ТЕМА: Україна і світове господарство: добувна промисловість.

Завдання скеровано на розуміння змісту абстрактних наукових понять.

Територіальна концентрація виробництва – це зосередження підприємств одного виду діяльності на обмеженій території.

Добираємо показники, що ілюструють зменшення територіальної концентрації газовидобування в країнах світу: зниження частки видобутку газу в країнах-лідерах. Тобто йдеться про зменшення концентрації газовидобування в традиційних локаціях.  Географія видобування газу може бути змінена внаслідок скорочення інвестицій у розвиток наявних родовищ або відкриття нових в інших країнах і регіонах.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна і світове господарство: сільське господарство України (географія основних технічних культур)

Завдання перевіряє вміння аналізувати географічну інформацію, подану графічно, й відстежувати тенденції розвитку сільського господарства.

Поданими графіками зілюстровано зміни посівних площ олійних технічних культур.

Найбільше відведено під соняшник. До того ж за площею посівів і врожайністю соняшнику Україна є абсолютним лідером серед країн світу.

Система сільськогосподарського виробництва, орієнтована на збільшення обсягів виробництва за умов використання нових, ефективніших засобів, демонструє інтенсивний шлях розвитку рослинництва.

Нарощувати імпорт зерна в такій ситуації є недоцільним. Натомість із соняшника в Україні виробляють олію.

На збільшення посівних площ соняшника безпосередньо впливає зростання обсягу виробництва й експорту соняшникової олії. А в структурі рослинництва України домінують зернові культури.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Україна і світове господарство: сільське господарство України (географія основних технічних культур).

Завдання перевіряє знання чинників розвитку й розміщення сільськогосподарського виробництва.

Сільське господарство відносять до первинного сектора економіки, отже, його спеціалізацію в певній місцевості, країні чи регіоні зумовлюють передусім агрокліматичні ресурси (забезпеченість сільськогосподарських культур теплом і вологою).

Соняшник – посухостійкий, тому традиційно його сіяли в Україні в степовій зоні. Зменшення врожайності в традиційних районах вирощування спричинили тривалі засухи в умовах глобального потепління клімату.

Нині світові ціни на соняшникове насіння зростають, що дає змогу фермерам витрачати кошти на добрива і засіювати поля на Чернігівщині чи Сумщині, але зменшити ризик втрати урожаю через засуху.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна і світове господарство: торгівля в Україні (структура експорту).

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати статистичну інформацію із суспільної географії, наведену в таблицях, і робити правильні висновки щодо зрушень у структурі експорту України.

За 25 років спостерігаємо збільшення обсягів валового збору соняшнику й стрімке нарощування експорту олії, що істотно перевищує експорт соняшникового насіння.

Верховна Рада ввела 1999 року експортне мито на насіння соняшнику, тож структура українського експорту змінилася. Позитивним наслідком є те, що олія – це товар вищої доданої вартості. Отже, зростає національний дохід країни, з’являються нові робочі місця, збільшується обсяг надходжень від сплати податків.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Способи зображення Землі: абсолютна і відносна висота точок на місцевості

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відносну висоту точки на місцевості за топографічною картою.

Відносна висота показує, на скільки одна точка земної поверхні перевищує іншу. Тобто вона дорівнює різниці абсолютних висот цих точок.

Абсолютна висота – це перевищення точки земної поверхні над рівнем Світового океану. На топографічній карті абсолютну висоту позначено горизонталями й точками з відповідними числовими показниками.

Відшукаємо гору Тарасівку й уріз води в річці Смотрич. Абсолютна висота гори Тарасівки становить 212,3 м, урізу води в річці Смотрич – 123,3 м. Знаходимо відносну висоту шляхом віднімання абсолютних висот: 212,3 – 123,3  = 89 м.

Правильна відповідь: 89.

ТЕМА: Способи зображення Землі: визначення відстаней між об’єктами на карті.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відстані на місцевості за топографічною картою, використовуючи числовий масштаб.

На фрагменті топографічної карти довжина ділянки на річці Смотрич від порома до гирла становить 15 сантиметрів. Множимо це число на величину масштабу.

Масштаб топографічної карти 1 : 25 000. Тобто одному сантиметрові на карті відповідають 250 метрів на місцевості. Обчислімо цю відстань на місцевості: 15 ∙ 250 м = 3750 м.

Правильна відповідь: 3750.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Поняття про азимут.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати географічний азимут за топографічною картою.

Географічний азимут – це кут, відкладений за годинниковою стрілкою між північним напрямком географічного меридіана та напрямком на заданий об’єкт. Напрямок географічного  меридіана – це бічна сторона рамки аркуша карти. Відлік починають від 0°.

Пригадаймо лінійний умовний знак дороги, знайдімо в’їзд до села Устя. Чітко південь – це 180°, але за умовою дорога відхиляється від південного напрямку на 9°. Віднімати чи додавати – маємо зорієнтуватися за картою. Оскільки дорога відхиляється на схід, то ми розуміємо: від 180° треба відняти 9°. Отримуємо азимут 171°.

Правильна відповідь: 171.

ТЕМА: Картографічний образ України: Україна на карті годинних поясів

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати місцевий час в Україні.

Місцевий час – це час, що визначають для певного місця на Землі. Він залежить від географічної довготи місця й однаковий для всіх точок на одному меридіані. Різниця місцевого часу у двох точках кількісно дорівнює різниці їхніх географічних довгот, виражених в одиницях часу.

Щоб визначити різницю місцевого часу, треба знати алгоритм визначення географічної довготи на топографічній карті. На фрагменті топографічної карти в правому нижньому куті позначено виходи картографічної сітки на рамку карти зі зазначенням географічної довготи 26º 01´ сх. д.

На нижній внутрішній рамці нанесені мінутні поділки (1º = 60´) у вигляді чорних і білих відрізків, що чергуються. Кожна мінута довготи поділена точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10´´.

1. Знаходимо географічну довготу метеорологічної станції.

Від умовного знака метеорологічної станції проводимо перпендикуляр на південну лінію опорної рамки. Потрапляємо на початок мінутного відрізка. Визначаючи географічну довготу, беремо до уваги, що на захід від меридіана 26º 01´ сх. д. значення довготи зменшується (у цьому разі – на одну мінуту). Отже, географічна довгота метеорологічної станції становить: 26º 01´ – 00º 01´ = 26º 00´.

2. Установлюємо, яка різниця географічної довготи в градусах від метеорологічної станції до середнього меридіана  II часового поясу: 30º – 26´ = 4º.

3. Переводимо різницю довготи у різницю в часі (на сусідніх меридіанах, проведених через 1º, місцевий час відрізняється на 4 хв): 4º ∙ 4 хв = 16 хв.

Отже, місцевий час на метеорологічній станції відстає від місцевого часу середнього меридіана II часового поясу на 16 хвилин.

Правильна відповідь: 16.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України: господарська оцінка рельєфу

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати геологічні розрізи території і прогнозувати ефективність господарської діяльності на ній.

Спрогнозуємо поширення негативних фізико-географічних процесів на цій території.

Глина має здатність інтенсивно поглинати воду, що значно змінює її фізичні властивості. Як наслідок, насичені вологою шари порід під впливом сили тяжіння можуть сповзати схилом – імовірне виникнення зсуву.

Розроблення кар’єру на території, де є вапнякові породи, може призвести до розвитку карсту (розчинення чи вилуговування легкорозчинних гірських порід поверхневими або підземними водами). Громада дійсно має привід занепокоїтися, оскільки може статися просідання земної поверхні.

До того ж розроблення кар’єру призведе до зниження рівня ґрунтових вод, які утворюють перший від поверхні водоносний шар. А зміни рівня ґрунтових вод легко спостерігати в криницях.

Під час ґрунтотворення гірська порода може руйнуватися під дією води (наприклад, розчинятися). Цей процес називають хімічним вивітрюванням.

Метаморфізація (перетворення) гірських порід відбувається в умовах високих температур і тиску, що є неможливим для глибин до 110 м.

Відкритий пласт граніту на радіоактивний фон не впливає.

Сейсмічні явища провокують тектонічні рухи в земній корі. Отже, варіанти 1, 5, 6 і 7 не підходять.

Правильна відповідь: 2; 3; 4.