Розділ: Національний мультитест з біології
Тест: Авторські тести
Блок: Авторський тест від Навчального центру Тетяни Козицької & Respublika STEAM School
Кількість завдань: 30
ТЕМА: Вступ. Значення біологічних знань. Методи біологічних досліджень.
У завданні зазначено, що дослідник Антоні ван Левенгук удосконалив мікроскоп і вперше детально описав бактерії, найпростіших та інші мікроскопічні організми.
Мікробіологія є галуззю біології і вивчає одноклітинні, багатоклітинні та неклітинні мікроорганізми. Отже, відкриття цих організмів безпосередньо уможливило подальший розвиток і становлення цієї науки.
Щодо інших наук:
А зоологія вивчає тваринний світ
Б ботаніка досліджує рослини
Г екологія вивчає закономірності взаємовідносин організмів із довкіллям і між собою
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.
Проаналізуймо ознаки органічних речовин різних класів і зіставмо їх із запропонованою схемою.
У центрі перетину всіх трьох фігур розташовані спільні ознаки 1 і 2. Відомо, що макромолекули білків, вуглеводів і ліпідів мають ковалентні зв'язки у своїй структурній організації. Також усі ці органічні сполуки здатні розщеплюватися, тобто можуть слугувати джерелом енергії в клітині.
Звернімо увагу на унікальну ознаку 4, яка на схемі належить лише колу (
Ознака 3 є спільною для кола (білків) і квадрата (
Ознака 5 є спільною для квадрата (вуглеводів) і трикутника (
Отже, правильний розподіл ознак на схемі такий:
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.
У завданні наведено схему будови плазматичної мембрани. Згідно із загальноприйнятою рідинно-мозаїчною моделлю, її основу становить подвійний шар ліпідів (біліпідний шар), з яким зв'язані молекули білків і вуглеводів.
Розгляньмо позначення на рисунку:
А – молекула інтегрального білка, що наскрізь пронизує ліпідний шар;
Б – фосфоліпіди;
В – глікопротеїн (комплекс вуглеводного компонента з мембранним білком);
Г – гліколіпід (вуглеводний ланцюг, приєднаний безпосередньо до молекули ліпіду).
У тваринних клітинах глікопротеїни та гліколіпіди утворюють надмембранний шар – глікокалікс. Він відіграє дуже важливу роль у взаємопізнанні клітин і міжклітинній взаємодії.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Обмін речовин і перетворення енергії.
У завданні треба розпізнати зображені двомембранні органели й визначити їхні функції. Цифрою 1 позначено зображення хлоропласта (добре помітні тилакоїди й грани), а цифрою 2 – мітохондрію (видно характерні складки внутрішньої мембрани – кристи).
Хлоропласт (1)
Основна функція хлоропластів – здійснення фотосинтезу:
-
під час світлової фази відбувається відновлення НАДФ⁺ (процес б);
-
під час темнової фази – фіксація вуглекислого газу (процес г).
Отже, 1 → б, г.
Мітохондрія (2)
Головна функція мітохондрій – забезпечення клітини енергією під час клітинного дихання:
-
на кисневому етапі енергетичного обміну в мітохондріях відбувається перетворення піровиноградної кислоти (процес в);
-
також відбувається утворення АТФ у процесі окисного фосфорилювання (процес а).
Отже, 2 → а, в.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.
У завданні наведено структурну формулу фрагмента молекули нуклеїнової кислоти. На рисунку чітко видно два антипаралельні ланцюги, що складаються з нуклеотидів, які з'єднані між собою за принципом комплементарності (аденін утворює зв'язки з тиміном, а гуанін – із цитозином). Наявність залишку нітрогеновмісної основи тиміну – характерна ознака будови молекули ДНК. Отже, на рисунку зображено фрагмент молекули ДНК.
Молекула ДНК утворюється внаслідок реплікації, яку схематично зображено на рисунку Б (реплікативна вилка – розплітання подвійної спіралі материнської молекули й синтез нових дочірніх ланцюгів ДНК).
Інші варіанти відповіді неправильні.
А зображено транскрипцію – процес матричного синтезу молекул РНК на одному з ланцюгів ДНК
В теж зображено транскрипцію, адже чітко видно утворення одноланцюгової молекули (РНК) на матриці дволанцюгової (ДНК).
Г показано трансляцію – процес синтезу поліпептидного ланцюга білка з амінокислот на матриці і РНК
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.
У завданні треба проаналізувати твердження учня й учениці щодо наслідків дії алкалоїду колхіцину на клітину під час поділу.
Твердження учня хибне. За формування мікротрубочок веретена поділу відповідають центріолі (клітинний центр), а не апарат Гольджі, який є одномембранною органелою і виконує інші функції (зокрема, модифікацію і транспорт речовин).
Натомість учениця має рацію. В інтерфазі перед поділом кількість ДНК і хромосом подвоюється. Оскільки колхіцин руйнує мікротрубочки, сестринські хроматиди не можуть розійтися до полюсів клітини в анафазі. Через це клітинний поділ блокується, і весь подвоєний набір хромосом залишається в одному ядрі, що призводить до поліплоїдії (геномної мутації).
Отже, має рацію лише учениця.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.
У завданні наведено опис неклітинного збудника хвороби Кройцфельда – Якоба. З умови відомо, що він стійкий до дії ультрафіолету, який руйнує нуклеїнові кислоти, але чутливий до сильних денатураторів. Оскільки денатурація – це процес руйнування просторової структури білків, можна зробити висновок, що цей інфекційний агент не має нуклеїнової кислоти, а його природа – білкова.
Специфічні інфекційні агенти, які є неправильно згорнутими молекулами білків, називаються пріонами. Вони вражають центральну нервову систему, спричиняючи незворотні зміни в головному мозку. Отже, пропуски 1 і 2 в тексті треба заповнити словами пріони й білками.
Інші варіанти відповіді неправильні.
Віроїди – це інфекційні агенти, що не мають білкової оболонки й складаються лише з молекули РНК, тобто нуклеїнової кислоти.
Віруси також обов'язково містять спадкову інформацію у вигляді нуклеїнових кислот (ДНК або РНК).
Бактерії є клітинними організмами, чий спадковий апарат також представлений нуклеїновою кислотою.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Лишайники.
У завданні треба проаналізувати твердження щодо життєдіяльності й поширення лишайників.
Учень зазначив, що гриб отримує від водорості неорганічні речовини. Це твердження хибне. Лишайники – це асоціації справжніх грибів із фотосинтезувальними організмами (водоростями й ціанобактеріями). У цьому симбіозі водорість здійснює фотосинтез і забезпечує гриб органічними речовинами. Натомість саме гриб постачає водорості воду й неорганічні речовини, а також захищає її від несприятливих умов.
Учениця переконувала, що найбільше видів лишайників трапляється у великих промислових містах. Це твердження також хибне. Лишайники дуже чутливі до забруднення атмосферного повітря (особливо до сірчистого газу). Через цю специфічну особливість життєдіяльності вони є надійними біоіндикаторами – організмами, за станом яких оцінюють довкілля. У промислових містах із високим рівнем викидів шкідливих речовин ці організми масово гинуть, тому їхня видова різноманітність там мінімальна або вони взагалі не ростуть (явище так званої лишайникової пустелі).
Отже, учень з ученицею помиляються.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості.
У завданні наведено опис одноклітинних організмів, виявлених у пробах планктону прісної водойми. Ключовою ознакою цих організмів є міцний мінералізований панцир, що візуально нагадує скляні вироби.
Такі морфологічні особливості є специфічними для діатомових водоростей. Їхня клітина ззовні вкрита кремнеземовим панциром, що складається з двох стулок. Завдяки складній правильній симетрії і витонченій скульптурі стінок під світловим мікроскопом ці водорості дійсно нагадують прозорі скляні мініатюри.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.
В описі організму наведено характерні ознаки: почленоване стебло, редуковані лускоподібні листки й накопичення кремнезему (силіцій діоксиду) у клітинних оболонках. Ці морфологічні особливості є специфічними для представників відділу Хвощеподібні, зокрема хвоща польового, літні вегетативні пагони якого використовують у медицині як сечогінний засіб. Отже, описана рослина належить до Хвощеподібних (пропуск 2).
У життєвому циклі хвощів (як і плаунів і папоротей) домінівним поколінням є нестатеве – спорофіт (пропуск 1). Саме він має вигляд добре розвиненої зеленкуватої листкостеблової рослини, пагони якої заготовляють улітку. Натомість статеве покоління (гаметофіт) представлене дрібними, короткими за життя зеленими заростками, які самостійно розвиваються на ґрунті.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Вегетативні й генеративні органи покритонасінних рослин. Різноманітність рослин.
На логотипі зображено колосок пшениці, яка належить до родини Злакові.
Як типовий представник класу Однодольні пшениця формує мичкувату кореневу систему (варіант Б), її зародок у насінині містить лише одну сім'ядолю (варіант В), а листки мають паралельне жилкування (варіант Г).
Суцвіття пшениці – складний колос. Тому неправильно стверджувати (варіант А), що суцвіття, яке зображено на логотипі, – простий колос.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.
На схемі будови квітки літерою А позначено приймочку маточки, яка слугує для вловлювання пилку. Літера Б вказує на пелюстку (віночок), що приваблює запилювачів. Під літерою В зображено зав'язь маточки, усередині якої розташовані насінні зачатки із зародковими мішками.
Літерою Г позначено чашолисток. Усі чашолистки разом утворюють чашечку, яка є зовнішнім складником подвійної оцвітини. Саме чашолистки захищають внутрішні структури квітки (маточку й тичинки) від пошкоджень до розкриття бутона.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.
Малярійний плазмодій – одноклітинний гетеротрофний еукаріот. Згідно з особливостями життєвого циклу цього паразита, людина є його проміжним хазяїном.
Після потрапляння в організм людини (разом зі слиною інфікованого комара) малярійний плазмодій із током крові транспортується до печінки. У клітинах печінки (гепатоцитах) відбувається первинна тканинна стадія його життєвого циклу. Тут паразит активно росте й розмножується нестатевим шляхом (безстатевим поділом), після чого руйнує гепатоцити, виходить у кровотік і починає інфікувати еритроцити (червоні кров'яні тільця).
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.
Виконуючи завдання, треба розпізнати зображену тварину й визначити характерну для неї схему кровоносної системи. На рисунку зображено аксолотля (личинкову стадію амбістоми) – представника класу Амфібії (Земноводні).
Для більшості амфібій у дорослому стані характерна наявність двох кіл кровообігу й трикамерного серця, яке складається з двох передсердь й одного шлуночка. У шлуночку артеріальна й венозна кров частково змішуються.
Два кола кровообігу й серце з одним шлуночком, у якому кров змішана (позначено переходом кольорів), зображені на рисунку Б.
Інші варіанти відповіді неправильні.
На схемі А – одне коло кровообігу й двокамерне серце, характерне для риб.
На схемі В – трикамерне серце з неповною перегородкою в шлуночку, що є ознакою рептилій.
На схемі Г – чотирикамерне серце з повним розділенням артеріальної і венозної крові, властиве птахам і ссавцям.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Систематика – наука про різноманітність організмів. Різноманітність, поширення, значення тварин.
Шерстистий мамонт, лютововк і тасманійський тигр – представники одного класу тварин. Відповідно до тексту та правил біологічної систематики, це твердження є правильним. Усі три види мають ознаки, притаманні представникам класу Ссавці (вони належать до різних його підгруп: мамонт і лютововк є плацентарними, а тасманійський тигр – сумчастим).
Друге твердження хибне. Як безпосередньо зазначено в тексті, тасманійський тигр не був «тигром» у систематичному значенні, оскільки він – сумчастий ссавець. Натомість бенгальський тигр є типовим представником ряду Хижі (плацентарні ссавці). Оскільки ці тварини належать до різних інфракласів і рядів, вони не є близькими еволюційними родичами.
Отже, правильним є лише перше твердження.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.
Проаналізуймо систематичне положення й спосіб живлення тварин.
Лютововк – це м'ясоїдна тварина, яка є типовим представником підкласу Плацентарні ссавці.
Тасманійський тигр (тилацин) також був хижаком, проте еволюційно належав до підкласу Сумчасті. Отже, саме ця пара повністю відповідає умовам завдання.
Інші варіанти відповіді неправильні.
Шерстистий мамонт хоч і належав до плацентарних ссавців, але був винятково рослиноїдною твариною. Натомість дронт не ссавець, а вимерлий представник класу Птахи. Тому відповіді з будь-якими комбінаціями цих організмів помилкові.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Біорізноманіття. Поведінка тварин.
Етологія – наука про біологічні основи поведінки тварин, яка вивчає спадково зумовлені (вроджені) і набуті реакції, а також механізми їх формування в онтогенезі та взаємодії з довкіллям.
Поведінкові реакції організму є складним процесом, що включає вроджену і набуту поведінку. Це означає, що поведінка не формується лише на основі генетичних чинників. Величезну роль у її становленні відіграють умови індивідуального розвитку, процеси научіння, а також безпосередня взаємодія організму з довкіллям. Саме тому найбільш обґрунтованим є висновок: поведінку відтвореної тварини слід оцінювати окремо, оскільки вона залежить не лише від генів.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.
Сеча утворюється у два основні етапи. Їхні назви – фільтрація і реабсорбція. Перший етап відбувається в капсулі нефрона, де плазма крові фільтрується, утворюючи первинну сечу. За своїм складом вона подібна до плазми крові, оскільки містить мінеральні солі, сечовину, а також амінокислоти й глюкозу. Проте крізь нирковий фільтр у нормі не проходять клітини крові (формені елементи) і великі молекули білків, зокрема фібриногену. Описана в умові рідина повністю відповідає цим характеристикам.
Інші варіанти відповіді неправильні.
Плазма крові обов'язково містить білок фібриноген, який потрібен для її зсідання.
Вторинна сеча формується вже після проходження канальців і в нормі не містить амінокислот і глюкози (вони повертаються в кров під час реабсорбції).
Тканинна (міжклітинна) рідина є одним зі складників внутрішнього середовища організму, вона безпосередньо омиває клітини тіла, а не циркулює в канальцях нирок.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини.
На рисунку літерою X позначено міст, який є складником стовбура головного мозку й розташований між довгастим і середнім мозком.
Учень зауважив, що зображена структура виконує провідну функцію, забезпечуючи проведення нервових імпульсів у висхідному і низхідному напрямках між спинним і головним мозком. Це твердження правильне, бо через міст проходять висхідні і низхідні провідні шляхи.
Водночас учениця додала, що цей відділ відповідає за слиновиділення й координацію роботи серцево-судинної системи. Це твердження помилкове, адже основні рефлекторні центри слиновиділення, дихання й регуляції серцево-судинної діяльності розташовані в сусідньому відділі – довгастому мозку.
Отже, лише учень має рацію.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.
Проаналізуймо твердження щодо травної системи людини. Перше твердження правильне, бо м'яке піднебіння утворене переважно м'язовою тканиною і слизовою оболонкою, а під час ковтання воно підіймається й перекриває вхід у носоглотку, запобігаючи потраплянню їжі в дихальні шляхи.
Друге твердження хибне. Основне всмоктування всіх поживних речовин, зокрема амінокислот (продуктів розщеплення білків), відбувається в тонкому кишківнику (переважно у ворсинках тонкої кишки).
Третє твердження також хибне. У шлунку людини немає ферментів, які можуть розщепити клітковину (целюлозу). У людини целюлоза транзитом проходить травним трактом, а частково розщеплюється лише завдяки бактеріям-симбіонтам у товстій кишці, адже власних ферментів для перетравлення целюлози організм людини не виробляє.
Отже, правильним є лише перше твердження.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.
Лімфатичні вузли – це природні біологічні фільтри на шляху руху лімфи від тканин та органів до кровоносної системи. Проходячи крізь них, лімфа очищується від чужорідних часток, мікроорганізмів, токсинів і зруйнованих клітин. Крім того, у лімфовузлах дозрівають й активно розмножуються лімфоцити, які формують імунну відповідь. Отже, головна функція цих органів – фільтрування лімфи.
Інші варіанти відповіді неправильні.
Переважно печінка й селезінка депонують сполуки Феруму.
Клітини печінки забезпечують синтез білків плазми крові.
Гормони підшлункової залози (інсулін і глюкагон) беруть участь у регулюванні рівня глюкози в крові.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини.
Розгляньмо графік добових коливань концентрації мелатоніну залежно від віку й проаналізуймо наведені твердження.
Перше твердження хибне. Аналізуючи графік, бачимо, що максимальні пікові значення концентрації мелатоніну припадають на вікову групу 5–10 років (найвища крива), тоді як із віком (особливо в групах 51–65 років і 65+ років) криві розташовані нижче, що свідчить про поступове зменшення синтезу цього гормону.
Друге твердження правильне, бо мелатонін є «гормоном сну», його виробляє епіфіз переважно в темну пору доби (виділено сірим фоном на графіку з 22:00 до 6:00). Мелатонін забезпечує регуляцію добових (циркадних) ритмів і засинання.
Третє твердження помилкове, адже піки значень на кривих припадають приблизно на другу годину ночі, а не рівно на 24:00.
Четверте твердження правильне. На графіку саме ця вікова група має найвищий амплітудний розмах між денним фоновим рівнем і нічним піком (що досягає майже 160 пг/мл).
Отже, правильні твердження – 2 й 4.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.
Проаналізуймо взаємозв’язки між мурахами роду Pseudomyrmex і тропічною акацією (Acacia cornigera). Мурахи мешкають у порожнистих шипах рослини, живляться її нектаром і спеціальними поживними тільцями, а також агресивно захищають акацію від рослиноїдних комах і знищують ліани, що затінюють дерево. Такий тип біотичних зв’язків, за якого обидва види отримують взаємну користь і не можуть існувати один без одного, є прикладом облігатного мутуалізму (пропуск 1). Якби окреме існування кожного виду було можливим, це відповідало б факультативному мутуалізму.
Тісні взаємовигідні адаптації формувалися протягом тривалого часу внаслідок спільної еволюції двох різних біологічних видів, кожен із яких здійснював добірний тиск на інший. Такий еволюційний процес називають коеволюцією (пропуск 2).
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.
Прочитаймо художній уривок і проаналізуймо його з погляду екології. Йдеться про дику рослину – тюльпан, чиє соковите зелене листя активно поглинає сонячні промені, перетворюючи їхню енергію на поживні речовини в процесі фотосинтезу.
Організми, які здатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних за допомогою сонячного світла (фотоавтотрофи), становлять перший трофічний рівень будь-якої екосистеми. Їх називають продуцентами. Наступні рівні займають консументи (гетеротрофи, що живляться готовою органікою) і редуценти (організми, які розкладають органічні рештки до неорганічних елементів).
На схемі ланцюга живлення літерою А позначено саме початкову ланку – продуцентів. Від них стрілка спрямована до консументів першого порядку (Б), далі – до консументів другого порядку (В) і врешті до редуцентів (Г).
Отже, організм, описаний в уривку (дикий тюльпан), займає трофічний рівень, який на схемі позначено літерою А.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії.
Фотосинтез – це процес синтезу органічних сполук із неорганічних за допомогою енергії світла, який складається з двох основних етапів – світлозалежної (світлової) та світлонезалежної (темнової) фаз.
Проаналізуймо схему світлозалежних реакцій фотосинтезу, які відбуваються на тилакоїдах хлоропластів. На схемі цифрами 1–4 позначено речовини та йони, що беруть участь у цих процесах.
Цифрою 1 позначено молекулярний кисень (O2), який утворюється внаслідок фотолізу води (розщеплення води під дією світла) на фотосистемі II з виділенням протонів (H⁺) й електронів (варіант Г). Зауважмо, що фотосистема – це багатокомпонентний білково-пігментний комплекс (містить хлорофіли, каротиноїди й білки-переносники), убудований у тилакоїдну мембрану хлоропластів, який забезпечує поглинання світлової енергії та її перетворення у процесі фотосинтезу.
Цифрою 2 позначено воду (H2O), що вступає в реакцію фотолізу (варіант Б).
Цифрою 3 позначено протони (H⁺), які накопичуються в просвіті тилакоїда (варіант В).
Цифрою 4 позначено синтез АТФ (аденозинтрифосфату) за допомогою ферментного комплексу ATP-синтази внаслідок протонного градієнта
Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Генеративні органи покритонасінних рослин.
Проаналізуймо зображення рослин:
1 – дуб
2 – смородина
3 – пшениця
4 – соняшник
Горіх – сухий однонасінний плід із твердим дерев'янистим оплоднем, який не зростається із насіниною (варіант Б). Приклади: дуб, ліщина.
Ягода – соковитий багатонасінний плід із м'ясистими середнім і внутрішнім шарами оплодня (варіант Г). Приклади: смородина, томат, виноград.
Зернівка – сухий нерозкривний однонасінний плід, у якого тонкий оплодень повністю зростається зі шкіркою насінини (варіант В). Приклади: пшениця, кукурудза, жито.
Сім'янка – сухий нерозкривний плід зі шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною (варіант А). Приклади: соняшник, кульбаба.
Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – А.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.
Розгляньмо зображення організмів і зіставмо їх із характеристиками.
- Перлівниця – представник класу двостулкових молюсків. Для них характерна наявність черепашки з двох стулок, дихання за допомогою зябер і незамкнена кровоносна система – характеристика Б.
- Рапан – хижий морський черевоногий молюск, який є інвазивним видом у багатьох морських екосистемах. Оскільки рапан – морський мешканець, він дихає за допомогою зябер (на відміну від сухопутних легеневих черевоногих), а його кровоносна система залишається незамкненою.
- Восьминіг – представник головоногих молюсків. Вони мають редуковану внутрішню черепашку (або позбавлені її), дихають за допомогою зябер; на відміну від інших молюсків, їхня кровоносна система замкнена – характеристика А.
- Виноградний слимак – представник черевоногих молюсків. Вони мають спіральну черепашку і м'язисту ногу, дихають за допомогою легеневої порожнини (легенею), а кровоносна система в них незамкнена – характеристика В.
Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.
Аналізуючи схему, виділимо типи імунітету: природний імунітет формується без цілеспрямованого медичного втручання (буває вродженим або набутим після перенесеного захворювання), тоді як штучний створюють за допомогою медичних засобів (вакцин або сироваток). За способом набуття імунітет поділяють на активний (організм самостійно виробляє антитіла) і пасивний (готові антитіла надходять ззовні).
Доберімо приклади до кожного пункту схеми.
- Природний активний імунітет (1) виникає внаслідок перенесеної хвороби, коли організм самостійно бореться з інфекцією і виробляє стійкий захист (приклад: після перенесеної вітряної віспи) – варіант Г.
- Природний пасивний імунітет (2) забезпечено надходженням готових антитіл від іншого організму (приклад: захист немовляти від інфекцій завдяки антитілам грудного молока) – варіант Б.
- Штучний активний імунітет (3) формується внаслідок введення вакцини, яка містить ослаблені або вбиті мікроорганізми чи їхні антигени, змушуючи імунну систему самостійно реагувати (приклад: введення вакцини проти грипу на тлі епідемічного спалаху) – варіант В.
- Штучний пасивний імунітет (4) виникає внаслідок введення лікувальних сироваток, що містять готові антитіла проти певних токсинів чи збудників (приклад: введення лікувальної сироватки проти правця після травми) – варіант А.
Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.
ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.
На поштовому блоці марок зображено Кримський природний заповідник. На території Кримського природного заповідника під охороною перебувають унікальні природні комплекси: гірські ліси, гірські лугові степи тощо.
А гриф чорний (Aegypius monachus) – великий птах-редуцент (некрофаг), який живиться рештками загиблих хребетних тварин
Б ендемічна рослина смолка яйлинська (Silene jailensis N. Rubtstr.) належить до автотрофних організмів (продуцентів), екологічна роль яких полягає в синтезі органічних речовин із неорганічних за допомогою енергії сонячного світла
В олень благородний (Cervus elaphus) – типовий представник ссавців Кримського заповідника, консумент першого порядку (рослиноїдна тварина), що живиться трав'янистим рослинним покровом, листям і пагонами
Правильна відповідь: 3, 1, 1.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа.
Розв'язуючи завдання, треба визначити ймовірність народження дитини із IV (AB) групою крові в сім'ї, де чоловік має I (0) групу крові, а дружина – IV (AB) групу крові.
Згідно із системою АВО, групи крові визначає ген, який має три алелі: IA, IB та І0. Чоловік із I (0) групою крові має генотип І0І0 і здатний утворювати лише один тип гамет з алелем І0. Дружина із IV (AB) групою крові має генотип ІAІB і утворює два типи гамет – з алелем ІA й з алелем ІB.
Під час схрещування (І0І0 з ІAІA) у нащадків можуть утворюватися такі генотипи:
- ІAІ0 – особини з II (A) групою крові (з імовірністю 50 %);
- ІBІ0 – особини з III (B) групою крові (з імовірністю 50 %).
Як бачимо, народження дитини з IV (AB) групою крові (генотип ІAІB) за такого поєднання батьківських генотипів біологічно неможливе, оскільки для цього один із батьків обов'язково повинен передати алель ІA, а другий – алель ІB. Чоловік із першою групою крові не має цих алелів у своєму генотипі.
Отже, імовірність народження дитини із IV (AB) групою крові в цій родині дорівнює 0 %.
У людей із IV (AB) групою крові в мембранах еритроцитів водночас містяться антигени А та В. Цей приклад ілюструє кодомінування – тип взаємодії алельних генів, за якого обидва алелі повністю проявляються в гетерозиготному організмі, утворюючи нову ознаку (наявність обох аглютиногенів на поверхні клітин крові).
Інші варіанти відповіді неправильні.
Повне домінування – це форма взаємодії алельних генів, за якої домінантний алель повністю пригнічує прояв рецесивного алеля. Комлементарність є типом взаємодії неалельних генів, коли ознака проявляється лише за одночасної дії двох або більше неалельних генів.
Під час дослідження групи крові Оленки було проведено аналіз, результати якого зображено на рисунку. Розгляньмо реакцію аглютинації в краплях: з анти-А сироваткою (містить антитіла до аглютиногену А) аглютинації немає (крапля залишається рівномірною червоною, без зерен), тоді як з анти-В та анти-D (антитіла до резус-фактора) сироватками спостерігаємо чітко виражену аглютинацію (утворення зерен і пластівців з еритроцитів). Наявність аглютиногену В на мембранах еритроцитів свідчить про другу групу крові, а позитивна реакція з цоліклоном анти-D вказує на резус-фактор (Rh+). Отже, за результатами аналізу угруповання антигенів Оленка має другу резус-позитивну (A Rh+) групу крові.
Правильна відповідь: 1, 2, 3.





