Національний мультитест з історії України – Авторський тест Катерини Торської №3

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

На монеті зображено Десятинну церкву в Києві – перший кам’яний храм Русі, збудований за князя Володимира Великого наприкінці X ст.

Назва походить від того, що на її утримання князь виділяв десятину своїх доходів. Під час монгольського штурму Києва 1240 року церкву було зруйновано.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Битва на Синіх Водах, у якій литовський князь Ольгерд переміг монгольські війська, відбулася 1362 року.

Унаслідок цієї перемоги до складу Великого князівства Литовського відійшли значні території українських земель, зокрема Поділля. На карті цю територію позначено цифрою 2.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На поштовій марці зображено Генуезьку фортецю в Судаку, яку спорудили італійські купці з Генуї у XIV–XV ст. Вона була важливим торгівельним та оборонним центром генуезьких колоній у Криму.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

У другій половині XVI ст. на українських землях поширювалися ідеї Реформації та гуманізму, що сприяло:

• утворенню братств;
• перекладанню релігійних текстів народною мовою, зрозумілою для широкого кола вірян;
• підписанню Берестейської унії, за якою утворилася греко-католицька церква.

Наслідком Реформації у другій половині XVI ст. стала поява полемічної літератури. Вона виникла як форма інтелектуальної та релігійної дискусії між православними й католиками (згодом – уніатами) довкола ідеї та втілення церковної унії.

«Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького – визначна пам’ятка полемічної літератури.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

У джерелі йдеться про гетьмана Петра Дорошенка. Він прагнув об’єднати українські землі та забезпечити мир і стабільність у державі.

Для цього Дорошенко проводив активну дипломатичну політику, намагаючись підтримувати відносини не лише з християнськими державами, а й з Османською імперією, зокрема, підписавши з нею Корсунські статті 1669 року.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

За гетьманування Данила Апостола було розпочато важливу роботу з упорядкування українського законодавства. Унаслідок цієї діяльності було створено кодифікаційний збірник «Права, за якими судиться малоросійський народ», у якому систематизовано норми права, що діяли на території Гетьманщини. 

Кирило Розумовський запровадив низку перетворень, зокрема судову реформу, що передбачала створення нової системи судів: земських, підкоморських та гродських. Гетьман прагнув модернізувати адміністративний устрій Лівобережжя та підвищити ефективність державного управління.

Отже, спільною рисою діяльності обох гетьманів було проведення реформ адміністративного управління та судочинства.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

В уривку наведено фрагмент листа Тараса Шевченка до Пантелеймона Куліша, у якому він пропонує перетворити збірник «Записки о Южной Руси» на постійне періодичне видання. 

Результатом цих ідей стало створення журналу «Основа», що виходив у Санкт-Петербурзі в 1861–1862 рр. Його видавали діячі колишнього Кирило-Мефодіївського братства, які 1859 року заснували тут першу громаду.

Це був перший український суспільно-політичний і літературний журнал у Російській імперії. У ньому друкували твори та статті Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова та інших діячів українського національного руху.

Журнал відіграв важливу роль у розвитку української літератури, історіографії та формуванні національної свідомості.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Микола Міхновський і Борис Грінченко були учасниками «Братства тарасівців» – першої української таємної політичної організації, що виникла наприкінці ХІХ ст.

Її члени виступали за національне відродження українців і поширення української ідеї серед молоді. Саме в межах цієї організації формувалися їхні політичні погляди та активна громадянська позиція.

Варіант відповіді А неправильний, оскільки Грінченко був пов’язаний із громадівським рухом, а Міхновський – ні.

Варіант відповіді Б також не підходить: вони не фінансували газету «Рада». Її фінансував Євген Чикаленко.

Варіант відповіді В є хибним, адже Міхновський виступав за повну незалежність України, а не автономію.

Отже, єдина спільна риса їхньої діяльності — участь у «Братстві тарасівців».

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

На поштовій марці зображено Євгена Чикаленка – українського громадського діяча, мецената й одного з найважливіших фінансових підтримувачів українського національного руху на початку XX ст.

Чикаленко відомий тим, що власним коштом фінансував видання української щоденної газети «Громадська думка», яка виходила з 1906 року в Києві. Пізніше її було перейменовано на «Раду». Це була єдина щоденна українськомовна газета в Російській імперії, що висвітлювала події українського громадського та політичного життя.

Саме про цю діяльність йдеться в уривку: видання газети, яка мала великий вплив на розвиток українського національного руху.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На пам’ятній медалі зображено події Чортківської офензиви (7–28 червня 1919 р.) – однієї з найуспішніших наступальних операцій Української Галицької Армії (УГА) під час польсько-української війни 1918–1919 років.

У ході цієї операції українські війська:

• відтіснили польські частини;
• звільнили значну частину території Галичини;
• просунулися приблизно на 120 км.

Попри початкові успіхи, українські війська були змушені зупинити наступ через нестачу зброї, боєприпасів і резервів, після чого польська армія перейшла в контрнаступ.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. 

В оголошенні міститься наказ євреям з’явитися у визначене місце з документами та речами. Такі відозви нацисти розповсюджували в окупованих містах, щоб зібрати єврейське населення перед масовими розстрілами.

Найвідоміший приклад такого злочину на території України – розстріли в Бабиному Яру в Києві 29–30 вересня 1941 року, коли було вбито десятки тисяч євреїв.

Ці події були частиною Голокосту – політики нацистської Німеччини, спрямованої на знищення єврейського населення Європи.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Після завершення Другої світової війни господарство УРСР перебувало у стані глибокої руйнації. Для його відродження було розроблено четвертий п’ятирічний план (1946–1950 рр.), відомий як «п’ятирічка відбудови».

Радянське керівництво зробило основний акцент на пріоритетному розвитку важкої промисловості, зокрема:

• паливно-енергетичного комплексу (вугільна галузь та електроенергетика);

• металургії (відновлення заводів Донбасу та Придніпров’я);

• машинобудування.

Водночас легка й харчова промисловість, а також сільське господарство фінансували за залишковим принципом. Така стратегія була характерною для радянської економічної моделі, де інтереси військово-промислового комплексу та важкої індустрії завжди домінували над потребами споживчого ринку.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Ждановщина – це ідеологічна кампанія в СРСР другої половини 1940-х – початку 1950-х років, спрямована на посилення контролю партії над культурою, наукою та мистецтвом. 

У газетній вирізці Б згадано постанову ЦК КП(б)У щодо статті «Проти ідеологічних викривлень у літературі». Саме такі постанови та критичні публікації були типовими проявами так званої ждановщини, коли партійне керівництво втручалося в літературний процес і засуджувало авторів за «ідеологічні помилки».

У вирізці А відображено повідомлення про політ 1961 року Юрія Гагаріна в космос  – це приклад досягнень радянської науки і техніки періоду «відлиги», а не ідеологічної кампанії.

У вирізці В засуджено генетику як науку, що було частиною кампанії, яку назвали «лисенківщиною».

Вирізка Г демонструє матеріал про діяльність радянських письменників і пропаганду соціалістичного реалізму, що відображає загальну радянську культурну політику, але без прямої критики «ідеологічних викривлень», характерної саме для ждановщини.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На фотодокументі зображено один із перших комп’ютерів, створених у Радянському Союзі. Йдеться про МЕОМ (Малу електронну обчислювальну машину) – першу електронну обчислювальну машину на території континентальної Європи.

Машину було створено 1951 року в Києві на базі Інституту електротехніки АН УРСР (у селищі Феофанія). Розроблення очолював академік Сергій Лебедєв, чий внесок заклав фундамент для розвитку радянської та світової обчислювальної техніки.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Період «відлиги» пов’язаний із частковою лібералізацією радянської системи після смерті Йосипа Сталіна. У цей час відбулися певні зміни в соціально-економічному житті.

Серед характерних явищ цього періоду – запровадження державної пенсійної системи для колгоспників (1964 р.), що покращило соціальне становище селян.

Варіант відповіді Б неправильний: паспортну систему для всіх селян повністю запровадили лише 1974 року, тобто вже після завершення періоду «відлиги».

Варіант відповіді В неправильний, оскільки за Хрущова відбулася реорганізація колгоспів і радгоспів, але не повна ліквідація системи.

Варіант відповіді Г теж не підходить. У період «відлиги» в УРСР відбувалися подальше зростання промисловості, розвиток нових галузей та активне будівництво підприємств. 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.).

У 1970–1980-х роках в СРСР поглиблювалися кризові явища в економіці та соціальній сфері. Однією з характерних рис буденного життя були проблеми у сфері торгівлі та обслуговування населення: грубе ставлення продавців, байдужість до покупців, небажання якісно виконувати роботу.

На карикатурі зображено працівника магазину, на халаті якого написано «Місячник культурного обслуговування завершено!». Це сатиричне зображення висміює ставлення працівників торгівлі до клієнтів і демонструє низький рівень культури обслуговування у сфері торгівлі в радянський період.

Варіант відповіді А (незадовільні умови праці персоналу) не відповідає змісту карикатури, адже вона спрямована не на умови праці, а на поведінку продавців.

Варіант відповіді Б (дефіцит товарів) також не є головною ідеєю карикатури, оскільки в центрі уваги не відсутність товарів, а ставлення до покупця.

Варіант відповіді Г (падіння престижу професії) не відображено в сюжеті зображення.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

У тексті Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) зазначено, що рішення ухвалено, «зважаючи на смертельну небезпеку, яка нависла була над Україною».

Це формулювання пов’язане з подіями 19–21 серпня 1991 року, коли група радянських керівників здійснила спробу державного перевороту (ДКНС/ГКЧП) з метою збереження СРСР. Ці події пришвидшили процес розпаду Радянського Союзу.

Після провалу перевороту Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Становлення незалежної України.

Плакат стосується перших президентських виборів в Україні, які відбулися 1 грудня 1991 року одночасно з референдумом про незалежність.

На цих виборах переміг Леонід Кравчук, який до цього був Головою Верховної Ради України. Його основним конкурентом був В’ячеслав Чорновіл, один із лідерів українського національно-демократичного руху.

За результатами голосування Леонід Кравчук отримав понад 60 % голосів виборців і став першим Президентом незалежної України.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Це афіша українського фільму «Черкаси», який розповідає про події 2014 року. Сюжет фільму заснований на реальних подіях навколо українського тральника «Черкаси» під час анексії Криму Росією.

Після захоплення Криму російські військові заблокували українські кораблі в озері Донузлав. Екіпаж корабля «Черкаси» тривалий час чинив опір і намагався прорватися з блокади.

Ці події стали одним із символів спротиву українських військових на початку російської агресії проти України.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

У цьому завданні треба співвіднести терміни з їхніми визначеннями.

1. Цивілізація – це рівень розвитку суспільства (В).
2. Історичне джерело – об’єкт або свідчення, створене в минулому, що містить інформацію про життя і діяльність людей того чи того періоду (Б).
3. Археологічна культура – це сукупність пам’яток одного часу на певній території (А).
4. Неолітична революція – перехід від привласнювального господарства до відтворювального (Д).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Спеціалізація регіонів України в кінці ХІХ – на початку XX ст. сформувалася під впливом природноресурсних умов та початку індустріалізації:

• Донбас і Придніпров’я стали центром вугільної та металургійної промисловості;
• Правобережжя – цукрове виробництво;
• Галичина – нафтодобування;
• Південь – суднобудування. 

Важливу роль у розвитку цих регіонів відігравало залучення іноземного капіталу наприкінці XIX ст.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМИ: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Початок Української революції.

У цьому завданні треба визначити історичних діячів за їхніми портретами та знайти опис їхньої діяльності у фрагменті з історичного джерела.

Портрет 1 – Володимир Винниченко.

В уривку Б йдеться про політика, який очолював перший український уряд – Генеральний секретаріат, а також був автором Універсалів Центральної Ради. Ці маркери вказують саме на Володимира Винниченка.

Портрет 2 – Кость Левицький.

У цитаті В є чіткі маркери, які вказують на діяльність саме К. Левицького: «співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП), згодом її голова», «у роки Першої світової війни очолював Головну українську раду, а згодом Загальну українську рад».

Портрет 3 – Ісмаїл Гаспринський.

В уривку Д йдеться про газету «Терджиман», яка об’єднувала мусульман Російської імперії. Її засновник – кримськотатарський просвітник Ісмаїл Гаспринський.

Портрет 4 – Агатангел Кримський.

У фрагменті А описано науковця, який працював із культурами Сходу. Це один із найвідоміших українських сходознавців – Агатангел Кримський.

Зайвим є фрагмент Г, він описує діяльність мікробіолога І. Мечникова.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМИ: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст. Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Україна в період загострення кризи радянської системи.

У завданні треба співвіднести пам’ятки зі скульпторами. 

1 пам’ятник Тарасові Шевченку в Ромнах – скульптор  Іван Кавалерідзе, 1918 р.

2 пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві – скульптор Михайло Микешин, 1888 р. 

3 пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі – скульптор Іван Мартос, 1828 р.

4 пам’ятник засновникам Києва Кию, Щеку, Хориву та сестрі їхній Либеді  – скульптор Василь Бородай, 1982 р.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

За маркерами у фрагментах визначаємо подію і дату.

У варіанті А чітким маркером є «Жовтий брід», це битва на Жовтих Водах на початку травня 1648 р.

У варіанті Б бачимо «Пилявці». Це третя переможна битва козаків на початку Визвольної війни після Жовтих Вод та Корсуня, яка відкрила козакам шлях на Галичину у вересні 1648 р. 

У варіанті В йдеться про битву під Батогом («відплату за Берестечко») 1652 р., яка дала змогу козакам відновити молдавські походи.

У варіанті Г описано урочисту зустріч у Києві Богдана Хмельницького. Це подія грудня 1648 р.

Правильна послідовність: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Варіант А – створення Групи сприяння виконанню Гельсінських угод, 1976 р.

Варіант Б – акція протесту інтелігенції на премʼєрі фільму «Тіні забутих предків», 1965 р.

Варіант В – початок виходу у світ самвидавного «Українського вісника», 1970 р.

Варіант Г – друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху, 1972 р.

Правильна послідовність: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Варіант А – перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР, березень 1990 р.

Варіант Б – катастрофа на Чорнобильській АЕС, 26 квітня 1986 р.

Варіант В – проведення перших виборів Президента України, 1 грудня 1991 р.

Варіант Г – ухвалення Декларації про державний суверенітет України, 16 липня 1990 р.

Правильна послідовність: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

У завданні треба визначити твердження, що стосуються міста Дорогочин. Ключовими тут є знання конкретних подій, прив’язаних до місця, а не розвитку самого міста.

Варіант 3 – коронація Данила Романовича 1253 р.

Саме в Дорогочині Данило прийняв корону від папського легата – його визнали як короля Русі.

Варіант 5 – перемога над хрестоносцями 1238 р.

Дорогочин був місцем боротьби з тевтонськими лицарями, і тут відбулася перемога військ князів Данила і Василька Романовичів.

Варіант 7 – місто входило до складу Королівства Руського.

Дорогочин мав вигідне розташування та був важливим політичним і прикордонним центром Галицько-Волинського князівства. Саме в Дорогочині 1253 року відбулася коронація Данила Романовича, після чого держава стала відомою як Королівство Руське.

Варіанти 1 і 2 – не підходять, оскільки столицями періоду Романа Мстиславовича і Данила Романовича були міста Галич і Холм. Дорогочин не був столицею.

Варіант 4 – перша зустріч монголів і руських князів відбулася на р. Калці 1223 р. 

Варіант 6 – Роман Мстиславич загинув під Завихвостом 1205 р.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Варіанти 1 і 6 – суцільна колективізація і форсована індустріалізація розпочалися наприкінці 1920-х – у 1930-х після згортання НЕПу.

Варіант 2 – перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики відбувся 1921 р.

Варіант 3 – Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР) було утворено 1919 р.

Варіант 4 – коренізація була запроваджена 1923 р. Її проявом на українських землях стала політика українізації, яка найбільше зачепила культурну та політичну сфери.

Варіант 5 – Молдавську АСРР у складі УСРР було створено 1924 р. Проіснувала до 1940 р. як частина УРСР, тоді стала окремою республікою.

Варіант 7 – першу машинно-тракторну станцію (МТС) було створено 1928 р.

Правильна відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На монеті зображено Миколу Хвильового – одного з найяскравіших письменників доби «розстріляного відродження».

Варіант 1 – засновником театру «Березіль» був Лесь Курбас.

Варіант 2 – «Геть від Москви!». Ідея Миколи Хвильового культурної незалежності України – дуже важливий маркер.

Варіант 3 – «Плуг» – спілка селянських письменників в Україні. Микола Хворий не був її засновником.

Варіант 4 – суд над Спілкою визволення України (СВУ) – сфабрикована радянською владою справа 1929–1930 рр. проти української інтелігенції. У цій справі як організатора судили Сергія Єфремова, якого разом з іншими звинуватили в «антирадянській діяльності». Але Миколи Хвильового в цьому процесі не було.

Варіант 5 – «Я (Романтика)» – один із найвідоміших творів М. Хвильового.

Варіант 6 – монументальне мистецтво – це про художників, а М. Хвильовий був письменником.

Варіант 7 – Микола Хвильовий був засновником Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ).

Правильна відповідь: 2, 5, 7.