте за подібністю синтаксичного значення виділений фрагмент простого (1–4) і складного (А – Д) речень. Зразок наведено на схемі.

Поєднайте слово (1–4) та спосіб його творення (А – Д).

Доберіть приклад (А – Д) до кожного типу складного речення (1–4).

Доберіть приклад речення (А – Д) до кожного обґрунтування щодо вживання тире (1–4) (розділові знаки вилучено).

Поєднайте світлину письменника (1–4) з висловлюванням про нього (А – Д).

Поєднайте ілюстрацію до літературного твору (1–4) з його історичним тлом (А – Д).

Доберіть до назви літературного твору (1–4) висловлювання про нього (А – Д).