Національний мультитест з української мови – Авторський тест від Student.ua

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Для опрацювання таких слів варто скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного у слові закінчити – правильний наголос – закінчити.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє навички вживання м’якого знака, зокрема вміння розрізняти правила його написання в суфіксах, перед шиплячими та у словах-винятках.

А 

• донецький – м’якість [н’] зберігається перед суфіксом -ськ- (від Донець);

• піднось – це наказний спосіб дієслова, де м’якість кінцевого приголосного позначено м’яким знаком;

• сонця – м’який знак не ставлять між двома м’якими приголосними, якщо перший м’якшає під впливом другого (виняток – коли перший приголосний [л’]).

• вінчати – після н перед шиплячими (ж, ч, ш, щ) м’який знак не ставлять.

Б

• багатьма – м’який знак перед суфіксом -ма в числівниках.

• кінчик – не пишемо м'якого знака після н перед шиплячим ч.

• мільйон – для позначення м’якості [л’] перед о.

• ремінь – для позначення м’якості приголосного.

В

• кільце – для позначення м’якості [л’] перед наступним приголосним.

• учительство – м’якість [л’] зберігається перед суфіксом -ств-.

• велетенський – у словах із суфіксом -ськ- м’який знак треба ставити лише після л;

• бриньчати – м’який знак зберігається в дієсловах, утворених від вигуків або слів, що закінчуються на м'який приголосний.

Г

• рученька – у суфіксі -еньк-;

• тьмяний – слово-виняток (хоча [т’] стоїть перед м’яким [м’], м’який знак тут зберігається).

• тьохкання – для позначення м’якості перед о.

• бренькати – у дієслові на -нькати.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Завдання перевіряє навички вживання апострофа після губних приголосних, р і префіксів, зокрема вміння розпізнавати випадки-винятки, коли перед губним стоїть інший приголосний.

Варіант відповіді А: Мар’яна (апостроф ставимо після р, якщо його вимовляють твердо), дев’ять (апостроф після губного в перед я), з’явитися  (апостроф після префікса з-, якщо основа починається на я, ю, є, ї), Лук’янівка (у слові Лукʼян і похідних від нього ставимо апостроф).

Варіант відповіді Б: з’єднаний (апостроф після префікса з- перед є), рум’яний (апостроф після губного м перед я), у словах дзвякнути та свято апостроф не ставимо, бо перед губним стоїть інший кореневий приголосний.

Варіант відповіді В: слова бурʼян, надвечірʼя пишемо з апострофом, бо р вимовляємо твердо; буряк – без апострофа, бо р мʼяка; безʼядерний – з апострофом, бо префікс закінчується на з й передує основі на я).

Варіант відповіді Г: слово різдвяний треба писати без апострофа (перед губним стоїть інший кореневий приголосний).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Словотвір. Правопис суфіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати назви осіб жіночої статі відповідно до норм правопису.

Назви осіб жіночої статі утворюємо від чоловічих назв за допомогою суфіксів: -к(а), -иц(я), -ин(я), -ес(а).

Суфікс -их(а) не рекомендований для назв осіб, бо здебільшого має розмовне або зневажливе забарвлення та не відповідає сучасній літературній нормі.

Фемінітив поетеса утворено від поет за допомогою суфікса -ес(а); форма відповідає нормам правопису.

У варіанті відповіді Б слово борчиха утворено від борець за допомогою суфікса -их(а), який не відповідає нормам творення фемінітивів у сучасній українській мові. 

Слово студентка утворено від студент суфіксом -к(а), що відповідає нормам правопису.

У варіанті відповіді Г слово друкарка утворено від друкар суфіксом -к(а); форма нормативна.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова та словосполучення треба писати через дефіс, а коли – разом або окремо.

Разом пишемо людинодень (відповідно до норм чинного правопису), жовтогарячий (відтінки кольорів треба писати з дефісом, але це слово-виняток, яке пишемо разом), мініспідниця (без дефіса пишуть складні слова з першою частиною віце-, екс-, лейб-, контр-, максі-, міні-, міді-, обер-, штабс-, унтер-).

У варіанті відповіді В всі слова треба писати з дефісом: бізнес-план (перше іншомовне слово пояснює особливість другого), воєнно-стратегічний (слова з першою частиною військово-, воєнно- пишуть із дефісом), люби-мене (назва рослини).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє вміння застосовувати «правило дев’ятки» та норми написання голосних в іншомовних словах (загальних назвах, власних назвах і термінах).

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім й, пишемо и. 

Отже, чипси, косинус, рилс, бравісимо, скепсис, силует.

Слова кипарис, єхидна, вимпел, башкир, графин входять до переліку слів, написання яких треба запам’ятати.

Слово Дідро входить до переліку власних назв, які треба писати з літерою і.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати складні випадки написання слів.

У варіанті відповіді А помилка у слові науково-популярних: маємо писати його з дефісом (складне слово, утворене двома рівноправними словами, між якими можна поставити сполучник сурядності і: наукових і популярних).

У варіанті відповіді Б неправильно написано слово надвеликі, його треба писати разом.

У варіанті відповіді В у слові досвідчений пропущено літеру д (від слова досвід).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження. 

Завдання перевіряє вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння у словах іншомовного походження) та пояснювати їх за допомогою правил.

У власних назвах іншомовного походження та похідних від них відбувається подвоєння, тому Марокко, Руссо, Ватт, Брюссель, Будда, Ахіллес).

У загальних іншомовних назвах приголосні звичайно не подвоюють: інтермецо, бароко, лібрето, фін.

Також подвоєння зберігається у словах-винятках: аннали, пенні, брутто, мотто, бонна, манна.

Під час збігу префікса й кореня буде подвоєння: ірраціональний.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

У варіанті відповіді А помилка полягає в тому, що прийменник по вжито недоречно, адже його найчастіше вживають для позначення прямої фізичної дії.

Лексично правильні варіанти: заходи з пошуку тварин або заходи для пошуку тварин.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: воно безособове, тобто виконавця в присудку тут взагалі немає, а отже, немає діяча, якого стосувався б дієприслівниковий зворот.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

Якщо слова автора всередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставлять комбінований знак кома й тире, а пряму мову продовжують із малої літери: «Ні, не треба, мій таточку, не треба, Ярино, – Степан каже, – я загинув, навіки загинув». У цьому реченні слова автора починаються з великої літери, але це не помилка, адже Степан – це власна назва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Іншомовні слова. Запозичена лексика.

Завдання перевіряє вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Ескалація (англ. escalation – підйом сходами) – нарощування, збільшення, розширення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. 

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

У варіанті відповіді А лексична помилка – зробити вклад. В українській мові є два сталі вирази: вносити вклад, робити внесок. Якщо йдеться про культуру, науку, то використовують вираз робити внесок.

У варіанті відповіді Б помилка полягає в недоречному вживанні дієслова вилучити. Правильно сказати отримати або здобути користь.

У варіанті відповіді В перевіряють знання різниці між паронімами компанія та кампанія. Компанія – це фірма, товариство або група людей, тоді як кампанія – це заходи для досягнення мети. У контексті йдеться про вступну кампанію.

У варіанті відповіді Д треба вжити слово пам’ятка, а не пам’ятник. Пам’ятка – це об’єкт культури, історії або природи, який має цінність і який треба охороняти. Пам’ятник – це архітектурна або скульптурна споруда, створена для вшанування пам’яті про людину чи подію.

Відповідь – Г.

ТЕМА:  Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Коми 8 та 9 обґрунтовані як розділові знаки між частинами складного речення, що поєднані сурядним зв’язком. 

Правильне обґрунтування – між частинами складного речення, що поєднані підрядним зв’язком, адже після ком маємо сполучники підрядності бо, що.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменників.

Завдання перевіряє вміння відмінювати складні порядкові числівники в датах і застосовувати правила відмінювання чоловічих імен і прізвищ в орудному відмінку.

А Гурт «Бумбокс» було засновано дві тисячі четвертого року вокалістом Андрієм Хливнюком і гітаристом Андрієм Самойлом.

Б дві тисяча четвертому – неправильна форма числівника (має бути дві тисячі четвертого). Імена наведено в називному відмінку (Андрій Хливнюк), а треба в орудному (Андрієм Хливнюком), бо відповідає на питання ким?.

В Андрійом – помилка: правильно Андрієм (чергування ій → іє).

Г двохтисячному четвертому – помилка (має бути дві тисячі четвертого); Андрій Самойло – називний відмінок замість потрібного орудного (Андрієм Самойлом).

Д  дві тисячі четвертому – це місцевий відмінок (напр., у дві тисячі четвертому році), а треба родовий: дві тисячі четвертого року.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Вживання прийменників. Творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати прийменникові конструкції для посилання на джерело інформації та знання правил творення ступенів порівняння прикметників.

Сталу прийменникову конструкцію згідно з треба запам’ятати.

Складену форму вищого ступеня порівняння прикметників утворюють за допомогою слів більш, менш, які додають до звичайного прикметника: більш впливових.

Просту форму вищого ступеня порівняння утворюють додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: впливовіших.

Найвищий ступінь: проста форма – префікси най-, що-, як- (найвпливовіших); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш (найбільш впливових). 

Згідно з даними музичних критиків, платівка «Family Business» стала однією з найвпливовіших в історії української популярної музики.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Уживання прийменників. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати прийменники, відмінювати кількісні числівники та добирати нормативні варіанти прийменників з огляду на милозвучність.

Прийменник протягом уживаємо для позначення часу.
Форма на протязі є помилковою, бо слово протяг означає рух повітря.

Кількісний числівник дев’ятнадцять у родовому відмінку має форму дев’ятнадцяти, а не дев’ятнадцятьох, адже поєднаний із неживою істотою (години).

Прийменники у / в чергують за правилом милозвучності.
Після приголосного перед словом, що починається на приголосний, уживаємо прийменник в: роботи в студії.

Альбом було записано протягом дев’ятнадцяти годин роботи в студії, що для повноформатної платівки є надзвичайно коротким терміном.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Узгодження прикладки.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати закінчення іменників чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини.

Назва гурту збереже форму називного відмінка біля загальної назви, тому «Бумбокс».

Щоб дібрати правильне закінчення в родовому відмінку однини іменників II відміни, найчастіше користуються правилом: якщо іменник позначає конкретне поняття, то закінчення -а / я; якщо абстрактне, то закінчення -у / ю.

Концерт – слово, яке позначає абстрактне поняття, адже не можемо визначити його межі. Тому концерту.

Відеоролик – позначає конкретне поняття (можемо визначити межі), тому відеоролика.

Нову філософську пісню гурту «Бумбокс»  під назвою «Люди» спочатку записали у форматі відеоролика з концерту.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Уживання прийменників. Дієслівне керування.

Завдання перевіряє вміння відмінювати іменники в місцевому відмінку множини та навички правильної побудови конструкцій для позначення мови спілкування чи виконання.

У множині іменники І відміни в місцевому відмінку мають закінчення -ах (-ях).

Отже, по клубах.

Дієслову презентували має відповідати орудний відмінок: українською мовою. Вираз на українській мові  ненормативний.

Оновлені пісні гурту, які записали під час довготривалих студійних сесій та впорядкували відповідно до сучасних норм, розвезли по клубах міста та презентували слухачам українською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання передбачає роботу з деформованим текстом; перевіряє вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Позначене трапецією речення початкове, бо з нього дізнаємося загальну інформацію про фільм «Служниця» і його особливості.

Речення, позначене трикутником, знайомить із головною героїнею та початковою ситуацією.

Наступним є речення, позначене ромбом: тут описано, що відбувається з героїнею далі (вона розкриває родинні таємниці). Це природне продовження зав’язки, бо показує еволюцію конфлікту.

У реченні, позначеному квадратом, узагальнено сюжетні елементи (повороти, конфлікти, маніпуляції) й описано їхній ефект – зростання психологічного тиску.

І останнім має бути речення, позначене колом, адже містить реакцію глядачів і критиків та узагальнює ідею стрічки. Такі формулювання виконують роль підсумку, тому стоять наприкінці.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлений додаток.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати в реченні відокремлені додатки та знання службових слів, якими відокремлені додатки вводять.

Відокремлений додаток вводять у речення за допомогою слів-маркерів крім, окрім, опріч, замість, за винятком тощо. 

У рядку, позначеному квадратом, конструкція зокрема підміна довіри на маніпуляцію є відокремленим додатком.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати межі підрядних частин у структурі складнопідрядного речення та правильно ставити розділові знаки між ними.

Пунктуаційну помилку маємо в реченні, позначеному квадратом. Оскільки фрагмент чим усе завершиться є підрядною частиною, треба відокремити її комою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ.

Завдання перевіряє знання правил написання частки не з різними частинами мови та вміння розрізняти умови, за яких її пишуть разом або окремо.

У цьому завданні потрібно знайти слово, яке пишеться разом із часткою не.

А Не лише треба писати окремо, бо це частка. 

Б Не з дієсловами пишуть окремо.

В Вираз не/проста входить до складу складеного іменного присудка, тому його пишуть окремо.

Г У варіанті виявляється не/таким, як здавалося маємо протиставлення, тож слово таким із часткою не треба писати окремо.

Отже, разом треба писати слово несподівані, адже його можна замінити синонімом раптові.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє вміння ідентифікувати однорідні члени речення та розрізняти їхні синтаксичні ролі (додатки, присудки тощо).

Однорідних членів речення немає лише у варіанті відповіді, позначеному трикутником.

У реченні, позначеному трапецією, маємо однорідні додатки: Сідні Свіні та Аманди Сейфрід; сімейні таємниці й несподівані повороти.

У реченні, позначеному ромбом, теж є однорідні додатки: секрети та механізми; мотиви та наміри.

У реченні, яке позначено квадратом, є однорідні присудки й додатки.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми.

Мати зуб – сердитися, гніватися на кого-небудь.

Дивитися в зуби – виявляти зайву поблажливість, церемонність, запобігливість у поводженні з ким-небудь.

Зуби проїсти – мати великий досвід у чомусь; ґрунтовно вивчити що-небудь.

Зубами на світі їсти – люди, які за будь-яку ціну досягають свого.

Продавати зуби – сміятися.

Доповнімо кожне речення доречним фразеологізмом.

1. Він умів зубами на світі жити: заради власної вигоди не зупинявся ні перед чиїми сльозами, ні перед зламаними долями.

2. Зуби проїсти на юридичних справах і швидко знаходити правильне рішення, не піддаючись паніці, вдається не всім правникам.

3. Керівник забороняв своїм підлеглим дивитися в зуби, бо вважав, що зайва поблажливість лише послаблює дисципліну.

4. Зустрівши своїх друзів, почав продавати зуби й задивлятися на дівчат.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

До слова учений логічно поставити питання хто?. Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, учений – це іменник.

Що – займенник, який виконує функцію сполучного слова на початку підрядної частини складного речення (можна замінити на слово який).

Довго відповідає на питання як? як довго? та вказує на ознаку дії. Отже, йдеться про прислівник.

Слово на не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, йдеться про прийменник.

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення 1 має три граматичні основи. Перша та друга частини поєднані сполучниковим підрядним зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення 2 має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення 3 має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, які пов’язані сполучним словом чому. Від головної частини можна поставити питання що саме? до другої (підрядної )частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення 4 має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, між частинами речення стоїть кома, адже є одночасність подій. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

У реченні А можна сказати: Пізнавати буде важливим завданням. Тут слово пізнавати відіграє роль підмета.

У реченні Б до виділеного слова визнавати можна поставити питання яке?. Тому це означення.

У реченні В головний член речення, який стоїть перед тире – це підмет, а те, що стоїть після нього – присудок. Тому слово здобути – це присудок.

У реченні Г можна сказати: Вона прийшла, щоб підготуватися. Якщо можемо вставити слово щоб, то інфінітив відіграє роль обставини.

У реченні Д маємо додаток, адже до виділеного слова підготувати можна поставити питання що?.

Відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє вміння встановлювати синтаксичні паралелі між другорядними членами простого речення та підрядними частинами складного речення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання за якої умови?. На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Б (правила закріплюються за якої умови?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання яка?. Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Г (підхід який?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якою метою?. На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д. 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання незважаючи на що?. На таке питання відповідає і фрагмент у реченні В.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – В.