Розділ: Перелік тестів за варіантами
Тема: Варіант 5
Кількість завдань: 33
Завдання спрямовано на перевірку знання вступниками значень частовживаних, зокрема в текстах наукового й публіцистичного стилів, іншомовних слів і вміння добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст, стиль, тип, жанр мовлення.
На місці пропуску 1 треба вставити прикметник, який, відповідно до змісту мікротексту, характеризує засоби, що можуть сприяти запобіганню виникнення захворювань серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату.
Поміж запропонованих варіантів відповіді терапевтичний (лікувальний, заспокійливий), профілактичний (запобіжний, превентивний), реабілітаційний (оздоровчий, відновлюваний), корекційний (коригувальний, виправний) у відповідних граматичних формах лише слово профілактичний відповідає смисловому наповненню речення.
Правильна відповідь: Б.
Завдання спрямовано на перевірку знання багатозначних слів іншомовного походження, уміння розрізняти пароніми, добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст.
Темою мікротексту є особливості музики Карла Орфа. Пропущена лексема є музичним терміном. Усі запропоновані у варіантах відповіді слова є багатозначними, а варіанти Б, В й Г використовують як музичні терміни: мотив (найменший елемент музичної структури, що має самостійне виразне значення), сюжет (тема, об’єкт зображення в живописному, музичному або художньому творі), фраза (невелика, відносно завершена частина музичної теми, відокремлений уривок музики).
Лексема мотив відповідає комунікативний ситуації якнайкраще, оскільки лише вона означає складник музичного твору, що має самостійне, завершене значення, тож може, відповідно до змісту мікротексту, не залишати байдужим жодного слухача, надовго врізатися в пам’ять.
Слово стимул (подразник, який викликає реакцію), наведений у варіанті відповіді А, не використовують як музичний термін.
Правильна відповідь: Б.
Завдання спрямовано на перевірку знання багатозначних слів іншомовного походження, уміння розрізняти пароніми, добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст.
Лексема енергія (здатність будь-чого бути джерелом сили, ентузіазму) на місці пропуску 2 називає таку особливу властивість музики Карла Орфа, яка не залишає байдужим жодного слухача… надовго врізається в пам’ять.
Решта запропонованих варіантів відповіді – енергетизм (течія в філософії), енергійність (активність, швидкість), енергетичність (стосується енергетики) – є паронімами до слова енергія і не відповідають смисловому наповненню речення.
Правильна відповідь: A.
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови, а також свідомо, невимушено, цілеспрямовано, майстерно вживати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.
Для вибору правильного варіанта заповнення пропуску 4 треба проаналізувати зміст речення, у якому пропущено слово.
У висловлюванні зазначено, що художня школа Олекси Новаківського була першим мистецьким навчальним закладом національного рівня на зразок академії мистецтв.
Розгляньмо запропоновані варіанти: проба – спроба, випробування, праоснова – джерело, фундамент, проєкція – план, задум, прообраз – первісний зразок чого-небудь, прототип.
З-поміж запропонованих слів лише лексема прообраз повністю відповідає контексту.
Правильна відповідь: Г.
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови, а також свідомо, невимушено, цілеспрямовано, майстерно вживати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.
Слово на місці пропуску 5 є однорідним із додатком поява й називає процес діяльності, що розпочався після появи школи Олекси Новаківської.
Поміж запропонованих варіантів функціонування (виконання функцій, діяльність), життєдіяльність (сукупність життєвих функцій організму), заснування (започаткування, організація чого-небудь), запровадження (встановлення, введення чогось нового) у відповідних граматичних формах лише варіант функціонування відповідає смисловому наповненню речення.
Правильна відповідь: А.
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови, а також свідомо, невимушено, цілеспрямовано, майстерно вживати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.
На місці пропуску 6 треба вставити слово, яким схарактеризовано Андрея Шептицького відповідно до одного з видів його діяльності. Зважаючи на прикметник щедрий, треба визначити, що йдеться саме про підтримку, зокрема матеріальну, митрополитом соціальних ініціатив, культури тощо.
Слово меценат (особа, яка безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури, освіти) якнайкраще відповідає змісту запропонованого речення.
Решта варіантів відповіді – філантроп (благодійник, добродійник, доброчинець), фундатор (засновник, основоположник), спонсор (той, хто фінансує кого-небудь або що-небудь, виступає як поручитель, замовник) – видаються правдоподібними, однак слово меценат означає людину, яка є фінансовим покровителем саме мистецьких ініціатив, чого немає в лексичних значеннях інших запропонованих слів.
Лексеми філантроп, фундатор і спонсор називають людей, що є жертводавцями в широкому значенні цього слова, без прив’язки до мистецтва.
Правильна відповідь: Б.
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови, а також свідомо, невимушено, цілеспрямовано, майстерно вживати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.
На місце пропуску 7 треба вставити слово, яке свідчить про винаходження Верном Хадсоном терміна комп’ютерна графіка.
Розгляньмо запропоновані варіанти відповіді: авторство – створення, ініціатива, новаторство – інновація, запровадження чогось нового, раціоналізаторство – удосконалення, оптимізація, реформаторство – оновлення, перетворення.
Оскільки пропуск зроблено в реченні, у якому йдеться саме про придумування нового терміна, а не запровадження чогось нового, удосконалення чи перетворення, то правильним варіантом відповіді є слово авторство.
Правильна відповідь: A.
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови, а також свідомо, невимушено, цілеспрямовано, майстерно вживати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.
Для вибору правильної відповіді треба проаналізувати не лише зміст того речення, у якому пропущено слово, а й попереднього.
Словосполучення поставлене завдання на місці пропуску 8 означає доручення розробити засоби для опису будови людського тіла, які водночас із високою точністю мали б придатний для зміни вигляд.
Решта варіантів відповіді – задана умова (наперед визначені правила виконання певного завдання), визначене питання (чітко сформульоване, конкретне запитання), сформульована проблема (описана проблема) – не відповідають контексту.
Правильна відповідь: B.
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови, а також свідомо, невимушено, цілеспрямовано, майстерно вживати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.
Для вибору правильної відповіді треба проаналізувати не лише зміст речення, у якому пропущено слово, а й подальший контекст.
Слово на місці пропуску 9 характеризує комп’ютерну програму «Альбом» як таку, що дала величезний поштовх розвиткові комп’ютерної графіки.
Поміж запропонованих варіантів відповіді – еволюційний (пов’язаний із поступовим розвитком), прогресивний (той, що сприяє розвиткові, руху вперед), креативний (пов’язаний із креативом, творчий), революційний (стосується різких, кардинальних змін) – слово революційний відповідає контексту якнайкраще.
Варіанти відповіді еволюційною і прогресивною видаються правдоподібними, оскільки також означають процес зміни, розвитку, але тільки слово революційний означає раптові, кардинальні зміни.
Правильна відповідь: Г.
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови, а також свідомо, невимушено, цілеспрямовано, майстерно вживати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.
На місце пропуску 10 треба вставити слово користувач, яке в запропонованому контексті називає людину або обліковий запис, що взаємодіє з програмним забезпеченням, системою чи додатком для виконання певних дій – уведення даних, отримання інформації, керування функціями тощо.
Решта запропонованих варіантів – споживач (особа або організація, що використовує, споживає якусь продукцію), клієнт (відвідувач, замовник, покупець), адресат (той, до кого звернена мова, кому адресують лист, телеграму, одержувач) – не відповідають змісту висловлювання.
Правильна відповідь: Б.
Завдання зорієнтовано на виявлення тестованими здатності працювати з формальними ознаками тематично пов’язаних текстів із метою вичленування з них однорідної інформації та способів її подання, а також спроможності кваліфікувати й класифікувати явища, факти, об’єкти тощо.
Автор тексту Б на відміну від автора тексту А наводить приклади для ілюстрації своїх тверджень. (абзаци 10, 13).
Автор тексту А на відміну від автора тексту Б використовує емоційно-метафоричне порівняння з метою впливу на читача.
Зокрема в абзацах 2, 3 й 4 він порівнює процес люстрації в державі з лікуванням людського організму від онкологічного захворювання, використовує емоційні висловлювання посмертний вінок, хіміотерапія, хвороба тощо.
Автор тексту Б з метою емоційного впливу на читача та підкреслення важливих думок використовує низку риторичних запитань (абзаци 11, 12, 13 і 15). У тексті А немає риторичних фігур.
Думки, які сформульовано в текстах А та Б, ґрунтуються на логічно дібраних аргументах. Автор тексту А стверджує, що люстрація болісна, але необхідна процедура, для ефективності якої треба мати точні критерії та процедури, і наводить аргументи про те, що без системності люстрація може нашкодити. (абзаци 2, 3, 4).
Автор тексту Б наводить переконливу аргументацію на користь потреби в люстрації органів влади. Стверджує, що люстрація потрібна для підвищення довіри до держорганів (абзац 6), люстрація є доказом того, що держава здійснює всеохопну дію, важливу і для громадян, і для світової спільноти (абзац 6), успішна люстрація має завершитися створенням відкритої, прозорої системи влади, яка включає всі соціальні й етнічні групи (абзац 16).
Правильна відповідь: B.
Завдання зорієнтовано на виявлення тестованими здатності працювати з текстами як цілісністю, визначати мету висловлювання.
Автор тексту А намагається збалансовано, логічно та послідовно довести думки про важливість люстрації, описати проблеми, що виникають під час її впровадження, і чіткі критерії, необхідні для досягнення успіху в процесі люстрації.
Узявши до уваги зміст і тему тексту А (вплив глобалізації на мовну ситуацію у світі, зокрема роль англійської мови як глобального засобу комунікації та пов’язані із цим виклики й перспективи для інших мов і культур), а також публіцистичний стиль викладу, наведені автором аргументи, використані мовні засоби, можна стверджувати, що його мета – пояснити поняття люстрації як складного й необхідного процесу очищення державного апарату (варіант відповіді А).
Решта варіантів відповіді відображають окремі аспекти міркувань, які викладено в цьому тексті, чи порушені в ньому проблеми.
Правильна відповідь: A.
Завдання спрямовано на виявлення здатності визначати на підставі аналізу текстів спільної тематики ті ключові слова (словосполучення, поняття, концепти), які є спільними для них і можуть забезпечити однозначну, а не глобальну, ідентифікацію їх із-поміж інших текстів подібної тематики.
З-поміж запропонованих трійок слів дійсно концептуальними для однозначної ідентифікації цих двох текстів є поняття, визначені у варіанті відповіді В: держава, люстрація, критерії.
В усіх інших варіантах запропоновано занадто загальні категорії, щоб за ними можна було визначити центральну проблематику цих двох текстів. Крім того, у цих варіантах є поняття, які характерні лише для одного з текстів.
Правильна відповідь: В.
Завдання спрямовано на виявлення здатності тестованих визначати спільні для текстів однієї тематики мікротеми, тобто часткові теми, які автор актуалізує для розгортання центральної теми.
Мікротеми А «результати проведення люстрації» зактуалізовано в обох текстах: у тексті А в абзацах 1–3, у тексті Б – в абзацах 6, 12 і в інших, де наведено окремі приклади.
Мікротему Б «люстрація в різних країнах» зактуалізовано лише в тексті Б, а саме в абзацах 10, 13, 14.
Мікротему В «ризики, пов’язані з люстрацією» зактуалізовано в обох текстах: у тексті А в абзацах 4 та 5, у тексті Б – в абзацах 6–15.
Мікротему Г «механізм проведення люстрації» зактуалізовано в обох текстах: у тексті А в абзаці 4, а в тексті Б – в абзацах 7–15 (обговорено деякі складники й виклики).
Правильна відповідь: Б.
Завдання спрямовано на виявлення здатності тестованих робити узагальнення щодо позиції авторів у певних питаннях.
На підставі аналізу текстів можна стверджувати, що обидва автори не погодилися б із твердженням А «Жодних винятків щодо “заплямованих” осіб під час люстрації не може бути». У тексті А це випливає з абзацу 5, де автор опосередковано вказує, що люстрація має бути адекватною, щоб не виникла ситуація, коли «здійснення люстрації… може призвести до неможливості виконання державним механізмом своїх функцій».
У тексті Б автор майже впродовж усього тексту якраз і міркує про те, якими критеріями треба користуватися, щоб люстрація дала результат, зокрема й припускаючи, що ці критерії мають брати до уваги різні чинники, що подеколи даватимуть змогу залишатися у владі «заплямованим» особам, які продемонстрували готовність виправитися.
З усіма ж іншими варіантами позицій автори, з огляду на зміст їхніх текстів, могли б погодитися:
Б Загалом люстрація є вимушеним кроком на певному етапі розвитку держави (у тексті А про це йдеться в абзаці 2, а в тексті Б – в абзаці 6).
В У процесі проведення люстрації неуникними є певні «перегини» (у тексті А про це йдеться в абзаці 5, а в тексті Б – в абзацах 7–15, де наведено різні приклади кардинальних рішень).
Г Для успішності проведення в країні люстрації ключовим є визначення її засад (у тексті А про це йдеться в абзаці 5, а в тексті Б – в абзацах 7–15).
Правильна відповідь: A.
Завдання спрямовано на виявлення здатності пов’язувати різні тексти й бачити в одному тексті конкретні ілюстрації певних теоретичних положень іншого тексту.
У тексті Б є приклад: «Навпаки, у Лівії через звільнення держслужбовців держава була фактично розвалена». Саме він і може слугувати найкращим прикладом до думки автора тексту А.
В інших прикладах тексту Б йдеться про країни, де люстрація якщо й відбувалася з проблемами, то не стала критичною для функціювання держав.
Правильна відповідь: B.
Завдання спрямовано на виявлення здатності бачити взаємозв’язок текстів на рівні взаємодоповнення чи взаємозаперечення їх.
Якщо уважно проаналізувати абзаци 7–15 тексту Б, то можна зрозуміти, що автор у них розмірковує про чіткість критеріїв люстрації для успішності проведення її, а не про мету, чи напрям, чи силу. У цьому переконує однозначне питання, що автор ставить в абзаці 7 і відповіддю на яке є всі наступні абзаци: «Які ж критерії звільнення та які виклики, пов’язані із цим?».
Тому з-поміж двох найбільш конкурентних варіантів відповіді В та Г перевагу треба віддати варіанту Г.
Інші тези тексту А (варіанти відповіді А, Б) якщо й перегукуються з певними фрагментами тексту Б, то лише частково, а не загалом з абзацами 7–15.
Правильна відповідь: Г.
Завдання спрямовано на перевіряння здатності тестованих аналізувати й оцінювати форму та зміст текстів, виявляючи між текстами риси подібності та відмінності.
З-поміж запропонованих варіантів відповіді неправильним є варіант В, оскільки він хибно характеризує позиції тексту Б на тлі тексту А. Адже в тексті Б є таке: «Люстрація має одну незаперечну перевагу – швидке відновлення довіри, репутації та соціального капіталу держслужби в очах світу та власного соціуму», натомість у варіанті відповіді стверджується, що текст Б розглядає цінність люстрації лише для світового співтовариства.
В усіх інших варіантах відповіді запропоновані дійсно помітні й виправдані формою або змістом тексту розрізнювальні риси:
А Текст A розрахований на широку читацьку аудиторію, а текст Б – на більш фахову аудиторію.
Дійсно текст A завдяки своїй метафориці й простому тлумаченню складної проблеми більше зорієнтований на широку аудиторію, а текст Б завдяки своїй конкретиці придатніший для фахового використання.
Б Текст А акцентує увагу на загальних аспектах люстрації, а текст Б – на проблемних прикладних.
Дійсно, у тексті А лише в загальних рисах визначено, що таке люстрація, наголошено на важливості чітких критеріїв люстрації, але не обговорено їх, а в тексті Б чітко визначено виклики, що, як видно з тексту, виникали в тих чи тих країнах, зазначено можливості подолання їх.
Г Текст А пов’язує актуальність люстрації в разі недієвості механізмів самоочищення в державі, а текст Б – у разі зміни політичного режиму.
Це відповідає дійсності, зважаючи на початки обох текстів: абзац 2 та абзац 6.
Правильна відповідь: В.
Варіант відповіді В правильний.
Думку «Штучний інтелект є екзистенційною загрозою людству, перетворюючи людей на споживачів» поділяє ІТ-фахівець: «Це (штучний інтелект) породжує екзистенційну загрозу людству як цивілізації істот розумних, перетворюючи її на цивілізацію споживачів».
Натомість математик уважає, що штучний інтелект сприятиме розкриттю людиною свого творчого потенціалу: «…штучний інтелект дасть можливість людині сфокусуватися на творчій праці».
Варіант відповіді А неправильний.
З висловлювання математика випливає, що він уважає будь-яку людиноорієновану професію творчою: для цього достатньо зіставити два його твердження: «…штучний інтелект дасть можливість людині сфокусуватися на творчій праці…» та «…це стосується не тільки мистецтва та науки, а й будь-яких людиноорієнтованих професій, оскільки професіонали в будь-якій професії створюють витвори мистецтва».
З висловлювання ІТ-фахівця зробити висновок про його погляди на людиноорієнтовані професії як на творчі неможливо.
Варіант відповіді Г неправильний.
Погляд «Автомати можуть перевершити людину тільки у виконанні рутинної діяльності за заданим шаблоном», висловлений у варіанті відповіді Г, поділяє як математик, стверджуючи, що автомати «…можуть перевершити людину тільки у виконанні готових алгоритмів», так і ІТ-фахівець: «…штучний інтелект радикально впливає на ринок робочої сили, багато професій зникає взагалі, оскільки в них на зміну людям приходять автомати».
Правильна відповідь: В.
Варіант відповіді А застосовував персоналістський підхід до історії, оскільки його описи стосуються особливостей походження, життя й побуту людей різних племен правильний. Попри те, що Геродот жив ще в 6 ст. до н. е. й не був знайомий із сучасними підходами в історії, він ставив у центрі уваги інтереси людини та її добробут, оскільки його описи стосуються особливостей походження, життя й побуту людей різних племен. тобто застосовував персоналістський підхід до історії.
Варіанти відповіді Б, В неправильні – див. обґрунтування правильності відповіді А.
Варіант відповіді Г неправильний. Адже у визначеному істориком персоналістському підході до історії ставлять у фокус інтереси людини, її добробут, чого не можна робити, нехтуючи контекстом: під час розгляду питань стародавньої історії треба обговорювати інтереси й добробут людини саме тих часів.
Правильна відповідь: А.
Варіант відповіді В правильний.
Дійсно, твердження «Частка тих працівників, які під час приймання на роботу, що передбачає закордонні відрядження, уже потерпали від безсоння, не була більшою за частку тих, які під час приймання на роботу, що не передбачає закордонних відряджень, уже потерпали від безсоння» додає необхідну інформацію для забезпечення обґрунтованості висновку лікаря про те, що стреси, «пов’язані зі зміною часових поясів, порушенням звичного розпорядку дня, необхідністю вживатися в нову культуру» спричиняють безсоння (без цієї інформації можна припустити, що під час добору на роботу, пов’язану з відрядженнями, відібрали кандидатів, які вже мали на той момент проблеми зі сном).
Варіант відповіді А неправильний, оскільки він може підважувати припущення про наявність стресів, які мають працівники у відрядженнях до сусідніх країн, а не вплив стресів на розвиток безсоння. Логічно припустити: що далі країна відрядження від рідної країни у фізичному, часовому, культурному сенсах, то вищий ступінь стресу у відрядженні.
Варіанти відповіді Б, Г неправильні, оскільки твердження в них стосуються комплементарної частини працівників до частини тих працівників, які перебувають у стані стресу в закордонних відрядженнях.
Правильна відповідь: В.
Варіант відповіді Г Висновок робиться на підставі відкидання інших можливих пояснень спостережуваного факту правильний. Дійсно, бібліотекар послідовно аналізує і відкидає різні варіанти, поки не обґрунтує остаточний висновок після вичерпання всіх.
Варіанти відповіді А–В неправильні: їх бібліотекар навіть не згадує.
Правильна відповідь: Г.
Варіант відповіді А Правильно вчитися не для школи, а для життя правильний. Еквівалентним формулюванням твердження Сенеки-молодшого є твердження «Неправильно вчитися передусім для школи, а не для життя». Його подвійне заперечення – «Правильно не (вчитися передусім для школи, а не для життя)», тобто «Правильно вчитися передусім для життя, а не для школи» або «Правильно вчитися не для школи, а для життя».
Варіант відповіді Б неправильний, адже це заперечення висловлення Сенеки-молодшого: «Неправильно, що неправильно вчитися для школи, а не для життя», що еквівалентно висловленню «Правильно вчитися для школи, а не для життя».
Варіанти відповіді Г, В неправильні, оскільки у висловлюванні Сенека-молодший пріоритет віддає навчанню для життя, а в цих варіантах відповідей важливість навчання для життя і важливість навчання для школи зрівняні.
Правильна відповідь: А.
Варіант відповіді Б У родині Олега й Оленки 4 дітей правильний. Умова задачі симетрична відносно братів і сестер (вона не зміниться, якщо сестер і братів поміняти місцями), і тому кількості братів і сестер у родині однакові. Тобто залишається перевірити, яка пара чисел задовольняє умовам задачі: < 0, 0 >, < 1, 1 >, < 2, 2 >, < 3, 3 >, ….
Перевірка показує, що пара < 2, 2 > відповідає умові задачі.
Варіанти відповіді А, В, Г неправильні. У цьому легко переконатися, виконавши обчислення й узявши до уваги, що кількість братів і сестер у родині однакова.
Правильна відповідь: Б.
Для виконання таких завдань корисно структурувати інформацію зі стимулу в таблиці, де відобразити хоча б ту інформацію, яка чітко випливає з умов. Для зручності варто скорочувати імена до ініціальних літер.
| Керівник | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб |
|---|---|---|---|---|---|---|
| К | То | |||||
| М | ||||||
| Н раніше, ніж О | ||||||
| О | Якщо | |||||
| Р відразу після О | ||||||
| С | Або | Або |
Конкретно ж для розв’язання завдання варто передусім перевірити варіанти відповіді на те, чи задовольняють вони вимоги однозначних умов, наведених у стимулах. Завдяки цьому вдасться легко з’ясувати, що варіанти відповідей Б та В суперечать умові 1, адже цією умовою визначено, що співбесіда із Соломією має відбутися або в понеділок, або у вівторок. Водночас варіант відповіді Г суперечить умові 4, якою визначено: якщо співбесіда з Оленою відбудеться в четвер, то співбесіда з Кирилом має відбутися в суботу.
Отже, задовольняє умови 1–5 варіант відповіді А, у чому легко переконатися, попрацювавши з раніше створеною таблицею.
Правильна відповідь: А.
Твердження І хибне.
Дійсно, якщо співбесіда з Оленою відбудеться в четвер, то співбесіда з Кирилом відбудеться в суботу (умова 4). Тобто в суботу мають відбутися дві співбесіди – з Романом і з Кирилом, а це неможливо.
Твердження ІІ хибне.
Дійсно, якщо співбесіда з Оленою відбудеться в четвер, то співбесіда з Романом відбудеться в п’ятницю (умова 2). Тобто в п’ятницю мають відбутися дві співбесіди – з Романом і з Мартою, а це неможливо.
Співбесіди можуть відбутися в такій послідовності: Нестор, Соломія, Марта, Олена, Роман, Кирило. Отже, твердження ІІІ істинне.
Правильна відповідь: B.
Твердження А хибне.
Дійсно, якщо співбесіда з Романом відбудеться в четвер, то співбесіда з Оленою відбулася в середу (умова 2). Оскільки співбесіда з Мартою відбулася у вівторок, то із Соломією вона відбулася в понеділок (умова 1). Тоді співбесіда з Нестором відбудеться в п’ятницю або в суботу, а це суперечить умові 3.
Твердження Б, В і Г істинні, оскільки співбесіди можуть відбутися в такій послідовності: Соломія, Марта, Нестор, Олена, Роман, Кирило, або в такій послідовності: Соломія, Марта, Нестор, Кирило, Олена, Роман.
Правильна відповідь: A.
Для виконання завдання імена студентів позначмо однією літерою: Аліна – А, Богдан – Б, Володимир – В, Григорій – Г, Дарина – Д, Жанна – Ж, Захар – З. Тепер узагальнімо й запишімо в скороченому вигляді всі умови (далі – умови), які наведено в завданні: у групах 1 і 3 має бути по два учасники, а в групі 2 – три:
1) А + З;
2) Б → В, Г;
3) Д → В, Г.
За загальною умовою, описаною в ситуації, у групі 1 має бути лише два учасники. За умовою цього завдання в групі 1 має бути В. Відповідно в ній не можуть бути (умови 2 і 3) ні Б, ні Д. Також у групі 1 не можуть бути ні А, ні З, оскільки за умовою 1 вони мають бути в одній групі.
Тож можливості бути учасниками групи 1 є тільки в Г (Григорій) та Ж (Жанна). У варіантах відповіді Г (Григорія) немає, тому правильна відповідь – Ж (Жанна).
Правильна відповідь: В, Жанна.
Умови ситуації та завдання дають змогу однозначно по кроках визначити склад груп (у таблиці нижче поряд з іменем стоїть число – номер кроку, на якому визначено належність учасника до відповідної групи):
| Група 1 | Група 2 | Група 3 |
|---|---|---|
| Борис (2), Дарина (2) | Володимир (1) Алла (3), Захар (3) | Григорій (1) Жанна (4) |
Крок 1: умова завдання (Володимир у групі 2, Григорій у групі 3).
Крок 2: умови 2 і 3 ситуації (ні Борис, ні Дарина не можуть бути в одній групі ні з Володимиром, ні з Григорієм).
Крок 3: умова 1 ситуації (Алла й Захар мають бути в одній групі).
Крок 4: Для Жанни залишилась одна можливість – група 3.
З такого складу груп випливає, що твердження І та ІІ істинні, а ІІІ – хибне. Тому правильний варіант відповіді – В.
Правильна відповідь: В.
Для виконання завдання імена студентів позначмо однією літерою: Аліна – А, Богдан – Б, Володимир – В, Григорій – Г, Дарина – Д, Жанна – Ж, Захар – З.
З огляду на формулювання завдання (Ж і З мають бути в одній групі) й на умову 2 (А й З мають бути разом), а також на те, що в групі 2 має бути три учасники, можна однозначно стверджувати, що в групі 2 мають бути А, З й Ж.
З огляду на умови 3 та 4 (Б не може бути разом ні з В, ні з Г; Д не може бути ні з В, ні з Г) Б і Д мають бути в одній із груп разом (або в групі 1, або в групі 3). Так само разом мають бути В і Г. Тобто маємо два варіанти складу груп:
Перший варіант
| Група 1 | Група 2 | Група 3 |
|---|---|---|
| Б, Д | А, Ж, З | В, Г |
Другий варіант
| Група 1 | Група 2 | Група 3 |
|---|---|---|
| В, Г | А, Ж, З | Б, Д |
Проаналізувавши твердження в умові завдання, бачимо, що твердження І (Богдан і Дарина працюватимуть у тій самій групі) і твердження ІІ (Аліна працюватиме в групі 2) є правильними за обох варіантів, при цьому твердження ІІІ (Володимир і Григорій працюватимуть у різних групах) завжди є хибним. Тобто правильним є варіант відповіді В.
Правильна відповідь: B.
Для зручності спочатку скоротімо умови, наведені в стимулі, позначивши мови першими буквами назв (англійська, німецька, французька):
1) АН = \(34\);
2) АФ = \(16\);
3) НФ = \(12\);
4) АНФ = \(8\).
Нехай \(X\) – множина учасників семінару, які володіють АН; \(Y\) – множина учасників семінару, які володіють АФ; \(Z\) – множина учасників семінару, які володіють НФ; \(U\) – множина учасників семінару, які володіють АНФ.
Множини \(X, Y, Z\) та \(U\) попарно не перетинаються, а їхнє об’єднання є множиною всіх учасників семінару. Оскільки множини \(X, Y, Z\) та \(U\) налічують відповідно \(34, 16, 12\) і \(8\) елементів, то в семінарі взяли участь \(70\) фахівців: \(34+16+12+8=70 .\)
Правильна відповідь: Г.
Для зручності спочатку скоротімо умови, наведені в стимулі, позначивши мови першими буквами назв (англійська, німецька, французька):
1) АН = \(34\);
2) АФ = \(16\);
3) НФ = \(12\);
4) АНФ = \(8\).
Нехай \(X\) – множина учасників семінару, які володіють АН; \(Y\) – множина учасників семінару, які володіють АФ; \(Z\) – множина учасників семінару, які володіють НФ; \(U\) – множина учасників семінару, які володіють АНФ.
Французькою мовою володіють лише ті учасники семінару, які належать до множин \(Y, Z\) або \(U.\) Отже, французькою мовою володіють \(36\) учасників семінару: \(16+12+8=36.\)
Правильна відповідь: В.
Для зручності спочатку скоротімо умови, наведені в стимулі, позначивши мови першими буквами назв (англійська, німецька, французька):
1) АН = \(34\);
2) АФ = \(16\);
3) НФ = \(12\);
4) АНФ = \(8\).
Нехай \(X\) – множина учасників семінару, які володіють АН; \(Y\) – множина учасників семінару, які володіють АФ; \(Z\) – множина учасників семінару, які володіють НФ; \(U\) – множина учасників семінару, які володіють АНФ.
Учасники семінару, які володіють англійською мовою, але не володіють німецькою мовою, становлять множину \(Y.\) Отже, таких учасників \(16.\)
Правильна відповідь: A.