Національний мультитест з української літератури – Авторський тест від школи «ЗНО на 200»

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання ключових образів і сюжету пам’ятки давньої української літератури.

Наведений уривок – це плач Ярославни, дружини князя Ігоря, яка з путивльського валу звертається до природних стихій (вітру, Дніпра, сонця) з проханням допомогти її чоловікові та його дружині в половецькому полоні.

Одним із ключових епізодів твору є втеча князя Ігоря з полону. Допомагає йому в цьому половець Овлур, який переходить на бік князя, готує коней і допомагає йому подолати шлях до рідної землі.

Варіант відповіді А – помста княгині Ольги древлянам за смерть свого чоловіка Ігоря («Повість минулих літ»).

Варіант відповіді Б – філософські погляди Григорія Сковороди, «сродна праця» – тема байки «Бджола та Шершень».

Варіант відповіді Г – ода Григорія Сковороди «De libertate», де згадано Богдана Хмельницького.

Варіант відповіді Д – пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», де кохана проводжає козака й чекає на нього.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання змісту твору та фактів про його автора.

Наведена цитата – характеристика головної героїні драми «Наталка Полтавка», яку дає виборний Макогоненко.

Автор цього твору – Іван Котляревський. Саме його вважають зачинателем нової української літератури завдяки поемі «Енеїда» (1798 р.), яку він уперше написав живою народною мовою.

Перший історичний роман (ідеться про «Чорну раду») написав Пантелеймон Куліш.

До «Покутської трійці» належав Василь Стефаник.

Творцем модерного роману (твір «Місто») вважають Валер'яна Підмогильного.

До «Розстріляного відродження» належали митці 20–30-х років XX ст. – Микола Хвильовий, Остап Вишня, Микола Куліш, Микола Вороний, Валер’ян Підмогильний тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання художніх особливостей твору (епіграфа, підзаголовка тощо).

Цитата з Євангелія від Івана «Дух істини, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його і не знає Його» – епіграф до поеми Тараса Шевченка «Сон». Ці рядки налаштовують читача на те, що автор має намір показати приховану, справжню суть тогочасної імперської дійсності, яку багато хто воліє не помічати.

Твір має авторський підзаголовок – комедія. Проте це не означає, що твір є розважальним. Шевченко використав це визначення, щоб підкреслити сатиричний характер поеми, у якій він висміює, себто «комедійно» викриває, самодержавство, кріпосництво й тогочасний суспільний лад.

Студія – новела Василя Стефаника «Камінний хрест» (дослідження душі головного героя).

Опера – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського («малоросійська опера у двох діях»).

Хроніка 1663 року – роман Пантелеймона Куліша  «Чорна рада» (вибори гетьмана в Ніжині 1663 р.).

Фрагмент – новела Ольги Кобилянської «Valse mélancolique».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє знання програмних творів української літератури та їхніх напрямів (стилів, течій).

Уривок, наведений у варіанті відповіді Д, належить перу Михайла Коцюбинського – одного з найяскравіших представників імпресіонізму в українській літературі. Цьому стилю притаманні фіксація миттєвих вражень, вишукана гра світла та відтворення психологічних станів через зовнішні деталі.

Окрім того, твір (а отже, і стиль автора) легко впізнати за згадкою про вівчарку Оверка. У новелі «Intermezzo» цей образ глибоко символічний: він уособлює пригнічене й темне селянство, що мусить «нести свій ланцюг», так і не усвідомивши власної сили.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів». Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння класифікувати програмні твори за родами літератури.

Художню літературу класифікують за трьома основними родами – лірикою, епосом і драмою – залежно від того, як саме автор зображує життєві явища.

Ліро-епос – це «суміжний» літературний рід, що поєднує ознаки епосу (має сюжет і характери) і лірики (почуття й роздуми ліричного героя, утілені у віршованій формі). До ліро-епічних жанрів належать поеми, балади, думи, романи у віршах тощо.

У варіанті відповіді Г обидва твори є ліро-епічними: «Кавказ» Тараса Шевченка за жанром є сатиричною поемою з елементами лірики та героїки; «Слово про похід Ігорів» – героїчна поема.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв у творах української літератури.

Г – неправильне твердження. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» справді згадано історичне минуле та козацькі ватажки, проте постаті Івана Мазепи, Максима Залізняка й Івана Гонти належать до інших історичних епох.

«Чорна рада» описує події 1663 року (період Руїни), тоді як Мазепа став гетьманом пізніше (1687), а Залізняк і Гонта – це герої Коліївщини (1768), про яких ідеться, наприклад, у поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка.

Решта варіантів правильні:

А Василь Стефаник у новелі «Камінний хрест» справді відобразив трагедію масового переселення галицького селянства за океан на межі XIX й XX століть.

Б У творі Ольги Кобилянської «Valse mélancolique» Софія Дорошенко – талановита піаністка, яка справді мріяла про професійне навчання у Відні.

В Новелу Олеся Гончара «Модри Камень» написано у формі розповіді-спогаду бійця-розвідника про кохання до словацької дівчини Терези.

Д У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дядько Лев уособлює гармонію людини з природою; він не дозволяє зрубати столітній дуб, бо шанує лісових мешканців.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…».

Завдання перевіряє вміння ідентифікувати автора за цитатою (упізнавати літературний твір за його фрагментом), а також знання тематики та ідейного змісту творів української літератури XX століття.

Рядки, запропоновані у завданні, узято з вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…». Цей твір – зразок громадянської лірики, у якій поет висловлює синівську відданість Україні.

Образність поезії побудовано на глибокому патріотизмі, де Україна постає як найвища духовна цінність («молитва», «розпука вікова»), за право на життя якої поет готовий боротися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання програмних творів української літератури.

В основі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» лежить реальна історія про «розбишаку» Василя Гнидку, яку Панас Мирний (Рудченко) почув під час подорожі від Полтави до Гадяча і згодом зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Початковий задум було суттєво перероблено завдяки співпраці автора з його братом, відомим критиком і фольклористом Іваном Біликом, тож роман є результатом спільної творчості двох авторів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє вміння визначати жанрові особливості художніх творів, розуміння їхньої символіки та знання основних характеристик програмних текстів української літератури.

В українській літературі твір Юрія Яновського «Майстер корабля» є першим мариністичним романом, що описує море та творчий процес. Корабель у цьому творі є головним символом, який уособлює будівництво нового життя, національне відродження та духовне оновлення української нації, що прагне творити власну культуру. Образ Тайах, балерини, що прибула з-за кордону, символізує натхнення, красу та ту живу силу любові, яка спонукає митців до створення нових шедеврів.

Варіанти відповіді А, Б, Г та Д неправильні: запропоновані твори, хоч і є романами, однак мають дещо іншу тематичну спрямованість: «Місто» – урбаністичний, «Тигролови» – пригодницький, «Чорна рада» – історичний, а «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – соціально-психологічний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє вміння впізнавати літературний твір за ілюстрацією та знання особливостей художнього світу творів української літератури.

На зображенні ми бачимо типову побутову сцену з повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», де розгортається одна із численних родинних суперечок між членами родини Кайдашів. Місцем дії твору є село Семигори, розташоване на берегах річки Рось, яку неодноразово згадано в тексті як важливий топонім, що обрамляє життя героїв.

Решта варіантів відповіді помилкові:

• Річка Каяла фігурує у «Слові про похід Ігоря»;

• Ворскла пов’язана з життям і творчістю Івана Котляревського;

• Десна – головний образ автобіографічної повісті «Зачарована Десна» Олександра Довженка.

• Черемош – символ Карпатського краю, зокрема в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання системи персонажів програмних творів української літератури.

Правильною відповіддю є варіант В, оскільки всі ці персонажі є героями твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»:

• Красовський – багатий шляхтич, з яким судиться Мартин Боруля;
• Трандалєв – повірений, який «годується» судами;
• Націєвський – чиновник, реєстратор із ратуші, що сватався до Марисі, але втік;
• Степан – син Мартина, канцелярист земського суду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє знання особливостей програмних творів української літератури.

У будинку розстріляного шляхтича відбуваються події твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Там головний герой, чекіст «Я», постає перед трагічним вибором між власною ідеологією та загальнолюдськими цінностями. Новела має присвяту «Цвітові яблуні». Це звернення до однойменного імпресіоністичного твору Михайла Коцюбинського підкреслює глибокий зв’язок між митцями: Хвильовий запозичив у Коцюбинського майстерність психологічного аналізу, вміння відтворювати тонкі нюанси людської душі та зосередженість на внутрішньому світі особистості.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору та вміння відтворювати послідовність ключових подій у ньому.

Сюжетна лінія комедії «Мина Мазайло» розгортається динамічно:

• спочатку Рина вмовляє Улю закохати в себе Мокія, щоб відвернути його від захоплення українською мовою;
• далі Мина Мазайло вчиться «правильної» вимови з учителькою Бароновою-Козино;
• згодом до родини приїздить тьотя Мотя з Курська, яка стає ідеологічним центром «боротьби» проти української мови;
• зрештою, стається кульмінаційна подія – звістка про звільнення Мини з посади «через опір українізації», яка призводить до краху всіх його планів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати стильові ознаки постмодернізму в художніх текстах та орієнтуватися в тенденціях розвитку літератури кінця XX – початку XXI століття.

Для постмодерної поетики характерні принцип гри, іронія, фрагментарність, колаж, інтертекстуальність і відмова від класичної віршованої форми (ритму й рими) на користь верлібру.

Уривок у варіанті відповіді Г – людина сама нічого не може людині завжди потрібен інший... – має ці ознаки: вільний інтелектуальний вірш, у якому автор відмовляється від традиційного римування та мелодики, зосереджуючись на філософській рефлексії, децентрації суб’єкта та діалозі із читачем.

Вірші в інших варіантах відповіді побудовані на класичних ритмічних структурах і сталих поетичних образах, притаманних романтизму, класицизму чи ранньому модернізму.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі та його належність до певного мистецького угруповання.

Автор наведених рядків Максим Рильський належав до «київських неокласиків», яких також називали «п’ятірним гроном» (за висловом М. Драй-Хмари). Це була група високоосвічених інтелектуалів (Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен), яка працювала в Києві в 1920-х роках. Вони висунули гасло «До джерел!», що означало орієнтацію на світову класику, античність та відродження книжної традиції.

Творчість неокласиків вирізнялася культом вишуканих форм, духовним аристократизмом та активним використанням сонета – саме до цього жанру належить наведений уривок. Сталінський режим знищив більшість представників «Грона».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати жанрову специфіку того чи того твору за його формальними та змістовими ознаками.

Запропонований твір Максима Рильського належить до лірики, оскільки зосереджений на відтворенні внутрішніх станів ліричного героя.

Ключем до визначення його жанру є строфічна будова: текст налічує рівно 14 рядків, що чітко розподілені на два катрени (чотиривірші) та два терцети (тривірші). Така точність структури й використання античних образів є ознаками сонета. Саме до цієї «строгої форми» найчастіше зверталися «київські неокласики», демонструючи свою майстерність та орієнтацію на високу світову класику.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

У наведеному творі Максима Рильського згадано персонажів, які в українській літературі стали знаковими завдяки бурлескно-травестійній поемі Івана Котляревського «Енеїда», яка є першим взірцем нової української літератури.

Бурлескно-травестійна поема – це твір, у якому античний сюжет «переодягнено» в українські реалії, побут і лексику, що, зрештою, створює гумористично-сатиричне забарвлення. Саме із цією поемою в українському літературному контексті передусім асоціюються згадані персонажі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння розпізнавати художні засоби в тексті поезії.

У своєму творі Максим Рильський майстерно використав різні художні засоби: епітети (рожева хмарка, гаряча долоня, безсмертний дотик), персоніфікації (дихав і сміявся світ, молились зграї лебедині), порівняння (хвилі гналися, мов коні), тавтологію (міцніша за міцний граніт). А ось оксюморона – поєднання протилежних за змістом, несумісних понять (як-от дзвінка тиша) – у поезії немає.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання творчого доробку того чи того митця та тематики його творів.

Вірш «У теплі дні збирання винограду...» – один із найвідоміших творів Максима Рильського.

Сюжет сонета побудовано на глибоко ліричному описі зародження кохання між немолодим чоловіком і юною дівчиною. У поезії майстерно передано мотив весняного пробудження почуттів, які наповнюють життя новою енергією та красою.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати жанр того чи того твору.

Запропонований для аналізу текст «Орел і Сорока» належить перу Григорія Сковороди та входить до його збірки «Байки Харківські».

Твір має всі характерні ознаки байки: короткий обсяг, алегоричні персонажі (тварини, які уособлюють певні типи людей) та чітка двочастинна структура.

Перша частина – розповідь (діалог), а друга – повчальний висновок, який автор називає силою.

Оповідання, новела та повість є епічними жанрами без обов’язкової алегорії та дидактичного висновку, а поема – великий віршований твір.

Отже, за жанром твір – байка.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання фактів про життя й творчість письменників.

Автор байки «Орел і Сорока» – видатний український філософ, поет і байкар Григорій Сковорода.

Українським Сократом, українським Горацієм, українським Езопом назвали митця ще за життя. Це свідчить про визнання його інтелектуального масштабу у світі: Г. Сковорода став тим філософом і просвітником, який вивів українську науку, педагогіку та художнє слово на новий рівень. Його творчість, зокрема байкова спадщина, поєднує античні традиції з українською ментальністю.

Інші характеристики стосуються інших видатних постатей: солов'їне серце України – Андрій Малишко, сонячний поет – Іван Драч, революціонер з голови до п’ят – Микола Хвильовий, селянський Бетховен – Василь Стефаник.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку та проблематику художнього твору.

Провідною думкою байки Григорія Сковороди є концепція «сродної праці» – необхідності вибору діяльності, яка відповідає внутрішнім нахилам і природі людини.

У своєму творі автор через алегоричний діалог героїв доводить думку про те, що кожна істота (як і кожна людина) має діяти відповідно до власної природи. Орел, що прагне висоти, та Сорока, яка тяжіє до земного, уособлюють різні життєві шляхи.

Варіант відповіді Д найкраще підходить для цієї філософії: життя без «спорідненої праці» Сковорода вважав позбавленим сенсу та душевного спокою.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння знаходити міжтекстові зв’язки та знання образної системи знакових творів української літератури.

Образ Орла, який у байці Григорія Сковороди символізує високе покликання, фігурує також у поемі Тараса Шевченка «Кавказ». Поет використовує цей образ, спираючись на античний міф про Прометея:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.

У поемі цей образ набуває актуального символічного значення: орел стає уособленням російського самодержавства, що веде загарбницьку війну, а в контексті Шевченкового твору символізує хижого загарбника, чиї намагання зламати волелюбний дух народу є марними, адже «живуща кров» Прометея незнищенна.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання змісту та ідейно-тематичних особливостей творів того чи того автора.

У байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» згадано Епікура, а також Катона, Цицерона та Сираха.

У цьому творі автор через діалог між Бджолою та Шершнем розкриває свою філософію «сродної праці». Автор звертається до античних мудреців, аби підкреслити важливість життя в злагоді з власною природою.

Окрім того, Г. Сковорода наводить цитату Епікура, яка є найважливішою для розуміння ідеї байки: Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Ліричними віршами  є твори «Заповіт» Тараса Шевченка та «О, панно Інно…» Павла Тичини.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.

«Мойсей» Івана Франка й «Сон» Тараса Шевченка – поеми.

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького й «Захар Беркут» Івана Франка є повістями.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання стилістичних особливостей творів та вміння впізнавати авторський текст за характерними художніми деталями (цитатами-маркерами).

«Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню» – це опис Івана Палійчука, головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Письменник через конкретні деталі побуту (кресаня, черес) і порівняння з природою (як смерічка) увиразнює нерозривний зв’язок людини з гірським світом Карпат.

Фінальні рядки новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», що у варіанті Б, упізнаємо за ключовими словами: Соню, три зозулі (символ неможливого кохання та жертовності, який передає надзвичайну психологічну глибину, притаманну прозі Тютюнника, де багато чого сказано через підтекст та натяки), Сибір неісходима.

«Кому потрібно знати деталі моїх переживань? Я справжній комунар…» – внутрішній монолог героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)», який намагається переконати себе у своїй комунарській незламності. Ця цитата увиразнює трагічний розкол душі людини, затиснутої між фанатизмом і людяністю, яка такими ідеологічними гаслами намагається заглушити голос власної совісті та жах від вчиненого злочину – вбивства матері.

Уривок із драми-феєрії «Лісова пісня»  наведено у варіанті відповіді Г. Ця сцена пожежі є кульмінаційним моментом твору, де вогонь виступає символом руйнування гармонії між людським світом та природою. Спалах верби, що була втіленням Мавки, остаточно розриває духовний зв’язок героїв, підкреслюючи трагічну перемогу побутового зла над високим мистецтвом.

Відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В,  4– Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тексту поетичних творів і вміння ідентифікувати твір за ключовими художніми образами.

Для правильного виконання завдання треба згадати центральні образи кожної поезії.

«Чари ночі» Олександра Олеся – перлина української інтимної лірики, побудована на заклику ловити кожну мить щастя. Ключові образи: Фауст (символ неповоротності минулого), солов’ї, що сміються й плачуть, та весна, яка символізує розквіт життя, молодість.

«Блакитна Панна» Миколи Вороного є зразком символізму. Образи серпанків, блаватів та блакиті створюють витончений портрет весни, яка постає в образі небесної Панни.

Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить?» – взірець ранньої лірики Павла Тичини, де природа оживає завдяки музикальності слова. Автор майстерно поєднує зорові та слухові образи: нічний шелест лип, сяйво місяця та загадкові постаті дідуганів, що сплять у гаях. Усе це створює атмосферу таємничості, характерну для пантеїстичного світосприйняття поета.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переносить біблійну подію на рідний ґрунт Лемківщини. Ключові художні образи: сани, лемки у крисанях та місяць, який золотим горіхом кладуть у долоню.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання персонажів програмних творів та вміння впізнавати їх за прямою мовою або цитатами про них. Виконуючи це завдання, знайдіть ключові слова (маркери) у кожній цитаті.

Богдан – досвідчений моряк, герой роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Цитата містить звернення Дорогі містери й леді та згадку про корабель, який є центральним образом-символом цього твору.

Низ – герой поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це слова самого Низа, який разом з Евріалом збирається на небезпечну розвідку. Маркерами є згадка про Енея та самохарактеристика чисто сиротина.

Захар Беркут, головний герой однойменної повісті Івана Франка, старійшина тухольської громади, мав своє кредо: Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим. Цей афоризм найповніше розкриває гуманістичну позицію героя, для якого громадські інтереси та служіння рідному народові завжди були вищими за особисте благо.

Іван Іскра – герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Це слова Івана Іскри, якими він характеризує Марусю Чурай перед суддями та громадою Полтави, наголошуючи, що вона – голос наш і пісня.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в літературному процесі, зокрема у творчості письменників.

Щоб правильно виконати це завдання, звертайте увагу на ключові слова (маркери) у кожному висловлюванні: це допоможе визначати, про якого письменника йдеться.

Іван Карпенко-Карий. Маркер – найвище досягнення театру корифеїв. Іван Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий) був одним із засновників цього театру та найвидатнішим його драматургом.

Юрій Яновський – музика Глієра, танці, Іта Пензо. Ця цитата стосується роману «Майстер корабля», де описано захоплення героїв мистецтвом і балериною Ітою Пензо (прототип Тайах).

Остап Вишня – гумор як синонім свободи. Письменник-гуморист, творець жанру усмішки, який навіть у найтяжчі часи (заслання) не втрачав почуття гумору.

Василь Стефаник – талановитий новеліст; прищепив експресіонізм. Стефаник є неперевершеним майстром психологічної новели («Камінний хрест») і найяскравішим представником експресіонізму в українській літературі.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.