Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього.
Боже, не літості – лютості,
Боже, не ласки, а мсти,
дай розірвати нам пута ці,
ретязі ці рознести.
Дай нам серця неприкаяні,
дай стрепіхатих стогнів,
душ смолоскипи розмаяні
між чужинецьких вогнів.
Пориве, пориве, пориве,
разом пірвемося в лет.
Бач – розсвітається зориво,
хай і на смерть, а – вперед.
Благословенна хай буде та
куля туга, що разить
плоть, щоб її не марудити
в перечеканні століть.
Боже, розплати шаленої,
Боже, шаленої мсти,
лютості всенаученної
нам на всечас відпусти.
Василь Стус
Провідна думка вірша суголосна з рядками
АЗа всіх скажу, за всіх переболію, // я кожен час на звіт іду, на суд. // Глибинами не втану, не змілію, // верхів'ями розкрилено росту.
БЧас, Господи, покори й самоти. // Найперше – це покора. О, навчи // В ночах безсонних, в бичуванні долі, // У дрібничковій помсті днів і діб, // В безсиллю немощів – навчи, навчи покори.
Вдля чого ми згадуємо // наші поразки // якщо не прагнемо // реваншу? // для чого ми розшукуємо // могили // наших героїв // якщо тамуємо в собі // почуття помсти"?
ГПодивися – поглянь – подивись – подиви, // Озирнись, ворухнись, закляклій у знемозі. // То стоять мої очі, як зимові дими, // То, як дим, мій народ // домерза // на морозі.
ДЛишай ні з чим їхню підлу варту, // оминай розставлені вміло пастки. // Варто битись і підводитись варто, // якщо потому й доведеться впасти.
