Національний мультитест з української мови – Авторський тест від Promova.zno

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у всіх словах рядка В. Треба виправити помилки: одинАдцять кіломЕтрів, замІжня дочкА.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не потрібен у слові щирість (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого). 

Також м’який знак не треба писати в слові дитинці, адже в Н. в. однини в слові дитинка знака м’якшення немає.

М’якого знака не пишемо в слові тюрма, адже після р його вживають лише перед о, наприклад: утрьох, згорьований.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння літер.

Завдання перевіряє вміння: визначати, коли в словах треба писати подвоєні букви внаслідок подовження м'яких приголосних або збігу однакових звуків на межі морфем.

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: статтею – іменник жіночого роду I відміни (стаття) в орудному відмінку однини. Перед закінченням -ею м'який приголосний [т'] перебуває між двома голосними, тому подовжується (це подовження зберігається з форми називного відмінка); наввипередки – прислівник, у якому відбувається збіг двох однакових приголосних на межі префікса в- та кореня -виперед- (префікси на- + в- + корінь -виперед-); узбіччя – іменник середнього роду II відміни на -я. Пом'якшений шиплячий приголосний [ч] перебуває в позиції між двома голосними, тому він подовжується.

А лляний – пишемо з подвоєнням (подовження [л'] перед закінченням у суфіксі віддієслівного походження);​ довгожданий – без подвоєння, бо це віддієслівний прикметник, утворений за допомогою суфікса -н-; височенний – з подвоєнням (наголошений прикметниковий суфікс -енн-, що вказує на найвищий ступінь вияву ознаки).

Б лебединий – без подвоєння, бо в прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфікса -ин- (що найчастіше вказує на належність до тварин чи птахів), буква н не подвоюється; роздолля, велелюддя – з подвоєнням (іменники II відміни середнього роду на -я, подовження м'яких приголосних [л'] і [д'] між голосними).

Г суверенний – з подвоєнням (збіг приголосних на межі кореня -суверен- і суфікса -н-); каніфоллю – з подвоєнням (іменник жіночого роду III відміни каніфоль в орудному відмінку однини; м'який [л'] опиняється між двома голосними); тополиний – без подвоєння, бо містить прикметниковий суфікс -ин-.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання та невживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

В українській мові апостроф ставимо:

• Перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: камʼяний, жирафʼячий, вʼїдливий, пупʼянок, рибʼячий.
• Після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: роз’ятрений.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного в корені слова, крім р: освячений, морквяний, духмяний, але фарбʼяр, вербʼю.

Правильна відповідь: Б

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.

Усі слова в рядку Г пишуться через дефіс:

• яблучно-виноградний: прикметник, утворений від сполучення незалежних слів (він і яблучний, і виноградний — між ними можна поставити сполучник і).
• яро-червоний: прикметник на позначення відтінку кольору (яро означає яскраво, палко). За правилом кольорів і відтінків пишемо з дефісом.
• Якщо перша частина слова виражена дієсловом у формі наказового способу, то пишемо разом (ломикамінь, горицвіт), АЛЕ люби-мене.

Чому інші варіанти не підходять?

А кисломолочний пишемо разом, бо слово утворене від залежного сполучення слів – кисле молоко (молоко яке? кисле); жовтогарячий: попри те, що це колір, це слово є винятком і пишеться разом, оскільки означає один суцільний колір (оранжевий), а не суміш двох

Б перекотиполе пишемо разом, бо це іменник, де перша частина – дієслово у формі наказового способу (перекоти), а друга – іменник (поле). На відміну від рослини люби-мене, тут конструкція дієслово + іменник за правилом пишемо разом (як зірвиголова, горицвіт).

В вологостійкий пишемо разом, бо прикметник утворений від підрядного сполучення – стійкий до вологи.

Правильна відповідь: Г

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати випадки вживання великої літери в різних власних назвах і загальних поняттях.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Б. Якщо слова північний, південний, західний, східний, центральний є частиною власної назви конкретної території, їх обов'язково пишуть з великої літери.

А Національний банк України – у  повних офіційних назвах установ, організацій, міністерств, інститутів тощо з великої літери пишеться лише ПЕРШЕ слово та ВЛАСНІ назви, які входять до складу; орден Держави – у назвах нагород загальне слово (орден) пишемо з малої літери, а власну назву відзнаки – з великої.

В вулиця Ярославів Вал – слово «вулиця» є родовою назвою (з малої), а сама назва складається з двох слів, які є власними і пишуться з великої; Чумацький Шлях – астрономічна назва (наша Галактика), де за правилом абсолютно всі слова пишуться з великої букви.

Г шевченківські вірші – прикметники із суфіксами -івськ- (-евськ-), -инськ- пишемо з малої літери, якщо вони вживаються у значенні властивий комусь, у стилі когось або вказують на загальну належність. Шевченківська премія – офіційна назва премії чи конкурсу, де перше слово обов'язково пишемо з великої літери. Якщо слова із суфіксом -ськ- мають значення імені когось, памʼяті когось, то пишемо з великої літери (Шевченківські читання, Довженківські свята).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Знак мʼякшення. Правопис ненаголошених голосних. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та правильно писати слова.

А (дві помилки): пожерає  – правильно пожирає. Тут працює правило чергування голосних е / и в коренях дієслів. Якщо далі у слові стоїть наголошений суфікс -а-, то в корені пишемо літеру и (жерти, але пожира́ти). Вогне́ним  – правильно вогненним. Прикметники з наголошеним суфіксом -енн-, що виражають високий ступінь вияву ознаки (надмірність), завжди пишуться з подвоєними літерами нн (страшенний, здоровенний, вогненний).

Б (дві помилки): ввижаєтся  – правильно ввижається. У кінці форми -ться завжди пишеться м'який знак, оскільки звучить м'який подовжений [ц':а]. Навманя – правильно навмання. У цьому прислівнику відбувається подовження м'якого приголосного [н'] між двома голосними.

Г (три помилки): черива  – правильно черева (від слова черево). Тут маємо традиційне українське повноголосся -ере-, яке завжди пишеться тільки з літерами е (черево, берег, дерево, перед). Вищаня – правильно вищання. Це іменник середнього роду II відміни на -я. М'який шиплячий звук перебуває між двома голосними, тому подовжується (вищання, як і обличчя, знання). Наззовні – правильно назовні. Прислівник утворено за допомогою префікса на- та прийменника/іменника зовні, тут немає збігу однакових приголосних, тому подвоєння літери з є орфографічною помилкою.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова.

Завдання перевіряє вміння правильно виконувати морфемний аналіз слів, розрізняти суфікси, подібні за звуковим складом (-ик- та -ник), і визначати їхнє словотвірне значення.

У словах пожежник, двірник, паркетник суфікс -ник виконує чітку словотвірну функцію – вказує на особу за родом її діяльності, професією або заняттям (той, хто гасить пожежі; той, хто прибирає двір; той, хто будує).

У слові завсідник суфікс -ник (утворений від прислівникової основи завсіди) має інше словотвірне значення – він вказує на характеристику особи за її постійною звичкою чи поведінкою (постійний відвідувач певного місця), що не є професією чи трудовою діяльністю.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено у варіанті навчати музиці.

В українській мові дієслова навчати, вчити, вчитися вимагають після себе родового відмінка (відповідають на питання кого? чого?), а не давального (кому? чому?), тому правильно: навчати музики.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, В, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються того самого діяча.

А в рядку Б дієприслівниковий зворот повернувшись додому вжито в безособовому реченні (присудок – захотілося відпочити). Діяча в цьому реченні немає, тож уживати тут зворот неправильно.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння правильно ставити розділові знаки в різних моделях прямої мови та словах автора.

Розділові знаки під час передавання чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті відповіді Б: «Мати Божа, Царице небесна, – гукала баба в саме небо, – голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором!»

Якщо пряма мова передує словам автора, то її беремо в лапки, після неї ставимо кому й тире, слова автора пишемо з малої літери. Проте, якщо пряма мова закінчується знаком оклику, знаком питання чи трикрапкою, кома після неї не ставиться: «Марійко, усе, що ти робиш, наповнюй любовʼю!»  – навчала в дитинстві мама.

Якщо слова автора всередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак – кому й тире, а пряму мову продовжуємо з малої літери: «О Лавріне, ти переміг мене, – сказав схвильовано Крауз, – я хотів просити тебе про дочку».

Якщо слова автора всередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак – крапку й тире, а пряму мову продовжуємо з великої літери: «Нічого, батьку, згадувать того, що минуло, – рівно озвався Остап. – Що було, те загуло!» та  «До Вас – ні, – навіть у думці викала мамі Олена. – До Вас, мам, я такою не була б, але Ви більше любили тата, як мене, і за це маю жаль на Вас».

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки.

Кома (7) обґрунтована як кома при відокремленій обставині. Уживання цього розділового знака обґрунтовано неправильно. Кома (7) стоїть перед підрядною частиною складного речення.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова/

Pавдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку В. В інших реченнях треба виправити помилки.

Слово дружній – це приязний, доброзичливий, заснований на дружбі (дружній візит, дружня розмова, дружній тон). А коли йдеться про згуртований, одностайний колектив, групу людей, які діють як один, треба вживати прикметник дружний (дружний колектив, дружний клас, дружна праця). Вислів вирішити проблему є калькою, правильно вжити конструкцію розвʼязати будь-яку проблему.

Прикметник правничий стосується юриспруденції, правознавців або юридичної освіти (правничий факультет, правнича література). Державу ж, у якій панує закон, називають правовою. Затверджувати можна офіційні документи, плани чи бюджети на засіданнях (затверджувати графік, затверджувати закон). Принципи, ідеї чи ідеали в суспільстві утверджують (роблять міцними, життєздатними).

Трагедійний стосується лише театрального або літературного жанру трагедії (трагедійний актор, трагедійна роль, трагедійний сюжет). Якщо ж ми говоримо про реальне життя, жахливі події, аварії чи ситуації, що принесли горе, слід писати трагічний (трагічна ситуація, трагічна подія, трагічний випадок).

Особистий – це той, що належить конкретній особі, приватний (особисте життя, особисті речі, особиста думка). Коли йдеться про сукупність людей, які входять до військової частини, організації чи спортивної команди, використовують термін особовий склад (або просто склад команди).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Ма́клер – це фінансовий або торгівельний посередник, який допомагає покупцеві та продавцеві знайти один одного й укласти угоду. За свої послуги він отримує комісійну винагороду (певний відсоток від суми операції).

Отже, українським відповідником до іншомовного слова маклер є торговий посередник.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати числівники.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

А Сплутано відмінки. В орудному відмінку сотень перша частина має відмінюватися теж в орудному (п'ятьма), а не в родовому (п'яти): пишаємося п'ятьмастами (або п'ятьомастами).

Б Родовий відмінок сотень (від 200 до 900) завжди закінчується на -сот. Форми на -ста – це груба помилка під впливом російської мови: немає близько чотирьохсот.

В У числівнику чотири в Орудному відмінку м'який знак не пишемо: зустрілися з дев’яноста чотирма.

Д Прийменник до вимагає родового відмінка. У складних числівниках на позначення сотень обов'язково відмінюють обидві частини. Залишати першу частину в називному відмінку (дев'ятсот) не можна: додали до дев'ятисот сорока п'яти.

Правильний варіант: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника. 

Завдання перевіряє вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Усі іменники в рядку А позначають абстрактні поняття, простори або явища, тому мають закінчення -у (-ю):

• зеленого гаю (назва просторового поняття, елемент ландшафту);
• тихого вітру (явище природи);
• коло університету (назва установи, організації чи закладу).

Б площа трикутника

Геометричні терміни, назви чітко окреслених фігур та математичних понять завжди мають закінчення -а (-я) (трикутника, квадрата, радіуса, відрізка).

В пора теплого травня

Всі назви місяців в українській мові в родовому відмінку мають закінчення -а (-я) (січня, лютого... травня).

Г приїхати з Харкова

Назви міст (особливо українського походження) традиційно мають закінчення -а (-я) (Києва, Харкова, Львова, але Кривого Рогу).

Д написати листа, падіння долара

Лист – це конкретний, чітко окреслений предмет, який можна взяти в руки, тому пишемо листа. Долар – назва грошової одиниці, а назви валюти теж підпорядковані правилу закінчення -а (-я) (долара, франка, карбованця).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

А потихеньку  (пишемо разом, бо воно утворене від прикметника тихенький за допомогою префікса, але не має суфіксів -ки або -ому/-єму).

В раз у раз пишемо окремо (повторення іменників у різних відмінках із прийменником між ними). Так само окремо пишуть прислівникове сполучення під вечір (прийменник + іменник, де іменник зберігає своє конкретне значення).

Г на жаль завжди пишемо окремо. 

Д декуди пишемо разом (префікс де- із прислівником). Слова сам на сам та сама самотою пишуть окремо.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.

Завдання перевіряє вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників. 

Проаналізуймо помилки.

А більш вигідніший

Не можна одночасно брати слово більш (ознака складеної форми) і суфікс -іш- (ознака простої форми) – більш вигідний або вигідніший.

Б  премудріший

Прикметники з префіксами пре-, ультра-, над-, пра-, архі-, за- самі виражають найвищу міру ознаки (премудрий = дуже мудрий). Додавати до них суфікси ступенів порівняння – це помилка.

Г самий масовий

Лексико-граматична помилка, калька з російської мови. В українській мові слово самий ніколи не використовують для утворення ступенів порівняння. Правильно наймасовіший або найбільш масовий.

Д ультрасучасніший

Та сама помилка, що й у рядку Б. Префікс ультра- вже вказує на максимальну ознаку, тому порівнянню слово не підлягає; русявіший – за семантикою (значенням) деякі прикметники взагалі не можуть мати ступенів порівняння. Сюди належать назви мастей тварин (гнідий, вороний), кольору очей чи волосся (русявий, кароокий), а також слова із суфіксами зменшувальності чи пестливості (біленький, тонесенький). 

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати дієвідміну дієслів за їхньою початковою формою (інфінітивом) та застосовувати правила правопису особових закінчень 3-ї особи множини.

І дієвідміна: у формі 3-ї особи множини дієслова мають закінчення -уть (-ють). А у формі ти, він, ми, ви мають букву е/є: борешся, малюєш, хочеш.

ІІ дієвідміна: у формі 3-ї особи множини дієслова мають закінчення -ать (-ять). А у формі ти, він, ми, ви мають букву и/і/ї: бачиш, стоїш, клеїш.

В інших рядках є одне дієслово, яке належить до ІІ дієвідміни й вимагає закінчення -ать (-ять). 

Б сиплють (І), пишуть (І), але клеять. Дієслово клеїти належить до II дієвідміни (ти клеїш, вони клеять). 

В тануть (І), сіють (І), але біжать. Дієслово бігти належить до II дієвідміни (ти біжиш, вони біжать).

Г прагнуть (І), працюють (І), але стоять. Дієслово стояти належить до II дієвідміни (ти стоїш, вони стоять).

Д колють (І), прасують (І), але бачать. Дієслово бачити належить до II дієвідміни (ти бачиш, вони бачать).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-квадратом початкове в запропонованому деформованому тексті. Тут зазначено, що юнак отримав частку грошей.

Наступне речення із символом-ромбом розповідає, що після отримання багатства юнак вирушив у подорож.

Речення, позначене трикутником, продовжує розповідь про те, що в подорожі юнак витратив всі гроші.

Далі йде речення із символом-колом. Тут зазначено, до чого призвела розтрата грошей.

І останнім має бути речення, позначене трапецією, воно розповідає, чим завершилось все в юнака і ким він став після втрати грошей.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння знаходити пунктуаційні помилки в складному реченні, правильно ставити розділові знаки між частинами складного речення.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні Дуже зрадівши, що одержав багатство, молодший син вирушив у далеку країну та він нерозважливо витратив свої гроші на розваги з друзями. У цьому реченні пропущено кому перед сполучником та, адже далі йде друга частина складносурядного речення.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет, додаток.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Треба також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменник багатство відповідає в тексті на питання знахідного відмінка кого?, що? 

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Речення Тепер юнак перетворився у звичайнісінького жебрака й зумів улаштуватися в одного селянина лише свинопасом – просте, адже має одну граматичну основу (підмет юнак  й однорідні присудки перетворився, зумів улаштуватися).

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати відокремлені обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, і знання синтаксичних норм пунктуаційного виділення їх.

Відокремлена обставина – другорядний член речення, виражений дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, який виділяють інтонацією та комами для підсилення смислу.

Відокремлену обставину дуже зрадівши, яку виражено дієприслівниковим зворотом, маємо в реченні, позначеному ромбом.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.

Завдання перевіряє вміння пояснювати значення фразеологізмів й утворювати з них антонімічні пари.

Антоніми – це слова та словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Хоч лопатою греби – надзвичайно багато, у великій кількості.

Співати дифірамби – перебільшено, надмірно когось вихваляти, лестити, захоплюватися кимось.

Розправити крила – відчути приплив сил, упевненість у собі, почати діяти на повну силу, виявляючи всі свої здібності.

Не нюхати пороху – не бути ще у випробуваннях; бути абсолютно недосвідченим у якійсь справі.

Поливати помиями – несправедливо або грубо критикувати, безсоромно лаяти, ганьбити й ображати людину.

З метеликами в голові – легковажна, несерйозна, неглибока людина, яка не замислюється над наслідками своїх дій.

Стріляний горобець – дуже досвідчена людина, яку важко перехитрити, бо вона багато всього побачила й пережила в житті.

Скласти зброю – припинити боротьбу, визнати себе переможеним, здатися.

На заячий скік – зовсім трохи, дуже мало (найчастіше вживається у значенні відстані або часу, але як образний виражає абсолютний мінімум).

А тепер треба утворити антонімічні пари.

Правильна відповідь: 1 – Д; 2 – А; 3 – Г; 4 – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Слово напоєне – виражає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яке?. Отже, це дієприкметник.

Слово живиці – відповідає на питання хто? що?. Отже, це іменник.

Слово немовбито – службове в українській мові, яке може виступати порівняльним сполучником. 

Слово треба  – прислівник.

Правильна відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 – Д; 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком (сестра – художниця).

Речення 2 – ускладнене відокремленою прикладкою (незримі жайворонки), яка стоїть в кінці речення і тому виділена тире.

Речення 3 – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення 4 – це складносурядне речення. У другій його частині (це неповне речення) тире стоїть на місці пропущеного присудка (а мати привчала любити пісні).

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставмо запитання до виділених фрагментів.

У реченні У 2008 році я був змушений поїхати в іншу країну вчитися до виділеного фрагмента поставмо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Щоб покращити свої навички графічного дизайну, вона вирішила взяти курси, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

У реченні Попри всі його забаганки, тато ніколи не порушував свої принципи до виділеного фрагмента ставимо запитання попри що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче, від головної частини якого до залежної ставимо запитання хоча що?.

У реченні Через твої вередування ми запізнюємося вже на пів години  до виділеного фрагмента ставимо запитання через що? чому? Йому відповідає складнопідрядне речення причини Оскільки погода була дощовитою, діти вирішили залишитися вдома, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

У реченні За розуміння теореми ти спокійно розв’яжеш усі ці задачі до виділеного фрагмента ставимо запитання за якої умови? Йому відповідає складнопідрядне речення причини Якщо ти завершиш свою домашню роботу до вечора, ми підемо разом на прогулянку, від головної частини якого до залежної ставимо запитання за якої умови?.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – А; 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення 1 має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником що. Друга частина вказує на мету дії. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення 2 має дві частини, які пов’язані лише за змістом. Це складне безсполучникове речення.

Речення 3 має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення 4 має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сурядним зв’язком, друга й третя – підрядним. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий і підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Г; 3 – Б; 4 – Д.