Проаналізуйте наведену в таблиці інформацію (2022 р.) щодо обсягів і географії видобування мінеральних ресурсів в Україні. Визначте характеристики видобування залізних руд.
Частка області в Україні
Житомирська – 55 %
Дніпропетровська – 40 %
Сумська – 40 %
Івано-Франківська – 22 %
Чернігівська – 15 %
Дніпропетровська – 75 %
Полтавська – 18 %
ТЕМА: Первинний сектор економіки: видобування руд металів в Україні.
Україна є одним зі світових гравців на ринку залізорудної сировини. Основні родовища високоякісних залізних руд приурочено до кристалічних щитів давніх платформ – передусім до Українського щита. Видобування залізних руд зосереджено в трьох головних районах:
Правильна відповідь: Г.
Проаналізуйте інформацію щодо динаміки населення умовної країни (див. таблицю).
Який напрям демографічної політики у 2005-2024 рр. у цій країні був найрезультативнішим?
ТЕМА: Населення України та світу: особливості демографічної політики
Аналіз демографічних показників за 2005–2024 рр. свідчить про такі тенденції:
Отже, найрезультативнішим напрямом демографічної політики було стимулювання імміграції.
За даними таблиці визначте хід обчислення природного приросту населення (тис. осіб) в умовній країні за 2024 р.
ТЕМА: Населення України та світу: демографічні процеси.
Різниця між кількістю народжених і кількістю померлих за певний період називають природним приростом. Він може бути додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю, нульовим, коли ці показники мають однакове значення, і від’ємним, коли смертність більша від народжуваності. У такому разі відбувається не приріст, а зменшення кількості населення – депопуляція.
Чисельність населення (ЗКН): 6700 тис. осіб.
Коефіцієнт народжуваності (КН) = 10,5 ‰ = 0,0105.
Коефіцієнт смертності (КС) = 8,5 ‰ = 0,0085.
Формула природного приросту (ПП):
;
ПП = (0,0105 − 0,0085) × 6700;
ПП = 13,4 тис. осіб.
Правильна відповідь: Б.
Проаналізуйте наведену в таблиці інформацію й оцініть демографічну ситуацію в умовній країні.
Депопуляцію спостерігають тоді, коли смертність перевищує народжуваність. У такому разі відбувається не приріст, а зменшення кількості населення. За даними таблиці народжуваність (10,5 ‰) перевищує смертність (8,5 ‰), отже, депопуляції немає.
Старіння населення – це процес збільшення частки літніх людей і зменшення частки дітей. Старінню населення властиві низький рівень народжуваності, уповільнення природного приросту та зростанням тривалості життя. У таблиці немає показників щодо вікового складу, тому оцінити старіння населення неможливо.
Для розширеного типу відтворення характерні високі показники народжуваності, стабільні показники смертності та додатний природний приріст, про що свідчать дані таблиці (варіант відповіді В).
Звужене відтворення населення характерне для країн із низькою народжуваністю й невисоким або від’ємним природним приростом.
Правильна відповідь: В.
Спрогнозуйте особливості розроблення пластів кам'яного вугілля в басейні, що сформований у межах Донецької складчастостої області (див. карту).
ТЕМА: Первинний сектор економіки: видобування вугілля в Україні.
Вугілля в цьому регіоні видобувають у складних гірничо-геологічних умовах шахтним способом: середня глибина розроблення вугільних пластів понад 720 м, а середня товщина вугільного пласта – приблизно 1 м, що ускладнює умови праці й зменшує ефективність видобутку. Залягання пластів пологе (65 %) і крутоспадне (35 %).
Позначте скориставшись картою тектонічну структуру, якій у рельєфі відповідає Придніпровська низовина.
ТЕМА: Природні умови та ресурси України: тектонічна будова.
Унаслідок тектонічних опускань у межах плит утворюються западини й прогини, наприклад, Дніпровсько-Донецька западина. Вона лежить на північний схід від Українського кристалічного щита. Западину заповнено відкладами осадових порід, потужність яких становить 18–20 км. У рельєфі цій тектонічній структурі відповідає Придніпровська низовина.
Визначте на території України тектонічну структуру, у межах якої виходять на поверхню найдавніші гірські породи – гнейси й граніти віком 3,5-3,6 млрд років.
Найдавнішою тектонічною структурою в Україні є кристалічний щит, який виник в архейську еру. Він сформувався внаслідок виверження порід, які потім кристалізувалися й зазнавали метаморфізму. Так утворилися гнейси та граніти.
Український щит займає майже третину площі території держави й простягається від Рівненської та Житомирської областей на півночі майже до узбережжя Азовського моря на півдні (Донецька область).
Проаналізуйте схему вертикальної поясності в гірській місцевості та визначте місце її розташування на карті кліматичних поясів Євразії.
ТЕМА: Головні закономірності формування природи материків: вертикальна поясність Євразії.
Зміна природних умов із висотою в горах зумовлює зміни в рослинному і тваринному світі, ґрунтах. Таку закономірність географічної оболонки називають вертикальною або висотною поясністю.
Кожна гірська система має свою кількість поясів. Це залежить від висоти й географічного положення гір.
Нижній висотний пояс відповідає природній зоні прилеглої території.
Зона широколистяних лісів формується в умовах теплого літа, холодної зими й достатнього або надмірного зволоження, тобто в межах помірного кліматичного поясу.
На кліматодіаграмах відображено характеристики клімату у двох пунктах спостережень – Х та Y. Пункт Y розташовано в Києві (див. карту). У якому напрямку від пункту Y розташовано пункт Х (абсолютна висота пунктів спостереження однакова)?
ТЕМА: Головні закономірності формування природи материків: клімат Євразії.
На кліматограмах позначено графіки річного ходу температури повітря (показники температур підписано на вертикальній прямій зліва) і розподіл опадів за місяцями стовпчиковою діаграмою (показники кількості опадів підписано на вертикальній прямій справа).
Проаналізуймо показники середньомісячних температур повітря й кількості опадів у пункті Х. За графіком річного ходу температури повітря визначаємо, що найтепліший місяць – липень (+20 °С), а найхолодніший – січень (+5 °С).
Річна кількість опадів більша, ніж у Києві. Пригадаймо: у напрямку із заходу й північного заходу на схід і південний схід вплив Атлантики поступово слабшає, натомість посилюється вплив континентальних повітряних мас.
Відображені кліматичні показники характерні для помірного морського клімату, який охоплює західні регіони Європи. Отже, пункт спостереження розташовано західніше від Києва (варіант відповіді А).
Правильна відповідь: А.
Євразія лежить у межах усіх кліматичних поясів Північної півкулі (див. карту). Позначте назву кліматичного поясу, який не утворює суцільної смуги на цьому материку.
ТЕМА: Кліматичні пояси та типи клімату Євразії.
Найбільшу територію охоплює помірний кліматичний пояс, який простягається від Атлантики до Далекого Сходу.
Субтропічний кліматичний пояс поширений від Піренейського півострова на заході до Тихого океану на сході.
Тропічний кліматичний пояс не простягається суцільною смугою в Євразії. Він охоплює лише західну частину Азії в межах Аравійського півострова (варіант відповіді В).
Субекваторіальний кліматичний пояс характерний для південних і південно-східних районів Азії.
Позначте регіон світу, державний лад країн якого відображено на схемі.
ТЕМА: Політична карта Європи.
Нині в Європі переважна більшість держав – республіки. Серед них є парламентські та президентсько-парламентські.
Також на політичній карті Європи налічують 12 монархій, переважно конституційних.
За державним устроєм більшість країн цього регіону є унітарними.
В Африці й Америці також домінують республіки. Однак монархій в Африці три, а більшість держав унітарні.
В Америці налічують сім федеративних держав. Також є низка держав у складі Співдружності Націй.
На політичній карті Океанії – 14 суверенних держав і майже стільки ж залежних територій із різним політичним статусом.
Середня густота населення світу становила 42 особи/км2 у 1992 р. та 60 осіб/км2 у 2024 р. Що зумовило таку зміну показника середньої густоти населення світу?
ТЕМА: Розселення: густота населення.
Густота населення ̶ це відношення кількості населення до площі території. Густота населення зростає тоді, коли кількість населення збільшується. Особливо швидке зростання кількості населення називають демографічним вибухом. Латиноамериканські й азійські країни, що розвиваються, уже подолали його пік, натомість більшість країн Африки й досі перебувають на його вершині. Саме це зумовлює збільшення показника середньої густоти населення світу (варіант відповіді Г).
Площа суходолу на Землі змінюється дуже повільно. Штучні ділянки суходолу замалі за площею, щоб вплинути на глобальні показники. А збільшення кількості держав не впливає на густоту населення, оскільки ні загальна площа суходолу, ні загальна кількість населення світу від перерозподілу кордонів не зміниться.
У якому виробничому процесі використовують вичерпні не відновлювані природні ресурси?
ТЕМА: Природокористування: використання природноресурсного потенціалу.
Природні ресурси поділяють на вичерпні та невичерпні (за природними межами можливого використання їх), відновлювані та невідновлювані (за можливостями їхнього відтворення у природі).
Вичерпні невідновлювані природні ресурси в процесі використання поступово зменшуються й не можуть відновитися в умовах, що існують на Землі. До них належать мінеральні ресурси, як-от вугілля.
До невичерпних належать гідроресурси.
До вичерпних відновлюваних – біологічні, зокрема лісові, і ґрунтові.
Колообіг речовини та енергії – найважливіший механізм, що забезпечує одну із закономірностей розвитку географічної оболонки. Позначте цю закономірність.
ТЕМА: Географічна оболонка
Усі складники географічної оболонки взаємопов’язані завдяки безперервним колообігам речовин та енергії між геосферами. Тому навіть незначні зміни в одному компоненті природного комплексу неминуче ведуть до низки змін інших компонентів. Таку закономірність географічної оболонки називають цілісністю.
Ритмічністю називають періодичну повторюваність певних процесів у географічній оболонці.
Широтна зональність проявляється в поступовій зміні природних умов у напрямку від екватора до полюсів, а висотна поясність – з висотою в горах (від підніжжя до вершини).
Географічне значення кулястої форми Землі (див. рис), –
ТЕМА: Форма і розміри Землі.
Форма Землі визначає кут падіння сонячних променів на поверхню: на різній відстані від екватора вони падають під різними кутами. Це зумовлює нерівномірне нагрівання планети.
Чергування дня і ночі – це наслідок руху Землі навколо власної осі. Річний цикл усіх природних явищ пов’язаний зі зміною положення Землі відносно Сонця і нахилом земної осі.
Переміщення літосферних плит відбувається тому, що внутрішні сили Землі, пов’язані із циркуляцією магми, рухають земну кору.
