Доберіть український відповідник до іншомовного слова.

Поєднайте фразеологізм із його значенням.

Проблему взаємин митця й суспільства порушено в обох творах, що наведені в рядку

Ознаки постмодернізму притаманні рядкам

Прочитайте уривок зі статті Юрія Шереха (Шевельова).

«Поет-... домагається сприймати світ об’єктивно, не нав’язуючи світові своїх настроїв, почувань, взагалі свого “я”. Уникаючи суб’єктивного й злободенного, він відтворює світ як внутрішньо гармонійну, урівноважену систему… Поет-… залюбки милується в традиційних алегоріях, особливо антично-мітологічного або просто античного походження, бо це відповідає його раціоналізмові…».

Дослідник характеризує творчу манеру

Яскравим зразком твору, що належить до літературного напряму, для якого характерне звернення до народності, зацікавлення фольклором, етнографією, національною історією, фантастикою, зображення ідеалізованого минулого або вимріяного майбутнього, є

Роздум

Чи встигну я цей камінь обтесати

У дві руки, із молотом одним?

Бо поїзд мій вечірній у долині

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Уже на камені засяли очі

І налились блакиттю, вже на нім

Уста людські жагою затремтіли

І ожили, як небо ожива,

Повинуте грозою. А з путі

Той поїзд кличе в дальню вечорину,

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Різець і молот гупає в граніт,

Щоб викресати слово, хоч єдине,

І вкласти в очі, в губи кам’яні,

Нехай вони б вогнем заговорили

Моєї мови – матері життя,

Від колисання й до твердого ложа.

Ще поїзд жде. І молот мій дзвенить,

І оживає кремінь, мов істота.

Андрій Малишко

Твір написаний у формі

Роздум

Чи встигну я цей камінь обтесати

У дві руки, із молотом одним?

Бо поїзд мій вечірній у долині

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Уже на камені засяли очі

І налились блакиттю, вже на нім

Уста людські жагою затремтіли

І ожили, як небо ожива,

Повинуте грозою. А з путі

Той поїзд кличе в дальню вечорину,

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Різець і молот гупає в граніт,

Щоб викресати слово, хоч єдине,

І вкласти в очі, в губи кам’яні,

Нехай вони б вогнем заговорили

Моєї мови – матері життя,

Від колисання й до твердого ложа.

Ще поїзд жде. І молот мій дзвенить,

І оживає кремінь, мов істота.

Андрій Малишко

Віршовий розмір цього твору –

Роздум

Чи встигну я цей камінь обтесати

У дві руки, із молотом одним?

Бо поїзд мій вечірній у долині

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Уже на камені засяли очі

І налились блакиттю, вже на нім

Уста людські жагою затремтіли

І ожили, як небо ожива,

Повинуте грозою. А з путі

Той поїзд кличе в дальню вечорину,

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Різець і молот гупає в граніт,

Щоб викресати слово, хоч єдине,

І вкласти в очі, в губи кам’яні,

Нехай вони б вогнем заговорили

Моєї мови – матері життя,

Від колисання й до твердого ложа.

Ще поїзд жде. І молот мій дзвенить,

І оживає кремінь, мов істота.

Андрій Малишко

[Поїзд] Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота – ці рядки є

Роздум

Чи встигну я цей камінь обтесати

У дві руки, із молотом одним?

Бо поїзд мій вечірній у долині

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Уже на камені засяли очі

І налились блакиттю, вже на нім

Уста людські жагою затремтіли

І ожили, як небо ожива,

Повинуте грозою. А з путі

Той поїзд кличе в дальню вечорину,

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Різець і молот гупає в граніт,

Щоб викресати слово, хоч єдине,

І вкласти в очі, в губи кам’яні,

Нехай вони б вогнем заговорили

Моєї мови – матері життя,

Від колисання й до твердого ложа.

Ще поїзд жде. І молот мій дзвенить,

І оживає кремінь, мов істота.

Андрій Малишко

Ліричний герой цього твору постає в образі

Роздум

Чи встигну я цей камінь обтесати

У дві руки, із молотом одним?

Бо поїзд мій вечірній у долині

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Уже на камені засяли очі

І налились блакиттю, вже на нім

Уста людські жагою затремтіли

І ожили, як небо ожива,

Повинуте грозою. А з путі

Той поїзд кличе в дальню вечорину,

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Різець і молот гупає в граніт,

Щоб викресати слово, хоч єдине,

І вкласти в очі, в губи кам’яні,

Нехай вони б вогнем заговорили

Моєї мови – матері життя,

Від колисання й до твердого ложа.

Ще поїзд жде. І молот мій дзвенить,

І оживає кремінь, мов істота.

Андрій Малишко

Твір належить до лірики

Роздум

Чи встигну я цей камінь обтесати

У дві руки, із молотом одним?

Бо поїзд мій вечірній у долині

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Уже на камені засяли очі

І налились блакиттю, вже на нім

Уста людські жагою затремтіли

І ожили, як небо ожива,

Повинуте грозою. А з путі

Той поїзд кличе в дальню вечорину,

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Різець і молот гупає в граніт,

Щоб викресати слово, хоч єдине,

І вкласти в очі, в губи кам’яні,

Нехай вони б вогнем заговорили

Моєї мови – матері життя,

Від колисання й до твердого ложа.

Ще поїзд жде. І молот мій дзвенить,

І оживає кремінь, мов істота.

Андрій Малишко

Образ поїзда є також одним із ключових у творі

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання 72–78 до нього.

Роздум

Чи встигну я цей камінь обтесати

У дві руки, із молотом одним?

Бо поїзд мій вечірній у долині

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Уже на камені засяли очі

І налились блакиттю, вже на нім

Уста людські жагою затремтіли

І ожили, як небо ожива,

Повинуте грозою. А з путі

Той поїзд кличе в дальню вечорину,

Не може довго ждати, в нього свій

Маршрут і обрій. Лінія й робота.

Різець і молот гупає в граніт,

Щоб викресати слово, хоч єдине,

І вкласти в очі, в губи кам’яні,

Нехай вони б вогнем заговорили

Моєї мови – матері життя,

Від колисання й до твердого ложа.

Ще поїзд жде. І молот мій дзвенить,

І оживає кремінь, мов істота.

Андрій Малишко

Головну думку цього твору найточніше відображає цитата

Прочитайте визначення, у якому пропущено окремі фрагменти інформації.

Байка – ___________ жанр; невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи __________ твір з ______________ змістом, у якому людське життя відтворено або в образах тварин, рослин і речей, або зведено до простих і умовних стосунків.

Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків