Щодня під час канікул другокласник Тарас півдоби витрачав на життєво важливі потреби (харчування, сон тощо). Решту часу хлопчик розподіляв так:

Час, який залишався, Тарас порівну приділяв читанню книжки та грі на музичному інструменті. Скільки часу (хвилин) хлопчик приділяв грі на музичному інструменті та відвідуванню гуртків разом?

Який з наведених виразів є розв’язком задачі?

На телефонні розмови з трьома друзями хлопчик витратив a хвилин. Перша розмова тривала b хвилин, а друга – на с хвилин довше, ніж перша. Скільки хвилин тривала третя розмова?

Укажіть істинні твердження для математичного виразу m ∙ 4 = n.

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони. (18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

Виділене в тексті слово «сортування» виконує однакову синтаксичну функцію в усіх реченнях, ОКРІМ

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони. (18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

На місці пропуску в п’ятнадцятому реченні тексту потрібно вжити слово

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони. (18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

У шістнадцятому реченні висловлено думки всіх зображених на малюнку учасників полілогу, ОКРІМ

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони.(18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

До якого стилю української мови належить наведений текст?

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття»  – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може    отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони.(18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

Однорідними членами ускладнено речення

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може    отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони. (18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

Лексичну помилку допущено в реченні